Юридична практика

Нерухомість у дарунок від осіб різного ступеня споріднення

23.06.2018 / 12:45

Суть справи

ГУ ДФС проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи Ваніної  Н. М. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДФО та військового збору до бюджету з отриманого доходу у вигляді вартості отриманого у дарунок майна від фізичної особи, яка не є членом сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої складено акт.

Відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів фізична особа — платник податку Ваніна  Н. М. у ІІІ кварталі 2017 р. отримала дохід у розмірі 100 000 грн у вигляді спадщини (дарування) від особи, яка не є членом сім’ї першого чи другого ступеня споріднення, за ознакою доходу «114», який відповідно до пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).

Державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції листом від 07.10.2017 р. підтверджено інформацію щодо отримання фізичною особою Ваніною Н. М.  доходу у вигляді вартості подарованого майна від фізичної особи, яка не є членом сім´ї першого чи другого ступеня споріднення. Вартість подарованого майна становить 100 000 грн.

Фізичною особою Ваніною Н. М.  не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2017 р.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС фізичній особі Ваніній Н. М. винесено податкові повідомлення-рішення (далі— ППР) про збільшення грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору.

Позиція платника

У поданій скарзі фізична особа Ваніна  Н. М. не погоджується із прийнятими ППР, вважає їх помилковими, безпідставними і просить скасувати та наполягає на тому, що отримала у дарунок майно від членів сім’ї, яке підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.

Витяг з рішення

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Як зазначено у пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу.

Підпунктом 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу ІV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу ІV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Згідно з п. 174.1 ст. 174 Кодексу об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

  • об’єкт нерухомості;
  • об’єкт рухомого майна, зокрема:
  • предмет антикваріату або витвір мистецтва;
  • природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;
  • будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;
  • інші види рухомого майна;
  • об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
  • суму страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суму, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
  • готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Згідно з пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Як зазначено у пп. 174.2.2 цього пункту, об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, вартості будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, не зазначеними у пп. 174.2.1 цього пункту.

Відповідальними особами за сплату (перерахування) податку до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).

Згідно з п. 174.6 цієї статті об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV  Податкового кодексу, для оподаткування спадщини.

Довідково
Об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.

Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового кодексу (п. 179.1 ст. 179 Кодексу).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників ПДФО  до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 цієї статті) або несвоєчасне подання платником чи іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом,  тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170  грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 Кодексу).

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 44.3 зазначеної статті платники зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 цієї статті, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання — з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю — якщо встановлено факти здійснення платником діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, згідно з вимогами цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 123.1 ст. 123 Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування
та/або від’ємного значення суми ПДВ платника на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

У ході розгляду обставин справи встановлено, що відповідно до копій свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб фізичною особою Бондаренко Н. М. після укладання шлюбу було змінено прізвище на Ваніну Н. М.  При цьому з вищезазначеного свідоцтва про народження встановлено, що Бондаренко Г. І. є членом сім’ї першого ступеня споріднення Ваніної Н. М., а саме —  матір’ю.

Крім того, відповідно до договору дарування від 20.09.2017 р. установлено, що фізичній особі Ваніній Н. М.  було подаровано 3/4  частки квартири, в тому числі: 2/4 — фізичною особою Бондаренко Г. І (матір’ю) та 1/4— фізичною особою Матвієнко О. Р., яка не є членом сім’ї першого чи другого ступеня споріднення фізичної особи Ваніної  Н. М. 

Вищезазначене свідчить, що фізичною особою Ваніною Н. М.  у 2017 р. отримано дохід у вигляді 1/4 частки квартири від фізичної особи Матвієнко О. Р., з якого платник має сплатити ПДФО та військовий збір.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу ППР про визначення суми грошового зобо­в’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищезазначене, рішенням, прийнятим за розглядом скарги, частково скасовано ППР про нарахування ПДФО та військового збору, а скаргу фізичної особи Ваніної Н. М. — частково задоволено.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

«Гарячі лінії»

Дата: 1 листопада, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42