Інтерв’ю

Змінні та константи в ТОП-100 платників податків

28.09.2017 / 16:20

Топ-100 найбільших платників податків за підсумками першого півріччя 2017 р. суттєво не змінився, проте сума надходжень до державного бюджету виросла майже на чверть. Чого очікувати надалі, а також про вплив на бюджетні надходження заміни податку з прибутку на податок на виведений капітал, поради агробізнесу, як не опинитися в зоні ризику блокування реєстрації податкових накладних, — в інтерв’ю з начальником Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Євген БАМБІЗОВ.

фотоЯкі чинники вплинули на зміну позицій в рейтингу ТОП-100 найбільших платників податків?

Насправді у рейтингу найбільших платників податків відбулися лише незначні перестановки. ТОП-100, як і раніше, представлені нафто-газовим комплексом та тютюновою галуззю. Відчутні зміни відбулися лише в сумах надходжень до бюджету, які суттєво збільшилися — на 40 %, якщо говорити про ТОП-100, і на 21, якщо говорити про усіх платників Офісу. На ріст виплат до бюджету головним чином вплинули детінізація та зростання економіки, ріст платоспроможності населення, інвестиційний клімат та оптимізація ринків збуту. Безумовно, позитивно позначилося також створення рівних умов при сплаті податків для усіх платників завдяки змінам в підходах до адміністрування та індивідуальній роботі податкових координаторів з кожним платником.

Відомо, що надходження ПДВ до бюджету від агробізнесу значно збільшилися, це пов’язано лише з відміною спецрежиму оподаткування, чи є інші причини?

В Офісі великих платників наразі обслуговується 26 компаній, які представляють аграрний бізнес. Дійсно, за 7 місяців 2017 р. динаміка податкових надходжень від них виявилася позитивною. Зокрема за січень — липень від агробізнесу до бюджету надійшло 1,5 млрд грн ПДВ, а це більше, ніж за аналогічний період минулого року на 1,1 млрд грн або в 3,6 раза. Крім того, за підсумками семи місяців 2017 р. платникам галузі сільського господарства було відшкодовано 192,3 млн грн ПДВ, що на 35,6 % менше, ніж за аналогічний період минулого року (сім місяців 2016 р. — 243,5 млн грн).

Вирішальну роль у таких змінах відіграли законодавчі зміни та скасування спецрежиму оподаткування ПДВ. Проте слід враховувати й інші фактори, про які ми вже згадували.

Восени пожвавлюється агроринок, і у підприємств цього сектору через те, що операції, здійснювані ними найчастіше, відповідають критеріям «ризикових», виникають побоювання опинитися в зоні високого ризику блокування реєстрації податкових накладних. Які поради можете надати, аби уникнути такої ситуації?

Збільшення кількості транзакцій з придбання та реалізації сільськогосподарської продукції учасниками ринку спостерігається з початку липня. Для нас це очікувано, враховуючи сезонний характер бізнесу. Україна, як одна з країн-лідерів на аграрному ринку, має заробляти саме в цей період. Але, на жаль, доволі багато «підприємців» з метою отримати надприбутки саме в період збору врожаю, закуповують зерно у селян за готівку зі значними знижками. Далі вже від фіктивних фірм за ринковими цінами або відправляють його на експорт, або продають вітчизняним чи транснаціональним компаніям. Схема дуже проста: за умовами зовнішньоекономічного контракту зерно вантажиться на судна та вивозиться з України, а коли через 120 днів настає строк повернення в країну валютної виручки, то від горе-експортера вже й сліду немає. Тому запропоновано вихід — застосування спеціальних санкцій Мінекономрозвитку України до таких суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (експортерів) у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Тут головне оперативно у стислі терміни спрацювати всім службам митниці, податкової, Мінекономрозвитку.

Щодо тих операцій, які фірми-«фіктарі» здійснюють на території України і за якими виробники сільгосппродукції не сплатили ПДВ, а фактично поклали його собі в кишеню, справді має спрацювати система блокування податкових накладних. Ми ж розуміємо, що на вході у таких фірм будуть всілякі імпортні товари або якісь інші маніпуляції. До цього часу ми не визнавали реальність таких транзакцій за результатами перевірок. За це нам неодноразово дорікав бізнес, а суди виносили рішення не на користь служби, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, за якою юридична особа не може нести відповідальність за третіх осіб (постачальників), що вчинили податкові правопорушення та не сплатили відповідну суму ПДВ до бюджету.

Тож насправді сумлінним покупцям сільгосппродукції немає чого боятися можливих претензій з боку фіскальної служби — система блокування податкових накладних має їх захистити.

Як вплине на бюджетні надходження заміна податку з прибутку на податок на виведений капітал. Чи спростить це життя бізнесу?

Малого і середнього бізнесу, можливо, спростить. Вони в цій ситуації можуть виграти, оскільки введення податку на виведений капітал (і це чи не єдиний позитив від нього) полягає в істотному спрощенні адміністрування як для платників, так і співробітників фіскальної служби. А от надходження від великого бізнесу, скоріш за все, суттєво зменшаться. Причому настільки, що в перші ж два роки після введення податку на виведений капітал бюджет може недоотримати 60 — 80 млрд грн. Де ми будемо шукати компенсатори? Посилювати навантаження за іншими видами податків — це не вихід, це знов-таки стане додатковим тягарем на великі підприємства. Крім того, дуже сумніваюся, що податок на виведений капітал допоможе залучити додаткових інвесторів, на що сподіваються розробники законопроекту. Скоріш за все, інвесторів може налякати той факт, що будь-які виплати підприємства оподатковуватимуться — причому, навіть тоді, коли компанія працює в мінус.

Яких результатів слід очікувати від схваленої нещодавно урядом Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів?

На сьогодні вже введено деякі аспекти щодо контролю за виробництвом тютюнових виробів у рамках Стратегії. По-перше, впроваджено «Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок» з метою контролю усього наявного та придбаного обладнання для виробництва тютюнових виробів. По-друге, розпорядженням Кабінету міністрів України № 497-р затверджено «Концепцію створення та впровадження системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) «Електронна акцизна марка». На виконання плану заходів з реалізації Концепції ДФС розробила і опублікувала відповідний законопроект. Реалізація його положень і впровадження електронної автоматизованої системи дозволить контролювати рух підакцизних товарів від виробника до моменту реалізації їх кінцевому споживачу. Поки ще все це на стадії розробки і втілення, говорити про результати рано. Але ми сподіваємося на зменшення обсягу тіньового ринку і суттєве збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Крім того, це стане дієвим механізмом боротьби з фальсифікатом і контрабандою, що неодмінно вплине на підвищення якості продукції на ринку в цілому. Дедлайн реалізації стратегії — 2021 р. Сподіваюся, що ми зможемо побачити реальні результати значно раніше.

Розмову вела Ірина РИБНІЦЬКА

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 26 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42