Податок на прибуток

Податок на прибуток підприємств

01.10.2018 / 15:54
Податок на прибуток підприємств

Відповіді на запитання з Національного податкового форуму «Трансфертне ціноутворення. Прибуток. ПДВ» (20.09.2018 р., Київ)

Відсотки за кредитами

Чи підлягає списанню залишок несписаних процентів у розмірі щорічного 5-відсоткового зменшення, що залишилися не віднесеними до складу витрат виробництва за кредитом від нерезидента у зменшення фінансового результату до оподаткування до їх повного погашення?

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, — більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких відсотків (п. 140.2 ст. 140 ПКУ).

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Кодексу.

Проценти, що перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 % від суми процентів, що залишилися неврахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, установлених п. 140.2 ст. 140 (п. 140.3 цієї статті).

Отже, відсотки, які у звітному році перевищували суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, та збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 %.

Сума щорічного 5-процентного зменшення залишку процентних витрат, передбачена п. 140.3 ст. 140 Кодексу, не враховуватиметься у зменшення фінансового результату до оподаткування в майбутніх звітних періодах.

Подання уточнюючої декларації

Дохід підприємства за 2015 р.  —  до 20 млн грн. У декларації з податку на прибуток за 2015 р. зроблено позначку про незастосування коригувань фінрезультату. Але разом з декларацією підприємство подало додаток РІ, у якому відображено збільшення фінрезультату, передбачене  пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ. Чи можливо подати уточнюючу декларацію за 2015 р., у якій має обнулитися рядок 03 декларації?

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електрон­ної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Основною умовою для здійснення уточнень у раніше поданій декларації є дотримання терміну давності — не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку її подання.

Отже, платник податку має право подати уточнюючу декларацію за 2015 р., у якій повинен обнулити помилково задекларовану у додатку РІ та у рядку 03 декларації податкову різницю, сформовану з урахуванням норм пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ, не пізніше 01.03.2019 р.

Проміжна фінзвітність

Які форми фінансової звітності повинні подавати платники податку на прибуток разом з відповідною декларацією за підсумками дев’яти місяців 2018 р.?

Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ зазначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту, є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Як зазначено у п. 2 Порядку № 419, платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають до контролюючих органів у порядку, передбаченому ПКУ для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства, які складають фінансову та консолідовану фінансову звітність за НПБО або національними положеннями в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Проміжна (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами до контролюючих органів у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств (п. 5 Порядку № 419).

Мінімальний зміст проміжного фінансового звіту, принципів для визнання та оцінки в повній або стислій фінансовій звітності за проміжний період визначається МСБО 34.

Проміжний фінансовий звіт має включати, як мінімум, такі компоненти:

  • стислий Звіт про фінансовий стан;
  • стислий Звіт або стислі звіти про прибуток або збиток та інший сукупний дохід;
  • стислий Звіт про зміни у власному капіталі;
  • стислий Звіт про рух грошових коштів;
  • деякі пояснювальні примітки.

Підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти для складання фінансової звітності, а також ті, які прийняли таке рішення самостійно (закріплено в обліковій політиці), роб­лять про це позначку в перелічених формах звітності.

Суб’єкти державного сектору разом зі Звітом подають такі форми фінансової звітності:

  • Баланс (форма № 1-дс);
  • Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс);
  • Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс);
  • Звіт про власний капітал (форма № 4-дс).

Внесок до додаткового капіталу

Який порядок оподаткування податком на прибуток операції із внесення до додаткового капіталу ТОВ права вимоги заборгованості перед нерезидентом-засновником у розмірі основної суми неповерненого кредиту, сума якого становить понад 10 млн грн (річний обсяг доходів не перевищує 150 млн грн)? Чи є така операція контрольованою?

Пунктом 2 ст. 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, установлених законом, — підлягає незалежній експертній перевірці.

На суму операції із додаткового внесення майнових прав нерезидентом-позикодавцем до статутного капіталу резидента-позичальника та внаслідок цього припинення кредиторської заборгованості положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці.

Отже, такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

У разі якщо проценти не нараховуються та не зараховуються як внесок до статутного капіталу позичальника у вигляді майнових прав, дохід нерезидента-позикодавця з джерелом походження з України у вигляді процентів відсутній.

Як зазначено у пп. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств конт­рольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, які здійснюються:

  • з пов’язаною особою — нерезидентом;
  • з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном;
  • через комісіонерів-нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 і 39.2.1.5 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  • обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас пп. 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ передбачено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Отже, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Операція із внесення до додаткового капіталу товариства права вимоги заборгованості перед нерезидентом-засновником у розмірі основної суми неповерненого кредиту не підпадає під визначення контрольованої та не підлягає відображенню у Звіті про контрольовані операції.

ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2013 р. № 435-IV. Постанова № 480 — постанова КМУ від 04.07.2017 р. № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Наказ № 21 — наказ Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Наказ № 381 — наказ Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21. Наказ № 957 — наказ Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної». Порядок № 8 — Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджений наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. № 8. Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.  Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307. МСБО 34 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність»

«Гарячі лінії»

Дата: 14 грудня, Пʼятниця
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42