ПДФО

Податкова знижка

04.12.2017 / 16:31
Податкова знижка

Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії.

Навчання за контрактом

Платник податку навчається у вищому навчальному закладі з вересня 2015 р. на контрактній основі. У минулому році він не скористався правом на податкову знижку. Чи може він у 2017 р. використати право на знижку за 2015 р.?

Відповідно до пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Якщо платник податку до кінця наступного за звітним року податкового року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).

Отже, якщо декларацію за результатами 2015 р. платником податку не подано у строки, встановлені Податковим кодексом (тобто до 31.12.2016 р.), то таке право у 2017 р. він втрачає.

Відсотки за іпотекою

У квітні 2016 р. платник податку отримав іпотечний кредит на придбання квартири. Місце проживання зареєстровано у вересні 2017 р. Чи має платник право включити відсотки за іпотечним кредитом до податкової знижки за 2016 р.?

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 цього Кодексу, п. 175.1 якої передбачено, що право на податкову знижку у платника виникає тоді, коли за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Реєстрація місця проживання — це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, — це паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідки на постійне, а також на тимчасове проживання, посвідчення біженця, особи, яка потребує додаткового захисту, а також особи, якій надано тимчасовий захист (ст. 3 Закону України від 11.12.2003 р. № 1382 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Оскільки квартира, яка будується чи купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, визначена платником як основне місце його проживання шляхом реєстрації у 2017 р., то згідно з п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу платник не має права на податкову знижку за результатами 2016 р., але таке право він набуде за результатами 2017 р. (у 2018 р.).

Термін дії знижки за іпотекою

Договір на будівництво квартири за рахунок іпотечного житлового кредиту платником податку укладено у 2003 р. Він прописаний у цій квартирі з 2006 р., і цього року ним заявлялося право на податкову знижку за іпотекою. У 2017 р. платнику відмовили у знижці. Чи правомірні такі дії?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді частини суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу (пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до п. 175.4 ст. 175 Податкового кодексу право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно із цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10  послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

  • об’єкт житлової іпотеки придбавається;
  • збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

Таким чином, витрати, понесені на сплату процентів за користування іпотечним житловим кредитом об’єкта, який переходить у власність платника податку та починає використовуватися ним як основне місце проживання у 2006 р., не включаються до податкової знижки за результатами 2016 р., оскільки вже минуло 10 послідовних календарних років.

Страхування від нещасних випадків

Платник податку застрахувався на підприємстві від нещасних випадків, частково страхові платежі утримуються з його заробітної плати. Чи має він право на податкову знижку за витратами, понесеними на страхування?

Відповідно до ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 цієї статті до податкової знижки належать витрати платника на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених цим платником страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування), зокрема, при страхуванні платника або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом такого платника, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю — суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Договір довгострокового страхування життя — це договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов’язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18-річного віку. При цьому платник податку — роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя (пп. 14.1.52 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Крім того, відповідно до Закону України від 07.03.96 р. № 85 «Про страхування» добровільне страхування поділяється на види, зокрема: страхування життя; страхування від нещасних випадків; медичне страхування (безперервне страхування здоров’я); страхування здоров’я на випадок хвороби.

Отже, страхування від нещасних випадків не належить до довгострокового страхування життя, а отже, такий платник податків не має права на податкову знижку.

Кому знижка, якщо власність — спільна

Чи має право скористатися податковою знижкою за іпотечним кредитуванням один із членів подружжя за вибором, якщо об’єкт іпотеки перебуває  у спільній власності?

Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, частину суми процентів, сплачених таким платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Кодексу.

Платник податку — резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 Кодексу).

Таким чином, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той із подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Повернення податку

Протягом 2016 р. платник податку — студент навчався у вищому навчальному закладі на стаціонарі та за рік сплатив за навчання власні заощадження у розмірі 24 000 грн. Влітку (три місяці) він працював і отримав заробітну плату в розмірі 14 400 грн, з якої утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 592 грн. Який розмір коштів може отримати студент, якщо він скористається правом на податкову знижку?

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподаткованого доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом (пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 цього Кодексу (у редакції, що діяла протягом 2016 р.) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Ця сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2016 р. — 1 930 грн).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 цієї статті передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу такого платника, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.

Обмеження, встановлені пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу для платників, які навчалися на денній формі навчання за умови навчання протягом усього 2016 р., становлять:  1 930 × 10 = 19 300 грн.

Отже, при розрахунку податкової знижки платник податків має право віднести на витрати суму, що не перевищує 19 300 грн.

Водночас при розрахунку податкової знижки слід врахувати також обмеження, встановлене пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу, тобто сума знижки не повинна перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу, у цьому випадку — 14 400 грн.

Отже, платник податку — студент має право на повернення з бюджету податку, що відповідає сумі утриманого із заробітної плати податку, тобто 2 592 грн.

Уточнююча декларація

Чи має право платник податку подати уточнюючу декларацію за 2016 р. з метою виправлення помилок, допущених у раніше поданій декларації за 2016 р., а саме —  не враховано всі понесені витрати?

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником у річній податковій декларації, що подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 зазначеного пункту).

Згідно з пп. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу якщо платник до кінця наступного за звітним податкового року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок — це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначено у п. 48.3 ст. 48 Кодексу, до яких, зокрема, належить тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платником виявлено документально підтверджені суми, не враховані при поданні раніше поданої декларації, для реалізації свого права на податкову знижку такий платник може подати звітну нову декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками такого звітного податкового року та граничний термін подання ще не настав.

Підготувала Інна ПЕТРЕНКО, оглядач «Вісника»,
за погодження
Світлани ВОЛОДИМИРОВОЇ,
начальника відділу адміністрування податків
з громадян Управління адміністрування податків
і зборів з фізичних осіб Департаменту
податків і зборів з фізичних осіб
Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 21 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42