Інші податки

Розділ 5. Припинення членства

03.10.2017 / 16:09

У разі якщо член фермерського господарства припиняє членство у господарстві, то відповідно до ст. 20 Закону № 973 він має право на отримання частки майна цього господарства. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Розглянемо, які практичні варіанти розрахунку частки майна можуть бути.

Яка процедура

Процедура припинення членства у фермерському господарстві повинна бути прописана у статуті такого господарства. За зразок можна взяти процедуру, встановлену для ТОВ.

! Учасник ТОВ має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлено статутом (частина перша ст. 148 Цивільного кодексу).

Згідно з п. 4.12 постанови № 4 під час вирішення спорів, пов’язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу та ст. 10 Закону № 1576 учасник ТОВ має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов’язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства.

Будь-які положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата закінчення строку, передбаченого частиною першою ст. 148 Цивільного кодексу, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми Цивільного кодексу.

Таким чином, за аналогією з порядком для ТОВ припинення членства у господарстві також доцільно прив’язувати до заяви члена господарства, у якій зазначено строк припинення. Крім того, такий строк може бути не менше трьох місяців. Якщо такий порядок закріпити статутом господарства, то строк, указаний у заяві буде тим строком, з якого припиняється членство.

У статуті слід закріпити також дату, на яку слід порахувати частку майна, яка повертається члену господарства у разі припинення членства. Така дата має передувати даті припинення членства.

Щодо строку, упродовж якого потрібно здійснити виплату частки члену, який припинив своє членство, то його має бути передбачено статутом господарства. Як зразок беремо порядок, прийнятий у ТОВ. Так, відповідно до ст. 54 Закону № 1576 виплата частки учаснику провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Майно, яке повертається члену господарства, може бути як у грошовій, так і негрошовій (натуральній) формі. У якій формі здійснювати повернення майна повинно зазначатися у статуті господарства. Наприклад, питання щодо виду майна, яке повертається, може вирішуватися на загальних зборах членів господарства.

Частку якого майна можна отримати

Як вже зазначалося, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити:

  • будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом;
  • право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність);
  • грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Таким чином, поняття майно (складений капітал) уживається у двох різних значеннях. В одному значенні — це сума всього майна, яка відображається в активі балансу, а в іншому — це сума внесків членів господарства, яка обліковується на субрахунку 403 «Інший зареєстрований капітал».

Проте господарство може мати не тільки майно, яким воно володіє (активна сторона балансу), а й якісь заборгованості перед іншими особами (пасивна сторона балансу). Тому на умовному прикладі розглянемо, яка сума майна підлягає розподілу для виплати частки члену господарства, який припиняє членство.

Приклад 1

Сума всього майна, яким володіє фермерське господарство, складає 3 млн грн (включає в себе сільгосптехніку, кошти, залишки продукції, інших запасів, права користування земельними ділянками тощо).

Сума внесків членів господарства, яка обліковується на субрахунку 403 — 1 млн грн, нерозподілений прибуток 700 тис. грн, заборгованість перед банком за кредитом 500 тис. грн, заборгованість перед постачальниками 800 тис. грн.

Для наочності відобразимо ці цифри в табличному вигляді.

Майно (складений капітал) фермерського господарства

Таблиця 5

Актив

Пасив

Майно (сільгосптехніка, кошти, залишки продукції, інших запасів, права користування земельними ділянками тощо) — 3 млн грн

Внески членів господарства — 1 млн грн;
нерозподілений прибуток — 0,7 млн грн;
заборгованість перед банком за кредитом — 0,5 млн грн;
заборгованість перед постачальниками — 0,8 млн грн

Усього — 3 млн грн

Усього — 3 млн грн

З табл. 5 видно: якщо погасити наявну заборгованість (перед банком і постачальниками), то сума такого майна зменшиться до 1,7 млн грн (3 — 0,5 — 0,8).

Майно (складений капітал) фермерського господарства після погашення зобов’язань

Таблиця 6

Актив

Пасив

Майно (сільгосптехніка, кошти, залишки продукції, інших запасів, права користування земельними ділянками тощо) — 1,7 млн грн

Внески членів господарства — 1 млн грн;

нерозподілений прибуток — 0,7 млн грн

Усього — 1,7 млн грн

Усього — 1,7 млн грн

Отже, сума майна, яке підлягає розподілу для виплати частки члену господарства, що припиняє членство становить 1,7 млн грн (табл. 6).

Інший варіант розрахунку цієї суми: береться підсумок розділу І «Власний капітал» бухгалтерського балансу. До цього розділу включаються такі показники:

  • складений капітал (аналог статутного капіталу);
  • додатковий капітал;
  • резервний капітал;
  • нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Далі потрібно проаналізувати показники додаткового та резервного капіталів, оскільки вони можуть і не передбачати розподілу. Наприклад, у додатковому капіталі можуть міститися додаткові внески членів господарства, які не збільшують розміру складеного (статутного) капіталу. Тобто такі внески не впливають на розмір частки члена господарства, який їх уніс, з метою отримання дивідендів. Тому для розрахунку суми майна, яке розподіляється, такі внески потрібно віднімати. Якщо в нашому прикладі сума зазначених внесків складає, припустимо, 0,2 млн грн, то сума, яка підлягатиме розподілу, зменшиться до 1,5 млн грн (1,7 — 0,2).

Проте вищезазначене не стосується випадку, якщо додатковий внесок здійснив член господарства, який припиняє членство у господарстві й додатковий внесок має поворотний характер. У такому разі члену господарства повертається такий внесок в сумі, у якій він був унесений. При цьому особливості повернення повинні відображатися у статуті господарства чи у протоколі зборів членів господарства, яким документувалося здійснення додаткового внеску.

Як розраховується частка майна

Як уже зазначалося, розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Можливі різні варіанти розподілу. Майно може розподілятися пропорційно до:

  • внеску до складеного капіталу;
  • трудового внеску.

Механізм розподілу майна з урахуванням цих принципів розглянемо на умовному прикладі.

Приклад 2

Використаємо умови прикладу 1. Крім того, відповідно до статуту увесь прибуток господарства отримується завдяки внеску до складеного капіталу на 40 %, а за рахунок трудової участі членів — на 60 %. Прибуток, отриманий за рахунок трудової участі, розподіляється порівну між усіма учасниками.

Фермерське господарство має чотирьох членів, з яких внески до складеного капіталу зробили троє, передавши майно на суму відповідно 300 тис. грн, 500 тис. грн і 200 тис. грн.

Припиняє членство той, хто вніс до складеного капіталу 200 тис. грн.

Спершу розподіляємо отриманий прибуток відповідно до майнового і трудового внеску. За рахунок майнового внеску отримано 280 тис. грн (700 000 × 40 %), а за рахунок трудового внеску — 420 грн (700 000 × 60 %).

Далі розподіляємо між членами господарства прибуток, отриманий за рахунок майнового внеску:

84 тис. грн (280 000 : 1 000 000 × 300 000);

140 тис. грн (280 000 : 1 000 000 × 500 000);

56 тис. грн (280 000 : 1 000 000 × 200 000).

Залежно від трудового внеску кожному з чотирьох членів господарства належить виплатити 105 тис. грн (420 000 : 4).

Отже, особі, яка припиняє членство, необхідно видати частину майна на суму 361 тис. грн (200 000 (сума внеску) + 56 000 (сума прибутку, отриманого за рахунок внеску) + 105 000 (сума прибутку, отриманого за рахунок трудової участі)).

Податок на доходи фізичних осіб

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій, у тому числі корпоративними правами (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 зазначеного Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами). Причому до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

  • обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
  • зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
  • повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Причому згідно з пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Таким чином, за наслідками звітного податкового календарного року, в якому колишньому члену фермерського господарства повернуть майно пропорційно до частки у статутному (складеному) капіталі господарства, такий колишній член  — фізична особа повинен визначити фінансовий результат за такою операцією і відобразити його в річній податковій декларації. Доходом буде вартість поверненого майна (включаючи грошові кошти тощо). Витратами на придбання інвестиційного активу буде сума внеску до складеного капіталу. Якщо отримано інвестиційний прибуток (доходи перевищують витрати), він оподатковується ПДФО за ставкою 18 % (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу).

Однак якщо сума такої виплати (інвестиційного доходу, а не прибутку), отриманої протягом року не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (1 600 х 1,4 = 2 240 грн для 2017 р.), визначати фінансовий результат і подавати декларацію не потрібно (пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу).

Окрім сплати ПДФО, з суми інвестиційного прибутку потрібно утримати і військовий збір за ставкою 1,5 % (лист № 10537/10/26-15-13-04-16). Адже об’єкт і база оподаткування військовим збором і ПДФО співпадають (п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

Отже, фермерське господарство при поверненні члену господарства частки майна не оподатковує зазначені доходи. Щоправда, воно — як податковий агент — повинно відобразити суму виплаченого доходу у формі № 1ДФ з ознакою доходу «112».

Згідно з Методрекомендаціями № 189 одержаний господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він зменшується на суму витрат за рахунок прибутку. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно до трудового внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що нараховуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Отже, сума доходу, нарахована (виплачена) членам фермерського господарства за рахунок розподілу доходу (прибутку) від виконання цими членами трудової функції, включається до їх місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується з урахуванням пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, військовим збором за ставкою 1,5 %.

Слід зазначити, що члену фермерського господарства може повертатися вартість його грошового внеску до додаткового капіталу, надана на поворотній основі. З позиції оподаткування це — поворотна фінансова допомога, яка не підлягає оподаткуванню ПДФО (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу). При цьому звертаємо увагу, що згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Повернення частки майна в натуральній формі

Якщо повернення частки майна здійснюється в негрошовій (натуральній) формі, таку операцію слід розглядати як операцію продажу (з позиції податкового обліку ПДВ — постачання).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижчою за ціну придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайні ціни, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі ТОВ, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. За аналогією можемо застосувати це правило щодо фермерських господарств. Саме в статуті господарства слід передбачити спосіб визначення вартості майна, що виплачується особі, яка припинила своє членство.

Причому слід враховувати норму п. 4.20 постанови № 4: учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов’язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Те саме може стосуватися і майна фермерського господарства. Особа, яка припиняє своє членство у господарстві може вимагати повернути майно за ринковою вартістю. А для цього доцільно здійснити таку оцінку відповідно до норм Закону № 2658. Причому якщо оцінка виявиться меншою за базу оподаткування ПДВ, визначену відповідно до норм Податкового кодексу, в цілях нарахування ПДВ повинна братися база оподаткування, визначена згідно зі ст. 188 Податкового кодексу.

Виплата частки майна: відображення в обліку

У бухгалтерському обліку нарахована до виплати члену фермерського господарства частка майна відображається записом за Дт субрахунку 403 (за рахунок статутного (складеного) капіталу), 42 (за рахунок додаткового капіталу), 43 (за рахунок резервного капіталу), 44 (за рахунок прибутку) та Кт субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами».

Утримана сума ПДФО (військового збору) — Дт 672 Кт 641 (642).

Виплата внеску коштами — Дт 672 Кт 30, 31.

Виплата внеску майном — Дт 672 Кт 712.

Розглянемо зазначене на умовому прикладі.

Приклад 3

Використовуємо умови прикладів 1 і 2. Крім того, частково в рахунок виплати видається трактор, ринкова вартість якого 120 тис. грн (у тому числі ПДВ 20 тис. грн), первісна вартість 430 тис. грн, нарахований знос 340 тис. грн.

Як у бухгалтерському обліку відобразити повернення частини майна господарства особі, яка припиняє членство, наведено у табл. 7.

Таблиця 7


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн

1

 

Нараховано частку належного до виплати майна члену, який припиняє членство у фермерському господарстві:
за рахунок внеску до складеного капіталу

 

403

 

672

 

200 000

за рахунок прибутку (56 000 + 105 000)

44

672

161 000

2

Утримано ПДФО (з суми прибутку, отриманого за рахунок трудової участі, — 105 000 × 18 %)

672

641

18 900

3

Утримано військовий збір (з суми прибутку, отриманого за рахунок трудової участі — 105 000 × 1,5 %)

672

642

1 575

4

Переведено трактор до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (430 000 — 340 000)

286

10

90 000

5

Списано знос трактора

13

10

340 000

6

Передано трактор члену, який припинив членство

672

712

120 000

7

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

712

641

20 000

8

Дохід від продажу віднесено на фінансові результати

712

791

100 000

9

Собівартість трактора списано на собівартість реалізації

943

286

90 000

10

Собівартість реалізації віднесено на фінансовий результат

791

943

90 000

11

Перераховано залишок частки на банківський рахунок особи, яка припинила членство (361 000 — 18 900 — 1 575 — 120 000)

672

311

220 525

12

Перераховано до бюджету:
ПДФО

641

311

18 900

військовий збір

642

311

1 575

Якщо членство припиняє ФОП

Про особливості припинення членства в господарстві, організованому у формі юридичної особи, зазначалося вище. Наразі з’ясуємо, які особливості, притаманні господарству, організованому на основі діяльності фізичної особи — підприємця.

Нагадаємо, що таке господарство організовується на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства (ст. 81 Закону № 973). Таким договором встановлюється, зокрема:

  • правовий режим спільного майна членів господарства;
  • порядок покриття витрат та розподілу результатів (прибутку або збитків) діяльності господарства між його членами;
  • порядок вступу до господарства та виходу з нього.

Отже, припиняючи членство, особа (розглядаємо випадок, коли така особа не є підприємцем, що створив господарство) може отримати назад майно, яке вона передавала до складу спільної сумісної чи часткової власності. В податковому обліку фізичної особи — підприємця чи самої особи, яка припиняє членство, така операція не відображається.

Отриманий господарством прибуток акумулюється в обліку фізичної особи — підприємця. То ж саме підприємець повинен виплатити частину такого прибутку. Розраховується належна до виплати частина подібно до того, що ми описали вище для господарства юридичної особи. Оподатковується така виплата, як інші доходи, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи, яка припинила членство, згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу і оподатковується за ставкою 18 % відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу. У формі № 1ДФ виплата іншого доходу відображається з ознакою доходу «127».

«Гарячі лінії»

Дата: 6 лютого, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42