Бухоблік

Оскарження перевірок

26.02.2018 / 14:44

Про те, як подати заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняті податкові повідомлення-рішення у разі незгоди з висновками перевірки, а також як проводиться перевірка за зверненням платника податків, з’ясуємо у цій статті.

Як оформлюються результати перевірок

Одним із невід’ємних прав платника податків згідно з пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу є право на подання до контролюючого органу письмового заперечення до акта (довідки) перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок оформлення результатів перевірок визначено ст. 86 Податкового кодексу та Порядком № 727.

Насамперед слід зауважити, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). Якщо під час перевірки виявлено порушення,  складається акт, а якщо порушень немає — довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені Податковим кодексом, подається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

Зазначений обов’язок платника встановлено п. 81.3 ст. 81 цього Кодексу, згідно з яким керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи — платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов’язані, зокрема, підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право подати заперечення на цей акт (довідку).

У разі незгоди з висновками акта (довідки) платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право подати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені Податковим кодексом (п. 86.1 ст. 86 Кодексу).

Відповідно до п. 86.3 зазначеної статті акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів).

Водночас у разі відмови платника або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами конт­ролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. При цьому один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

У разі відмови платника чи його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки чи неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника чи його законних представників за місце­знаходженням такий акт (довідка) надсилається йому у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (далі — ППР). У цих випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Пунктом 86.4 ст. 86 Кодексу передбачено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у цьому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу. У разі відмови платника або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Відмова платника податків (або його законних представників) від підписання акта перевірки (або отримання його примірника) не звільняє його від обов’язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов’язання

У які строки подається та розглядається заперечення

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях). При цьому платнику надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 Податкового кодексу, для надсилання (вручення) ППР.

Слід звернути увагу, що Законом № 1797 Податковий кодекс доповнено ст. 193 та викладено в новій редакції пп. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Враховуючи наведені вище нововведення, а також з метою спрощення процедури подання та розгляду заперечень до акта перевірки у п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу з 2017 р. передбачено подання наявних заперечень саме до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, а не до контролюючого органу за основ­ним місцем обліку такого платника  і не до контролюючого органу вищого рівня.

Участь платника у розгляді заперечень

Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що він зазначає у запереченнях та/або листі про подання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу.

У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний надіслати платнику повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечень на акт перевірки не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього таких заперечень у порядку, визначеному вищенаведеним пунктом, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42  Податкового кодексу.

Зауважимо, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу обов’язково бере участь у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Зверніть увагу

ДФС України на постійній основі здійснюються заходи щодо покращення організації контрольно-перевірочної роботи, а також забезпечення дотримання прав платників податків, передбачених, зокрема, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу, щодо надання права бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки.

Із цією метою у п. 1.5 Методичних рекомендацій № 22 передбачено врегулювання проблемних питань (у разі їх наявності) у межах термінів здійснення документальної перевірки шляхом організації проведення робочих зустрічей з платником податків для обговорення встановлених під час перевірки порушень, пояснень платника, питань щодо повноти надання ним документів для перевірки та інших проблемних питань у разі їх виникнення.

За результатами такої зустрічі складається відповідний протокол, в якому зазначаються дата проведення зустрічі, суть спірних питань, які обговорювалися на робочій зустрічі, перелік документів, що надавалися для розгляду, та їх зміст, результати обговорення та позиції посадових осіб органу ДФС і платника податків, зауваження та пропозиції за результатами зустрічі. Тому в разі виникнення неузгоджених питань щодо встановлених ревізорами порушень податкового та іншого законодавства платникам податків необхідно пропонувати саме під час здійснення документальних перевірок проводити відповідні робочі зустрічі. У подальшому це матиме вплив на висновки акта перевірки та прийняті ППР.

Які строки для прийняття ППР

Зауважимо, що ППР приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 Податкового кодексу, для надсилання (вручення) ППР, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів —  приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до нього та/або додаткових документів  протягом трьох робочих днів, що настають за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 цього Кодексу).

Оскільки терміни прийняття ППР залежать від факту отримання контролюючим органом заперечень до акта перевірки, у разі незгоди з висновками такого акта платникам рекомендується при його підписанні зазначати про наявність заперечень і не зволікати з їх поданням. Це дасть змогу розглянути і врахувати такі заперечення до прийняття ППР

Якщо досліджено не всі обставини

Слід зазначити, що контролюючому органу дозволено призначати документальну позапланову перевірку під час розгляду заперечень до акта перевірки за наявності відповідних обставин.

Так, згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником податків контролюючому органу заперечення до акта перевірки, в якому вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки, у разі коли платник у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

При цьому така перевірка може проводитися виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Оскарження ППР

Підпунктом 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що оскарження рішень контролюючих органів — це оскарження платником податку ППР про визначення сум грошового зобов’язання платника або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, встановлені цим Кодексом, за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначено ст. 56 Податкового кодексу, яким передбачено, що рішення, прийняті конт­ролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Адміністративне оскарження

У разі коли платник вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановлених Податковим кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Довідково

Контролюючими органами вищого рівня відповідно до п. 55.2 ст. 55 Податкового кодексу є:

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, — для контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць;
  • контролюючі органи в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні  органи — для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

При цьому слід нагадати, що на сьогодні державні податкові інспекції не мають права приймати ППР за результатами документальних перевірок, тому оскарження рішень контролюючих органів в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях має здійснюватися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу скарга подається у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Якщо відповідно до цього Кодексу конт­ролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР (рішення) конт­ролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 Кодексу).

У разі коли останній день строків, зазначених у ст. 56 Податкового кодексу, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем

Строки подання скарги на ППР або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Кодексу.

Скарга, подана з дотриманням строків, установлених п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у ППР (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі порушення платником податків термінів подання скарги такі скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ст. 56 Податкового кодексу).

Вимоги до оформлення скарги визначено п. 1 розділу IV Порядку № 916, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати необхідну інформацію.

Скарга має включати таку інформацію: 

  • прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу
  • найменування контролюючого органу
  • реквізити оскаржуваного рішення
  • підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом
    неправильно чи не встановлені взагалі
  • обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства
  • вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу
  • відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня
  • відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду
  • адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги
  • перелік документів, які додаються до скарги
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження прийнятого ППР або будь-якого іншого рішення

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, що настають за днем отримання скарги, на адресу платника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Водночас керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення встанов­леного строку.

При цьому, як і у випадку із розглядом заперечень на акт перевірки, під час проходження процедури адміністративного оскарження прийнятих ППР контролю­ючий орган може призначити документальну позапланову перевірку у разі якщо платник податків подає в установленому порядку до контролюючого органу скаргу на прийняте ППР, у якій вимагає скасування прийнятого за її результатами ППР, а також посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику до закінчення 20-денного строку.

Зауважимо, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню,
але може бути оскаржене в судовому порядку.

Зверніть увагу

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Коли закінчується процедура адміноскарження

Пунктом 56.17 ст. 56 Податкового кодексу передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

  • днем, що настає за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на ППР або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;
  • днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;
  • днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;
  • днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, що оскаржувались.

Слід зауважити, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

Довідково

ДФС України з метою унеможливлення бездоказових тверджень в актах перевірок, необґрунтованих рішень і зменшення кількості оскаржень прийнятих ППР на постійній основі вживає відповідних заходів щодо підвищення якості матеріалів перевірок. Так, до територіальних органів ДФС направляються матеріали із критикою на якість оформлених матеріалів перевірок, причин скасування прийнятих підрозділами аудиту ППР, проводяться відеонаради, навчання працівників тощо. Як наслідок відсоток скасованих сум до розглянутих у порядку адміністративного оскарження становив у 2017 р. лише  5,8 % (у 2016 р. — 6,2 %).

Судове оскарження

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Зверніть увагу, що рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, платник податків має право оскаржити ППР або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого ППР або іншого рішення конт­ролюючого органу.

Водночас платник податків має повідомити контролюючий орган про подання позовної заяви до суду.

Важливо

У разі коли норма Податкового кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того самого нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 Кодексу).

Володимир Бичков
заступник начальника Управління планування та інформаційного забезпечення — начальник відділу планування та координації контрольно-перевірочної роботи Департаменту податкового та митного аудиту ДФС України
 

Перевірки за зверненням платника

Питання щодо проведення органами ДФС документальних перевірок за заявами (скаргами) платників податків на сьогодні є досить популярним.

У зв’язку з цим слід врахувати, що документальні перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, проводяться фіскальними органами виключно в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених Податковим кодексом та іншими відповідними законами України.

При цьому документальні планові перевірки органи ДФС здійснюють відповідно до затвердженого плану-графіка перевірок на відповідний рік, а документальні позапланові перевірки (не передбачаються у плані роботи контролюючого органу) — за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ст. 78 Кодексу.

Які підстави для перевірки

На перевірки, що проводяться на звернення платника податків, обмеження у підставах їх проведення, визначені Податковим кодексом, не поширюються (п. 78.2 ст. 78 цього Кодексу).

Отже, з урахуванням пунктів 78.2 та 78.4 ст. 78 Кодексу за заявою платника податків керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника.

Проте слід звернути увагу, що у Податковому кодексі відсутня норма щодо обов’язку контролюючого органу проводити перевірки за заявою (скаргою) платника податків та не визначено строки для прийняття рішення про призначення такої перевірки, крім випадків, визначених у п. 201.10 ст. 201 Кодексу.

Так, відповідно до пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подана скарга щодо платника податку про ненадання ним податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, у разі ненадання таким платником протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

При цьому згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу право на подання заяви зі скаргою зберігається за продавцем/покупцем протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Підставою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до зазначеного підпункту також є подана скарга щодо платника податку про ненадання таким платником акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

Так, відповідно до п. 231.10 ст. 231 Податкового кодексу у разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролю­ючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання такого пального.

Надходження такої заяви із скаргою також є підставою для проведення відповідно до пп. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне, у разі ненадання нею пояснень та документального підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу. Проте рішення про проведення перевірки у такому випадку може бути прийняте конт­ролюючим органом з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

Яких платників перевірятимуть

Зауважимо, що контрольно-перевірочна робота фіскальних органів спрямована таким чином, що для проведення документальних перевірок відбираються лише ті платники, у яких наявні ризики щодо невиконання або неналежного виконання ними вимог законодавства.

Тому необхідність проведення позапланових документальних перевірок платників податків також визначається з урахуванням наявності підстав для їх проведення, передбачених Податковим кодексом, та залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, зокрема, наявності фактів, що свідчать про можливу несплату податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, або наявності обставин, які передбачають значні втрати бюджету.

Строки проведення перевірки

Згідно з п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу тривалість документальних позапланових перевірок не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — п’ять робочих днів, для фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому — восьмому цього пункту, — три робочі дні, інших платників податків — 10 робочих днів.

При цьому за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу можливе продов­ження строків проведення документальних позапланових перевірок не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на два робочі дні, інших платників податків — не більш як на п’ять робочих днів.

Як оформлюються результати

Оформлення результатів документальних перевірок здійснюється відповідно до ст. 86 Податкового кодексу, згідно з якою такі результати оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

При цьому у разі якщо за результатами перевірки контролюючим органом відповідно до ст. 54 Податкового кодексу розраховується сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контро­люючі органи, або встановлено факти, визначені п. 58.1 ст. 58 Кодексу, платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення, форми яких встановлено Порядком надіслання контролю­ючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом № 1204.

Ольга Данилова
начальник відділу методології аудиту Управління координації аудиту Департаменту аудиту ДФС України
 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон № 1797 — Закон України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Наказ № 1204 — наказ Мінфіну України від 28.12.2015 р. № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Порядок № 727 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Мінфіну України від 20.08.2015 р. № 727. Порядок № 916 — Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну України від 21.10.2015 р. № 916. Методичні рекомендації № 22 — Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом ДФС України від 31.07.2014 р. № 22

 

«Гарячі лінії»

Дата: 12 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42