Інші податки

Трансфертне ціноутворення

01.10.2018 / 11:51
Трансфертне ціноутворення

Відповіді на запитання з Національного податкового форуму «Трансфертне ціноутворення. Прибуток. ПДВ» (20.09.2018 р., Київ)

Відображення загальної суми КО

Як у Звіті про КО за 2017 р. відображається загальна сума контрольованої операції: за даними бухобліку чи за принципом «витягнутої руки»?

З 01.01.2018 р. обсяг господарських операцій платника податків для цілей пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Пунктом 24 розділу IV Порядку № 8 визначено, що у графі 20 додатка до Звіту про КО розділу «Відомості про контрольовані операції» зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податків.

Таким чином, у Звіті про КО дані щодо суми контро­льованої операції наводяться за даними бухгалтерського обліку.

Якщо операції різні за суттю

Як відображаються у Звіті про КО — як окремі операції чи сумарно — перестраховий платіж на користь перестраховика-нерезидента, а також частка перестраховика у страховому відшкодуванні, отримана від нерезидента-перестраховика?

Статтею 39 ПКУ передбачено, що контрольованими операціями визнаються господарські операції, які здійснюються між резидентом України та нерезидентом за умови дотримання умов, передбачених цим Кодексом.

При цьому у Звіті про КО зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Як вбачається із запитання, мають місце різні за  суттю контрольовані операції платника податків.

Порядок № 8 не передбачає згортання контрольованих операцій для їх відображення у Звіті про КО або їх сумарного відображення у разі, коли мають місце різні показники, що повинні відображатися платником у графах 2 — 13, 16, 18, 19, 21 — 23 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО.

Зважаючи на те, що кожна контрольована операція повинна бути ідентифікована за нормами первинних документів для відповідної господарської операції, у Звіті про КО слід відображати повну необхідну інформацію окремо в розрізі відповідних контрольованих операцій.

Платіж на користь перестраховика-нерезидента

Чи відображати у Звіті про КО сплату перестрахового платежу на користь перестраховика-нерезидента?

Підпунктом 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Складання та подання Звіту про КО передбачено п. 39.4. ст. 39 ПКУ. Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язанні були подати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО.

Таким чином, у разі визнання господарських операцій контрольованими такі операції повинні включатися до Звіту про КО за відповідний звітний рік.

Визначення дати надання послуг

За якою датою у Звіті про КО відображається контрольована операція з надання послуг?

Пунктом 18 розділу IV Порядку № 8 установлено, що у графах 14, 15 зазначається однакова дата — дата переходу прав власності на товари або дата складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Таким чином, у Звіті про КО операції з надання послуг відображаються за датою складання акта або іншого документа, який підтверджує надання таких послуг.

Сумарне відображення показників

У яких випадках можливе сумарне відображення показників КО у Звіті?

Під час заповнення даних у додатку до Звіту щодо відомостей про контрольовані операції допускається сумарне наведення даних. Водночас щодо такого сумарного відображення показників приймається платником самостійно.

Пунктом 19 розділу IV Порядку № 8 передбачено, що якщо особливості окремих видів економічної діяльності припускають наявність договорів, які передбачають періодичні операції протягом звітного року, то при незмінності умов поставок та інших показників, що відображаються у графах 2 — 13, 16, 18, 19, 21 — 23 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка, дані про такі операції вказуються в одному рядку сумарно. При цьому у графі 14 відображається дата здійснення першої операції в серії періодичних операцій, а у графі 15 відображається дата здійснення останньої операції в серії періодичних операцій у звітному році.

Тобто сумарне відображення показників можливе виключно щодо контрольованих операцій у межах одного контракту з ідентичними товарами за незмінних умов поставок та незмінної ціни.

Водночас у разі використання платником для встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» методів ціни перепродажу, «витрати плюс», чистого прибутку, розподілення прибутку, можливим є наведення у Звіті узагальненої інформації щодо сукупності таких КО (п. 6 розділу І Порядку № 8). Як зазначається у розділі V Порядку № 8, групування КО у їх сукупність для відображення узагальненої інформації в додатку дозволяється щодо КО, які мають однакові умови поставок та інші показники цих КО, що відображаються у графах 2 — 6, 9 — 11, 21, 22 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка. В такому випадку, незважаючи на різну ціну (тариф) за одиницю виміру предмета КО в кількох операціях, можливим є їх групування на рівні товарної підпозиції (шість знаків) за УКТ ЗЕД.

Якщо банк-нерезидент ліквідується

Банк-нерезидент, у якому резидент отримав кредит, перебуває у процедурі ліквідації. Виникає питання подання Звіту про КО залежно від ситуації: можливо, банк-нерезидент передасть право власності по кредиту резиденту України (новому кредитору); можливо, новий кредитор зняв вимоги («тіло» + %) в більшій сумі, ніж обліковується на балансі боржника?

Підпунктом 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверд­жених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Податкове законодавство не передбачає особливого порядку визнання господарських операцій контрольованими для платника податку у разі проведення процедури ліквідації його контрагента-нерезидента.

Кодексом установлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО (п. 39.4 ст. 39 ПКУ).

Таким чином, якщо господарські операції платника податку у звітному році визнано контрольованими, незалежно від ліквідаційної процедури його контрагента-нерезидента такі операції повинні відображатися у Звіті про КО за такий звітний період.

Інформація про пов’язаність

Як відображати інформацію про пов’язаність у Звіті про КО, якщо сторони контрольованої операції одночасно відповідають кільком кодам пов’язаності? (наприклад, коди 501, 503 та 507). Чи буде помилкою, якщо у Звіті відображатиметься лише 1 код пов’язаності (наприклад, лише код 501)?

Пунктом 7 розділу IV Порядку № 8 передбачено, що у разі здійснення платником податків контрольованих операцій з пов’язаними особами — нерезидентами зазначається код ознаки пов’язаності особи відповідно до додатка 2 до Порядку. У разі якщо ознак пов’язаності кілька, необхідно зазначати коди всіх ознак.

Таким чином, якщо сторона контрольованої операції відповідає таким кодам ознак пов’язаності, як 501, 503 та 507, то у Звіті про КО необхідно зазначити кожний код відповідної ознаки.

Встановлення пов’язаності при отриманні кредитів

Якщо отримано кредит у нерезидента, якого внесено до переліку КМУ, а також операція за вартісними критеріями підпадає під контрольовану, то чи обов’язково встановлювати та вказувати пов’язаність із таким контрагентом?

Нагадаємо, що Звіт про КО складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною.

За нормами п. 7 розділу IV Порядку № 8 у разі здійснення платником податків контрольованих операцій з пов’язаними особами — нерезидентами зазначається код ознаки пов’язаності особи, як це зазначено у додатку 2 до Порядку. У разі якщо ознак пов’язаності кілька, необхідно вказувати коди всіх ознак.

У разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом з додатком надається інформація, яка заповнюється за встановленою формою (крім кодів 510 — 512 та 514 — 515), в інформації про пов’язаність зазначається номер додатка, до якого вона надається.

Тому у разі пов’язаності між платником податку та контрагентом-нерезидентом відповідна інформація повинна відображатися у Звіті про КО.

Слід звернути увагу на пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ, який встановлює критерії належності юридичних та/або фізичних осіб до пов’язаних осіб, та особливу увагу зосередити на пов’язаності, яка виникає у зв’язку із залученням платником податку значної суми кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб.

Імпорт послуг

Підприємство здійснює операції з імпорту послуг (консультація по обслуговуванню програмного забезпечення, яке використовується у господарський діяльності). Який метод ТЦ слід застосовувати для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»?

Нормативне регулювання застосування методів викладено у п. 39.3 ст. 39 ПКУ. Зокрема, має застосовуватись метод трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин здійснення контрольованої операції за критеріями, зазначеними у пп. 39.3.2.1 ст. 39 ПКУ.

Платник податку з урахуванням таких критеріїв використовує будь-який метод, який він вважає найбільш доцільним, водночас дотримуючись вимог пріоритетності застосування методів, визначених абзацами шостим та сьомим пп. 39.3.2.1 ст. 39 ПКУ.

Враховуючи особливості проведення господарської операції, зазначеної у запитанні, з урахуванням наявної інформації щодо зіставних операцій (зіставних юридичних осіб), можливим є розгляд використання таких методів ТЦ: методу порівняльної неконтрольованої ціни (порівнюється ціна послуги), методу «витрати плюс» (сторона, яка досліджується, — нерезидент — надавач послуги, порівнюється валова рентабельність собівартості у КО), методу чистого прибутку (сторона, яка досліджується, — нерезидент — надавач послуги, порівнюється чиста рентабельність витрат у КО).

Водночас остаточне рішення щодо вибору найбільш доцільного методу ТЦ має прийматись платником із урахуванням результатів проведеного функціонального та економічного аналізу КО.

Порівняльна неконтрольована ціна

Чи можливо для методу порівняльної неконт­рольованої ціни порівняти відповідність умов конт­рольованої операції принципу «витягнутої руки», операції з експорту (с/г продукція, небіржовий товар) до Англії з експортом до Швейцарії чи США?

Вимоги щодо зіставлення комерційних та фінансових умов операцій передбачено пп. 39.2.2 ст. 39 ПКУ.

Так, для цілей цього Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

  • немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;
  • такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

Під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій:

  • характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції;
  • функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигід, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі — функціональний аналіз);
  • стала практика відносин та умови договорів, укладених між сторонами операції, які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
  • економічні умови діяльності сторін операції, включаючи аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
  • бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг).

У разі відсутності або недостатності інформації про окремі неконтрольовані операції для визначення показників рентабельності може використовуватися фінансова інформація юридичних осіб, які здійснюють діяльність, зіставну із контрольованою операцією, за умови наявності інформації про те, що зазначені юридичні особи не здійснюють операції з пов’язаними особами.

Визначення зіставності юридичних осіб здійснюється з урахуванням їх галузевої специфіки та відповідних видів діяльності, що здійснюються ними в зіставних з конт­рольованою операцією економічних (комерційних) умовах.

Визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої операції може здійснюватися, зокрема, але не виключно, за результатами аналізу:

  • кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг);
  • строків виконання господарських зобов’язань;
  • умов проведення платежів під час здійснення операції;
  • офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Нацбанком, у разі використання такої валюти у розрахунках під час здійснення операції, зміни такого курсу;
  • розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;
  • розподілу прав та обов’язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Таким чином, платник податку самостійно визначає відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» за методом, який є найбільш доцільним до фактів і обставин здійснення контрольованої операції. При цьому, встановлення зіставних операцій здійснюється виходячи із специфіки його господарської діяльності.

Перелік ОПФ є вичерпним для ТЦ

У 2017 р. підпадають під контрольовані тільки операції з організаційно-правовими формами, внесені до переліку КМУ. Чи є цей перелік вичерпним?

Постановою № 480, яка набрала чинності 27.07.2017 р., затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Проте засади визначення операцій контрольованими встановлено пп. 39.2.1 ст. 39 ПКУ.

Таким чином, підстави для визначення операцій конт­рольованими можуть не обмежуватись тільки наявністю організаційно-правової форми нерезидента у цьому переліку. Водночас перелік організаційно-правових форм нерезидентів, зазначений у переліку, є вичерпним для цілей застосування пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ.

«Гарячі лінії»

Дата: 12 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42