Єдиний податок

Зміна системи оподаткування

27.03.2018 / 11:34
Зміна системи оподаткування

Усі суб’єкти господарювання мають право  самостійно обирати систему оподаткування. Але іноді виникають ситуації, за яких умови перебування на обраній системі оподаткування не є  комфортними для ведення бізнесу, і вже обрану систему оподаткування необхідно змінювати або зі спрощеної на загальну чи із загальної на спрощену, або перейти з однієї групи платника єдиного податку на іншу. Про те, як це зробити, зокрема,  сільгосппідприємствам, яку звітність і в які строки  подавати, читайте далі.

Перехід на третю групу

Подання заяви

Cуб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу, тобто перебуває на загальній системі оподаткування або на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку четвертої групи, може прийняти рішення про перехід на третю групу платників єдиного податку шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (абзац перший пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу).

При цьому перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу (абзац другий пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298). Наприклад, якщо планується перехід на єдиний податок як платника третьої групи, обсяг доходу за попередній рік не має перевищувати 5 млн  грн.

Отже, якщо сільгосппідприємство, яке є платником податку на прибуток чи єдиного податку четвертої групи, вирішило з другого кварталу (01.04.2018 р.) перейти на сплату єдиного податку третьої групи, воно повинно було не пізніше 16.03.2018 р. подати до органу ДФС, де перебуває на обліку (основне місце обліку), заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу).

Форму та порядок подання такої заяви затверджено наказом № 1675. До заяви додається також розрахунок доходу за попередній календарний рік (для цієї ситуації — за 2017 р.) за формою, затвердженою цим наказом.

Перелік відомостей, які обов’язково повинні зазначатися у заяві, наведено в п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу.

У разі якщо здійснюється перехід із загальної системи, у заяві заповнюється рядок 5.1 «Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування». Якщо здійснюється перехід з єдиного податку четвертої групи, заповнюється рядок 5.2 «Зміна ставки єдиного податку — з групи 4 на групу 3». Заповнюється також рядок 8 «Обрана ставка ЄП при переході на спрощену систему оподаткування» — «ставка у відсотках до доходу 3 % (або 5 %)».

Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів (пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу):

  • особисто платником або уповноваженою на це особою;
  • надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Довідково

У заяві про застосування спрощеної системи зазначаються:

  • найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ;
  • податкова адреса суб’єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • обрані види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
  • обрані група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;
  • середньооблікова чисельність працівників;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Реєстрація платником єдиного податку третьої групи здійснюється протягом двох робочих днів із дати надходження заяви, але тільки у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації — шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункти 299.1, 299.3 ст. 299 Податкового кодексу).

Щоб підтвердити факт реєстрації платником єдиного податку третьої групи, сільгосппідприємство може за власним бажанням отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, надіславши до ДФС запит про отримання витягу (п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу). Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надход­ження запиту.

Але на сьогодні форму запиту та витягу ще не затверджено. В ЗІР (категорія 108.05) з цього приводу зазначено, що до затверд­ження відповідних форм запиту про отримання витягу і витягу з реєстру платників єдиного податку подається заява в довільній формі на отримання витягу на підставі якої видається тимчасовий витяг з реєстру платників єдиного податку.

Перший податковий (звітний) період для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку зі сплати інших податків і зборів, установлених Податковим кодексом, починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу).

Наприклад, якщо сільгосппідприємство 14.03.2018 р. подало заяву про перехід на сплату єдиного податку третьої групи з другого кварталу і його зареєструють платником єдиного податку 16.03.2018 р., то його перший звітний період як платника єдиного податку почнеться 01.04.2018 р. і закінчиться 30.06.2018 р.

Однак, як зазначалося вище, у реєстрації можуть і відмовити. Підставами для відмови можуть бути (підпункти 1 та 3 п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу):

  • невідповідність такого суб’єкта вимогам, установленим ст. 291  Кодексу (обсяг доходу, види діяльності тощо);
  • недотримання таким суб’єктом вимог, установлених пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу (строк подання заяви; кількість переходів на спрощену систему протягом одного року — не більше одного разу; порядок оформлення заяви та розрахунку).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання в установленому порядку

Реєстрація платником ПДВ чи її  анулювання

Якщо сільгосппідприємство до моменту переходу на єдиний податок третьої групи було платником ПДВ і хоче й надалі ним залишатися, то в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування потрібно обрати третю групу єдиного податку і ставку єдиного податку для платників ПДВ — 3 %.

Якщо сільгосппідприємство до моменту переходу на єдиний податок третьої групи було платником ПДВ, але вирішило перейти на сплату єдиного податку із ставкою, що не передбачає сплату ПДВ, то в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування потрібно обрати третю групу єдиного податку і ставку єдиного податку  5 %. У такому разі відповідно до пп. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу це буде підставою для анулювання реєстрації платником ПДВ: реєстрація діє до дати  анулювання, що проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ, і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Анулювання реєстрації за цією підставою може відбуватися як за заявою сільгосппідприємства, так і за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу (за місцем перебування на обліку сільгосппідприємства) (п. 184.2 ст. 184 Податкового кодексу) і здійснюється на дату подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Якщо сільгосппідприємство вирішить подавати заяву, то подавати її потрібно за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 1130). При цьому заяву слід подавати вже після того, як буде підтвердження реєстрації платником єдиного податку третьої групи (п. 184.3 ст. 184 Податкового кодексу), оскільки є підстава — наявність реєстрації платником єдиного податку за ставкою 5 %. Рішення про анулювання приймається протягом 10 календарних днів після надход­ження заяви, про що сільгосппідприємством письмово повідомляється протягом трьох робочих днів після дня анулювання реєстрації (пункти 184.4, 184.10 ст. 184 Податкового кодексу).

При цьому анулювання може бути проведено автоматично за рішенням контролюючого органу за процедурою, визначеною підпунктами 5.5 — 5.9 Положення № 1130. Підставою для анулювання буде наявність поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Податкові наслідки після анулювання реєстрації платником ПДВ:                               

  • позбавлення з моменту анулювання реєстрації права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу)

  • визначення не пізніше дати анулювання податкових зобов’язань за товарами/послугами чи необоротними активами, за якими суми ПДВ включено до податкового кредиту і які не використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (п. 184.7 ст. 184 Кодексу)
  • останній звітний період як платника ПДВ буде період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу). Тобто саме за цей період потрібно буде подати останню податкову декларацію з ПДВ і сплатити податкове зобов’язання, якщо воно визначатиметься за такою декларацією (п. 184.8 ст. 184 Кодексу). Наприклад, якщо анулювання реєстрації платником ПДВ, який перебуває на місячному звітному періоді, здійснено 19.03.2018 р., то за останній податковий період з 01.03.2018 р. по 19.03.2018 р. потрібно буде у граничний строк до 20.04.2018 р. подати останню податкову декларацію з ПДВ і сплатити податкове зобов’язання (якщо воно буде визначено за цією декларацією) у граничний строк до 30.04.2018 р. Якщо буде визначено бюджетне відшкодування, воно надається у загальному порядку (п. 184.9 ст. 184 цього Кодексу)

Якщо, перебуваючи на загальній системі оподаткування, сільгосппідприємство не було платником ПДВ, а при переході на єдиний податок третьої групи обирає ставку єдиного податку 3 %, воно повинно зареєструватися платником ПДВ. Особливості такої реєстрації наведено в пунктах  183.4 та 183.9 ст. 183 Податкового 

кодексу, п. 3.6 розділу ІІІ Положення № 1130: сільгосппідприємство не пізніше ніж за 15  календарних днів до початку календарного кварталу, з якого планується перехід на єдиний податок в обов’язковому порядку, подає до конт­ролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ — з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на єдиний податок за ставкою 3 % (для цієї ситуації — 01.04.2018 р.). Ця дата є і датою реєстрації сільгосппідприємства платником ПДВ (п. 3.12 Положення  № 1130).

Завершення перебування на загальній системі

Звітування з податку на прибуток

Платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (ЗІР, категорія 102.23.01).

Обґрунтовується це тим, що за загальним правилом відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковими (звітними) періодами для платника податку на прибуток є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу якщо за даними цієї декларації буде визначено податкове зобов’язання до сплати, сплатити його потрібно буде протягом
10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Отже, якщо сільгосппідприємство переходить на сплату єдиного податку з 01.04.2018 р., подати останню декларацію з податку на прибуток потрібно буде в строк до 10.05.2018 р., а сплатити податкове зобов’язання за цією декларацією (якщо воно буде визначено) — до 20.05.2018 р.

Земельний податок

Слід нагадати, що згідно з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платників єдиного податку третьої групи звільнено від обов’язку нарахування, сплати і подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для провадження господарської діяльності (згідно з обраним видом діяльності).

Отже, якщо, перебуваючи на загальній системі оподаткування, сільгосппідприємство звітувало із земельного податку, сплачувало його до бюджету, з набуттям статусу платника єдиного податку третьої групи воно має право на звільнення від сплати земельного податку.

Відмова від четвертої групи

Подання заяви та звітування

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу в разі подання платником заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, — в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву.

Як зазначено вище, заява подається за формою, затвердженою наказом № 1675, у якій серед іншого заповнюється рядок 5.2 «Зміна ставки єдиного податку — з групи 4 на групу 3».

Зверніть увагу

Перейти на єдиний податок четвертої групи серед року не можна, оскільки відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Для того щоб перейти у відповідному календарному (звітному) році на сплату єдиного податку четвертої групи, потрібно до 20 лютого поточного року подати документи, перелік яких визначено у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу. Якщо цього не зробити, то можливість перебувати у відповідному календарному (звітному) році платником єдиного податку четвертої групи буде втрачена. Іншого варіанта переходу на єдиний податок четвертої групи Податковим кодексом не передбачено.

Довідково
Юридична особа у разі самостійної відмови від сплати єдиного податку четвертої групи окрім подання заяви має подати за результатами кварталу, в якому відмовляється від сплати такого податку, уточнюючу декларацію з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік.

Однак згідно з п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Такі платники щороку самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням платника та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, затвердженою наказом № 578, разом з додатком до неї — відомостями (довідки) про наявність земельних ділянок, а також розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, затверд­женою наказом № 772.

При цьому податок сплачується щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу).

Таким чином, юридична особа у разі самостійної відмови від сплати єдиного податку четвертої групи окрім подання заяви має подати за результатами кварталу, в якому відмовляється від сплати такого податку, уточнюючу декларацію з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік.

З огляду на норми пп. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу уточнююча декларація подається протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місцем, у якому сільгосппідприємство уже не є платником єдиного податку четвертої групи. Наприклад, якщо сільгосппідприємство переходить з єдиного податку четвертої групи на третю групу починаючи з другого кварталу 2018 р. (з 1 квітня), уточнюючу декларацію платника єдиного податку четвертої групи слід подати в строк до 20.04.2018 р. Отже, єдиний податок за наслідками першого кварталу 2018 р. сплачується у строк до 30.04.2018 р. (підпункти 295.9.2, 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу).

Перехід зі спрощеної на загальну

Відмова від єдиного податку

Можливість самостійної відмови передбачено пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу. Для цього потрібно не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подати до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу). Форму та порядок подання такої заяви затверджено наказом № 1675. Наприклад, якщо сільгосппідприємство відмовляється від спрощеної системи починаючи з II кварталу 2018 р., заяву необхідно було подати включно до 21.03.2018 р. У заяві слід заповнити рядок 5.4 «Відмова від спрощеної системи оподаткування», поставивши галочку навпроти причини відмови — самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів. Як зазначено в п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу, отримавши заяву, контролюючий орган в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву, анулює реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників такого податку. Таким чином, останній звітний період для єдиного податку, за який сільгосппідприємство повинно буде відзвітувати і сплатити єдиний податок, — I квартал 2018 р. Щоправда, це дійсно тільки для платників єдиного податку третьої групи, а платники єдиного податку четвертої групи повинні подати ще й уточнюючу декларацію з єдиного податку четвертої групи в порядку, наведеному вище, у частині переходу з єдиного податку четвертої групи на єдиний податок третьої групи.

Сплата земельного податку

Платників єдиного податку третьої та четвертої груп звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для провадження господарської діяльності. На загальній системі оподаткування такої пільги вже немає, тобто якщо сільгосппідприємство має об’єкти оподаткування земельним податком, після переходу на загальну систему оподаткування йому потрібно подавати податкову декларацію із земельного податку і сплачувати цей податок.

Отже, якщо підприємство перейшло на загальну систему оподаткування з II кварталу 2018 р., то квітень — це перший місяць, з якого повинна здійснюватися сплата земельного податку.

Щодо звітування, то за загальним правилом згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (за формою, затвердженою наказом  № 560). Водночас згідно з п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію (що звільняє його від обов’язку подання річної податкової декларації) протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. А земельний податок сплачується протягом
30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Тобто якщо систему оподаткування змінено з II кварталу, то перший звітний місяць — квітень 2018 р. Отже, перша декларація подається до 20.05.2018 р. і податок сплачується до 30.05.2018 р.

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу граничний термін подання декларації у травні — 21.05.2018 р., а строк сплати відповідно — 30.05.2018 р. Надалі до кінця календарного року сільгосппідприємство подає податкову декларацію щомісяця

Звітування на загальній системі оподаткування

Відповідно до норм п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу річний податковий (звітний) період установлюється в тому числі для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році.

Платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.

Якщо сільгосппідприємство переходить на загальну систему оподаткування починаючи з II кварталу 2018 р. (з 01.04.2018 р.), то першу податкову декларацію з податку на прибуток сільгосппідприємство подаватиме з 01.04.2018 р. по 31.12.2018 р.

Виникає питання щодо фінансової звітності, яку слід подавати разом з податковою декларацією з податку на прибуток відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу. Призначення такої фінансової звітності — визначення фінансового результату, який відображається в податковій декларації з податку на прибуток. Оскільки для вищезазначеної ситуації  потрібні дані за останні дев’ять місяців 2018 р., то потрібна була б і фінансова звітність за такий період. Однак така звітність за цей період не складається. Згідно з частиною першою ст. 13 Закону про бухоблік звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Тобто проміжна фінансова звітність складається за такі періоди: квартал, півріччя (перше), дев’ять місяців. Тому для того щоб з’ясувати фінансовий результат за останні дев’ять місяців року, потрібно від річного фінансового результату (визначеного у річній фінансовій звітності) відняти фінансовий результат за I квартал (визначений у фінансовій звітності за I квартал). Це означає, що разом з першою декларацією з податку на прибуток потрібно подати фінансову звітність за 2018 р. і за I квартал 2018 р. Аналогічну позицію зазначено в листі № 24342/6/99-99-15-02-02-15.

Ці дії можна пояснити, заповнивши доповнення до декларації, як це передбачено п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу. Про наявність доповнення окремо зазначається в окремому полі в кінці декларації. Якщо декларація подається в електронній формі, то й доповнення подається в електронній формі. Фактично таким доповненням може бути заповнено поле «Зміст доповнен­ня» в кінці декларації.

Наведемо приклад складання доповнен­ня до декларації шляхом відповідного запису в окремому полі в кінці декларації. 

Умови для реєстрації платником ПДВ

Умови для реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтями 181 та 182 Податкового кодексу, відповідно до яких така реєстрація може здійснюватись як в обов’яз­ковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ згідно з п. 181.1 ст. 181 Кодексу підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн  грн (без урахування ПДВ).

Слід звернути увагу на те, що до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основ­ною ставкою ПДВ, ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обчисленні загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Якщо особа, яка не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від установленої п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 Кодексу).

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеноїдо Реєстру платників податку на додану вартість (п. 3.1 Положення № 1130).

Для реєстрації платником ПДВ сільгосппідприємство має подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ (далі — заява). У заяві зазначаються підстави для реєстрації платником ПДВ — їх наведено у додатку до заяви.

Терміни подання заяви:

У разі переходу зі спрощеної системи без сплати ПДВ на загальну систему, якщо особа відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу, за яких реєстрація платником ПДВ є обов’язковою

Не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування

У разі переходу зі спрощеної системи без сплати ПДВ на загальну систему, якщо особа відповідає вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 цього Кодексу та бажає добровільно зареєструватися платником ПДВ

Не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ і матиме право на податковий кредит і складання податкових накладних

Згідно з п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, — календарний квартал.

Пунктом 203.1 ст. 203 цього Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу для подання податкової декларації.

Оподаткування перехідних операцій

Розглянемо окремі ситуації щодо особ­ливостей оподаткування перехідних операцій.

Ситуація 1

Платник податку відвантажив товари під час застосування спрощеної системи оподаткування, а оплату за них отримав на загальній. Чи має такий платник збільшувати фінрезультат до оподаткування і нараховувати зобов’язання з ПДВ?

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями Кодексу.

Починаючи з 01.01.2017 р. фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) при перебуванні на спрощеній системі оподаткування. Зазначену норму передбачено пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари, відвантажені під час перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування

До 2017 р. не передбачалося коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникали за операціями з отримання на загальній системі оподаткування оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, фінансовий результат до оподаткування платника податку на прибуток збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари, відвантажені під час перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування.

Щодо оподаткування ПДВ, то слід зазначити таке.

Якщо у платника ПДВ перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання.

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то при надходженні після його реєстрації платником ПДВ оплати за поставлені товари/послуги, поставка яких відбулася до дати такої реєстрації, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ у встановленому законодавством порядку.

Крім того, якщо платник до його ре­єстрації платником ПДВ на дату виникнення першої події зобов’язаний був заре­єструватися платником цього податку у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

Ситуація 2

Суб’єкт господарювання отримав попередню оплату за товари, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, а відвантажив їх на загальній. Чи враховуються у такому випадку при визначенні фінрезультату доходи та витрати від такої операції?

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті.

Для платників податку на прибуток відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями Кодексу.

Облік доходів підприємства здійснюється відповідно до вимог ПБО 15 «Дохід», а формування витрат — відповідно до ПБО 16 «Витрати». Згідно зі ст. 4 Закону про бухоблік одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів.

Отже, доходи і витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано поперед­ню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо виникнення податкових зобо­в’язань з ПДВ у платника податку в цьому випадку, то оскільки перша з подій — отримання попередньої оплати відбулася до реєстрації покупця платником ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні товарів або наданні послуг на загальній системі не виникають.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI
Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Наказ № 560 — наказ Мінфіну України від 16.06.2015 р. № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)»
Наказ № 578 — наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку»
Наказ № 772 — наказ Мінагрополітики України від 26.12.2011 р. № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва»
Наказ № 1675 — наказ Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік»
КВЕД ДК 009:2010 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457
Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1130
ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290 
ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318 
Лист № 24342/6/99-99-15-02-02-15 — лист ДФС України від 11.11.2016 р. № 24342/6/99-99-15-02-02-15 «Щодо розрахунку фінансового результату до оподаткування для платників податку на прибуток, що перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну» 

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42