Перевірки: підстави для висновків

Надання платниками податків документального підтвердження задекларованих показників податкової звітності при проведенні контролюючими органами перевірок законодавчо урегульовано Податковим кодексом. При цьому чітко визначено обсяг інформації, достатньої для здійснення висновків.

З’ясуємо, що може бути підставами для висновків під час проведення документальної перевірки самозайнятих осіб.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу).

Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищезазначеними документами, забороняється.

Пунктом 44.3 ст. 44 Податкового кодексу передбачено термін, протягом якого платники податків зобов’язані забезпечити зберігання визначених у п. 44.1 зазначеної статті документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого пок­ладено на контролюючі органи. Такий термін становить не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Зазначимо, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 ст. 44 Податкового кодексу, у платника податків виникає обов’язок у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

При цьому слід не забувати про необхідність відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Під час перевірки документи, що містять комерційну таємницю або є конфіденційними, передаються окремо із зазначенням посадової (службової) особи, що їх отримала. Передача таких документів для їх огляду, вивчення і повернення оформляється актом у довільній формі, який підписують посадова (службова) особа контролюючого органу та платник податків (його представник) (п. 85.3 ст. 85 Податкового кодексу).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів є одним із способів здійснення податкового контро­лю (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу).

Правові підстави інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів закріплено в главі 7 розділу ІІ цього Кодексу.

Відповідно до норм зазначеного Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів — це комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролю­ючі органи функцій.

Згідно з підпунктами 72.1.1.1, 72.1.1.3 і 72.1.1.4 пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, а саме та, яка міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах, про фінансово-господарські операції платників податків та застосування РРО.

Враховується також інформація, отримана від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Нацбанку України. До зазначеної категорії інформації можна віднести відомості:

• про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами;
• про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;
• що містяться у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;
• про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;
• про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності;
• про експортні та імпортні операції платників податків.

Крім того, для здійснення висновків під час перевірки достатніми матеріалами є:

• отримана від банків, інших фінансових установ інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;
• відомості, які надійшли від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

При проведенні документальних перевірок самозайнятих осіб може використовуватися інформація, зібрана, оброб­лена та накопичена щодо обсягів доходів, витрат платника податків, інших показників податкових декларацій (звітів), нарахування і сплати податкових платежів, які відображаються в матеріалах перевірок, за наслідками податкового контролю.

Слід зауважити, що перелік наведених вище відомостей з урахуванням положень Закону про інформацію вважається податковою інформацією — сукупністю відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реа­лізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контро­люючих органів.

Пунктом 74.3 ст. 74 Податкового кодексу визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Водночас для отримання податкової інформації контролюючим органам надано право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків (п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу).

Слід зауважити, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з Порядком проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженим постановою № 1232 (далі — Порядок).

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.

При цьому відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним згідно зі ст. 60 зазначеного Кодексу.

При проведенні перевірки експертні висновки є підставою для висновків посадових осіб контролюючих органів під час здійснення податкового контролю.

Експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, в яких зазначаються:

• підстави для залучення експерта;
• прізвище, ім’я та по батькові експерта;
• реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль;
• питання, поставлені до експерта;
• документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

Відповідно до п. 84.3 ст. 84 Податкового кодексу контролюючий орган, керівник (або заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, яким призначено проведення експертизи, зобов’язаний озна­й­о­­­мити платника податків (його представника) з рішенням про проведення експертизи, а після закінчення експертизи — з виснов­ком експерта.

Метою експертизи є дослідження:

• первинних документів та звітності;
• документів про діяльність платника;
• відомостей про фінансово-кредитні операції.

Дослідження в рамках експертизи спрямоване на визначення фінансового стану платника, виконання договірних відносин, виявлення фактів оптимізації або ухилення від сплати податкових платежів, ґрунтується на вивченні діяльності суб’єкта господарювання, процесах формування фінансових показників господарських операцій, правильності відображення їх в податковому обліку та звітності.

Коло питань, які може вирішувати експертиза, необмежене і залежить від конкретних фактів порушень, виявлених у ході перевірок.

Рішення судів та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом або іншими законами, враховуються під час перевірок в частині, що належить до компетенції контролюючих органів.

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про інформацію — Закон України від 02.10.92 р. № 2657-XII «Про інформацію». Постанова № 1232 — постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 «Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок»