Аналітика

Ставка на успіх

29.09.2017 / 17:56

Наслідками тривалого дефіциту інвестування в модернізацію галузі є втрата зацікавленості у придбанні застарілої української техніки навіть українськими інвесторами. Й інвестиційне пожвавлення неодмінно веде до випереджаючого зростання імпорту машинобудівної продукції.

Сучасне машинобудування. Ситуація на українському ринку

У 2016 р., зокрема, імпорт машин та механізмів зріс на чверть, а транспортних засобів — на 70 %. Сумарне негативне сальдо зовнішньої торгівлі за цими двома групами становило 6,6 млрд дол. та більш ніж удвічі перевищило загальний дефіцит зовнішньої торгівлі України у 2016 р. (2,9 млрд дол.). Неспроможність українського машинобудування належним чином забезпечити інвестиційно орієнтовану модель економічного розвитку — одна з ключових перешкод для усталення такої моделі в Україні.

Проте «ховати» український машинобудівний комплекс — зовсім не час. Машинобудування створює трохи більше 6 % реалізованої продукції вітчизняної промисловості (дані першого півріччя 2017 р.), і близько половини цього обсягу має експортне спрямування. Найбільш експортоорієнтованим залишається сегмент транспортного машинобудування, який становить понад третину цього сектору промисловості: на зовнішні ринки спрямовується 61 % автомобілебудівної продукції та 58 % — залізничного машинобудування. Виробництво, що забезпечує потреби конкретних галузей (36 % реалізованої продукції), навпаки, більш орієнтоване на внутрішні ринки. На них реалізується 71 % продукції аграрного машинобудування, 67 % — будівельної техніки, 69 % — обладнання для харчової промисловості. Тому важливою конкурентною перевагою українського машинобудування (якою, на жаль, воно не користується повною мірою) є можливість отримувати вигоду чи убезпечуватися від коливань національної та світової економічної кон’юнктури.

Галузь машинобудування у 2017 р. в плюсі — +7,4 %

Перше півріччя 2017 — показове щодо синергетичного ефекту обох драйверів зростання українського машинобудування. Експорт продукції цього сектору збільшився у вартісному вимірі приблизно на 15 %, причому якщо на ринку автомобілебудування головну роль у цьому відіграв ціновий чинник, приріст на 14 % експорту машин і обладнання відбувався за значно поміркованішого зростання цін на цьому сегменті ринку. Втім, структура експорту залишає бажати кращого. Варто згадати, що третину експорту, що належить до категорії «машини та устатковання», насправді складає банальний електричний провід.

Вагомішу роль в зростанні в машинобудуванні відіграли внутрішні чинники. Так, понад половину загального приросту забезпечило залізничне машинобудування, експортоорієнтованість якого за цей період зменшилася. За даними Держстату, виробництво вантажних вагонів (у натуральному вимірі) за півроку збільшилося удвічі. Більш ніж утричі більше, ніж за перше півріччя 2016 р., випущено автобусів та вантажних автомобілів — також при деякому зниженні експортоорієнтованості підгалузі автомобілебудування. Біля третини загального приросту у машинобудуванні дали машини та устаткування для сільського господарства, будівництва та металургії. Отже, триваюче в Україні зростання інвестицій в основний капітал стало важливим позитивним чинником динаміки у машинобудуванні, що дозволяє говорити про поступове укорінення позитивних трендів в економіці.

На що потрібно зробити ставку

Глобальні тренди не завжди будуть найактуальнішими на українських теренах. Найбільш вдало Україна «вписується» у тенденцію поширення енергоощадних технологій. Тому перспективними є напрями виробництва як ефективного енергетичного обладнання (в тому числі альтернативної енергетики), так і енергоощадного устаткування для інших сфер виробництва та життєдіяльності.

Між тим є й більш специфічні саме для України проблеми, які здебільшого вирішені у розвиненому світі. Серед них — шляхова інфраструктура та інфраструктура життєдіяльності (комунальна сфера, житлове будівництво тощо). Модернізація більш чи менш неодмінно відбуватиметься під впливом низки паралельних рушіїв: комерційних інвестицій, індивідуальних інвестицій громадян, капіталовкладень громад, державних проектів, проектів міжнародної допомоги. Отже, перспективними є цілі кластери — виробництва будівельної техніки, обладнання для комунальної сфери, рухомого складу транспорту та ін.

Зрештою, потрібно звернутися до секторів, у яких Україна має освоєні чи потенційні конкурентні переваги. Очевидною є перспективність інвестиційного забезпечення агровиробництва, яке активно переходить на індустріальні засади, що, зокрема, буде пов’язане з формуванням кластерів, спільних з переробкою агропродукції та виробництвом харчових продуктів. Процеси децентралізації та зростання активності громад додатково сприятимуть попиту на обладнання для дрібних логістичних, переробних та харчових виробництв. На черзі — модернізація у базових галузях — вугільній, хімічній, металургійній промисловості. Вищезазначене зовсім не нівелює значущості інноваційних галузей, в яких наразі є потужною чи може бути потужною Україна — авіакосмічного машинобудування, суднобудування, фармацевтики та біотехнологій. Хоча відчутними драйверами для машинобудування, як, скажімо, аграрний сектор чи будівництво, вони не стануть з об’єктивних причин.

Залучення іноземних інвестицій у машинобудування

6,5 %
 
У 2016 р. інвестиції у машинобудування становили 6,5 % сумарних інвестицій у промисловість, що відповідає загальній частці галузі в реалізованій продукції.

На жаль, зацікавленість інвесторів у машинобудівній галузі поки що залишає бажати кращого. У 2016 р. інвестиції у машинобудування склали 6,5 % сумарних інвестицій у промисловість, що відповідає загальній частці галузі в реалізованій продукції. Найгіршою є ситуація з виробництвом транспортних засобів — у 2014 р. вони впали на 30 %, у 2015 — зросли на 7 %, у 2015 — знову зменшилися на 10 %. Затяжний спад спостерігався до минулого року в інвестуванні у виробництво машин і обладнання для конкретних галузей. Ймовірно, інвесторів відлякує відсутність можливості спрогнозувати можливості реалізації продукції принаймні на середньострокову перспективу. Для експортоорієнтованих виробництв це пов’язане з повільним включенням у міжнародну виробничу кооперацію, орієнтованих на внутрішній ринок — браком довгострокових програм та реалістичних стратегій з визначеними джерелами середньострокового фінансування. Цікаво, що іноземні інвестори виявляються більш далекоглядними — частка вкладень у машинобудування у структурі прямих іноземних інвестицій в промисловість поступово зростає й на кінець 2016 р. сягнула майже 9 %.

Що потрібно зробити для підвищення конкурентоспроможності

Є підстави вважати, що ситуація вже поступово змінюється. Відновлення економічного зростання у 2016 р. відбулося на інвестиційних засадах, і наразі підкріплюватиметься нагромадженням фінансових ресурсів бізнесу, що акселеруватимуть інвестиції. Пожвавлюється інтерес іноземних інвесторів. Відбувається поступове зростання купівельної спроможності населення, яке ставатиме активнішим у придбанні обладнання для житла та транспортних засобів. Перехід до середньострокового бюджетного планування та активізація громад зміцнюватимуть стабільний попит на інвестиційну продукцію з боку бюджетної сфери. Небажаним, проте об’єктивно стимулюючим рушієм є необхідність відбудови та реконструкції економіки та інфраструктури на сході України, до чого залучатимуться кошти міжнародних організацій.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42