ПДВ

Податок на додану вартість

27.03.2018 / 12:47

Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії.

Сплата ПДВ при митному оформленні комісіонером

Відповідно до укладеного договору комісії на придбання товарів у нерезидента платник податку — комісіонер має сплатити суму ПДВ при митному оформленні цих товарів з власного поточного рахунку. Як здійснюється оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів у такому випадку?

Як передбачено ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі ст. 1013 Кодексу у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Для цілей оподаткування постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (пп. «е» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 Податкового кодексу.

Пунктом 189.4 ст. 189 цього Кодексу встановлено, що дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 цього Кодексу. Водночас норма п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу не поширюється на операції з експортування товарів за межі митної території України або ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів (п. 189.6 цієї статті).

Згідно з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 Кодексу (п. 198.2 ст. 198 Кодексу).

Водночас відповідно до п. 198.6 цієї статті не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу).

Таким чином, якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбаває товари у нерезидента та сплачує при їх розмитненні ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту виникає лише у комітента — власника таких товарів на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства, в якій він має бути зазначений як одержувач (власник) товару.

При цьому комісіонер визначає податкові зобов’язання за операцією з надання комісійної послуги, за яку він отримує плату, виходячи із суми  комісійної винагороди за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок, або за датою підписання акта наданих послуг.

Якщо помилка в найменуванні покупця

Як складається розрахунок коригування для виправлення помилки у заголовній частині податкової накладної (найменуванні покупця)?

Для виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, платник податку згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу має скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування).

Розрахунок коригування складається постачальником (продавцем) товарів/послуг за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затверд­женого наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307 (далі — Порядок № 1307)).

Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У розрахунку коригування зазначаються дата і номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.

Помилки, допущені у заголовній частині податкової накладної, зокрема в її реквізитах «Найменування отримувача (покупця)/постачальника (продавця)», виправляються шляхом складання на дату виявлення помилки розрахунку коригування, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок. При цьому графи з 1 по 14 розділу Б розрахунку коригування та у розділі А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються.

Нарахування компенсуючих зобов’язань

Чи потрібно платнику податку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за товарами, які були придбані для часткового використання в оподатковуваних операціях, а частково — ні, якщо постачальником за цією операцією не зареєстровано податкову накладну і платником відповідно не включено суму ПДВ за придбаними товарами до складу податкового кредиту?

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  • ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Пунктом 199.1 ст. 199 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів у неоподатковуваних операціях.

Таким чином, Податковим кодексом не встановлено залежності нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Кодексу в разі використання придбаних товарів/послуг у операціях, передбачених цим пунктом, від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних.

Отже, податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу за придбаними товарами/послугами, необоротними активами, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, нараховуються платником податку у звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту незалежно від того, чи були фактично включені такі суми ПДВ до податкового кредиту.

Повідомлення про делегування права на складання накладних

Платник податку, який має філії, при поданні податкової декларації з ПДВ за січень минулого року повідомив письмово контролюючий орган про делегування філіям права на складання податкових накладних. При поданні декларації за січень 2018 р. платником такого повідомлення до контролюючого органу не подано. Чи потрібно цього року подавати повідомлення про делегування філіям права на складання податкових накладних?

Відповідно до п. 1 Порядку № 1307 у разі якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право на складання податкових накладних.

Для цього платник повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права на складання податкових накладних та розрахунків коригування (додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21), подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом з декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом з декларацією за той звітний (податковий) період, у якому відбулися зміни у переліку філій (структурних підрозділів).

Зазначену норму встановлено п. 9 розділу ІІІ Порядку № 21.

Таким чином, якщо у платника податку є філії, яким делеговано право щодо складання податкових накладних/розрахунків коригування, то разом з декларацією за січень/I квартал потрібно подати повідомлення про делегування цим філіям права на складання податкових накладних та розрахунків коригування. При цьому подання зазначеного повідомлення окремо від податкової декларації за перший звітний (податковий) період року Порядком № 21 не передбачено.

У разі якщо платник податку не повідомив контролюючий орган про  присвоєння окремих цифрових номерів філіям та делегування їм права на складання податкових накладних, то при складанні податкових накладних  такими філіями або у разі постачання їм товарів/послуг у графах податкової накладної «Продавець»/«Покупець» зазначаються найменування та індивідуальний податковий номер платника податку — головного підприємства.

Реєстрація зведених податкових накладних

Чи діють граничні терміни реєстрації податкових накладних, визначені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу для зведених податкових накладних, які складаються згідно з п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу?

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 р., — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, не­оборотні активи призначаються для їх використання  або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, зокрема згідно з пп. «б» цього пункту, — в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, та операцій, передбачених п. 197.11 цієї статті).

Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися:

  • в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
  • в операціях, звільнених від оподаткування;
  • в операціях, що здійснюються платником податку в межах його балансу, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих;
  • в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладено в пунктах 9 – 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в ЄРПН згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246. Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН встановлено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

За порушення граничного строку, визначеного ст. 201 Кодексу для реєстрації податкових накладних у ЄРПН, або відсутність такої реєстрації до платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН, згідно зі ст. 1201 Кодексу застосовуються штрафні санкції у визначених розмірах.

Проте штрафні санкції, передбачені ст. 1201 Кодексу, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/пос­луг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу, до такого платника застосовуються штрафні санкції згідно зі ст. 1201 Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Коригування накладної, складеної на суму перевищення

Підприємство склало зведену податкову накладну виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів. Чи можна до цієї накладної (та на яку дату) скласти розрахунок коригування у разі зменшення вартості придбання таких  товарів?

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни, зокрема, придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 15 Порядку № 1307  у разі постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена, зокрема, згідно зі ст. 188 Податкового кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

  • одну — на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
  • іншу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.

У податковій накладній (у тому числі зведеній), складеній на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 («15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 Податкового кодексу, над фактичною ціною постачання»). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається, а  у її рядках, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) вказує власні дані.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, які, зокрема, не видаються отримувачу, підлягають реєстрації у ЄРПН таким платником.

Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 Податкового кодексу постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, якщо після реєстрації у ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни прид­бання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зменшення вартості придбаних товарів/послуг, продавець на дату реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування до відповідної податкової накладної, складеного у зв’язку зі зменшенням вартості придбаних товарів/послуг, має право скласти розрахунок коригування до такої зведеної податкової накладної.

Підготувала Ганна ЧЕРНИШОВА,
оглядач «Вісника»,
за сприяння
Алли КОНОНОВОЇ,
начальника відділу розгляду звернень з ПДВ Управління вдосконалення
непрямого оподаткування Департаменту методологічної
та нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України

«Гарячі лінії»

Дата: 2 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00