ЄСВ

Борги відокремленого підрозділу

11.09.2017 / 14:32

Відокремлений підрозділ юридичної особи, який вів самостійно розрахунки з найманими працівниками, має борги із заробітної плати та єдиного внеску. З’ясуємо, чи може юридична особа — головне підприємство сплатити єдиний внесок за свій відокремлений підрозділ і відобразити такі нарахування у звіті з ЄСВ та за яких умов можливий перехід обов’язків щодо сплати єдиного внеску від одного суб’єкта до іншого.

Як сплачувати

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску, регулюються виключно Законом про ЄСВ.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (абзац п’ятий частини другої ст. 2 зазначеного Закону).

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі — роботодавці).

Базою для нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску, а також відповідальність у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску передбачено статтями 9 та 25 Закону про ЄСВ.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів ДФС, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюд­жетних коштів, для його зарахування. Юридичною особою єдиний внесок сплачується шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку (частини п’ята та сьома ст. 9 Закону про ЄСВ).

Зверніть увагу
Днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема для юридичних осіб у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу ДФС, день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу ДФС.

Якщо є недоїмка

У результаті несплати єдиного внеску виникає недоїмка. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина третя ст. 25 Закону про ЄСВ). Частиною шостою цієї статті визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, то сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 9 ст. 25 Закону про ЄСВ заборонено передачу платниками єдиного внеску своїх обов’язків, крім випадків, передбачених законодавством. Розглянемо ці випадки.

Коли один суб’єкт сплачує за іншого

Правонаступництво — це перехід прав і обов’язків від одного суб’єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов’язки того суб’єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб’єкта переходять лише окремі права і обов’язки.

Юридична особа (в тому числі відокремлений підрозділ) припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників (п. 1 ст. 104 Цивільного кодексу).

Крім того, Законом про держреєстрацію визначено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами (п. 1 ст. 106 Цивільного кодексу).

Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу).

Порушення зазначених норм є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб — правонаступників.

Лише за наявності у юридичної особи установчих документів, які підтверджують правонаступництво у зв’язку з реорганізацією структури, зокрема ліквідацією відокремленого підрозділу, така юридична особа може взяти на себе обов’язки щодо сплати єдиного внеску за працівників ліквідованого відокремленого підрозділу та відповідно відобразити такі нарахування у звіті з ЄСВ

Загальні правила формування та подання звіту з ЄСВ передбачено розділом ІІ Порядку № 435.

Страхувальники зобов’язані формувати та подавати до органів ДФС звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435).

Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, згідно з якими провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону про ЄСВ нараховується єдиний внесок (п. 1 розділу IV Порядку № 435).

Крім того, п. 10 розділу ІІ цього Порядку передбачено: якщо у разі припинення страхувальника є правонаступник, звіт до органу ДФС подається правонаступником, якщо правонаступництво підтверджено установчими документами із зазначенням правонаступника. При цьому правонаступник обов’язково зазначає на титульному аркуші звіту з єдиного внеску податковий номер або серію та номер паспорта ліквідованого страхувальника.

Отже, оскільки п. 9 ст. 25 Закону про ЄСВ передачу платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонено, крім випадків, передбачених законодавством, то юридична особа — головне підприємство не має права брати на себе обов’язки щодо сплати єдиного внеску за свій відокремлений підрозділ.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці». Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435

«Гарячі лінії»

Дата: 31 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42