Статті

Що передбачає реформа держкомпаній

29.09.2017 / 10:36

Основою подальшого реформування сфери управління державною власністю стане розроблена командою Мініекономрозвитку України концепція «тріаж». Ключові моменти документа та очікування від набрання ним чинності детально висвітлює Максим НЕФЬОДОВ, перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.

фотоНеефективність державного сектору економіки

За підсумками 2016 р. 48 % усіх держпідприємств, що підпорядковуються центральним органам виконавчої влади, взагалі не працюють. Ще 15 % — збиткові, і лише 37 % «виходять у нуль» чи приносять прибуток. Це абсолютно абсурдна ситуація, адже державні підприємства — це насамперед бізнес, який має приносити прибуток. У 2012 р. непрацюючих було лише 42 %, тобто ситуація систематично погіршується.

У 2016 р. 100 найбільших держ­компаній у сумі отримали прибуток 26,4 млрд грн. У 2015 р. такі держкомпанії були збитковими на 53 млрд грн, однак ці цифри слід сприймати обережно. Зростання показника чистого прибутку портфеля ТОП-100 компаній зумовлено зростанням чистого прибутку у нафтогазовому, електроенергетичному секторах та у машинобудуванні. Причому подібний результат було досягнуто лише за рахунок зростання прибутку кількох компаній, зокрема НАК «Нафтогаз України», КБ «Південне», Адміністрації морських портів України, ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» та ПАТ «Укргідроенерго». Ці п’ять компаній сукупно згенерували чистий прибуток 35,9 млрд грн, тоді як інші 89 компаній портфеля сукупно показали збиток 9,5 млрд грн.

Дофінансування усіх неефективних підприємств лягає тягарем на платників податків. На додачу, коли підприємство залишається у держвласності, воно породжує корупційні ризики з боку як власника, так і центральних органів виконавчої влади.

Стратегічне бачення уряду щодо керування держпідприємствами — «тріаж»

У державній власності мають залишитися лише підприємства, що забезпечують виконання державою покладених на неї функцій, наприклад, забезпечення правопорядку, обороноздатність, функціонування монетарної системи, енергетична безпека тощо. Стосовно всіх інших уряд ухвалив рішення: приватизувати, передати у комунальну власність чи ліквідувати, якщо є така необхідність. 

У результаті аналізу діяльності держпідприємства Мінекономрозвитку України розробило Стратегічне бачення щодо поводження з державними підприємствами у підпорядкуванні центральних органів влади. Розроблена концепція «тріаж» (від англ. triage — медичне сортування) є основою подальшого реформування сфери управління державною власністю та одним із зобов’язань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей із Міжнародним валютним фондом.

Згідно з документом в державній власності мають залишитися 15 особливо важливих державних підприємств та ще 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. Це компанії, які є державними природними монополіями (НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Укрзалізниця» та інші) або ж виконують суспільно важливі функції в оборонній сфері, сфері охорони здоров’я, стандартизації та метрології, соціальної політики та інші, тим самим надаючи державі інструменти для виконання своїх функцій.

Відповідно до концепції 359 об’єктів державної власності необхідно передати у концесію (право тимчасового користування приватними суб’єктами господарювання), що дасть змогу значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності. До таких об’єктів належать аеропорти, лісові господарства, автомобільні дороги тощо.

Також документ визначає перелік підприємств, над якими тимчасово відсутній контроль або ж відсутня можливість здійснювати державою права власності. Ці підприємства знаходяться на території тимчасово окупованих територій і на території ОРДЛО. Уряд зможе прийняти рішення стосовно цих підприємств після відновлення контролю над ними.

«Тріаж» виокремлює об’єкти, що не працюють або на сьогодні перебувають у процесі ліквідації чи реорганізації, та передбачає подальше припинення їх функціонування. Відповідно, 893 об’єкти, що не відповідають критеріям вищезазначених груп, підлягають приватизації. Зменшення кількості державних підприємств дасть змогу державі скоротити бюджетні витрати на підтримку значної кількості малоефективних підприємств.

Запровадження «тріажу»: фінансовий аспект

За підсумками 2016 р. 1 665 держ­підприємств не працюють або перебувають у стані ліквідації, значна частина яких має борги перед державою або ж третіми сторонами. Відповідно, всі зобов’язання щодо їх погашення лягають тягарем на державу як головного акціонера. У довгостроковій перспективі реалізація «тріажу» сприятиме зменшенню витрат державного бюджету на погашення боргів неефективних підприємств.

Очікуваний фінансовий результат від приватизації має два виміри:

  • прямий ефект — у вигляді надходжень до бюджету від безпосереднього продажу державних активів (найближчим часом очікуваний фінансовий показник прямих надходжень до бюджету від приватизації становитиме майже 17 млрд грн);
  • опосередкований ефект — залучення інвестиції та збільшення рівня податкових надходжень до бюджету у результаті покращення фінансових показників державних активів після переходу їх у приватну власність.
 
Найближчим часом очікуваний фінансовий показник прямих надходжень до бюджету від приватизації становитиме майже 17 млрд грн

Очікуваний ефект від концесії — залучення інвестицій у ті галузі економіки, де приватизація є неможливою або ж просто недоцільною (морські порти, автошляхи тощо).

Зміна вектора управління

Держава як суб’єкт економічних відносин у сфері держвласності опиняється у ситуації конфлікту інтересів, адже на неї покладено соціальні завдання, які вона може вирішувати за рахунок держпідприємств (низькі тарифи, виведення прибутку для наповнення бюджету замість реінвестування, працевлаштування необґрунтовано великої кількості працівників тощо). Це призводить до неефективного управління підприємствами, що в довгостроковій перспективі веде до збитків та втрат для бюджету і платників податків.

Вихід із подібної ситуації полягає у проведенні корпоратизації тих підприємств, що мають залишитися у державній власності. Сьогодні у цьому напрямі вже зроблено деякі кроки:

  • передано значні повноваження від акціонера (держави) до незалежних наглядових рад; залучено до цих рад незалежних, висококваліфікованих спеціалістів, які втілюватимуть найвищі стандарти прозорості та відкритості, а також привнесуть свій світовий досвід та галузеву експертизу в роботу держпідприємства;
  • підвищено стандарти прозорості та підзвітності державних компаній шляхом запровадження жорстких критеріїв до внутрішнього та зовнішнього аудиту (за ініціативи Мінекономрозвитку України у червні 2015 р. було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України № 390). Фінансова звітність суб’єктів господарювання має підтверджуватися результатами якісного аудиту. Сам аудит найбільших суб’єктів господарювання необхідно проводити із залученням визнаних на міжнародному рівні аудиторських компаній, акредитованих Європейським банком реконструкції та розвитку та Світовим банком;
  • проведено державні закупівлі через електронну систему ProZorro, що сприяє прозорості операційної діяльності державних підприємств;
  • виведено заробітну плату керівників найбільших державних компаній на ринковий рівень;
  • спеціалісти Мінекономрозвитку України розробили стратегію підвищення ефективності роботи керівників держпідприємств через підрахунок їх КПЕ (ключових показників ефективності). Так, оплата праці має складатися з двох частин: фіксованої та змінної. Фіксована частина (посадовий оклад) відповідає мінімальному необхідному рівню в разі, коли змінна частина не виплачується. Змінна частина (винагорода за підсумками роботи) складається з двох частин: перша — з урахуванням короткострокових (квартальних) та друга — довгострокових (річних) результатів діяльності суб’єкта господарювання.

Незалежні члени наглядових рад

Реформа державних підприємств і, зокрема, їх корпоратизація передбачає, що до структури найбільших підприємств органами їх управління мають бути включені наглядові ради, які беруть на себе стратегічні функції управління компаніями (замість самих органів управління). Прозорі конкурси на керівників державних підприємств та конкурентна заробітна плата для них є також інструментом підвищення ефективності управління державними активами.

Враховуючи найкращий міжнародний досвід, безпосередній нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюється на­глядовими радами, до складу яких входять професіонали з необхідним досвідом управління компаніями.

Наглядові ради мають включати достатню кількість незалежних членів, щоб гарантувати розв’язання будь-яких конфліктів інтересів за участю керівників суб’єктів господарювання.

Найбільший прогрес у створення незалежної на­глядової ради спостерігаємо у НАК «Нафтогаз України». На етапі активного втілення реформи наразі пе­ребувають ще кілька великих державних компаній.

Відповідальність у разі незадовільних результатів діяльності держкомпаній

За незадовільні результати роботи підприємства несе відповідальність безпосередньо його керівник, що буде відображено у зменшенні його матеріальної винагороди (за результатами невиконання КПЕ) або ж у вигляді передбачених у контракті санкцій, аж до його розірвання.

Однак у компетенції наглядової ради підприємства є нагляд і контроль за виконанням керівником своїх обов’язків перед підприємством. Якщо така робота здійснюється членами наглядової ради незадовільно або з будь-якими іншими порушеннями регламентованих контрактом норм, це буде мати своє відображення на їх оплаті праці (для членів наглядових рад сформовано свій КПЕ), а також у можливому припиненні контракту.

Строки — без зволікань

Реформування державного сектору економіки є невід’ємним компонентом Стратегії пріоритетних дій уряду до 2020 р.

Основні ризики у процесі реформування держсектору

Головний ризик у ході реформування державного сектору економіки країни — зволікання з її комплексною реалізацією. Активи держкомпаній, за невеликими винятками, продовжують морально та фізично застарівати, при цьому інколи показуючи позитивний фінансовий результат і створюючи ілюзію стабільності. Чому це небезпечно, доводить сумнозвісний приклад Одеського припортового заводу — найбільшого хімічного заводу в Україні.  До 2009 р. він щороку приносив мільйонні прибутки державі, але на сьогодні через високу ціну на природний газ (використовується у виробництві основного продукту ОПЗ — аміаку) завод зупинився.

Таким чином, відкладання приватизації може призвести до того, що держкомпанії втратять свою інвестиційну привабливість і знайти покупця для них буде набагато складніше. Крім цього, зволікаючи, держава ризикує віддати підприємства безкоштовно за борги кредиторам.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42