Інші податки

Власна справа: відкриваємо ресторан

02.10.2017 / 14:36

Коли йдеться про започаткування власної справи (наприклад, ресторану або кафе), підприємцю-початківцю слід бути обізнаним, адже ця справа досить непроста. Як це зробити без зайвого клопоту, а саме зареєструватися, стати на облік, отримати ліцензію, використовувати РРО, дізнайтеся з цієї статті.

Як зареєструватися

Відповідно до норм Господарського кодексу підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

 
Суб’єкту господарювання насамперед необхідно визначитися, в якій формі він планує здійснювати діяльність, — шляхом створення підприємства (державної реєстрації юридичної особи) чи шляхом здійснення підприємницької діяльності індивідуально (реєстрації фізичною особою — підприємцем)

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом про держреєстрацію (статті 50 та 87 Цивільного кодексу).

Зауважимо, що порядок державної ре­єстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців установлено Законом про держреєстрацію, згідно зі ст. 4 якого державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах АР Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Перелік документів, які подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи — підприємця, визначено статтями 17 та 18 Закону про держреєстрацію.

Наказом № 3268/5 затверджено форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, зокрема:

  • заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 1);
  • заяви про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем (форма 10).

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації, здійснюється протягом 24 год після надходження документів, поданих для державної реєстрації (ст. 26 Закону про держреєстрацію).

Відомості про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців у день їх проведення передаються до ДФС у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (далі — Єдиний державний реєстр) та інформаційними системами ДФС та є підставою для взяття юридичної особи на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців як платників податків та як платників єдиного внеску здійснюється контролюючим органом у день отримання відомостей з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи чи про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця.

Дані про взяття на облік передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на облік за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому юридичну особу чи фізичну особу — підприємця взято на облік.

При цьому дані про взяття на облік фізичних осіб — підприємців як платників податків та як платників єдиного внеску оприлюднюються на порталі електронних сервісів Мін’юсту України та на офіційному порталі ДФС України, доступ до якого є безоплатним і вільним, та в електронному сервісі «Електронний кабінет платника».

Крім того, з метою проведення податкового контролю платник податків зобов’я­­заний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з розділом VIII Порядку № 1588.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх ре­єстрації, створення чи відкриття до контро­­лю­ючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).

Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному порталі ДФС України та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах. Зокрема, відповідно до такого довідника об’єкт оподаткування «КАФЕ» має код «247», а «РЕСТОРАН» — «452».

Ліцензія на торгівлю алкоголем

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону № 481).

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Яка плата за ліцензію

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 грн на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій (далі — КОРО)), що знаходиться у місці торгівлі; на території сіл і селищ, за винятком тих, що розташовані у межах території міст, — 500 грн на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електрон­ний контрольно-касовий апарат (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 грн на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.

Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і міст Києва та Севастополя на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 м2, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8 000 грн на кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (КОРО), що знаходиться у місці торгівлі.

Довідково
Місце торгівлі — місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 м2,
обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Хто видає ліцензії

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації у контролюючому органі, а у сільській місцевості — і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в поїздах, на морських або річкових суднах видаються органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України, в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем формування поїзда (приписки судна).

Важливо
Платники, визначені пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 Кодексу).

Які документи необхідні

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, в якій повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (роздрібна торгівля алкогольними напоями).

У такій заяві додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в ДФС України.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електрон­них контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери КОРО, які знаходяться у місці торгівлі.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Зазначені у цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії має бути вказана підстава для відмови.

Коли дія ліцензії призупиняється

Слід зауважити, що дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

При цьому дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Анулювання ліцензії

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

  • заяви суб’єкта господарювання;
  • рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання;
  • несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
  • рішення суду про встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання алкогольними напоями без марок акцизного податку;
  • рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання алкогольних напоїв поза митним контролем;
  • порушення вимог ст. 153 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єк­том господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

Переоформлення

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Дублікат

У разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Слід зазначити, що за видачу дубліката ліцензії на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю або імпорт, або експорт справляється плата у розмірі 780 грн, яка зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.

Місця зберігання алкогольних напоїв

Зберігання алкогольних напоїв здійснюється в спеціальних місцях, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місце­знаходження місця зберігання алкогольних напоїв, а також:

  • для юридичних осіб — найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;
  • для фізичних осіб — підприємців — прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб’єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.

Зауважимо, що виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється контролюючим органом, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб’єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб’єкту господарювання відповідно до Закону № 481, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

Контролюючий орган повинен надати суб’єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

Які є обмеження щодо продажу алкогольних напоїв

Суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, слід враховувати обмеження, встановлені ст. 153 Закону № 481, якими, зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та вин столових:

  • особами, які не досягли 18 років;
  • особам, які не досягли 18 років;
  • у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
  • у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
  • у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
  • з торгових автоматів;
  • з рук;
  • у не визначених для цього місцях тор­гівлі.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вин столових зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або вина столові, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вин столових такій особі забороня­ється.

Особливості продажу алкогольних напоїв

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Продаж вин столових здійснюється без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Продаж вин з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється суб’єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких суб’єктів господарювання у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного податку у розмірі, встановленому Податковим кодексом, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію.

Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб’єктами господарювання не можуть перевищувати 20 % від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Довідково
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та вин столових.

Якщо вироби з доданням алкоголю

Суб’єкт господарювання ресторанного господарства при здійсненні роздрібної торгівлі продукцією власного виробництва (кулінарними стравами, борошняними, кондитерськими і булочними виробами, кавою, чаєм або шоколадом) з доданням алкогольних напоїв не повинен отримувати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за умови додержання технологічних режимів виробництва такої продукції, визначених нормативною документацією.

Продаж коктейлів

Пунктом 4.17 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» передбачено, що коктейль (лікеро-горілчаного виробництва) — це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25 г/100 см3, який перед вживанням розводять мінеральною водою або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Згідно зі ст. 153 Закону № 481 та п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою № 854 (далі — Правила), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

При цьому у тексті зазначених Правил слова «підприємство громадського харчування» замінено словами «заклад ресторанного господарства» згідно з постановою № 924.

Забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою (п. 23 Правил).

Відповідно до пунктів 25 і 26 зазначених Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання, скріплюються печаткою і повинні бути доступні для ознайомлення споживача.

Під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу

Таким чином, існують коктейлі двох видів у громадському харчуванні — продукт власного виробництва відповідно до технологічної карти його виготовлення та коктейль промислового виробництва.

Промислове виробництво алкогольних напоїв потребує спеціальної ліцензії на право їх виробництва, а продаж — на право продажу без права виробництва.

Враховуючи зазначене, закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Зверніть увагу
Підпунктом 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також із вмістом спирту етилового 8,5 % об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом № 401, коктейлі належать до товарної позиції 2208 90 69 за кодом УКТ ЗЕД та відповідно вважаються підакцизним товаром.

Мінімальні ціни на алкоголь

Суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, необхідно дотримуватися вимог постанови № 957, якою встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої — це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої — це ціни, які визначаються за кодами виробів УКТ ЗЕД за 1 л 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на віт­чизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до постанови № 957 наведено у табл. 1.

Таблиця 1

РОЗМІР 
мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв

Код виробів
згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару

Мінімальна ціна за 1 л 
100-відсоткового спирту, грн

Роздрібна ціна,
грн

оптово-відпускна

роздрібна

2208 60, 
2208 70, 
2208 90

Горілка та лікеро-горілчані вироби, інші

268,67

397,76

 

2208 30

Віскі

608

799

 

2208 40

Ром та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини

608

799

 

2208 50

Джин та ялівцева настоянка

608

799

 

2208 20

Спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду:

 

 

 

коньяк (бренді) три зірочки

386,98

597,3

 

коньяк (бренді) чотири зірочки

412,85

645,17

 

коньяк (бренді) п’ять зірочок

495,95

692,6

 

інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі

386,98

597,3

 

бренді ординарні, горілки виноградні

374,04

549,84

 

2206
(крім 2206 00 31 00, 
2206 00 51 00, 2206 00 81 00 — сидр і перрі (без додання спирту); 
2206 00 39 00, 
2206 00 59 00, 
2206 00 89 00 — тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об’ємних одиниць (без додання спирту)

Інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями

289,67

450,15

 

2206 00 31 00, 
2206 00 51 00, 
2206 00 81 00

Сидр і перрі (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л

 

 

28,47

2206 00 39 00, 
2206 00 59 00, 
2206 00 89 00

Тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об’ємних одиниць (без додання спирту) у скляній тарі місткістю 1 л

 

 

28,47

2204 
(крім 2204 10, 2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

37

2204 
(крім 2204 10, 2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л

 

 

45

2205

Вермути та інші вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л

 

 

45

2204 10, 
2204 21 06 00, 
2204 21 07 00, 
2204 21 08 00, 
2204 21 09 00, 
2204 29 10 00

Вина у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л

 

 

79,19

Примітки:
1. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 %.
2. Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у тарі місткістю менш як 1 л та більш як 1 л, 1 л у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Що з акцизом

Слід нагадати, що з 01.01.2015 р. згідно із Законом № 71 запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (зокрема, пива, алкогольних напоїв) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Особи — суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’яз­ковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місце­знаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу).

Зауважимо, що платниками акцизного податку є суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, зокрема, таких підакцизних товарів, як пиво та алкогольні напої (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 та пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу). При цьому об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 зазначеного Кодексу).

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу передбачено, що базою оподаткування є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу.

Важливо
Акцизним податком з роздрібної торгівлі підакцизних товарів оподатковуються операції з реалізації коктейлів суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, якщо вміст спирту етилового в таких напоях перевищує 0,5 % об’ємних одиниць.

Як обчислити суму податкового зобов’язання

Слід зазначити, що акцизний податок з роздрібних продажів нараховується на вартість (роздрібну ціну продажу) з ПДВ підакцизних товарів та не включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (ПЗа) обчислюється за формулою:

ПЗа = ФРЦ : 105 × 5,

де ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) обчислюється за такою формулою:

ПЗпдв = (ФРЦ – ПЗа) : 120 × 20.

У разі якщо фактична роздрібна ціна коктейлю (ціна у фіскальному чеку) дорівнюватиме 85 грн (включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів), сума податкового зобов’язання становитиме:

з акцизного податку:

ПЗа = 85 : 105 × 5 = 4,05 грн;

з ПДВ:

ПЗпдв = (85 – 4,05) : 120 × 20 = 13,5 грн.

При складанні податкової звітності — декларації акцизного податку (далі — декларація) нарахування акцизного податку з роздрібного продажу відображаються таким чином.

Умовний приклад

За місяць суб’єктом господарювання продано 1 000 порцій коктейлю по 200 мл. Роздрібна ціна однієї порції (з ПДВ та 5 % акцизним податком) становить 85 грн.

Загальна вартість реалізованих коктейлів за місяць становитиме (з ПДВ і включеним акцизним податком) 85 000 грн. Вартість коктейлів з ПДВ, тобто без акцизного податку, становитиме 80 952 грн (85 000 : 105 × 100) та відображатиметься у рядку 1 графи 3 додатка 6 до декларації.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 1 графи 5 додатка 6 до декларації), становитиме 4 047,6 грн (80 952 × 5 : 100). Зазначена сума у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами переноситься до підсумкового розрахунку «Усього за розділами І і ІІ» додатка 6 та відповідно розділу Д декларації.

Яка ставка застосовується

Відповідно до пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу ставка акцизного податку з обсягів реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів для пива та алкогольних напоїв становить 5 %.

Слід зауважити, що оскільки коктейлі належать до алкогольних напоїв, то об’єктом оподаткування акцизним податком є вартість коктейлю, тобто кошти, отримані від покупця як оплата за коктейль, а не за його складові.

Щодо нарахування акцизного податку з роздрібного продажу коктейлів, то форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджено наказом № 14. Пунктом 2 розділу І цього Порядку передбачено, що платники заповнюють та подають розділи та додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі «Ознака подання» на останньому аркуші декларації.

Платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Податковим кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 зазначеного Кодексу).

Важливо
Оскільки коктейлі належать до алкогольних напоїв, то об’єктом оподаткування акцизним податком є вартість коктейлю, тобто кошти, отримані від покупця як оплата за коктейль, а не за його складові.

Платник, який відповідно до пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, що здійснює реалізацію підакцизних товарів, заповнює та подає лише розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» і додаток 6 до декларації «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Розділ Д заповнюється у такому порядку:

  • у рядках Д1.1 — Д1.n у першій колонці зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, оподаткування яких передбачено розділом VI Податкового кодексу.
  • Коефіцієнт n — кількість рядків розділу Д, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до декларації. Наприклад, якщо додатків 5, n = 5, тобто останній рядок буде Д1.5;
  • у рядках Д1.1 — Д1.n у другій графі зазначається код КОАТУУ відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами;
  • у рядках Д1.1 — Д1.n у третій графі зазначається код показника додатка, що використовується для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
  • у рядках Д1.1 — Д1.n у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ, обчислені за формою згідно з додатком 6 до декларації.

Код
операції

Розділ Д. Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Код
показника додатка

Сума
акцизного податку

Д1

Податкові зобов’язання за кодом органу місцевого самоврядування за КОАТУУ

х

 

Д1.1

Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУn 

 

Д.6 (усього)

4 048

_________
n Кількість рядків може бути збільшено при поданні кількох додатків 6 до декларації.

Додаток 6 заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ в такому порядку:

розділ I заповнюється при здійсненні роздрібної торгівлі пивом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну:

  • у графі 2 «Вид підакцизних товарів» вказується назва товару (продукції), який (яку) відповідно до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу віднесено до підакцизних;
  • у графі 3 «Вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування» вказується загальна вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) реалізованих у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу;
  • у графі 4 «Ставка податку (%)» зазначається розмір ставки акцизного податку у відсотках, встановленої пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;
  • у графі 5 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету (грн) (гр. 3 × гр. 4) / 100» вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення показника графи 3 на показник графи 4 та ділення на 100.

Слід зазначити, що підсумок показників за розділами I, II зазначається у рядку «Усього за розділами I і II» та переноситься до четвертої графи рядка Д1.1 розділу Д декларації.

Чи обов’язкове використання РРО

Статтею 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

При цьому розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну. Форму і зміст розрахункових документів затверджено наказом № 13.

Касовий чек

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — касовий чек) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги) (п. 1 розділу ІІ Положення № 13).

Обов’язкові реквізити касового чека:

  • найменування господарської одиниці
  • адреса господарської одиниці
  • індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом (перед номером друкуються великі літери «ПН») — для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ
  • податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед якими друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані) — для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ
  • якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру — кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги)
  • вартість одиниці виміру товару (послуги)
  • назва товару (послуги)
  • літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) — для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ
  • позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) та суми коштів за цією формою оплати
  • загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»
  • окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» — для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ
  • окремим рядком розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення — для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єктів господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ)
  • порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції
  • фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН»
  • напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника
  • ідентифікатор екваєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати*
  • ідентифікатор платіжного пристрою*
  • сума комісійної винагороди (за наявності)*
  • вид операції*
  • реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»*
  • напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації*
  • підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ»*

________________
* Обов’язкові реквізити, які додатково повинен містити касовий чек у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО.

Коли дані РРО слід перепрограмовувати

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, мають обов’язково проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Тому у разі зміни мінімальних роздрібних цін на алкоголь змінюється відпускна ціна та водночас потребують перепрограмування дані в касовому апараті. З цим питанням слід звернутися до представників центру сервісного обслуговування (далі — ЦСО).

Акциз у касовому чеку

Відповідно до п. 2 розділу II Положення № 13 для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ) у касовому чеку окремим рядком повинні зазначатися розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами). На початку рядка має друкуватися назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Статтею 12 Закону про РРО встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Слід зауважити, що згідно з п. 5 наказу № 13 вимоги до форми і змісту касових чеків у частині відображення інших податків, крім ПДВ, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включено до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності цим наказом (до 11.03.2016 р.).

Тобто раніше, до 11.03.2016 р., у разі реєстрації суб’єктом господарювання РРО відображення сплати акцизного податку в фіскальних чеках РРО було необов’язковим.

При цьому оскільки у частини РРО, внесених до Державного реєстру РРО, не передбачено механізму розрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, то у таких випадках акцизний податок повинен відображатися у розрахунковому документі (касовому чеку) як окрема податкова група.

Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону про РРО не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких РРО, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний за наявності технічних можливостей здійснити доопрацювання РРО.

Відповідну норму щодо доопрацювання виробником (постачальником) РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до використання РРО також передбачено абзацом другим п. 44 Порядку № 601.

Вимоги до форми і змісту касових чеків, роздрукованих РРО, які включені до Державного реєстру РРО після 11.03.2016 р., є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

При цьому у разі відсутності в касовому чеку хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий чек не прийматиметься як розрахунковий.

Як оприбутковувати готівку

У разі якщо суб’єкт господарювання (наприклад, ресторан) працює цілодобово і робоча зміна закінчується наступного календарного дня, Z-звіт має роздруковуватися кожного дня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24 год, які минули від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту.

Оприбуткування готівки у такому разі здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. При цьому дата оприбуткування готівки у КОРО має відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт має роздруковуватися після завершення робочої зміни).

Зверніть увагу
Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, належить до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, затвердженого постановою № 1336.

Відповідальність

За порушення норм Закону № 481 щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Рішення про стягнення штрафів приймаються контролюючими органами та/або органом, який видав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

У разі невиконання суб’єктом господарювання рішення вищеза­значених органів сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм Закону № 481, можуть бути оскаржені суб’єктом господарювання в місячний термін у судовому порядку.

Усі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються обігу алкогольних напоїв, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порушення, за які до суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та/або фінансових санкцій у вигляді штрафів, наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Суть
порушення

Ставки та розміри
штрафних санкцій

Нормативно-правовий акт

Роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених Законом № 481)

200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 грн

Стаття 17 Закону № 481

Роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (КОРО), не зазначений у ліцензії

200 % вартості реалізованої через такий електронний контрольно-касовий апарат (КОРО) продукції, але не менше 10 000 грн

Стаття 17 Закону № 481

Порушення вимог ст. 153 Закону № 481 (обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових)

6 800 грн

Стаття 17 Закону № 481

Зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру

100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн

Стаття 17 Закону № 481

Роздрібна торгівля коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої

100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10 000 грн

Стаття 17 Закону № 481

Зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв; алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою ст. 11 Закону № 481

200 % вартості товару, але не менше 17 000 грн

Стаття 17 Закону № 481

Встановлення протягом календарного року під час перевірки факту:

проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;

невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

1 грн — за порушення, вчинене вперше;

100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону про РРО, товарів (послуг) — за кожне наступне вчинене порушення

Пункт 1 ст. 17 Закону про РРО

Невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених Законом про РРО, РК або використання незареєстрованої належним чином РК чи порушення встановленого порядку її використання, або незберігання РК протягом встановленого строку

20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн)

Пункт 3 ст. 17 Закону про РРО

Невиконання друкування контрольної стрічки або її нестворення в електронній формі на РРО, або спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн)

Пункт 5 ст. 17 Закону про РРО

Проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості

5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн)

Пункт 6 ст. 17 Закону про РРО

Порушення встановленого у п. 1 ст. 9 Закону про РРО порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн)

Пункт 7 ст. 17 Закону про РРО

Застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесено зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби ЦСО

100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн)

Пункт  8 ст. 17 Закону про РРО

Неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО дротовими або бездротовими каналами зв’язку, в разі обов’язковості її подання

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн)

Пункт 9 ст. 17 Закону про РРО

Реалізація суб’єктами господарювання товарів, які не обліковані в установленому порядку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ

Подвійна вартість необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн)

Стаття  20 Закону про РРО

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах

Двократний розмір сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день

Абзац другий частини першої ст. 1 Указу № 436

Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки

П’ятикратний розмір неоприбуткованої суми

Абзац третій частини першої ст. 1 Указу № 436

Проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів

У розмірі сплачених коштів

Абзац шостий частини першої ст. 1 Указу № 436

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Указ № 436 — Указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон № 71 — Закон України від 28.12.2014 р. № 71-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Закон № 481 — Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Постанова № 172 — постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». Постанова № 854 — постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями». Постанова № 924 — постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. № 924 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. №  854». Постанова № 957 — постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Постанова № 1336 — постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наказ № 13 — наказ Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)». Наказ № 14 — наказ Мінфіну України від 23.01.2015 р. № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку». Наказ № 401 — наказ ДФС України від 09.06.2015 р. № 401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності». Наказ № 3268/5 — наказ Мін’юсту України від 18.11.2016 р. за № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Положення № 13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13. Порядок № 601 — Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 р. № 601. Порядок № 1588 — Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588

«Гарячі лінії»

Дата: 3 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42