Інтерв’ю

Українські компанії готові розширити присутність на світовому продовольчому ринку

29.09.2017 / 12:51

Глобальні тренди світового продовольчого ринку, спричинені демографічними та економічними змінами, можуть забезпечити Україні значно вищий рівень експортної спроможності, особливо щодо нішевого, органічного сегмента й тваринницької продукції. Які кроки має зробити керівництво держави та бізнес для швидкої адаптації до нових умов, розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена КОВАЛЬОВА.

фотоЯкі глобальні тренди в агропромисловому комплексі можуть сформувати конкурентні переваги для України?

Можна виділити кілька ключових макропозицій, які впливатимуть на світове сільське господарство. Насамперед це зростання, за прогнозами ФАО (англ. FAO — Food and Agricultural Organisation, прим. ред.), до 2050 р. чисельності населення нашої планети приблизно на 29 %, до 9,3 млрд осіб. При цьому щоб забезпечити потребу у продуктах, сільське господарство має збільшити продуктивність на 75 %. Відповідно, потрібно буде ефективніше використовувати наявні виробничі ресурси та запроваджувати інноваційні технології. Сільське господарство вже є наукоємною галуззю, і ця тенденція підсилюватиметься.

Найшвидшими темпами збільшуватиметься чисельність населення в країнах Африки та Азії. Відтак споживчі переваги, культуру харчування у цих регіонах слід брати до уваги підприємствам-експортерам. Зростання низки економік азіатських і африканських країн змінить і споживчі вподобання на продукти харчування, зростатиме попит на тваринницьку продукцію. У групі м’ясних продуктів перевагу матимуть продукти доступного цінового сегмента, курятина. Україна, до речі, наразі посідає шосте місце серед найбільших світових експортерів курятини, а ще 15 років тому була нетто-імпортером м’яса птиці. І відповідно змінюватиметься раціон споживання продуктів у світі — з 2 940 до 3 050 ккал.

Проблеми зміни клімату та посилення його впливу на світове аграрне виробництво набуватимуть дедалі більшого значення. Український аграрний сектор також зазнає змін, зона ризикованого землеробства розширилася з півдня країни на північ, і це необхідно враховувати при формуванні галузевої структури, виборі технологій, зважати на якісні характеристики сортів рослин, системи зрошення.

І ще одна ключова тенденція. У країнах з високо- розвиненою економікою дедалі популярнішим стає здоровий спосіб життя з орієнтацією на екотренд. Йдеться про органічні продукти. Україна на ринку виробництва органічної продукції є достатньо активним гравцем. Експорт органічної продукції з України оцінюється у понад 50 млн дол. США і має сталу тенденцію до зростання.

Якщо врахувати те, що Україна є однією з небагатьох країн, аграрний потенціал якої за різними оцінками реалізовано лише на 40 — 60 %, то поле для формування конкурентних переваг на світовому ринку у нашої держави надзвичайно широке.

Критерії до процесу виробництва органічної продукції доволі суворі. Які в Україні на сьогодні обсяги виготовлення органіки і хто контролює її якість?

На ринку органічної продукції діють 17 організацій, які сертифікують процес виробництва, причому на всіх етапах, починаючи з поля і аж до кінцевого продукту. Існує кілька стандартів сертифікації: європейський, швейцарський, американський, японський, залежно від країни-споживача.

понад 400
тис. га землі сертифіковано під органічне виробництво

Загалом під органічне виробництво у нас сертифіковано понад 400 тис. га землі, а для заготівлі дикорослих продуктів — понад 500 тис. га. До речі, за площами під органічне виробництво ми входимо до світових лідерів. Ні США, ні Канада, ані Європа не встигають задовольняти власний попит на органічну продукцію. Україна знайшла тут свою нішу, і є інтерес її розвивати. Скажімо, якщо вартість пшениці звичайного виробництва при експорті коливається у межах 150 — 170 дол. за т, то ціна органічної — близько 250 дол. За якість і безпечність покупець готовий платити значно більше.

Що ви можете сказати про інтерес на міжнародному рівні до українського АПК? У чому він полягає і яких кроків слід вжити, аби його збільшити?

Роль України на світовому ринку продовольства в подальшому тільки зростатиме. Уже сьогодні ми є беззаперечним лідером у торгівлі зерновими культурами — пшеницею, кукурудзою, ячменем. Також добре себе позиціонуємо в торгівлі тваринницькою продукцією, наприклад, курятиною, окремими молочними продуктами, горіхами, медом, ягодами. У цілому українська аграрна галузь забезпечує майже 42 % (січень — липень 2017 р.) експортного потенціалу держави. Порівняно з аналогічним періодом 2016 р. експорт збільшився на чверть і становить майже 10 млрд дол.

Наша продукція постачається у 190 країн світу. Основними споживачами є Індія, Єгипет, Іспанія, Нідерланди, Туреччина, Китай, Італія, Іран, Польща та Білорусь, сумарна частка яких в загальному експорті України становить близько 60 % (понад 5,9 млрд дол.). Загалом регіональна структура експорту нашої сільськогосподарської продукції формується країнами Азії на понад 40 %, країнами ЄС — на майже 32 %, африканськими країнами — на 17 %.

Поряд із традиційними ринками Україна працює над отриманням доступу на окремі ринки інших країн світу. Інтерес зумовлений кількома чинниками: кількістю продукції, яка може бути вироблена та реалізована на світовому ринку, її ціною, якісними та безпековими параметрами. Також слід зазначити, що з року в рік аграрна продукція, вироблена в Україні, дедалі більше отримує власного споживача навіть у таких країнах, як Німеччина та Франція, які є світовими лідерами в галузі.

У цілому український агросектор інтегрований у міжнародний торговельний простір. Він живе і працює за світовими правилами і принципами. Україна залишатиметься одним із гарантів світової продовольчої безпеки, а для розширення переліку експортних товарів є сенс попрацювати над відповідністю процесу виробництва вимогам країн-імпортерів, зокрема таких, як ЄС.

Чи готові українські підприємства вийти зі своєю продукцією на світовий продовольчий ринок?

Насправді готовність висока. Після приєднання до світової організації торгівлі, підписання Угоди про Асоціацію і Зону вільної торгівлі з ЄС відбулися значна лібералізація внутрішнього ринку, ґрунтовний процес трансформації підприємств та їх адаптації до вимог світового ринку.

 
Важливим чинником у ступені готовності українських підприємств до діяльності на світовому ринку є гарантія безпечності та якості продукції, яку забезпечують проведення ідентифікації, оцінки та управління небезпечними факторами (принципи НАССР). Їх упровадження є однією з обов’язкових вимог не тільки експортних ринків, а й законодавства України, за невиконання якої передбачено штрафи

Важливим чинником у ступені готовності українських підприємств до діяльності на світовому ринку є гарантія безпечності та якості продукції, яку забезпечують проведення ідентифікації, оцінки та управління небезпечними факторами (принципи НАССР). Їх упровадження є однією з обов’язкових вимог не тільки експортних ринків, а й законодавства України, за невиконання якої передбачено штрафи. Слід наголосити на тому, що 20 вересня цього року мають запровадити НАССР підприємства, які здійснюють діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є неперероблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), для підприємств, у виробництві продукції яких відсутні інгредієнти тваринного походження, термін настає 20 вересня наступного року, для малих підприємств — через два роки.

На початок цього року НАССР впровадили 342 підприємства, 150 підприємств перебувають на стадії розробки та впровадження. Ця система дає змогу гарантувати якість на всю продукцію — і експортнорієнтовану, і для внутрішнього споживання.

Які сфери аграрного комплексу, на вашу думку, мають найбільший потенціал у короткостроковій, а які у довгостроковій перспективі?

Галузь у цілому має потужні перспективи, відіграє важливу роль у формуванні ВВП, близько 14 %. Зважаючи на наявну орієнтацію на зовнішні та на внутрішній ринок, існує простір та споживач як для малого виробника, так і для великого. Залишаючи поза увагою галузі, які вже отримали значний розвиток, а це зернові, олійні та їх переробка, промислове птахівництво, на короткострокову перспективу, тобто з умовно коротким циклом виробництва, можна назвати ягідництво, садівництво та овочівництво. Але лише за умови формування належної якості партій стандартизованої продукції. Продовжує зростання сектор «органічного» виробництва.

На більш тривалий період за умови формування стабільного попиту та інструментарію підтримки виробництво яловичини та галузь «вівчарство» мають перспективи.

Уже можна робити перші висновки щодо збору урожаю 2017 р. Як оцінюєте потенціал України в зерновому секторі?

Цього року урожай зернових та зернобобових культур прогнозується на рівні 60 — 62 млн т. Дещо нижчий, ніж минулого року, але його більш ніж вистачить для забезпечення внутрішніх потреб та формування значного експортного потенціалу. За останні п’ять років Україна збільшила обсяг експорту сільськогосподарської продукції майже вдвічі. На сьогодні зернові — це половина експорту продукції АПК. Цього маркетингового року обсяг експорту можна прогнозувати на рівні понад 40 млн т. Щодо цін, то на світовому зерновому ринку різких коливань не прогнозується.

Наскільки сьогодні конструктивний діалог між владою та бізнесом? Назвіть ключові кроки влади назустріч підприємництву?

Влада та бізнес сьогодні перебувають у постійному діалозі. Власне кажучи, рішення щодо розвитку галузей, регулювання, напрямів підтримки приймаються на підставі консультацій із зацікавленими сторонами. Мінагрополітики тут має широкий набір інструментів. Крім Громадської ради при цьому міністерстві майже за кожною галуззю створено постійно діючі платформи для професійного обговорення, де ми шукаємо збалансовані рішення. Діалог ведеться максимально відкритий. Його мета — сформувати сприятливе середовище для розвитку сектору.

Одним із важливих кроків назустріч бізнесу стало зменшення регуляторного навантаження. Це стосується скасування низки сертифікатів та ліцензій, а також зменшення часу на видачу наявних дозвільних документів.

 
Одним із важливих кроків назустріч бізнесу стало зменшення регуляторного навантаження. Це стосується скасування низки сертифікатів та ліцензій, а також зменшення часу на видачу наявних дозвільних документів

Країна обрала євроінтеграційний вектор розвитку. Системи регулювання та контролю, стандарти та вимоги до процесу виробництва, продукції мають бути адаптовані до норм ЄС. Це дає додаткові переваги та змогу розширити присутність на традиційних ринках аграрної продукції, вийти на нові. Тому здійснюється значна робота з гармонізації українського законодавства, імплементації положень європейських директив та регламентів.

У сфері сільського господарства важливо забезпечити стабільну державну фінансову підтримку. Логічним кроком стала фіксація її обсягів на п’ять років у бюджетному законодавстві — 1 % від валової продукції сільського господарства.

Робота триває у всіх напрямах.

Розмову вела Ірина РИБНІЦЬКА

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 26 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42