Аналітика

Перспективи українського агрострахування

12.01.2018 / 10:20

В останнє десятиріччя на ринку агрострахування спостерігається активне пожвавлення. За даними міжнародних організацій, обсяг отриманих премій в останні кілька років зріс у понад чотири рази. Відбувається це здебільшого за рахунок країн, що розвиваються і для яких сільське господарство — надзвичайно важливий сектор економіки, оскільки становить значну частку у ВВП і формує продовольчу безпеку. Україна належить саме до таких.

Позитивна динаміка

На сьогодні обсяг українського ринку агрострахування незначний — лише 6 млн дол. CША, що становить 0,02 % від загального світового показника. Але втішно те, що темпи його зростання перевищують загальносвітовий рівень. Тільки за останній рік обсяг страхових премій зріс на 30 % у гривнях та на 28 % — у доларовому еквіваленті. Передбачається, що позитивна динаміка збережеться й у 2018 р. Адже простір для зростання — величезний. Для порівняння, якщо у Канаді застраховано 65 % посівних площ, у США — 75 %, то в Україні — лише 2 %.

Розвиток українського ринку агрострахування вже упродовж багатьох років є об’єктом дослідження Міжнародної фінансової корпорації IFC. Аналіз за 2017 р. засвідчив позитивні зміни у більшості показників ринку. Вперше починаючи з 2011 р. зросла кількість укладених договорів страхування — приблизно на 21 %. Лідерами стали Тернопільська (98) та Дніпропетровська (94) області.

Як зауважила експерт з питань агрострахування проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» Вікторія Якубович, про стан ринку насамперед свідчать страхові премії. Так ось, їхній обсяг у 2017-му зріс на 30 % і становив 204,4 млн грн. Першість за обсягом отриманих премій утримують Полтавська (33,7 млн грн) та Дніпропетровська (18,1 млн грн) області.

Загальна площа застрахованих сільськогосподарських культур продемонструвала відносну стабільність — 657,1 тис. га. За показником застрахованої площі лідирують Полтавська (75,6 тис. га) та Хмельницька (75,3 тис. га) області.

Експерт IFC також зазначила, що у  2017 р. страхові компанії застрахували 16 видів сільськогосподарських культур. Найбільше аграрії страхували озиму пшеницю, озимий ріпак, кукурудзу та соняшник. Що цікаво, порівняно з 2016 р. відбулися незначні зміни у структурі застрахованих культур: не було договорів страхування гарбузів та льону, але натомість було застраховано сорго та яре жито.

Дослідження показало, що відбулися деякі зміни у використанні продуктів страхування. Зокрема, у період перезимівлі 2016 — 2017 рр. найпоширенішими були договори страхування сільськогосподарських культур від повної загибелі в комбінації з весняними заморозками (72,3 %).

Зазвичай для сільгоспвиробників велике значення має сума відшкодувань страховими компаніями збитків, яких аграрії зазнали в результаті страхових випадків. На переконання аграріїв, розмір відшкодувань свідчить про серйозність намірів страховиків у повному обсязі виконувати взяті на себе зобов’язання. У цьому сенсі за підсумками 2017 андерайтингового року страховики виглядають достойно, сума відшкодувань вже становить 7,5 млн грн. Страхові виплати було здійснено у 12 областях України, найбільша частка припала на Хмельницьку область. 

Нині вкрай важливо підхопити позитивні тенденції і максимально їх посилити. Для цього є всі можливості. Одна з них стосується запровадження в Україні сучасних практик агрострахування, які використовуються в розвинених країнах.

Оптимальна модель

Україні важливо визначитися, яка модель агрострахування для неї найприйнятніша. На сьогодні на розгляд Верховної Ради України подано два законопроекти. Один із них передбачає створення в Україні аналогу американського Агентства з управління ризиками (RMA), а інший — Агрострахового пулу. Обидва мають як свої переваги, так і недоліки. Але враховуючи українські реалії, фахівці IFC і Міністерства аграрної політики та продовольства України більше виявляють прихильність до RMA. На нього покладаються обов’язки формування політики агрострахування, бази даних, розробки страхових продуктів тощо.

«Вважаємо, що агентство — найоптимальніший для України варіант. Проте за будь-якої моделі державні функції слід посилювати», — наголошує Вік­торія Якубович.

У всіх розвинених країнах великого значення надають агрострахуванню. І держава бере в ньому участь своїми програмами. Для більшості учасників ринку і виробників сільськогосподарської продукції критично важливим є питання, пов’язане з доступністю страхових продуктів. А забезпечити їх може держава шляхом субсидування (здешевлення) страхових платежів.

«Справжній прорив в агрострахуванні можливий тоді, коли активну участь у ньому візьме держава та будуть створені відповідні інституції, — стверджує експерт. — Зараз усі досягнення — це робота самих компаній та міжнародних організацій, таких як IFC».

Міжнародна підтримка

За словами керівника програми IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Цент­ральній Азії» Лії Сороки, розвиток українського фермерства набирає дедалі більших обертів, змінюються масштаби господарств, розширюються асортимент продукції та ринки збуту.

Відтак виникає необхідність захистити свою працю й убезпечити безперервність бізнесу. «Добре, коли кошти, вкладені фермером у землю, насіння, техніку, при зборі урожаю повертаються із заробітком. Але трапляється, що через несприятливі погодні умови, форс-мажорні обставини він залишається у програші. Страхування є тим стратегічним інструментом, який може допомогти компенсувати втрати, повернути борг і планувати на наступний рік діяльність фермера», — пояснює роль страхування в роботі агробізнесу Лія Сорока.

Незважаючи на те що і держава, і банкіри, і страхові компанії розуміють переваги агрострахування, в Україні процес його розвитку супроводжується численними проблемами. Однією з основних перепон є взаємне нерозуміння аграріїв і фінансових компаній.

За словами експерта, страхові компанії не до кінця знають запити свого клієнта і не впевнені в тому, що можуть оцінити всі ризики. У свою чергу, аграрії мають сумніви, що в разі настання страхового випадку одержать компенсацію. Спростити комунікацію між сторонами можуть прозорі доступні страхові продукти, які передбачають переваги для фермерів.

«Зараз ми допомагаємо Мін­агрополітики створити Офіс управління ризиками, який надаватиме консультації фермерам, страховим компаніям і формуватиме державне бачення розвитку сектору. Крім того, ми постійно організовуємо «круглі столи» та зустрічі з представниками ринку агрострахування. Особливо тісно співпрацюємо із страховими компаніями: надаємо їм інформацію про те, як утримати клієнта і привабити нового, аналізуємо існуючі програми страхування і даємо рекомендації щодо розробки нових», — розповіла Лія Сорока.

Крім того, експерт звернула увагу на те, що учасники агрострахового процесу здебільшого фокусуються саме на фінансових питаннях. Хоча світова практика свідчить, що страхові компанії насамперед мають дбати про інтереси своїх клієнтів. Такий клієнтоорієнтований підхід у подальшому спрацює на позитивне реноме компанії, на її прибутковість та збільшення частки на ринку.

Будь-яка страхова компанія, вибудовуючи свій бізнес, повинна з’ясувати для себе, як вона виглядатиме у майбутньому, скажімо, за п’ять років. А також які ресурси має для цього створити і як ними скористатися. «Клієнтоорієнтований підхід уже частково працює в Україні. Головне на сьогодні — зрозуміти важливість системного підходу в цьому питанні. Окремим компаніям потрібно докласти зовсім небагато зусиль, щоб включитися в таку систему», — підсумувала Лія Сорока.

Нині в Україні агрострахування здебільшого працює у рослинництві. У 2017 р. команда IFC закінчила розробку 12 страхових продуктів, спрямованих на зернові та олійні культури. 2018 р. планує більше звернути увагу на тваринництво, а також фрукти та ягоди. Це ті галузі, в яких є великий експортний потенціал, тому потрібно допомагати його нарощувати.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42