Юридична практика

Орендна плата за землю: безпідставне застосування коефіцієнта

02.10.2017 / 17:24

Вищим адміністративним судом України при розгляді справи щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання з орендної плати за землю було враховано, що позивачем неправильно було застосовано при розрахунку орендної плати за землю коефіцієнт 0,5 % функціонального використання земельної ділянки.

Судове рішення

Вищим адміністративним судом України (далі — ВАСУ) у справі № 804/6320/15 було встановлено, що контролюючим органом було здійснено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти сплати орендної плати за використання земельних ділянок комунальної власності протягом 2009 — 2012 рр., за результатами якої складено акт від 27.02.2015 р.

В акті перевірки викладено висновки про порушення позивачем вимог пунктів 288.1 — 288.4, 288.7 ст. 288, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, внаслідок чого занижено орендну плату за землю за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р. на суму 98 809,78 грн та з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. на суму 49 404,89 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу грошового зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 101 836,00 грн, в тому числі 81 469,00 грн за основним платежем та 20 367,00 грн за штрафними санкціями.

Встановлено, що між міською радою (орендодавець) та ФОП «Л» (орендар) укладено договір від 03.01.2006 р. оренди земельної ділянки загальною площею 0,8972 га, який зареєстровано у територіальному відділі Державного земельного кадастру 03.01.2006 р.

Пунктом 1 зазначеного договору встановлено, що орендодавець на підставі рішення сесії від 04.11.2005 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель та споруд — УКЦВЗ — 1.10.5 підприємства іншої промисловості. Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 03.01.2006 р. та на підставі п. 2 договору орендарю передано в оренду зазначену земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої на момент укладання договору становила 2 000 913,47 грн.

Додатковою угодою від 07.11.2011 р. внесено зміни до договору оренди від 03.01.2006 р., якими встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою відділу Держкомзему від 29.01.2010 р. становить 1 176 306, 91 грн (п. 4 договору); внесено зміни до п. 7 договору та продовжено дію договору на три роки; п. 8 викладено в новій редакції та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1/12 частини від 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Протягом періоду, який перевірявся, ФОП «Л» здійснювало користування зазначеною земельною ділянкою та оплату користування земельною ділянкою згідно з платіжними дорученнями, які надано до перевірки та долучено до матеріалів справи.

Перевіркою встановлено, що декларування сум орендної плати за земельну ділянку здійснювалося на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом місцевого Держкомзему.

Відповідно до документів, отриманих від міжрайонної прокуратури, висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні Науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.09.2014 р. та акта позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу Держземагентства за період з 01.09.2009 р. по 01.01.2013 р. від 15.12.2014 р. щодо законності визначення у періоді 2009 — 2012 рр. службовими особами відділу місцевого Держземагентства розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок комунальної власності, які у вигляді витягів, довідок були використані міською радою для укладання договорів оренди та додаткових угод з ФОП «Л» на використання земельних ділянок комунальної власності, встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0, 8972 га повинна становити: на 2009 р. — 2 665 641,29 грн, 2010 — 2011 рр. — 2 823 136,58 грн, 2012 р. — 2 823 136,58 грн.

Враховуючи висновки комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні Науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.09.2014 р. та акта позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності відділу Держзем­агентства від 15.12.2014 р., відповідач встановив заниження позивачем орендної плати за землю за період з 2009 р. по 2012 р. в сумі 148 214, 67 грн, в тому числі за 2012 р. в сумі 49 404,89 грн.

На запит відповідача відділ Держзем­агентства надав відповідь від 24.03.2015 р., згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки ФОП «Л» становила: на 2009 р. — 2 665 641,29 грн, 2010 р. — 1 176 306,91 грн, 2011 р. — 1 176 306,91 грн, 2012 р. — 1 176 306, 91 грн.

Виходячи із зазначених показників позивач на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданих відділом Держкомзему, здійснював розрахунки орендної плати за земельну ділянку.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що міськрайонний суд області ухвалою від 07.04.2015 р. у кримінальному провадженні визнав начальника відділу Держземагентства винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою ст. 364, частиною першою ст. 366 Кримінального кодексу та звільнив від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 цього Кодексу у зв’язку із закінченням строку давності.

При цьому міськрайонний суд області встановив, що начальник відділу Держкомзему, виконуючи функції представника органів державної влади, 29.01.2010 р., зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб — ФОП «Л», всупереч вимогам законодавства України, умисно, безпідставно використавши неправильний коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки, занизив розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження розміру орендної плати такої земельної ділянки.

Згідно з ухвалою суду та відповідно до висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні Науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.09.2014 р. встановлено визначення коефіцієнта функціонального використання при видачі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 1,2 % — землі промисловості, що перевищує коефіцієнт, застосований позивачем в розмірі 0,5 %, — землі, відведені для будівництва.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 цього Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктом 288.7 цієї статті визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовуються відповідно до вимог статей 285 — 287 Податкового кодексу.

Згідно з підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

  • не може бути меншою:
  • для земель сільськогосподарського призначення — розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІ Податкового кодексу;
  • для інших категорій земель — трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
  • не може перевищувати:
  • для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), — 3 % нормативної грошової оцінки;
  • для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів, — чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється вищезазначеним розділом;
  • для інших земельних ділянок, наданих в оренду, — 12 % нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 271.1 ст. 271 Кодексу базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу.

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивач повинен був вносити до відповідного бюджету орендну плату за 2012 р. у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно з Порядком № 18/15/21/11 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) враховує коефіцієнт функціонального призначення земельної ділянки.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо наявності судового рішення, яким визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою ст. 364, частиною першою ст. 366 Кримінального кодексу, начальника відділу Держземагентства, в результаті яких протиправно було занижено розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки при безпідставному застосуванні розміру коефіцієнта, що своєю чергою призвело до визначення заниженого розміру орендної плати за цю земельну ділянку, колегія суддів суду касаційної інстанції визнала правильним висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування коефіцієнта 1,2 % функціонального використання земельної ділянки і неправильне застосування позивачем при розрахунку орендної плати за землю коефіцієнта 0,5 % функціонального використання цієї земельної ділянки.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’я­зання, а спір щодо такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що за податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2015 р. позивачу визначено грошове зобов’язання з орендної плати за землю в сумі 81 469,00 грн за основним платежем. При цьому в акті перевірки визначено, що у 2012 р. реальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2 823 136,58 грн, річна сума орендної плати — 84 694,10 грн, позивач нарахував і сплатив 35 289,21 грн, сума заниження становить 49 404,89 грн.

Зважаючи на норму п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу та виходячи з того, що згідно з п. 286.2 ст. 286 Кодексу податкова декларація за 2012 р. подається не пізніше 20 лютого цього року, але з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що контролюючий орган в межах 1095 днів визначив податкове зобов’язання з орендної плати за 2012 р. тільки за місяці лютий — грудень 2012 р. в сумі 45 287,18 грн та відповідно правомірно нарахував штрафні санкції в сумі 11 321,95 грн, що становить 25 % від заниженої суми податкового зобов’язання. Решта податкового зобов’я­зання з орендної плати за основним платежем визначена платнику податку — позивачу поза межами 1095 днів, тому позивач вважається вільним від такого грошового зобов’язання.

Враховуючи вищезазначене, висновок суду апеляційної інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов’язання в сумі 45 226,24 грн, в тому числі 36 181,20 грн за основним платежем та 9 045,05 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, та про правомірність цього податкового повідомлення-рішення в іншій частині нарахувань є обґрунтованим.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Кримінальний кодекс — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Порядок № 18/15/21/11 — Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений спільним наказом Дежкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11 (втратив чинність)

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42