Податок на майно

Декларування доходів громадянами

23.04.2018 / 15:53

Відповіді на запитання, поставленні під час проведення «гарячої» телефонної лінії.

Куди подається декларація

Платнику податку необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 р. у зв’язку з отриманням ним доходів від здавання житла в оренду. Де можна отримати консультацію щодо запов­нення такої декларації та чи можна подати декларацію не за місцем прописки, а за місцем проживання?

Відповідно до п. 179.10 ст. 170 Податкового кодексу платник податку має право звернутися до відповідного контролюючого органу з проханням надати консультативну допомогу з питань щодо заповнення його річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — декларація), а контро­люючий орган зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Послуги із заповнення декларації безоплатно надаються контро­люючими органами за місцем перебування платника податку на обліку.

Декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 45.1 ст. 45 Кодексу податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце його проживання, за яким він береться на облік як платник податків у контролю­ючому органі.

За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою, надсилається поштою або засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу).

Звертаємо увагу, що в електронному кабінеті платника є можливість заповнити та подати декларацію засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відображення податку та збору в декларації

У минулому році платник продав квартиру. При нотаріальному вчиненні ним було сплачено ПДФО та військовий збір. Крім того, у 2017 р. він отримав дохід у вигляді додаткового блага (банком прощено кредит), з якого за результатами року має бути сплачено податок. Як в декларації відобразити сплачений при нотаріальному вчиненні ПДФО та військовий збір?

Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну України від 02.10.2015 р. № 859 (далі — Інструкція № 859) передбачено, що у рядку 10.2 декларації зазначається сума доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу, розмір яких визначається згідно зі статтями 172, 173 цього Кодексу.

У графі 4 рядка 10.2 декларації зазначається сума ПДФО, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

У графі 5 рядка 10.2 декларації зазначається сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом та/або самостійно сплаченого під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та/або рухомого майна.

Отже, у разі сплати податку (збору) під час вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення операції з продажу об’єкта нерухомого майна сума сплаченого ПДФО відображається у графі 4 рядка 10.2, а сума сплаченого військового збору — у графі 5 цього рядка. Крім того, зазначені суми повинні бути враховані при заповненні відповідних граф рядка 10.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) відповідно до Інструкції № 859, відображається у рядку 10.9 декларації. При цьому сума ПДФО, яку платник податків самостійно розраховує як податкове зобов’язання до сплати за результатами декларування доходів, відображається у графі 6 рядка 10.9 декларації, податкове зобов’язання до сплати з військового збору — у графі 7 рядка 10.9 цієї декларації.

Декларування спадку малолітніми

Малолітня дитина отримала дохід від успадкування майна, з якого потрібно сплатити податок. Як необхідно подати декларацію — від імені малолітньої дитини чи від законного представника?

Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу платники податку звільняються від обов’язку подання декларації незалежно від виду та суми отриманих доходів, зокрема, які є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року.

Водночас обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника податку покладається на таких осіб: батьків, опікуна або піклувальника — щодо доходів, отриманих малолітньою/не­повнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною (п. 179.6 ст. 179 Кодексу).

Отже, обов’язок щодо подання декларації від імені малолітньої особи (в декларації зазначається як платник податків) покладається на батьків такої малолітньої особи, опікуна або піклувальника (в декларації зазначається як уповноважена особа).

Сплата податку за успадкований будинок

У 2017 р. платником оформлено спадщину на будинок, який знаходиться у Полтавській області. При оформленні спадщини нотаріус попередив про необхідність сплати податку, оскільки майно успадковано не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення. Платник проживає та зареєстрований у м. Києві. Куди він має сплачувати податки: до м. Києва чи за місцем розташування успадкованого майна?

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу).

Згідно з пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:

  • у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах;
  • у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
  • в інших випадках — за її податковою адресою.

Отже, якщо платником податків не сплачено податок (збір) до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, такий платник сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем своєї податкової адреси.

Перенесення строку подання декларації

Платник не може отримати довідку про сплачені податки у Польщі, через що не може задекларувати іноземні доходи в повному обсязі. Чи можливо відтермінувати подання декларації?

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Підпунктом 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Податкового кодексу).

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку (пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Кодексу):

  • податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).

Водночас абзацом другим пп. 170.11.2 цього пункту передбачено, що у разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Податковим кодексом та іншими законами.

Отже, у разі відсутності від державного органу країни, де отримується іноземний дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування, платник податків може подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним.

Якщо квартиру отримано у дарунок

Протягом 2017 р. платником отримано у дарунок від бабусі квартиру. Чи необхідно в такому випадку подавати декларацію та сплачувати податки?

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Податкового кодексу, згідно з п. 174.2 якого зазначено, що об’єкти, які приймаються у дарунок членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Слід зазначити, що п. 49.2 ст. 49 цього Кодексу встановлено обов’язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Отже, фізичні особи — платники податку, що одержали дохід у вигляді дарунка, який згідно з Податковим кодексом оподатковується за нульовою ставкою, не зобов’язані подавати річну декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 вересня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00