Бухоблік

Постійні представництва: запитання-відповіді

29.05.2018 / 15:20

Ведення бухобліку

Які особливості ведення бухобліку у постійного представництва нерезидента та чи є якісь обмеження щодо видів його діяльності?

Організація та ведення бухобліку в Україні визначається Законом про бухоблік. Так, відповідно до ст. 2 дія зазначеного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Таким чином, постійні представництва нерезидентів зобов’язані вести бухоблік, складати та подавати фінансову звітність на загальних підставах відповідно до вимог статей 11, 13 і 14 Закону про бухоблік щокварталу до 25 числа місяця, що настає за зітним кварталом, та річну — до 9 лютого року, що настає за звітним.

Форми фінансової звітності затверджено додатком № 1 до ПБО 1.

Для підприємств, що відповідають критеріям малого підприємства, встановленим ст. 55 Господарського кодексу, передбачено можливість складання спрощеної фінансової звітності відповідно до норм ПБО 25.

Облікова політика

Чи повинно постійне представництво нерезидента мати затверджену облікову політику як звичайна юридична особа?

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Оскільки на представництва нерезидентів на загальних підставах поширюються норми Закону про бухоблік, то вони зобов’язані на виконання вимог цього Закону розробити та затвердити наказом (розпорядженням) керівника наказ про облікову політику.

Визначення прибутку

Як постійне представництво нерезидента визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню, та як правильно оформити таке рішення?

Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв нерезидентів передбачено пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 та пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу.

Так, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, належать до платників податку на прибуток підприємств.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить діяльність незалежно від такого нерезидента.

Якщо нерезидент провадить діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Податкового кодексу.

Таке постійне представництво в Україні визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, шляхом заповнен­ня розрахунку за формою, затвердженою наказом № 544 (Розрахунок 1).

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентом з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Податкового кодексу.

Постійне представництво нерезидента, яке обрало спосіб розрахунку податку на прибуток із застосуванням коефіцієнта 0,7, складає розрахунок податку на прибуток за формою, затвердженою наказом № 544 (Розрахунок 2).

Отже, постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку:

  • або декларацію, якщо суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента;
  • або Розрахунок 1, якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні;
  • або Розрахунок 2 у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України.

Крім того, постійне представництво разом із податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу.

При поданні Розрахунку 1 слід врахувати вимоги зазначеного пункту, яким визначено, що якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, яка забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій дек­ларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Зазначимо, що Податковий кодекс не містить спеціальної норми, яка передбачає необхідність документального підтвердження обраного представництвом способу розрахунку податку на прибуток підприємств. Тому, як варіант, для підтвердження обраного представництвом способу таке рішення може бути оформлено наказом (розпорядженням) керівника представництва.

Подання звітності

Яка звітність подається постійним представництвом нерезидента та в які строки?

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок на прибуток розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 137.5 цієї статті річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

  • які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
  • виробників сільськогосподарської продукції;
  • у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн.

Декларації за звітні (податкові) періоди: квартал або півріччя подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу).

Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49 Кодексу).

Таким чином, постійними представництвами нерезидентів декларацію (розрахунок оподатковуваного прибутку та податку на прибуток) має бути подано:

  • за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу;
  • за базовий звітний (податковий) рік — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Крім того, постійне представництво разом з податковою звітністю з податку на прибуток подає відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу.

Фінансування від головного підприємства

Чи вважається доходом сума фінансування, отримана постійним представництвом від головного підприємства (нерезидента)?

Враховуючи те, що бухоблік представництвом нерезидента згідно із Законом про бухоблік ведеться на загальних підставах, його доходи визнаються за принципом нарахування — на дату здійснення господарської операції.

Таким чином, сума фінансування, отриманого від нерезидента (головного підприємства), вважатиметься доходом представництва, якщо фінансування матиме безповоротний характер (безповоротна фінансова допомога або оплата за роботи (послуги), надані представництвом нерезиденту). Проте якщо фінансування має характер поворотної фінансової допомоги, воно не визнаватиметься доходом представництва.

Обмеження на перерахунок коштів

Чи є якісь обмеження на перерахунок постійним представництвом коштів головному підприємству (нерезиденту)?

Чинним законодавством не передбачено спеціальних обмежень щодо здійснення операцій представництва нерезидента з нерезидентом, зокрема для перерахування коштів нерезиденту.

Оскільки представництво прирівнюється до резидента України, на нього поширюються загальні обмеження щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій, встановлені Нацбанком України та іншими регуляторами. Зокрема, іноземну валюту може бути придбано тільки з метою перерахування її нерезиденту на встановлені конкретні цілі. При цьому валюту може бути придбано за умови надання обслуговуючому банку достатніх документальних підтверджень щодо напряму перерахування придбаної валюти нерезиденту. Придбана іноземна валюта підлягає перерахуванню нерезиденту протягом п’яти банківських днів з дати її придбання, а у випадку недотримання даних термінів буде продана обслуговуючим банком без розпорядження клієнта і за його рахунок.

«Гарячі лінії»

Дата: 29 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42