Бухоблік

Новорічні ярмарки

18.12.2017 / 16:14
Новорічні ярмарки

Напередодні новорічних свят чимало суб’єктів господарювання беруть участь у різних ярмарках (виставках), які є різновидом виїзної торгівлі та базовим призначенням яких є реклама продукції, просування її на ринку. Оскільки для одного учасника конкретний ярмарок (виставка) матиме рекламний характер, а для іншого буде суто торговельним заходом, то з метою відображення в обліку кожну господарську операцію слід розглядати окремо.
Про те, які організаційні заходи суб’єкти господарювання — учасники ярмарків (виставок) мають здійснити, які дозволи отримати, як відобразити виставково-ярмаркові заходи в обліку, читайте у цій статті.

Загальні аспекти

Базовим нормативним документом, який дає визначення основних стратегій, понять виставково-ярмаркових заходів, є Концепція № 1065.

Відповідно до цієї Концепції виставка — це захід, пов’язаний із демонстрацією продукції, товарів та послуг, який сприяє просуванню їх на внутрішній та зовнішній ринок з урахуванням його кон’юнктури, створенню умов для проведення ділових переговорів з метою укладення договорів про постачання або протоколів про наміри, утворення спільних підприємств, отримання інвестицій.

Ярмарок — це захід, безпосередньо пов’язаний із роздрібною або оптовою торгівлею, що проводиться регулярно в певному місці та у визначений строк.

Ці поняття містяться також у ДСТУ 4303:2004, що установлює українські терміни та визначення понять у сфері торгівлі:

ярмарок — ринковий захід, який організовують в установленому місці на визначений строк для реклами зразків товарів, пропонованих до оптового продажу, проведення ділових переговорів, ефективного обміну інформацією, формування господарських зв’язків та укладання між суб’єктами підприємницької діяльності договорів поставки товарів (контрактації тощо) (п. 4.23 ДСТУ 4303:2004);

виставка-продаж — ринковий захід, який організовують у встановленому місці для демонстрування товарів, формування і вивчення попиту на них, укладання договорів поставки товарів (контрактації тощо) (п. 4.24 ДСТУ 4303:2004).

У Концепції № 1065 наведено різні класифікації виставок і ярмарків. Наприклад, вони можуть бути міжнародними, національними. Перелік виставок і ярмарків, які плануються кожного року, розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України.

Зазначеною Концепцією встановлено вимоги до проведення виставок і ярмарків. Наприклад, організатори та розпорядники виставки (ярмарку) укладають з учасниками відповідний договір, яким передбачається надання учасникам комплексу послуг, зокрема: виділення виставкового обладнання, надання комунальних послуг, забезпечення охорони, пожежної безпеки, опалення, прибирання, видання каталогу тощо.

Статтею 1 Закону про рекламу визначено також поняття «спеціальні виставкові заходи» — заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та/або професійних відвідувачів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється. Отже, у разі якщо якась конкретна виставка відповідає цьому поняттю, на неї поширюються обмеження, встановлені цим Законом.

Згідно з положеннями листів № А-3324/8.2 та № 1870/А/22-2314 виставка є одним із рекламних заходів.

Рекламу яких товарів заборонено

Відповідно до частини першої ст. 22 Закону про рекламу забороняється реклама тютюнових виробів, реклама знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, крім спеціальних виставок тютюнових виробів за умови, що на такі заходи допускаються лише працівники підприємств, які мають ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами або виробництво тютюнових виробів. Аналогічна заборона стосується і алкогольних напоїв, крім спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв (частина друга вище­зазначеної статті).

Частиною першою ст. 23 цього Закону передбачено, що реклама зброї може здійснюватися лише у відповідних спеціалізованих виданнях щодо зброї або безпосередньо у приміщеннях торговельних закладів (підприємств), які реалізують зброю, або на відповідних виставках (заходах).

Слід пам’ятати, що у разі здійснення будь-яких рекламних заходів на виставках і ярмарках потрібно дотримуватися вимог Закону про рекламу.

Торговельні нюанси

Слід зауважити, що торгівля на ярмарку (виставці) здійснюється у загальному порядку. Різні аспекти торговельної діяльності регламентуються нормами різноманітних торговельних правил, наприклад, Порядком № 833, згідно з яким оптовий продаж споживчих товарів може здійснюватися, зокрема, на оптових ярмарках, виставках-продажах. Правила № 104 регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продажу непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування. Зрозуміло, що стосується це також і роздрібної торгівлі непродовольчими товарами на ярмарках (виставках). Те саме визначається Правилами № 185 (роздрібна торгівля продовольчими товарами) і Правилами № 369 (дрібнороздрібна торгівля).

Під час торгівлі на ярмарку (виставці) діють універсальні обмеження, які поширюються на всі види торгівлі. Наприклад, забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання (п. 6 розділу І Правил № 185).

Відповідно до частини третьої ст. 15 Закону № 1023 продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов’язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці продукції. Порядок виконання цієї норми визначено Інструкцією № 2.

Пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону № 1023 передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця). З урахуванням цієї норми учаснику доцільно заздалегідь підготувати відповідну інформацію (у вигляді таблички, стенду тощо) із зазначенням назви суб’єкта господарювання, поштової адреси місцезнаходження, номера телефону, електронної пошти, адреси сайту, прізвища, імені та по батькові працівника, який здійснюватиме торгівлю. Ця інформація має розміщуватися на об’єкті, де здійснюватиметься торгівля. У разі продажу з автотранспорту зазначена інформація має бути на кузові авто.

При здійсненні продажу продовольчих товарів продавець повинен бути одягнений у формений чи інший одяг, що відповідає санітарним вимогам, і мати медичну книжку (п. 35 Порядку № 833, п. 9 Правил № 185, п. 10 Правил № 369).

Розміщення тимчасових споруд

Статтею 28 Закону № 3038 встановлено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності виготовляється з полегшених конструкцій, встановлюється тимчасово без улаштування фундаменту, може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 м2 по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення таких споруд здійснюється відповідно до Порядку № 244, згідно з п.  2.1 якого підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив’язки. А для того щоб його отримати, до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації слід подати у довільній формі заяву з графічними матеріалами із зазначенням бажаного місця розташування та реквізитами замовника (пункти 2.2 та 2.3 зазначеного Порядку).

Водночас п. 1.11 цього Порядку передбачено, що розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів здійснюється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування. Зазначене розглядається також у листі № 47/0/20-14.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які розміщуватимуть на ярмарку тимчасові споруди за умови, що це відбувається не на території чи у приміщенні організатора, повинні будуть звернутися до відповідних органів місцевого самоврядування і з’ясувати такі особливості.

Розглянемо зазначене на прикладі м. Запоріжжя, де це питання урегульовано Порядком № 249, який стосується розміщення пересувних тимчасових споруд на об’єктах благо­устрою (території загального користування, парки, площі, бульвари тощо) цього міста, якщо організатором виступає, зокрема, Запорізька міська рада. Суб’єкт господарювання — претендент, який має намір розмістити на ярмарку свої пересувні тимчасові споруди, подає до районної адміністрації міської ради заяву у довільній формі про можливість своєї участі із визначенням виду діяльності та основного асортименту товарів, виду засобу пересувної мережі. Заява розглядається відповідною комісією в триденний термін у порядку черговості. Висновки комісії оформляються протоколом. Розпорядник відповідного заходу визначає місце розміщення кожного учасника (суб’єкта господарювання) та надає кожному письмову згоду на участь.

За які порушення штрафуватимуть

За торгівлю у невстановлених місцях передбачено адміністративну відповідальність відповідно до ст. 160 КпАП.

Так, торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 — 119 грн) з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами тягне за собою накладення штрафу від 6 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 — 255 грн) з конфіскацією предметів торгівлі.

Складають протоколи про такі правопорушення уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (ст. 255 КпАП). А розглядають справи про адміністративні правопорушення і відповідно накладають штрафи районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 цього Кодексу).

Продаж харчових продуктів

Харчовий продукт — речовина або продукт (неперероблений, частково перероблений або перероблений), призначена для споживання людиною (п. 92 частини першої ст. 1 Закону № 771). Причому термін «харчовий продукт» не включає, наприклад, корми, живих тварин, якщо вони не призначені для розміщення на ринку для споживання людиною тощо.

Відповідно до ст. 36 зазначеного Закону цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, риба, мед, яйця, молоко необроблене, сир домашнього виробництва і продукти рослинного походження можуть продаватися на агропродовольчих ринках за умови підтвердження їх придатності за результатами випробувань (досліджень) акредитованої лабораторії, яка знаходиться на агропродовольчому ринку, державним інспектором, який знаходиться на цьому самому ринку.

Позначка придатності ставиться державним інспектором на цілі туші або частини туш парнокопитних та інших копитних тварин, на кожну тушу малих диких тварин та свійської птиці, кролів. На туші, непридатні для споживання людиною, наносять насічки на поверхні всієї туші.

Якщо суб’єкт господарювання планує продавати живих сільськогосподарських тварин (велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози), слід дотримуватися вимог Закону № 1445 щодо обов’язкової ідентифікації і реєстрації тварин. На кожну тварину має бути в наявності ідентифікаційний документ (паспорт великої рогатої худоби, паспорт коня, реєстраційне свідоцтво свиней, реєстраційне свідоцтво овець/кіз).

Крім того, при продажу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження документом, який підтверджує якість, буде ветеринарний документ — міжнародний ветеринарний сертифікат (для країн СНД — ветеринарні свідоцтва форми № 1, № 2 та № 3), ветеринарна довідка чи ветеринарне свідоцтво. Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин (статті 1 та 32 Закону № 2498). Порядок отримання і застосування зазначених документів встановлено Правилами № 288.

Згідно з нормами п. 23 Правил № 1402 у разі перевезення живих тварин перевізник повинен мати як ідентифікаційний документ на тварину, так і ветеринарне свідоцтво (форма № 1 відповідно до додатка 2 до Правил № 288).

Використання РРО

Відповідно до ст. 3 Закону про РРО у разі здійснення суб’єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг потрібно застосовувати РРО.

Отже, у разі якщо суб’єкти господарювання продають за готівку товари чи надають послуги на ярмарках (виставках), вони мають застосовувати РРО.

Водночас статтями 9 та 10 Закону про РРО визначено перелік винятків, коли РРО можуть не застосовуватися. Так, на вимогу ст. 10 цього Закону встановлено Перелік, затверджений постановою № 1336 (далі — Перелік № 1336), відповідно до якого можна не застосовувати РРО у разі роздрібної торгівлі для форм та умов проведення діяльності, наведених у Переліку, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) не перевищує 200 тис.  грн. У разі перевищення цього обсягу застосування РРО є обов’язковим. У п. 3 зазначеного Переліку наведено таку діяльність, як роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Таким чином, у разі якщо суб’єкт господарювання торгуватиме на ярмарку за готівку і річний обсяг не перевищуватиме 200 тис.  грн, РРО можна не застосовувати. У разі перевищення зазначеного граничного розміру застосування РРО є обов’язковим і відповідно до п. 2 додатка до постанови № 121 суб’єкт господарювання зобов’язаний у місячний термін з дати такого перевищення зареєструвати РРО та проводити розрахунки з його застосовуванням.

При цьому ті, кого звільнено від застосування РРО згідно з Переліком № 1336, мають використовувати книгу обліку розрахункових операцій та розрахункову книжку (далі — РК).

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 готівкова виручка (готівка), отримана підприємством на ярмарку (виставці) від продажу продукції, що перевищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв’язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Зверніть увагу
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (п. 2.6 Положення № 637).

Особливості документування

У межах проведення ярмарків (виставок) здійснюються різноманітні господарські операції, кожна з яких оформляється документами, прийнятими для таких видів операцій.

Спершу суб’єкт господарювання отримує інформацію про проведення ярмарку (виставки). Це може бути повідомлення в Інтернеті, у ЗМІ, лист-запрошення від організаторів тощо. Ця інформація є відправною точкою для прийняття рішення щодо участі у відповідному заході. Як правило, для підтвердження своєї участі передбачається подання суб’єктом господарювання заявки на участь. Заявка може надсилатися поштою, електронною поштою, факсом, може оформлятися безпосередньо на сайті організатора.

Наступним етапом є укладення між організатором і учасником договору про участь у ярмарку (виставці) чи договору про надання послуг і участь у ярмарку (виставці) тощо. Таким договором узгоджуються істотні умови участі в ярмарку (виставці). За таким договором організатор надає учаснику комплекс послуг — надання в оренду виставкової площі, обладнання, охорони, пожежної безпеки, комунальних послуг тощо. Про це також йдеться в Концепції № 1065. Після закінчення заходу сторони складають акт приймання-передачі послуг.

Для участі в ярмарку (виставці) потрібно визначити відповідальних осіб, скласти план, кошторис, визначитися з продукцією, яка продаватиметься (виставлятиметься). Цю продукцію потрібно чимось доставити, хтось повинен її рекламувати, продавати тощо. Всі ці питання зазвичай обумовлюються внутрішнім документом суб’єкта господарювання — наказом. Нижче наводимо умовні приклади наказу та плану заходу і планового кошторису. При цьому наказом доцільно визначати також мету участі суб’єкта господарювання в ярмарку (виставці).

Слід зауважити, що якщо продукцію суб’єкта господарювання доставлятимуть на ярмарок (виставку) транспортним засобом (автомобілем), то доставку слід оформляти накладними, ТТН тощо. Наприклад, підприємство доставляє продукцію власним автомобілем, продукцію видають зі складу відповідальній особі, яка здійснюватиме продаж на ярмарку. В цьому випадку передачу зі складу відповідальній особі можна оформити типовою формою М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів», затвердженою наказом № 193. Під час перебування цієї продукції у підзвіті відповідальної за продаж особи вона може обліковуватися такою особою в матеріальному звіті (форма № М-19), у товарному звіті (додаток 6 до п. 2.1 Методрекомендацій № 157). Залишки продукції повертаються після ярмарку (виставки) до складу також за накладною.

У разі якщо продукція продаватиметься за готівку, оформлятимуться чеки РРО, РК тощо. Дані за проданою продукцією відповідальна особа записуватиме у витратну частину матеріального, товарного звіту чи до інших реєстрів, в яких обліковуватиметься рух продукції.

Якщо для участі у ярмарку (виставці) працівники направлятимуться у відрядження, видаватиметься наказ про направлення у відрядження, видаватиметься аванс. Після повернення з відрядження працівники звітуватимуть про витрачені кошти, надаючи суб’єкту господарювання Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою наказом № 841.

Слід звернути увагу, що час роботи працівників на ярмарку (виставці), як і інших працівників, оформляється табелем обліку робочого часу. Якщо працівників відправлено працювати на ярмарок (виставку) у вихідний день, слід нагадати вимоги ст. 72 КЗпП: робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Згідно зі ст. 107 зазначеного Кодексу робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі.

Після закінчення ярмарку (виставки) відповідальні особи можуть складати Звіт про участь у ярмарку (виставці), а також фактичний кошторис, в якому можуть порівнюватися фактичні та планові показники, аналізуватися розходження.

 

Бухгалтерський/податковий облік

Ярмарково-виставковий захід має на меті, як правило, збільшення збуту продукції, яку випускає (продає) суб’єкт господарювання. Тому понесені у зв’язку з ярмарком (виставкою) витрати — класичні збутові і в бухобліку відображаються на рахунку 93 «Витрати на збут» (п. 19 ПБО 16). Це витрати на транспортування продукції, рекламні заходи, амортизацію обладнання, макети, стенди, вивіски на ярмарку (виставці), зар­плату працівників, відрядження, послуги організатора виставки тощо.

Слід зазначити, що продукція, яка продавалася на ярмарку (виставці), відображається в обліку у загальному порядку, прийнятому для продажу. Якщо це власно вироблена продукція — доходи відображаються на субрахунку 701, собівартість реалізованої готової продукції — на суб­рахунку 901. Якщо це продаж купованих товарів — на субрахунках 702 і 902. У разі реалізації робіт і послуг — на субрахунках 703 і 903.

Для участі в ярмарку (виставці) суб’єкт господарювання може виготовити самостійно чи замовити стенди, макети. Якщо такі об’єкти призначено тільки для використання на ярмарку (виставці)
та/або строк використання яких не перевищує одного року або нормального операційного циклу, незалежно від вартості, в обліку їх потрібно визнати у складі запасів як малоцінні та швидкозношувані предмети (далі — МШП), облікувавши на рахунку 22 (п. 6 ПБО 9). Форми первинних документів, якими потрібно оформляти виготовлення МШП, нормативними документами не встановлено. Тому кожен суб’єкт господарювання розробляє їх самостійно. Наприклад, це може бути виробничий звіт про виготовлений стенд (макет тощо), в якому зазначаються як собівартість виготовлення, так і характеристики стенда (макета) — розмір, вага, зміст. Складає цей звіт підрозділ, який здійснював виготовлення. Слід зауважити, що витрати на виготовлення стенда обліковуються на рахунку 23. Надалі стенд (макет) передається відповідальній особі за типовою формою М-11 «Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів» (що в бухобліку відображається записом Дт 22 Кт 23).

При розміщенні стенда, макета на ярмарку (виставці) відповідальна особа може скласти накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма М-11), в якій зазначає, що за цією накладною стенди (макети) розміщено на ярмарку (виставці). На підставі такої накладної їх вартість виключається зі складу активів, тобто списується на витрати з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання (Дт 93 Кт 22) (п. 23 ПБО 9). Після закінчення експлуатації стенда, макета вони підлягають списанню в оперативному обліку, що оформляється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова форма МШ-8, затверджена наказом № 145). Якщо від списаних МШП отримуються матеріали, які призначаються для подальшого використання в господарській діяльності, їх оприбутковують на балансі у підзвіт матеріально-відповідальної особи, оформляючи цю операцію накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма М-11) (Дт 209 Кт 719).

Якщо очікуваний строк корисного використання (експлуатації) стенда (макета) більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), його слід обліковувати у складі необоротних активів — основних засобів чи малоцінних необоротних активів (ПБО 7). До складу необоротної «малоцінки» стенди, макети потраплять, якщо їх вартість не перевищує встановленої підприємством вартісної ознаки таких предметів. Нагадаємо, що з метою відображення в податковому обліку вартість таких предметів не повинна перевищувати 6 000 грн (пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Витрати на виготовлення необоротних активів обліковуються на субрахунку 152 (основні засоби) чи 153 (малоцінні необоротні активи). Як і у випадку з оборотною «малоцінкою», підрозділ, який виготовив стенд, макет, може оформляти виробничий звіт. Передачу виготовленого стенда, макета з виробництва у підзвіт відповідальної особи документують Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма ОЗ-1, затверджена наказом № 352). До моменту введення стенда, макета в експлуатацію вони обліковуються на субрахунку 152 (153). При розміщенні їх на виставці (ярмарці) здійснюється введення в експлуатацію, що також оформляється зазначеним Актом. Амортизація нараховується у загальному порядку.

Податок на прибуток

Виставково-ярмаркові витрати в бухгалтерському обліку зменшують фінансовий результат, а відтак є базою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (якщо суб’єкт господарювання — учасник є платником цього податку) відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Причому якихось специфічних податкових різниць для цих витрат не передбачено.

ПДВ

Податковий кредит з ПДВ за цими витратами та податкові зобов’язання за проданими товарами відображаються у загальному порядку.

Слід зауважити, що інформацію щодо нарахування податкових зобов’язань на безоплатні рекламні роздачі продукції, рекламних брошур, листівок тощо наведено у листах № 9532/6/99-99-15-03-02-15, № 15920/6/99-99-15-03-02-15, № 21760/6/99-99-15-03-02-15.

Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ, включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається. Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено. При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ (у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг) додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не здійснюється.

У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів і наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту), не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

ПРИКЛАД

Підприємство вирішило взяти участь у виставці (ярмарку) для просування на ринку власної продукції. З організатором укладено договір на участь (комплексна послуга, яка включає оренду місця, комунальні послуги, охорону, прибирання), відповідно до якого підприємство перерахувало організатору попередню оплату у розмірі 6 000 грн, у тому числі ПДВ 1 000 грн.

Стенд, який розміщуватиметься на виставці (ярмарку), виготовлено власними силами. Витрати на виготовлення (матеріали, зарплата з нарахуваннями) становлять 15 000 грн. Стенд планується використовувати тільки під час виставки (ярмарку). Виготовлений стенд оприбутковано у підзвіті відповідальної особи. Згодом його розміщено на виставці (ярмарку).

Замовлено виготовлення рекламних листівок про продукцію підприємства, які отримано, оплачено та безоплатно роздано на виставці (ярмарку), на суму 2 400 грн, у тому числі ПДВ 400 грн (у цьому прикладі вартість безоплатно переданих рекламних листівок не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг).

Під час виставки (ярмарку) продано за готівку продукції на 48 000 грн, у тому числі ПДВ 8 000 грн. Далі виручені кошти здано до каси підприємства. Собівартість проданої продукції — 11 000 грн.

Підприємство доставляло стенд і власну продукцію на ярмарок, а також повертало непродані залишки на склад власним транспортом. Відповідно до звіту механіка, погодженого з головним бухгалтером, собівартість доставки становила 2 300 грн. Причому облік витрат транспортного підрозділу ведеться підприємством на рахунку 91.

Згідно зі звітом відповідальної особи, погодженим з головним бухгалтером, зарплата з нарахуваннями працівників, які брали участь у виставці (ярмарку) (менеджер зі збуту, продавці), становила 4 575 грн.

Після закінчення виставки (ярмарку) сторони (підприємство та організатор) підписали акт приймання-передачі наданих послуг з участі у виставці.

Використаний стенд розібрано і поміщено до контейнера для сміття, що оформлено Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (типова форма МШ-8).

Бухгалтерський облік витрат на участь підприємства у виставці (ярмарку) за даними цього умовного прикладу наведено у таблиці.


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Дебет

Кредит

Сума, грн

1

Перераховано попередню оплату за участь у виставці (ярмарку)

371

311

6 000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

644

1 000

3

Понесено витрати на виготовлення стенду

23

20, 65, 66

15 000

4

Передано стенд відповідальній особі

22

23

15 000

5

Розміщено стенд на виставці

93*

22

15 000

6

Отримано рекламні листівки

209

631

2 000

7

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

400

8

Сплачено за листівки постачальнику

631

311

2 400

9

Роздано листівки відвідувачам на виставці (ярмарку) безоплатно (в обліку вартість листівок списано на підставі звіту, складеного відповідальною особою, затвердженого керівником)

93

209

2 000

10

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ на вартість безоплатно розданих листівок

93

641

400

11

Продано продукцію на виставці (ярмарку)

301**

701

48 000

12

Здано до каси підприємства виручені кошти

301***

301**

48 000

13

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

701

641

8 000

14

Віднесено на фінансові результати дохід від продажу

701

791

40 000

15

Списано собівартість проданої продукції

901

26

11 000

16

Віднесено на фінансові результати собівартість реалізації

791

901

11 000

17

Понесено витрати на доставку

93

91

2 300

18

Зарплата з нарахуваннями працівників, які брали участь у виставці (ярмарку)

93

65, 66

4 575

19

Отримано послуги з участі у виставці (ярмарку)

93

631

5 000

20

Відображено суму ПДВ

644

631

1 000

21

Зараховано зобов’язання за передоплатою і отриманими послугами

631

371

6 000

22

Розібрано і поміщено до контейнера для сміття використаний стенд

—*

23

Віднесено на фінансові результати витрати на участь у виставці (ярмарку)
(15 000 + 2 000 + 400 + 2 300 + 4 575 + 5 000)

791

93

29 275

*При розміщенні на виставці вартість стенда виключається зі складу активів з подальшою організацією оперативного кількісного обліку стенда. Тобто ведеться відомість у кількісному вигляді, де зазначаються місце розміщення стенда (виставка (ярмарок)) і відповідальна особа. Після ліквідації стенда він списується з обліку за відомістю.
**Аналітичний субрахунок «Каса на виставці».
***Аналітичний субрахунок «Каса підприємства».

За даними цього прикладу дохід від продажу продукції на виставці становив 40 000 грн, а витрати на виставку, включаючи собівартість реалізованих там товарів, — 40 275 грн (11 000 + 29 275). Збиток від виставки (ярмарку) становить 275 грн (40 000 – 40 275).

Водночас слід зауважити, що метою участі суб’єкта господарювання у виставці (ярмарку) може бути насамперед реклама власної продукції, укладення договорів з потенційними покупцями, а не негайне отримання прибутку (доходу). Тому такі заходи нерідко є збитковими. Прибуток отримується в подальшому внаслідок збільшення обсягу продажу продукції.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України  від 10.12.71 р. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-X. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про рекламу — Закон України від 03.07.96 р. № 270/96-ВР «Про рекламу». Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон № 771 — Закон України від 23.12.97 р. № 771/97-ВР «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Закон № 1023 — Закон України від 12.05.91 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Закон № 1445 — Закон України від 04.06.2009 р. № 1445-VI «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин». Закон № 2498 — Закон України від 25.06.92 р. № 2498-XII «Про ветеринарну медицину». Закон № 3038 — Закон України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності». Постанова № 121 — постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій». Постанова № 1336 — постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наказ № 145 — наказ Мінстату України від 22.05.96 р. № 145 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів». Наказ № 193 — наказ Мінстату України від 21.06.96 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів». Наказ № 352 — наказ Мінстату України від 22.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку». Наказ № 841 — наказ Мінфіну України від 28.09.2015 р. № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання». Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637. Порядок № 244 — Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244. Порядок № 249 — Порядок розміщення на території м. Запоріжжя пересувних тимчасових споруд під час проведення ярмарків, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів, затверджений рішенням виконавчого комітету міської ради від 25.06.2013 р. № 249. Порядок № 833 — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833. Правила № 104 — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104. Правила № 185 — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. № 185. Правила № 288 — Правила заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затверджені наказом Мінагрополітики України від 01.08.2014 р. № 288. Правила № 369 — Правила роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджені наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.96 р. № 369. Правила № 1402 — Правила транспортування тварин, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 р. № 1402. ПБО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92. ПБО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. Інструкція № 2 — Інструкція про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.97 р. № 2. Методрекомендації № 157 — Методичні рекомендації щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 р. № 157. Концепція № 1065 — Концепція розвитку виставково-ярмаркової діяльності, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 р. № 1065. ДСТУ 4303:2004 — Національний стандарт України «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4303:2004». Лист № 47/0/20-14 — лист Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 08.01.2014 р. № 47/0/20-14 «Щодо розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження господарської діяльності». Лист № 9532/6/99-99-15-03-02-15 — лист ДФС України від 27.04.2016 р. № 9532/6/99-99-15-03-02-15 «Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатного розповсюдження продукції в рекламних цілях». Лист № 15920/6/99-99-15-03-02-15 — лист ДФС України від 22.07.2016 р. № 15920/6/99-99-15-03-02-15 «Щодо оподаткування ПДВ». Лист № 21760/6/99-99-15-03-02-15 — лист ДФС України від 06.10.2016 р. № 21760/6/99-99-15-03-02-15 «Щодо оподаткування ПДВ операції з безоплатного розповсюдження зразків товарів, рекламних матеріалів, проведення семінарів / рекламних заходів, вартість яких не включається до собівартості проданих товарів». Лист № А-3324/8.2 — лист Мін’юсту України від 04.04.2013 р. № А-3324/8.2 «Щодо надання роз’яснення деяких норм законодавства». Лист № 1870/А/22-2314 — лист ДПС України від 29.03.2013 р. № 1870/А/22-2314 «Щодо роз’яснення норм чинного законодавства»

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42