Інші податки

Екологічний податок (квартальна звітність)

23.04.2018 / 12:42

Податкова декларація екологічного податку (далі — декларація) подається щокварталу. Як заповнити декларацію та додатки до неї, розглянемо далі.

Хто є платником податку

До платників екологічного податку (далі — податок) відповідно до ст. 240 Податкового кодексу віднесено суб’єктів господарювання, юридичних осіб, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

  • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
  • розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);
  • утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
  • тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

При цьому суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів.

Об’єктом та базою оподаткування є:   

  • обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
  • обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти
  • обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання
  • обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк
  • обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій)

Зверніть увагу

Граничним строком подання декларації за І квартал є 10.05.2018 р.,

а останній день сплати — 18.05.2018 р.

Ставки податку

Ставки екологічного податку установлено статтями 243 — 248 Податкового кодексу.

Слід зауважити, що Законом № 2245 внесено зміни до Податкового кодексу. Зокрема, пунктами 39 — 43 розділу І зазначеного Закону, які набрали чинності з 01.01.2018 р., викладено у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 р. збільшено на 11,2 % ставки податку:

  • за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (п. 243.1 ст. 243 Кодексу);
  • за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забрудню­ючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 ст. 243 Кодексу та на які встановлено клас небезпечності (п. 243.2 цієї статті);
  • для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до п. 243.1 зазначеної статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів (п. 243.3 цієї статті);
  • за викиди двоокису вуглецю (п. 243.4 цієї статті);
  • за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти (пункти 245.1 і 245.2 ст. 245 Кодексу);
  • за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (пункти 246.1 і 246.2 ст. 246 Кодексу);
  • за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п. 247.1 ст. 247 Кодексу);
  • за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 248.1 ст. 248 Кодексу).

Таким чином, збільшені ставки мають застосовуватися платниками податку при обрахуванні податкових зобов’язань за перелічені вище об’єкти оподаткування, що виникли з 01.01.2018 р., тобто у декларації за І квартал 2018 р. та наступні податкові періоди.

За скиди забруднюючих речовин у ставки та озера ставки податку збільшуються у 1,5 раза.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують пов­ного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах збільшуються у 3 рази.

Також передбачено застосування коефіцієнта до ставок податку, який установлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

  • у межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж — 3;
  • на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту — 1.

Обчислення податку

Порядок обчислення податку визначено ст. 249 Податкового кодексу, згідно з якою суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал.

У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’я­заний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення(Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку.

формула обчислення Пвс: 

                

 

                   

де Мi — фактичний обсяг викиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Суми податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів.

формула обчислення Пс:   

де Млi — обсяг скиду i-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

Кос — коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів.

формула обчислення Прв: 

де Нпi — ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками;

Млi — обсяг відходів i-того виду в тоннах (т);

Кт — коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у п. 246.5 ст. 246 Кодексу;

Ко — коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Суми податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), обчислюються платниками податку — експлуатуючими організаціями (операторами) атомних електростанцій, включаючи експлуатуючі організації (оператори) дослідницьких реакторів, самостійно щокварталу на основі показників виробництва електричної енергії, ставки податку, а також пропорційно обсягу та активності радіоактивних відходів виходячи з фактичного обсягу радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, і з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01.04.2009 р., та коригуючого коефіцієнта.

Суми податку, який справляється за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особ­ливими умовами ліцензії строк, обчислюються платниками податку — виробниками радіоактивних відходів самостійно щокварталу на підставі ставок податку та пропор­ційно строку зберігання таких відходів понад установлений строк.

Зауважимо, що у разі якщо платником податку під час провадження господарської діяльності здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, то він має визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками податку в тоннах.

Оскільки правильність визначення платниками екологічного податку в тоннах фактичних обсягів за кожним видом забруднюючої речовини, які обліковуються в інших одиницях виміру (м3 та ін.), не належить до компетенції органів фіскальної служби, то платникам податку для правильного визначення в тоннах за кожним видом забруднюючої речовини, що обліковуються в інших одиницях виміру (м3 та ін.), при заповненні колонок 3 додатків 1 — 4 до декларації слід звертатися до Мінприроди України.

Складання та подання звітності

Порядок подання податкової звітності та сплати податку визначено ст. 250 Податкового кодексу, відповідно до якої базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом № 715, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу):

За що сплачується

Куди подавати

За викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах

За місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів

За утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк

За місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах

У разі коли місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку платника податку, якому в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, декларації подаються до контролюючого органу, в якому такий платник перебуває на обліку, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Додатки до декларації

До декларації додаються шість додатків, які є її невід’ємною частиною.

Додаток № 1

Розрахунок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Додаток № 2

Розрахунок за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти

Додаток № 3

Розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах

Додаток № 4

Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)

Додаток № 5

Розрахунок за утворення радіоактивних відходів і сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання

Додаток № 6

Розрахунок за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк

Якщо у платника відсутні окремі об’єкти оподаткування, то відповідні додатки не додаються, а рядки декларації прокреслюються.

Також наказом № 715 затверджено три додатки — кодифікатори забруднюючих речовин та відходів:

Додаток № 7

Кодифікатор забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Додаток № 8

Кодифікатор забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти

Додаток № 9

Кодифікатор відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах

Перерахування суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, здійснюється одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Погодження звітності

Звітність про фактичні обсяги радіоактивних відходів, утворених за базовий податковий (звітний) період, календарний квартал (включаючи вже накопичені до 01.04.2009 р.), та фактичні обсяги радіоактивних відходів, які зберігаються у виробника таких відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк, погоджується органом державної санітарно-епідеміологічної служби та органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Вимоги щодо строків подання та змісту зазначеної звітності встановлюються особливими умовами ліцензії. Копії звітності подаються платниками податків разом з податковою декларацією.

Податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів, на підставі ст. 10 та п. 6 ст. 11 Закону № 2246 зараховується по 50 % до загального фонду державного бюджету та спеціального фонду державного бюджету. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Якщо об’єкт оподаткування відсутній

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повин­ні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за I квартал звітного року.

В іншому разі такі платники податку зобов’язані подавати податкові декларації відповідно до вимог Податкового кодексу.

Також платник екологічного податку, який у звітних періодах поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів), зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію, до якої відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються.

Найпоширеніші помилки

 Найпоширеніші помилки, що допускають платники при заповненні декларації:

  • платниками під час заповнення додатків до декларації не враховується, що з 01.01.2018 р. збільшено на 11,2 % ставки екологічного податку, які діяли у 2017 р.
  • у колонці 3 додатків 1 — 3 до декларації фактичний обсяг викидів або об’єкт оподаткування платниками зазначається у кілограмах, а не у тоннах
  • у випадках коли коефіцієнт дорівнює 1, у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації платниками замість «1» зазначається «0» або зовсім нічого не зазначається
  • у колонці 5 додатка 2, колонках 5 та 6 додатка 3 до декларації коефіцієнт платниками зазначається інший, ніж передбачено Кодексом, або замість коефіцієнта вказується ставка податку або його код
  • у додатках до декларації платниками зазначається не безпосередній код забруднюючої речовини (відходів), а загальний — код групи забруднюючої речовини (відходів)
  • у додатках до декларації платниками зазначається код однієї забруднюючої речовини (відходів), а ставка — іншої
  • платниками заповнюється замість одного додатка до декларації інший додаток

Довідково

Для зарахування надходжень податку Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом № 11, визначено такі коди:

19010000 

Екологічний податок 

19010100 

Надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 

19010200 

Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти 

19010300 

Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини 

19010400 

Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк 

Виправлення помилок 

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електрон­ної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розра­хунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

  • або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, що настає за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’я­зання.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то зазначені штрафи не застосовуються.

Розподіл податку до фондів та бюджетів

Бюджетним кодексом установлено такі пропорції зарахування екологічного податку до фондів та бюджетів:

45 % до загального фонду державного бюджету (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк)

55 % — до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

  • до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, — 25 %
  • обласних бюджетів та бюджету АР Крим — 30 %
  • бюджетів міст Києва та Севастополя — 55 %

Відповідальність

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків декларації тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грнза кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’я­зання, то на платника податків накладається штраф в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 зацього Кодексу).

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку накладається штраф у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’я­зання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’я­зання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

За ненарахування та/або несплату (непере­рахування) податку платником накладається штраф в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ст. 127 Кодексу).

За ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, накладається штраф у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За ті самі дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, накладається штраф у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Нарахування пені

Згідно з п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу нарахування пені розпочинається:

  • при нарахуванні суми грошового зобов’я­зання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’я­зання;
  • при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податку, після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’я­зання.

На суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного платником податку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на кожний такий день.

Заповнення декларації у разі неотримання дозволів

З метою складання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря суб’єктів господарювання, які не отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або не перебувають на державному обліку за обсягами потенційних викидів забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу та використовують непромислові установки для спалювання органічного палива з метою обігрівання приміщень, пропонуємо використовувати таку спрощену формулу розрахунку об’єкта оподаткування екологічним податком — валового викиду j-ї забруднювальної речовини Ej (т), що надходить у атмосферу з димовими газами енергетичної установки за звітний рік:

Ej = 10–6  × kj × Bi × Qri ,

де Ej — валовий викид j-ї забруднювальної речовини під час спалювання i-го палива за звітний період, т;

kj — показник емісії j-ї забруднювальної речовини для i-го палива, г/ГДж;

Bi — витрата i-го палива за період, т;

Qri — нижча робоча теплота згоряння i-го палива, МДж/кг.

Для обчислення обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні найбільш поширених видів природного палива платниками екологічного податку пропонуємо використовувати показники емісії забруднюючих речовин та нижчу робочу теплоту згорання палива, зазначені в прикладах розрахунку (наведено нижче).

Звертаємо увагу, що листи центральних органів виконавчої влади, в тому числі Держстату України, не є нормативно-правовими актами, мають суто рекомендаційний і роз’яс­нювальний характер і не встановлюють нових правових норм.

Викиди, а також обсяги забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні природного газу можуть бути обчисленими платником податку виходячи із витрат природного газу.

Витрата (кілограми, тонни) природного газу за звітний період обчислюється за формулою:

В = Х × r,

де B — витрата палива за звітний період (кілограми, тонни);

Х — об’єм спожитого газу (кубічні метри);

r — густина природного газу за нормальних умов (кг/м3).

Наприклад, якщо підприємство використало у звітному періоді 1 000 м3 природного газу, то його масова витрата становить:
В = 1 000 м3 × 0,723 кг/м3 = 723 кг = 0,723 т.

Вихідні дані для розрахунку обсягів та складу викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу при спалюванні природного газу:

• витрата палива за звітний період — В, т;

• густина природного газу — r = 0,723 кг/м3;

• нижча робоча теплота згоряння палива — Qгазу = 45,75 МДж/кг.

Наведемо умовний приклад та розглянемо порядок заповнення декларації та додатків до неї за І квартал 2018 р.

Приклад

Для опалення приміщення підприємство використовує газовий котел. При згорянні палива здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За звітний квартал обсяг викидів становив:

• 0,071 т оксидів азоту;

• 0,007 т окису вуглецю;

• 46,163 т вуглекислого газу (двоокис вуглецю).

Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу.

 

Довідково
Стаціонарне джерело забруднення — це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (пп. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). До стаціонарних джерел забруднення можна також віднести генератори, міні-електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Також підприємство здійснило скиди у ставок забруднюючих речовин: нітратів — 1,260 т і хлоридів — 2,565 т.

Крім того, підприємство здійснило розміщення відходів у межах населеного пункту.

За даними додатків складається декларація екологічного податку.

Наведемо фрагмент заповнення декларації згідно з даними, наведеними у прикладі.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42