Податок на майно

Ставка податку для держпідприємств

04.12.2017 / 15:06

Розмір ставок земельного податку встановлено розділом XIII Податкового кодексу. З’ясуємо, який розмір ставки земельного податку застосовується підприємствами державної форми власності для обчислення податкових зобов’язань за земельні ділянки, право постійного користування якими підтверджено державними актами.

Чинним законодавством визначено, що плата за землю належить до місцевих податків (у складі податку на майно), встановлення яких, а також їх основних елементів, здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом (ст. 10 цього Кодексу та п. 24 частини першої ст. 26 Закону № 280).

Податковим кодексом сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, делеговано повноваження щодо встановлення, зокрема, такого елемента податку, що впливає на економічну ситуацію на територіях громад, як ставки місцевих податків та зборів (пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Водночас практика свідчить, що органи місцевого самоврядування своїми рішеннями широко застосовують диференціацію ставок земельного податку в межах граничних розмірів, визначених статтями 274 та 277 цього Кодексу, з обґрунтуванням критеріїв: категорії земельних ділянок за цільовим призначенням згідно з вимогами Земельного кодексу (наприклад, землі загального користування, сільськогосподарські угіддя тощо), а також  форм власності суб’єктів господарювання (державна або комунальна форма власності). За інформацією платників податків диференціація з обґрунтуванням критеріїв поширена також і на постійних користувачів.

Рішенням органу місцевого самоврядування за місцезнаход­женням земельної ділянки диференційовано ставки земельного податку, зокрема:

для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, — 4 % нормативної грошової оцінки (далі — НГО) земельної ділянки;

для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, — 1,5 % НГО земельної ділянки.

Платники податків, посилаючись на рівність форм власності (державна та комунальна) та керуючись нормами п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу, відстоюють правомірність застосування ставки земельного податку у розмірі 1,5 %, установленої рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій комунальної форми власності.

Важливо
Підприємства державної форми власності для обчислення податкових зобов’язань за земельні ділянки, право постійного користування якими підтверджено державними актами, повинні застосовувати ставку земельного податку у розмірі 4 % НГО земельної ділянки.

Оскільки норми рішення органу місцевого самоврядування на підставі вимог п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу передбачають спеціальну ставку саме для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні, а не у власності, то платник податків як постійний землекористувач має керуватися нормами такого рішення й обчислювати зобов’язання із земельного податку за ставкою у розмірі  4 % НГО земельної ділянки.

Таким чином, підприємства державної форми власності для обчислення податкових зобов’язань за земельні ділянки, право постійного користування якими підтверджено державними актами, повинні застосовувати ставку земельного податку у розмірі 4 % НГО земельної ділянки.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ.  Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 280 — Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42