ПДВ

Розділ 2. Складання податкових накладних в окремих випадках

22.12.2017 / 14:30

Коли складається Зведена

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

  • покупцям — платникам ПДВ — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
  • покупцям — особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей застосування норм Податкового кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Правила складання зведеної податкової накладної регламентуються п. 19 Порядку № 1307.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

Інші реквізити зведеної податкової накладної, складеної на покупця — платника ПДВ, заповнюються у звичайному порядку (див. приклад).

 

Якщо зведена податкова накладна складається на покупців — неплатників ПДВ, то:

  • у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 02 — Складена на постачання неплатнику податку;
  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

Зведені податкові накладні (крім тих, що складені у разі здійснення операцій, визначених у п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу) не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця. Відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

! Визначення ритмічного та/або безперервного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснено.

Приклад

Платник податку — постачальник протягом звітного періоду здійснив постачання товарів:

  • 10 операцій з постачання товарів покупцю «А» — платнику ПДВ на суму 130 тис. грн, крім того 26 тис. грн ПДВ, загальний обсяг операції 156 тис. грн;
  • 25 операцій покупцю «В» — неплатнику ПДВ на суму 18 тис. грн, крім того 3,6 тис. грн ПДВ, загальний обсяг операції 21,6 тис. грн;
  • 15 операцій покупцю «С» — неплатнику ПДВ на суму 40 тис. грн, крім того 8 тис. грн ПДВ, загальний обсяг операції 48 тис. грн.

Протягом звітного періоду:

  • від покупця «А» надійшло в оплату поставлених товарів 162 тис. грн;
  • від покупця «С» — 30 тис. грн.

У даному випадку платник податку зобов’язаний скласти:

  • на операції з постачання покупцю «А»:

зведену податкову накладну на суму операції 130 тис. грн + 26 тис. грн ПДВ не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено постачання;

звичайну податкову накладну на суму передоплати (162 тис. грн – 156 тис. грн) = 5 тис. грн + 1 тис. грн ПДВ на дату отримання коштів.

Такі податкові накладні видаються покупцю «А» та реєструються в загальному порядку.

  • на операції з постачання покупцям «В» та «С» — зведену податкову накладну на суму 58 тис. грн + 11,6 тис. грн ПДВ (21,6 тис. грн + 48 тис. грн).

Така податкова накладна складається на «неплатника ПДВ», видачі покупцю не підлягає, та має бути зареєстрована у загальновстановленому порядку.

Водночас слід зазначити, що для платників податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, та які до 01.01.2019 р. визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом, встановлені інші правила складання зведеної податкової накладної (п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу).

Так, у разі якщо операції, визначені п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

  • покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні щодо кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;
  • покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

У графі 2 такої зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура оплачених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту постачання товарів/пос­луг, визначених п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, за які було отримано оплату протягом місяця, не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Якщо постачання умовні

У разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 розділу V Податкового кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання чи починають використовуватися:

  • в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
  • в операціях, звільнених від оподаткування;
  • в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
  • в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

! При нарахуванні податкових зобов’язань використовується та ставка податку, яка застосовувалася при придбанні таких товарів, послуг, необоротних активів.

Складаються такі зведені податкові накладні з урахуванням правил, встановлених п. 11 Порядку № 1307, а саме: не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду та покупцю не видаються. У графі «Зведена податкова накладна» необхідно зробити помітку «X».

У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000».

У верхній лівій частині таких податкових накладних у відповідному полі графи «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини. Типи причин, з яких податкова накладна не видається покупцю, перераховані у п. 8 Порядку № 1307, зокрема:

  • 04 — складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
  • 08 — складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;
  • 09 — складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ;
  • 13 — складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

У графі 2 зазначаються дати складання та номери отриманих платником податку податкових накладних, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу;

Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) не зазначається.

У таких зведених податкових накладних у графі 4 зазначається одиниця вимірювання «грн».

Рядки VII — IX розділу А не заповнюються (пп. 9 п. 16 Порядку № 1307).

Крім того, у графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної платник має вказати дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 або п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу (див. приклад).

 

У разі якщо податковий кредит було відображено на підставі документів, зазначених у пунктах 201.11 та 201.12 ст. 201 Податкового кодексу, то у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної на операції з постачання товарів/послуг відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, зазначаються назва документів, на підставі яких формувався податковий кредит, їх дати складання та порядкові номери.

За щоденними підсумками операцій

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) складається у разі:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Така податкова накладна покупцям не видається, у відповідному полі графи «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 11. У графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку ­«Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000».

У графі 2 податкової накладної за щоденними підсумками операцій зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг. Кількість найменувань поставлених товарів у одній податковій накладній не може перевищувати 9 999 позицій.

Інформація про коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та про коди послуг у таких податкових накладних (графи 3.1, 3.2 та 3.3) є обов’язковою для заповнення.

Відповідно до постанови № 199 фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості. Отже, оскільки касові чеки містять інформацію про асортимент товарів, реалізованих покупцям, платник податку має можливість згрупувати в такій податковій накладній товари за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Графи 4 —7 такої податкової накладної не заповнюються (див. приклад).

 

 

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.

До розділу А податкової накладної (рядки I — X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

  • у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
  • у рядках II — IV зазначаються суми ПДВ, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;
  • у рядках V — IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II — VIII не заповнюються.

На перевищення ціни придбання

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі під­акцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни), за винятком:

  • товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
  • газу, який постачається для потреб населення.

У разі якщо при постачанні товарів/послуг, необоротних активів їх собівартість/ціна придбання/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник визначає додаткову суму податкових зобов’язань, яка обчислюється виходячи із різниці між собівартістю/ціною придбання/балансовою вартістю та договірною ціною.

У такому випадку, як визначено п. 15 Порядку № 1307, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

  • одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
  • іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 цього Порядку (15 — складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Згідно з пп. 1 п. 16 Порядку № 1307 у графі 2 такої накладної крім номенклатури товару також зазначається перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу, над фактичною ціною постачання.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5, 11 накладної, що складена на суму перевищення, не заповнюються.
При складанні обох податкових накладних застосовується одна і та сама ставка податку.

На постачання сільгосппродукції

Платники ПДВ, включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2» (п. 6 Порядку № 1307). Нумерація таких накладних у першій частині здійснюється в загальному порядку.

Графа 11 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника» табличної частини податкової накладної заповнюється виключно платниками ПДВ — сільськогосподарськими товаровиробниками у разі здійснення ними операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877 (див. приклад).

 

У графі 11 зазначається код виду діяльності, за результатами якої виготовлено товар, що постачається.

Підпункти п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877

Види діяльності,
які дають право на одержання бюджетної дотації

Код виду діяльності, що зазначається у графі 11 податкової накладної

161.3.1

Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.13 КВЕД у частині:

вирощування листкових і стеблових овочів, таких як: артишоки; аспарагус; капуста; цвітна капуста та броколі; салат-латук і цикорій; шпинат;

вирощування баштанних культур, таких як:

огірки та корнішони; баклажани; помідори; кавуни; мускусні дині; інші види баштанних культур (кабачки, гарбузи столові тощо);

вирощування коренеплідних, цибулинних і бульбоплідних овочів, таких як: морква; турнепс; часник; цибуля (у тому числі шалот);
цибуля-порей та інші види цибулинних; інші коренеплідні, цибулинні та бульбоплідні овочі (буряк столовий тощо);

вирощування грибів і трюфелів;

вирощування цукрового буряку;

вирощування інших овочів;

вирощування коренеплідних і бульбоплідних культур, таких як: картопля;

солодка картопля; маніок; ямс; інші коренеплідні та бульбоплідні культури

701

161.3.2

Вирощування винограду 01.21 КВЕД у частині:

вирощування винограду для виробництва вина та винограду столових сортів на виноградниках

702

161.3.3

Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів 01.24 КВЕД у частині:

вирощування зерняткових і кісточкових фруктів: яблук; абрикосів; вишень і черешень; персиків і нектаринів; груш і айви; слив і терну; інших видів зерняткових і кісточкових фруктів

703

161.3.4

Вирощування ягід, горіхів та інших фруктів 01.25 КВЕД у частині:

вирощування ягід: чорниці; смородини; аґрусу; ківі; малини; суниці та полуниці; інших видів ягід;

вирощування їстівних горіхів: мигдалю; кеш’ю; каштанів; фундука (ліщини); фісташок; волоських горіхів; інших видів їстівних горіхів

704

161.3.5

Розведення великої рогатої худоби молочних порід 01.41 КВЕД у частині:

вирощування та розведення великої рогатої худоби молочних порід;

одержування сирого молока корів, у тому числі м’ясних порід, і буйволиць

705

161.3.6

Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів 01.42 КВЕД у частині:

вирощування та розведення великої рогатої худоби та буйволів для одержування м’яса;

одержування сперми бугаїв для запліднення

706

161.3.7

Розведення коней та інших тварин родини конячих 01.43 КВЕД у частині:

вирощування та розведення коней, віслюків, мулів і лошаків;

одержування сирого молока кобил і ослиць

707

161.3.8

Розведення овець і кіз 01.45 КВЕД у частині:

вирощування та розведення овець і кіз;

одержування сирого молока овець і кіз;

одержування вовни овець і кіз

708

161.3.9

Розведення свиней 01.46 КВЕД у частині:

відтворювання поголів’я свиней;

вирощування свиней;

одержування сперми кнурів

709

161.3.10

Розведення свійської птиці 01.47 КВЕД у частині:

розведення та вирощування свійської птиці (курей, індиків, качок, гусей, цесарок);

одержування яєць свійської птиці;

діяльності інкубаторних станцій з вирощування свійської птиці

710

161.3.11

Розведення інших тварин 01.49 КВЕД у частині:

вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин:

страусів;

інших видів птиці, наприклад, перепелів;

комах;

кролів та інших хутрових тварин з цінним хутром;

одержування шкур хутрових сільськогосподарських тварин, шкіри плазунів і птахів у результаті діяльності з їх розведення на фермах;

діяльності ферм із розведення хробаків, равликів, молюсків тощо;

розведення шовкопряда, одержування коконів шовкопряда;

бджільництва, одержування меду та бджолиного воску

711

161.3.12

Вирощування тютюну 01.15 КВЕД у частині:

вирощування тютюну і махорки (крім первинного оброблення листя тютюну — сушіння, сортування тощо)

712

161.3.13

Виробництво м’яса 10.11 КВЕД у частині:

забою худоби, оброблення та фасування м’яса: яловичини, свинини, баранини, кролятини, верблюжатини тощо;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса в тушах;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса у відрубах;

одержування щипаної вовни;

одержування щетини свиней

713

161.3.14

Виробництво м’яса свійської птиці 10.12 КВЕД у частині:

забою, оброблення та фасування м’яса свійської птиці;

виробництва свіжого, охолодженого або замороженого м’яса (тушки та окремі частини тушок)

714

161.3.15

Перероблення молока, виробництво масла та сиру 10.51 КВЕД у частині:

виробництва незбираного молока визначеної жирності, пастеризованого, стерилізованого, гомогенізованого, топленого;

виробництва напоїв на основі молока (кефіру, ряжанки тощо);

виробництва вершків з незбираного молока, пастеризованого, стерилізованого та гомогенізованого;

виробництва сметани

715

161.3.16

 

Виробництво інших харчових продуктів 10.80 КВЕД у частині:

виробництва яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку

716

У разі складання податкових накладних на постачання за недотаційними видами діяльності сільгоспвиробники у номері накладних код «2» не зазначають та графу 11 не заповнюють.

На експортні постачання

Платник ПДВ — експортер на дату виникнення податкового зобов’язання складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Нацбанком України у попередній робочий день.

Особливості складання податкових накладних у разі експорту товарів визначено Порядком № 1307:

  • у верхній лівій частині податкової накладної, складеної на такі операції, у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини «07» — «Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України» (п. 8 цього Порядку);
  • у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (ПІБ) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстровано покупця (нерезидента);
  • у графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «300000000000» (п. 12 цього Порядку).

Інших особливостей щодо заповнення податкової накладної при здійсненні експортних операцій Порядком № 1307 не передбачено.

Постачання товарів в комплекті

Запровадження обов’язкового зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД в податкових накладних при здійсненні операцій з постачання товарів викликало чимало запитань у платників податку, які здійснюють операції з постачання товарів у наборах чи комплектах. Розглянемо, як в податковій накладній зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД при здійсненні операцій з постачання товарів в наборі (комплекті) та як в такому випадку заповнити графи 6 та 7 податкової накладної, якщо ціну зазначено за набір/комплект.

Нагадаємо, що до переліку обов’язкових реквизитів, які зазначаються у податковій накладній, визначеного п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, віднесено:

  • опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);
  • код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з  ДКПП; платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При складанні податкової накладної код товару згідно з УКТ ЗЕД слід зазначати у графі 3.1 табличної частини податкової накладної.

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:

  • для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків;
  • для інших товарів — не менше чотирьох знаків.

У випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х».

Номенклатура товарів продавця має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів.

Для цілей класифікації товарів використовують УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом № 584.

У свою чергу, Митний тариф України містить Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД, примітки, додаткові примітки до розділів, груп і товарних підпозицій.

Тобто класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток, додаткових приміток до розділів, груп і товарних підпозицій.

Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, якій містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правил 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Так, у разі коли згідно з правилом 2 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється так:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

Графи 6 та 7 податкової накладної щодо кількості та ціни постачання одиниці товару при постачанні наборів (комплектів) заповнюються в установленому порядку: ціна одиниці набору (комплекту) товарів та кількість таких наборів (комплектів).

Послуги з використанням ТМЦ

Досить поширеними є випадки, коли постачальник при наданні послуг використовує власні товарно-матеріальні цінності і замовник згідно з договором про надання послуг відшкодовує платнику їх вартість та вартість основної послуги. Наприклад, платник надає послугу з виконання комплексних сільськогосподарських робіт, при виконанні яких використовує добрива, засоби захисту рослин тощо, і замовник цієї послуги згідно з договором відшкодовує їх вартість платнику. Розглянемо, як відображається в податковій накладній вартість ТМЦ, використаних під час надання послуги.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб’єктами — юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства (ст. 180 Господарського кодексу).

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (ст. 180 Господарського кодексу).

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Постачання послуг — це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо договір передбачає надання послуги і вартість матеріалів включено до складу її вартості, то при складанні податкової накладної платник ПДВ повинен у графі 2 податкової накладної зазначити безпосередньо опис послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання, а у графі 3.3 податкової накладної код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.

Якщо ж за договором вартість матеріалів не включено до складу вартості робіт, а виділено окремо, то при складанні податкової накладної платник ПДВ повинен у графі 2 податкової накладної зазначити окремо опис (номенклатуру) використаних матеріалів і послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання, а у графах 3.1 і 3.3 податкової накладної вказати код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за якими класифікуються такі матеріали та послуги.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00