Бухоблік

ОСББ: облік та звітність

30.10.2017 / 15:29

Створення ОСББ — справа непроста, але вигідна, оскільки це один із способів утримання будинку та прибудинкової території у належному стані. У цій статті про те, які вимоги встановлено до статуту такої організації, хто може бути її управителем, як ведеться облік, складається та подається звітність.

Загальні аспекти

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі — ОСББ) — це неприбуткова юридична особа, створена власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію.

Вищим керівним органом ОСББ є загальні збори, на яких члени об’єднання вирішують питання, пов’язані з їх діяльністю, зокрема, затвердження річного звіту та плану господарської діяльності наступного року, внесення змін до статуту, вибори правління і ревізійної комісії, використання (наприклад, здача в оренду) допоміжних приміщень будинку. Основним документом є статут об’єднання.

Об’єднання самостійно розраховують розміри внесків членів ОСББ на утримання будинку та прибудинкової території, здійснюють контроль за надходженням платежів мешканців за надані житлово-комунальні послуги у конкретному будинку, а також за раціональним використанням цих коштів.

Поточний контроль за надходженням та витрачанням коштів здійснює правління об’єднання, яке періодично звітує на загальних зборах про виконання фінансового плану. Правління також укладає угоди та наймає на роботу працівників для виконання робіт з утримання будинку.

Утримання будинку та прибудинкової території здійснюється або власними силами об’єднання, або на основі укладання договору з попереднім балансоутримувачем будинку.

Важливо
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування витрат на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас ОСББ може сприяти надход­женню додаткових коштів на утримання будинку та прибудинкової території за рахунок надання в оренду об’єктів, що перебувають у спільній власності (господарських та нежитлових приміщень, прибудинкових територій тощо), спрямовувати їх на впорядкування житла та поліпшення умов для проживання.

Статутні вимоги

Згідно з абзацом першим частини першої ст. 7 Закону № 2866 статут ОСББ складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Типовий статут ОСББ затверджено наказом № 141 (далі — Типовий статут).

У статуті має бути зазначено, що ОСББ:

  • створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку (будинків) відповідно до Закону № 2866
  • діє згідно з цим Законом, чинним законодавством України та статутом
  • набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом  про держреєстрацію

Пунктом 6 розділу IV Типового статуту передбачено заборону розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб.

Тобто Типовий статут має містити такі обов’язкові положення:

  • утворення здійснюється в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність неприбуткової організації, а саме Законом № 2866 (підпункти 1, 2, 4 розділу І Типового статуту);
  • заборона розподілу отриманих ОСББ доходів або їх частини серед співвласників, працівників, працівників об’єднання, членів органів управління та інших осіб (п. 6 розділу IV Типового статуту).

Слід звернути увагу, що при вирішенні питання відповідності установчих документів організації вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу необхідно досліджувати установчі документи в цілому, а не окремі пункти цих документів, та враховувати принцип превалювання змісту над формою.

Тобто у разі створення ОСББ в порядку, визначеному Законом № 2866, складання статуту ОСББ відповідно до Типового статуту, а також відповідності ОСББ вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, таке ОСББ може бути включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр).

Отримання «неприбуткового» статусу

Нагадаємо, що ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, але цього недостатньо для отримання «неприбуткового» статусу і звільнення від сплати податку на прибуток.

Підпунктом 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу визначено, шо неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу;
  • установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • внесена контролюючим органом до Реєстру.

Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом у порядку, встановленому постановою № 440 (далі — Порядок № 440), за основним місцем обліку такої організації з присвоєнням їй ознаки неприбутковості.

Так, для включення до Реєстру ОСББ повинно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РН та копії установчих документів.

Переваги при створенні ОСББ:

  • самостійне формування бюджету; 
  • визначення розміру внесків на утримання будинку;
  • вибір підрядників (ремонт, вивезення сміття, дезінфекція тощо);
  • самостійне визначення строку чергового поточного ремонту будинку.

Реєстраційна заява та копії установчих документів можуть бути подані (надіслані) в один із таких способів:

  • особисто керівником або представником ОСББ (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою
  • поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону про держреєстрацію
  • державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи (згідно з частиною першою ст. 17 зазначеного Закону)

Контролюючий орган протягом 14 календарних днів проводить перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, установленим Податковим кодексом та законодавством, що регулює діяльність ОСББ. За результатами такого розгляду контролюючим органом приймається одне з таких рішень:

  • включення, повторне включення, відмова у включенні неприбуткової організації до Реєстру;
  • виключення неприбуткової організації з Реєстру;
  • зміна ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган може відмовити у включенні ОСББ до Реєстру у разі:

  • подання неповного пакета документів;
  • невідповідності організації вимогам Податкового кодексу.

Після отримання рішення про відмову ОСББ може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п. 6 Порядку № 440. Повторно надіслана реєстраційна заява також розглядається протягом 14 календарних днів з прийняттям відповідного рішення.

Слід зазначити, що ознака неприбутковості лише вказує на особливості нарахування та сплати податку на прибуток підприємств. Така ознака не звільняє, зокрема, від обов’язку реєстрації неприбуткової організації платником ПДВ.

Так, відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу обов'язковій реєстрації платником ПДВ підлягає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована, сплачена такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою та звільнені від оподаткування цим податком.

При цьому обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обчисленні загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Для здійснення обов'язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

Слід зауважити, що якщо будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подає до контролю­ючого органу вищезазначену заяву, то така особа несе відповідальність за ненарахування та несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку.

Якщо відбулися зміни

У разі зміни організаційно-правової форми ОСББ або внесення змін до її установчих документів чи установчих документів організації вищого рівня до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «Зміни» з наданням копій документів відповідно до п. 6 Порядку № 440.

Заява та копії документів повинні бути подані протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких змін або якщо зміни не здійснено — з моменту виникнення обставин.

За результатами розгляду реєстраційної заяви з позначкою «Зміни» контролюючий орган відповідно до пунктів 7 і 8 Порядку № 440 вносить записи (зміни) до Реєстру та видає рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або про зміну ознаки неприбутковості, або про відмову у повторному включенні організації до Реєстру (п. 15 цього Порядку).

У разі прийняття рішення про відмову у повторному включенні організації до Реєстру у формі рішення, передбаченого додатком 2 до Порядку № 440, позначка проставляється у полі «про відмову у включенні».

Довідково
Під час повторного включення ОСББ до Реєстру ознака неприбутковості та дата її присвоєння не змінюються.

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік неприбуткових організацій базується на чинних нормативних документах з бухобліку. Особливостей для неприбуткових організацій та методичних рекомендацій щодо ведення їх обліку не передбачено.

При складанні та поданні фінзвітності (включаючи її склад та терміни подання) слід керуватися Законом про бухоблік, Порядком № 419, ПБО, іншими нормативно-правовими актами, зокрема Методрекомендаціями № 433 та № 635.

Для ведення бухобліку ОСББ необхідно сформувати свою облікову політику: затвердити облікові регістри, які застосовуватимуться для хронологічного, систематичного чи комбінованого накопичення, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що міститься в первинних документах.

ОСББ ведуть регістри аналітичного обліку — касову книгу, картки чи книги для обліку запасів, відомості розрахунків із мешканцями будинку, постачальниками, нарахування заробітної плати тощо.

Форми бухобліку в ОСББ можуть бути із застосуванням як журналів і відомостей скороченої або спрощеної форми обліку, так і комп'ютерної форми обліку.

Якщо бухоблік ведеться без застосування комп’ютеру, то рекомендовано використовувати спрощену форму обліку — ведення журналу обліку господарських операцій і  відомостей аналітичного обліку зі складанням оборотних відомостей, а наприкінці звітного періоду — оборотного балансу.

ОСББ самостійно визначає вартісну межу для зарахування до складу основних засобів (далі — ОЗ). як правило, вона встановлюється на тому самому рівні, що й для податкового обліку, тобто понад 6 тис грн, але вартісна межа може бути й іншою.

Порядок обліку ОЗ залежить від джерела, за рахунок якого вони придбані, а саме:

  • придбані за власні кошти відображаються за Дт 15, Кт 63 або Кт 685 (після введення ОЗ в експлуатацію їх зараховують до складу ОЗ: Дт 10 Кт 15).
  • у разі придбання ОЗ за рахунок коштів цільового фінансування дохід і витрати визнаються під час нарахування амортизації, а суму сплаченого ПДВ зараховують до вартості придбаних ОЗ;
  • передані безоплатно ОЗ (органами місцевої влади, іншими юридичними або фізичними особами) відображають за Дт 10 Кт 42.

Амортизація ОЗ найчастіше нараховується за прямолінійним методом як для ОЗ, так і для нематеріальних активів.

Витрати на ремонт житлового будинку за рахунок членських внесків списують на витрати ОСББ, а в разі здійснення ремонту за рахунок цільових надходжень від сторонніх осіб і організацій при визнанні витрат на ремонт визнається дохід у тій самій сумі.

Облік запасів

Оцінку запасів під час їх передання у використання здійснюють за методами, визначеними п. 16 ПБО 9, та відображають за Кт 20 (22) Дт 80. ПДВ, сплачений у складі вартості запасів, включають до їх первісної вартості.

Малоцінні та швидкозношувані предмети списуються з балансу під час передання їх в експлуатацію з організацією надалі оперативного кількісного обліку цих предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом строку їх корисного використання.

Крім того, п. 3 ст. 11 Закону про бухоблік для неприбуткових організацій встановлено скорочену за показниками фінзвітність у складі балансу і Звіту про фінансові результати.

Отримання субсидій

ОСББ може отримувати субсидії та пільги для населення за житлово-комунальні послуги.

Субсидії — безоплатні поточні виплати підприємствам, що не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів та послуг в обмін на проведені платежі (субсидії малозабезпеченим громадянам на оплату комунальних послуг, оплату пільг окремим категоріям громадян згідно з чинними законодавчими актами).

Особливості обліку таких операцій визначаються такими чинниками:

  • адресністю надання громадянам щомісячних безготівкових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг (зокрема водо-, теплопостачання та водовідведення, утримання прибудинкової території);
  • відшкодуванням субсидіями і пільгами частки тарифу на комунальні послуги і відповідним перерахуванням цих коштів місцевими фінансовими органами на рахунки підприємств, які надають ці послуги;
  • визнанням доходів (у частині наданих субсидій і пільг) доходами на суму понесених витрат. Відображення в бухобліку таких операцій наведено в табл.

Таблиця


з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1

Відображено заборгованість за пільгами з утримання будинку та прибудинкової території

6451 «Розрахунки з бюджетом за пільгами»

4821 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів за пільгами»

2

Відображено заборгованість за субсидіями населенню з утримання будинку та прибудинкової території

6452 «Розрахунки з бюджетом за субсидіями»

4821 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів за субсидіями»

3

Отримано кошти на покриття пільг із бюджету

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

6451 «Розрахунки з бюджетом за пільгами»

4

Отримано кошти на покриття субсидій із бюджету

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

6452 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів за субсидіями»

5

Визнано дохід у сумі витрат на утримання будинку та прибудинкової території на суму пільг і субсидій

4821 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів за пільгами»

719 «Дохід від неприбуткової діяльності ОСББ»

6

Віднесено доходи на фінансові результати

719 «Дохід від неприбуткової діяльності ОСББ»

791 «Результат діяльності»

Звітність

Неприбуткові організації, у тому числі ОСББ, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт) за формою, затвердженою наказом № 553. Наказом № 469, який набрав чинності з 20.06.2017 р., Звіт викладено у новій редакції.

Слід звернути увагу, що Звіт прирівнюється до податкової декларації — документа, що подається платником податків конт­ролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

З 01.01.2017 р. ОСББ зобов’язані складати та подавати разом зі Звітом до контролюючих органів фінзвітність, яка є додатком та невід’ємною частиною Звіту (нагадаємо, що до 01.01.2017 р. фінзвітність подавалася за бажанням).

Податковим (звітним) періодом для неприбуткових організацій є рік. Це означає, що Звіт за базовий податковий (звітний) період — календарний рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, ОСББ повинні подати Звіт за 2017 р. до 02.03.2018 р.

Звіт складається у порядку, визначеному ст. 48 Податкового кодексу, у гривнях. Дані, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухобліку. Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою (за наявності).

Звіт до контролюючих органів подається:

  • особисто платником податків або уповноваженою на це особою
  • поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електрон­ного цифрового підпису

Звіт складається із заголовної, основної частини та додатків, які є невід’ємною частиною Звіту.

Для ОСББ — порушників вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту передбачено позначку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення.

У рядку 4 заголовної частині Звіту зазначається повне найменування неприбуткової організації згідно з реєстраційними документами. У рядку 5 — код за ЄДРПОУ (неприбуткові організації, які не мають коду, зазначають реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом) та код виду економічної діяльності (КВЕД).

У відповідних клітинках поля «Відомості про одночасне подання до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації форм фінансової звітності» Звіту проставляється позначка «+» про подання відповідних форм фінансової звітності.

Основна частина Звіту складається з двох частин. Перша частина Звіту заповнюється ОСББ незалежно від того, дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, чи ні.

У рядку 1 першої частини відображається загальна сума доходів, одержаних неприбутковими організаціями, яка дорівнює сумі рядків 1.1 — 1.16.

При цьому показники в зазначених рядках заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

У рядку 1.15 (сума рядків 1.15.1, 1.15.2 ГД та 1.15.3) першої частини відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:

  • суми надходжень благодійної допомоги відображаються у рядку 1.15.1;
  • гуманітарна допомога — у рядку 1.15.2 ГД, що дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу 2 додатка ГД Звіту;
  • cуми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається постановою № 758, які добровільно перераховані (передані) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, відображаються у рядку 1.15.3.

Рядок 1.16 передбачено для відображення інших доходів, які не включено до рядків 1.1 — 1.15 Звіту.

Загальна сума видатків відображається у рядку 2 Звіту та дорівнює сумі рядків 2.1 — 2.6.

Сума використаних ОСББ безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань відображається у рядку 2.6 та дорівнює сумі рядків 2.6.1, 2.6.2 ГД та 2.6.3. При цьому до рядка 2.6.2 ГД переноситься сумарне значення графи 8 розділу 3 додатка ГД Звіту.

Рядки 3 — 6 другої частині Звіту заповнюються лише ОСББ, які не дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

У рядку 3 Звіту відображається сума коштів, витрачених не за цільовим призначенням.

Рядок 3.1 ГД дорівнює сумарному значенню графи 7 розділу 4 додатка ГД, при цьому його значення не повинно перевищувати значення рядка 3.

Якщо порушено «неприбутковий» статус

Якщо ОСББ порушено вимоги щодо неприбутковості і доходи (прибутки) витрачено не на статутні цілі, то такі доходи підлягають оподаткуванню, при цьому ОСББ втрачає статус неплатника податку на прибуток.

Виключенням є розподіл доходу (прибутків) неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у тому числі на підставі цивільно-правового договору) за умови, що такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації. Аналогічну позицію викладено у листі № 28.

Отже, будь-які надходження, отримані ОСББ і витрачені на статутні цілі, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств.

У разі недотримання вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, ОСББ зобов’язане подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).

Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення.

У рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту передбачено позначку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення.

У Звіті порушники повинні зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, розраховану за ставкою 18 % від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відобразити у рядку 6 другої частини Звіту.

Відповідно ОСББ у разі допущення порушень виключається контролюючим органом із Реєстру і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

У подальшому за період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація  зобов’язана щокварталу:

  • подавати до контролюючого органу квартальну фінансову звітність;
  • подавати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток (далі —декларація) наростаючим підсумком у термін, визначений пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для квартального звітного (податкового) періоду;
  • сплачувати податок у термін, встановлений п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.

Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. У декларації необхідно відобразити показники фінансово-господарської діяльності за відповідний період, а також подати разом з декларацією фінансову звітність.

З наступного звітного (податкового) року така організація звітує як платник податку на прибуток на загальних умовах у порядку, встановленому для таких платників.

Виключення з Реєстру

Виключення неприбуткової організації з Реєстру визначено п. 16 Порядку № 440 та здійснюється на підставі рішення конт­ролюючого органу в разі:

  • використання доходів для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізація мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами;
  • розподілу доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;
  • невідповідності установчих документів вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу;
  • затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації.

Виключення може бути також за ініціативою неприбуткової організації.

Рішення про виключення ОСББ з Реєстру надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття, скасовується також ознака неприбутковості.

Земельний податок

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом, а справляння плати за землю — Податковим кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу). Пунктом «в» ст. 96 цього Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками (п. 1 ст. 42 Земельного кодексу).

Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс ОСББ, а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача, затверджено постановою № 1521.

Зокрема, передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) (п. 5 вищеза­значеної постанови).

Таким чином, порядок передачі житлового комплексу реалізує забезпечення формування земельної ділянки під багатоквартирним будинком як об’єкта цивільних відносин (ст. 791 Земельного кодексу), щодо якого в Україні передбачено платне використання (ст. 206 цього Кодексу), право на яке підлягає державній реєстрації та з моменту здійснення якої виникають податкові зобов’язання з плати за землю (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу).

Слід звернути увагу, що Податковим кодексом передбачено, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку як один із співвласників такого будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації таким суб’єктом права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Кодексу), що підтверджується правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 07.07.2015 р. у справі № 21-775а15.

Крім того, оскільки тарифи з надання послуг на утримання прибудинкової території формуються з урахуванням площі земельної ділянки як об’єкта оподаткування, а також напрямів її використання, то доцільним є включення плати за землю до складу інших прямих витрат (п. 14 ПБО 16) як витрат, що віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат, наприклад, площі земельної ділянки, економічно доцільним шляхом.

Статтею 22 Закону № 2866 передбачено можливість для суб’єкта, який здійснює управління будинком, сплачувати послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень, за внесками, які затверджуються загальними зборами таких ОСББ.

Повноваження із справляння плати за землю та здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону № 280).

Довідково
Об’єктом оподаткування платою за землю є площа земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, постійному або строковому користуванні земельних ділянок державної та комунальної власності.

Яку звітність передбачено

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місце­знаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 цього Кодексу).

При цьому платник має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 вищезазначеної статті).

Відповідальність

У разі якщо підприємство не подало до відповідного контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю за земельну ділянку, на якій розташований багатоповерховий будинок, форму якої затверджено наказом № 560, то до нього як до порушника податкового законодавства застосовується відповідальність, передбачена главою 11 Податкового кодексу, зокрема неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контро­люючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу).

Крім того, п. 123.1 ст. 123 Кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобо­в’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Застосування РРО

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом про РРО, дія якого поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається.

Пунктом 2 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’яз­ковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 24 Закону № 4572 громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єд­нання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

Статтею 2 Закону № 1087 визначено, що пай — це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Вступним внеском є грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації (ОСББ), членським вважається грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об’єднання (ОСББ) для забезпечення його поточної діяльності, цільовим є грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу (ОСББ), що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу (ОСББ) для забезпечення виконання його конкретних завдань.

Згідно зі ст. 19 зазначеного Закону джерелами формування майна кооперативу (ОСББ) є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів.

Зауважимо, що розрахунковою операцією відповідно до ст. 2 Закону про РРО є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

Оскільки сплата вступних, членських і цільових внесків відповідно до положень Закону про РРО не є розрахунковою операцією за товари (послуги), то вона може провадитися в касі підприємства без застосування РРО з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів з дотриманням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою № 637. Водночас при здійсненні розрахунків за електропостачання, водопостачання та водовідведення застосування ОСББ реєстраторів є обов’язковим.

Хто може бути управителем ОСББ

Управління багатоквартирним будинком ОСББ здійснює через свої органи управління (ст. 12 Закону № 2866). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком може бути передано (всі або частково) управителю або асоціації.

Обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації відноситься винятково до компетенції загальних зборів співвласників (ст. 10 Закону № 2866).

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів ОСББ передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об’єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 13 Закону № 2866).

Слід зауважити, що суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, які, зокрема, здійснюють діяльність з управління підприємствами (ОСББ), не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп (пп. 7 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон № 280 — Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні». Закон № 1087 — Закон України від 10.07.2003 р. № 1087-IV «Про кооперацію». Закон № 2866 — Закон України від 29.11.2001 р. № 2866 «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Закон № 4572 — Закон України від 22.03.2012 р. № 4572-VI «Про громадські об’єднання». Постанова № 637 — постанова Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Постанова № 758 —  постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 758 «Про затвердження переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг за кодами згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, вартість яких на період проведення антитерористичної операції включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату до оподаткування». Постанова № 1521 — постанова Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Наказ № 141 — наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 р. № 141 «Про затвердження Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя». Наказ № 469 — наказ Мінфіну України від 28.04.2017 р. № 469 «Про затвердження змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації». Наказ № 553 — наказ Мінфіну України від 17.06.2016 р. № 553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації». Наказ № 560 — наказ Мінфіну України від 16.06.2015 р. № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)». Порядок № 419 — Порядок ведення фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419. Порядок № 440 — Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. № 440. ПБО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. Методрекомендації № 433 — Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433. Методрекомендації № 635 — Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635. Лист № 28 — лист ДФС України від 04.01.2017 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15).

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42