Аналітика

Атлас агроекспорту 2017 року: куди і скільки

12.01.2018 / 16:45

Аграрний експорт з України розширює свою географію. За рік він зріс майже на 3 млрд дол. США.  Тож зроблене на українській ниві все гучніше заявляє про себе на міжнародній арені. Які основні експортні досягнення агросектору та до чого готуватися в подальшому?

Коротко про головне

За даними Мінагрополітики України, за січень — жовтень 2017 р. агроекспорт збільшився на 22,7 % (2,7 млрд дол.) і становить 14,7 млрд дол. Водночас імпорт виріс на 8 % — до 3,6 млрд дол.  Регіональна структура експорту сільськогосподарської продукції за 10 місяців виглядає так:

Країни Азії ................................................ 42,8 % (6,297 млрд дол.)

Країни ЄС .................................................. 31,9 % (4,686 млрд дол.)

Африканські країни ................................. 14,7 % (2,159 млрд дол.)

Країни СНД ................................................ 7,4 % (1,090 млрд дол.)

США ........................................................... 0,4 % (54 млн дол.)

Інші країни ................................................ 2,8 % (412,6 млн дол.)

За оцінками заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, загальна експортна картина не змінилася, але з’явилися чіткі країни-лідери. «Найбільше товарів за січень — жовтень 2017 р. вирушило до Індії — 1,6 млрд дол. (11,3 % від загального експорту), Єгипту — 1,1 млрд дол. (7,5 %) та Нідерландів — 1 млрд дол. (6,9 %). Однак глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42 % (6,3 млрд дол.) продукції, до ЄС — 31,9 % (4,7 млрд дол.) і Африки — 14,7 % (2,2 млрд дол.)», — пояснила вона. Дещо менший відсоток товарів українські виробники продали до Іспанії — 5,9 % (866 тис. дол.), Китаю — 5,5 % (815 тис. дол.), Туреччини — 4,7 % (694 тис. дол.), Італії — 4,2 % (619 тис. дол.), Польщі — 3,3 % (484 тис. дол.), Ірану — 3,2 % (464 тис. дол.) та Білорусі — 2,6 % (387 тис. дол.).

До списку найбільш затребуваної сільськогосподарської продукції потрапили: кукурудза, соя, ячмінь, субпродукти домашньої птиці, бобові, цукор тощо.

Зросла й кількість нових ринків для низки продуктів: ЄС (молочні продукти), КНР (молочні продукти й яловичина), Ізраїль (корми для домашніх тварин), ОАЕ (м’ясо птиці та продукти з нього, яловичина, м’ясо овець і продукти з нього), Королівство Саудівська Аравія (м’ясо птиці та продукти з нього), Єгипет (яловичина), Гонконг (столове яйце), Чорногорія (м’ясо птиці, мед), Сербія (м’ясо птиці), Боснія та Герцеговина (м’ясо птиці), Ліван і Танзанія (м’ясо птиці та продукти з нього). Далі за планом — завоювання ринків Південної Кореї, Сінгапуру та Японії.

Експортна корзина

Окрім ТОП-3 експортних агропродуктів на зовнішніх ринках поступово, але впевнено зростає і частка інших продуктів.

Так, із року в рік посилюються позиції меду. За результатами 2016 р. Україна посіла третє місце серед найбільших експортерів меду (після Китаю та Аргентини), ставши беззаперечним лідером на загальноєвропейському рівні. За даними ДФС України, протягом січня — жовтня 2017 р. українські виробники експортували рекордну кількість меду — 53,7 тис. т на суму 103,2 млн дол., що майже удвічі більше, ніж у 2016 р. Найбільшими споживачами солодкого продукту з українським присмаком стали США, Німеччина та Польща.

Птиця й яйця. Відчутно посилився натиск на зовнішній арені вітчизняної птахівницької галузі. За даними Союзу птахівників України, за сім місяців 2017 р. українські підприємства експортували 169,5 тис. т м’яса птиці та 658,2 млн шт. яєць, що на 31 та 38 % відповідно більше, ніж за аналогічний період 2016 р. Купують цю продукцію в ЄС, країнах СНД, ОАЕ, Іраку, Катарі. Високий попит на продукцію птахівницької галузі на зовнішніх ринках дає підстави робити оптимістичні прогнози, що обсяги її експорту перевищать минулорічні показники.

Молоко. За оцінками Ольги Трофімцевої, загальний молочний експорт за 2017 р. становитиме 450 т (+11 %). Основними покупцями вітчизняної «молочки» є країни СНД, однак Україна поступово відкриває також ринки ЄС та Азії.

«Практично в усіх категоріях збільшується експорт продукції. Та цього недостатньо, за дев’ять місяців 2017 р. ми вийшли на обсяги 368 млн дол., а експортний потенціал нашої країни значно вищий», — розповідає деталі голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. За його підрахунками, на кінець 2017 р. молочний експорт у грошовому виразі може становити 450 — 500 млн дол. 

М’ясо ВРХ. За даними ДФС України, у період за січень — липень 2017 р. Україна експортувала 23,39 тис. т свіжого та замороженого м’яса ВРХ на суму 64,04 млн дол., з них — 6,53 тис. т свіжої чи охолодженої яловичини та 16,87 тис. т замороженої. ТОП-3 покупців цієї продукції — Азербайджан, Казахстан і Білорусь.

Фрукти. За дев’ять місяців 2017 р. обсяг експорту фруктів становив близько 24 млн дол. (+ 64 % порівняно з 2016 р.). За даними координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, найкраще продається з України журавлина і чорниця (частка в експорті — 35,7 %), сливи й терен (16,7 %), інші кісточкові (13,7 %), кавуни (10,4 %), яблука (9,8 %). Найбільше полюбляють українські фрукти поляки, молдавани, білоруси, голландці та британці.

На сьогодні право експорту в ЄС мають 289 вітчизняних підприємств

У фокусі — Європа

У торговельній експансії агроекспорту Європа за підсумками 10 місяців 2017 р. посідає друге місце. Після закриття російського ринку багато виробників почали топтати стежку саме туди. Відтак якість української продукції набагато поліпшилась, а доходи від її продажу значно зросли. За даними Держ­продспоживслужби України, на сьогодні право експорту в ЄС мають 289 вітчизняних підприємств, серед них — 109 виробників харчових продуктів: м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.

Позитивним досягненням 2017 р. у напрямі торгівлі з ЄС можна вважати й те, що з 1 січня 2018 р. ЄС надасть додаткові торговельні преференції (понад уже наявні безмитні квоти) українським зерновим: кукурудзі, пшениці та ячменю. Перспективним напрямом є експорт органічної продукції до єврозони, яка щороку нарощує її споживання.

Тож географія агроекспорту розширюється з року в рік. Щоб вибудувати її стратегічно правильно, уряд залучає, зокрема, й агробізнес до створення експортної стратегії, щоб спільно окреслити ключові точки торговельного зростання на наступні роки.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42