Аналітика

Шанс на зростання

12.01.2018 / 17:34

Відновлювальна динаміка макроекономічного зростання дещо уповільнилася, але не загальмувала. Значною мірою на результат вплинула торговельна блокада окупованих територій Донецької та Луганської областей і розірвання господарських зв’язків із ними в енергетичному та металургійному комплексах. Унаслідок цього державний бюджет втратив значну суму податкових надходжень.

Із січня до середини березня 2017 р. тривала самовільна блокада активістами транспортного сполучення з непідконтрольними територіями Донецької та Луганської областей. Вона призвела до «націоналізації» бойовиками терористичних організацій 45 великих українських підприємств, які попри тиск окупантів продовжували сплачувати податки до бюджетів України.

У 2016 р. дві групи платників: зареєстровані в населених пунктах Донецької та Луганської областей, у яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноважень, та зареєстровані у населених пунктах на лінії розмежування, — сплатили разом близько 5,1 млрд грн податкових, митних платежів та ЄСВ. Крім того, платники — юридичні особи, які перереєструвалися та залишилися за попереднім місцем обліку як неосновним, додали ще 2,6 млрд грн. Таким чином, внаслідок блокади за прямим методом розрахунку за інших рівних умов у 2017 р. об’єктивно втрачено близько 7,7 млрд грн податкових надходжень та єдиного внеску. Можливо, потенційно могло бути і більше…

Наприклад, фізично розташовані на окупованій території Луганської області ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» та «ДТЕК Ровенькиантрацит» у 2016 р. посідали відповідно шосте і сьоме місця у гірничо-металургійному комплексі за обсягом податкових платежів, перерахувавши разом майже 1,1 млрд грн.

Як наслідок збройного захоплення підприємств, здійснювати торгівлю з ними стало морально неприпустимо. Відтак з об’єктивно вимушених підстав блокаду було оголошено офіційно. Указом Президента України від 15.03.2017 р. було введено в дію рішення РНБО про припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, окрім вантажів гуманітарного характеру.

Разом із вимушеною блокадою було розірвано останні господарські зв’язки з ОРДЛО у енергетичному та металургійному комплексах. У результаті динаміка макропоказників Донецької та Луганської областей значною мірою вплинула на загальнодержавні податкові та митні надходження. Місцевому бізнесу довелося тяжко, однак найгірші прогнози все ж не справдилися. Економічне зростання в Україні уповільнилося, але впевнено збереглося у додатних значеннях. Вітчизняний бізнес за довгі роки навчився постійно адаптуватися до політичних мінливостей, переорієнтувавши свої виробничі потужності і канали збуту. Як результат ВВП після зростання у IV кварталі 2016 р. на 4,8 % все ж збільшився у 2017 р. на 2,5 % у І кварталі та 2,3 % у ІІ кварталі.

Фінансовий результат діяльності великих та середніх підприємств за дев’ять місяців 2017 р. обнадійливий. До оподаткування він становив 237,8 млрд грн прибутку (за дев’ять місяців 2016 р. — 82,0 млрд грн).

Зведений бюджет виконувався впродовж 2017 р. з профіцитом, який раніше був тільки в період бюджетної консолідації кризового 2015 р. Хорошу «подушку безпеки» разом із зростанням податкових надходжень сформували також 29,7 млрд грн конфіскованих коштів за вчинення корупційних правопорушень — так звані кошти Януковича.

Податкові та митні надходження зведеного бюджету становили майже містичне число 666,4 млрд грн, що на 152,9 млрд грн або на 29,8 % більше аналогічного показника 2016 р. У тому числі податкові надходження до державного бюджету зросли на 109,4 млрд грн, або 27,6 %, до місцевих бюджетів — на 43,4 млрд грн, або на 37,2 %. Основним наповнювачем традиційно є платники Офісу великих платників податків. Зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів позначається зростанням його капітальних видатків.

Фіскальна методологія

Позитивна динаміка зростання ПДФО та ЄСВ є логічним продовженням державної політики економічного стимулювання детінізації заробітних плат. Взаємно збалансованими були заходи «пряника» — зниження ставки ЄСВ з 2016 р. і зростання мінімальної заробітної плати, та «батога» — збільшення штрафів та підвищення ефективності роботи фіскальних органів при виявленні нелегальної праці. Так, за дев’ять місяців 2017 р. за результатами контрольних заходів та роз’яснювальної діяльності робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення суб’єкти господарювання додатково уклали близько 32 тис.  трудових угод зі своїми найманими працівниками.

ПДФО є надійною основою бюджетів: надходження до зведеного бюджету зросли на 33,0 % у 2015 р. та 38,8 % у 2016 р. За 10 місяців 2017 р. вже маємо 148,0 млрд грн, або +34,1 % до аналогічного періоду 2016 р. Зокрема, найбільші надходження ПДФО разом із Офісом великих платників податків (ВПП) та м. Києвом забезпечують Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Київська та Львівська області.

Надходження податку на прибуток після просідання у 2015 р. зростають другий рік поспіль і додають цим оптимізму. Після Офісу ВПП та м. Києва (по 21,4 млрд грн) найвищі показники надходжень демонстрували Дніпропетровська (11,5), Харківська (8,3), Львівська (7,3), Донецька (7,2), Київська (7,0), Одеська (6,8) та Полтавська (5,5 млрд грн) області. 

Акцизний податок з вироблених товарів за 10 місяців 2017 р. поповнив держбюджет 54,2 млрд грн, або +20,8 %, в основному за рахунок тютюнових виробів (27,9 млрд грн). Разом із Офісом ВПП (52,9 млрд грн) найбільш вагомі платники акцизу з вироблених товарів зосереджені у Львівській області.  Відповідні надходження істотно зросли: з 0,2 млрд грн за 10 місяців 2016 р. до 1,0 млрд грн за аналогічний період 2017 р.

Податкові надходження до державного бюджету зросли на 109,4 млрд грн, або 27,6 %, до місцевих бюджетів — на 43,4 млрд грн, або на 37,2 %

Бюджетоутворюючий ПДВ

Удосконалення систем адміністрування та відшкодування ПДВ позначається збільшенням надходжень. За 10 місяців 2017 р. надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) перевищили 150,2 млрд грн, додавши +28,9 % порівняно з аналогічним показником 2016 р. До свого «золотого мільярда» з ПДВ поки що недотягнули шість областей — Волинська (0,9 млрд грн), Рівненська (0,8), Тернопільська (0,7), Закарпатська (0,6), Луганська (0,5) та Чернівецька (0,4 млрд грн) області.

Вищу порівняно з прогнозованою динаміку демонструє імпорт, а отже і ПДВ із ввезених на територію України товарів. Зростання зовнішньої торгівлі за дев’ять місяців 2017 р. порівняно з аналогічним показником 2016 р. становило 21,1 % за експортом товарів та 27,3 % — за імпортом (у 2016 р. — – 4,6 % та + 4,6 % відповідно). Експорт та імпорт зросли майже в усіх регіонах, окрім Луганської області, де падіння становило – 47,3 % та – 29,5 % відповідно. До речі, Донецька область додала 24,1 % до експорту та рекордного по Україні приросту імпорту 86,6 %.

Найбільше додатне сальдо зовнішньої торгівлі продовжують зберігати Дніпропетровська, Донецька та Запорізька області. В семи регіонах імпорт значно перевищує експорт, і, як наслідок, з урахуванням не розподілених за регіонами поставок природного газу формується негативне сальдо. Традиційно найбільше воно у м. Києва та Київської області. Далі з менш негативним показником, як і у 2016 р., йдуть Волинська, Львівська та Харківська області. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами, яке у 2016 р. ще було додатним, через об’єктивні обставини блокади транспортного сполучення з початку 2017 р. отримала й Луганська область. Тернопільська область балансує — за 2016 р. вона мала найменше серед регіонів ще додатне сальдо, яке змінилося за підсумками дев’яти місяців 2017 р. найменшим серед регіонів вже негативним.

Після коливання у січні та лютому 2017 р. налагоджено ритмічне бюджетне відшкодування ПДВ у середньому по 10 млрд грн на місяць. За 10 місяців 2017 р. бюджетне відшкодування становило 97,3 млрд грн, що на 34,5 % більше, ніж за аналогічний період 2016 р.

Податкові та митні надходження зведеного бюджету становили майже 666,4 млрд грн

Природна нерівність

Як люди народжуються нерівними за здібностями, так природні особливості регіонів сформували їх надра. Найбільшими платниками рентної плати за надра до державного бюджету є Харківська (14,9 млрд грн) та Полтавська (13,5 млрд грн) області. У другому ешелоні платників йдуть Дніпропетровська (2,2 млрд грн), Сумська (2,0), Івано-Франківська (1,7) та Львівська (1,4 млрд грн) області. У відповідних надходженнях вже у розрізі місцевих бюджетів лідером за платою із великим відривом є Дніпропетровська область, з істотно меншими показниками — Донецька та Полтавська області.

Платник податків багатіє — держава радіє

Така думка особливо стосується майнових податків. Держава зацікавлена у збагаченні власного народу та бізнесу, в тому числі й у відповідному зростанні майнових податків. За 10 місяців 2017 р. майнових податків з юридичних осіб надійшло 19,3 млрд грн проти 17,0 млрд грн за аналогічний період 2016 р. Найбільший внесок із земельного податку та орендної плати разом із Офісом ВПП та м. Києвом також зробили Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. Якщо ж розглянути податок на нерухоме майно та транспортний податок, то до згаданих областей-лідерів також приєднуються Київська, Львівська та Полтавська області.

Попри захоплення аналітиків численними міжнародними рейтингами найцікавіше розглядати рейтинги рідних регіонів. Європейською бізнес-асоціацією було здійснено оцінку інвестиційного середовища на місцях. Найкращі показники з чотирьох аналізованих міст продемонстрував Львів. З метою зміцнення партнерської співпраці найкращим є поліпшення комунікації платників податків та фіскальних органів.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном 044 501 06 30

«Гарячі лінії»

Дата: 15 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42