Інтерв’ю

Юліана Козаченко: «Запорізькі платники забезпечують стабільно високий рівень добровільної сплати податків — 98 %»

08.10.2018 / 15:42
ВІД РЕДАКЦІЇ
У Державній фіскальній службі України відбуваються суттєві трансформації. Змінюється все — філософія, алгоритми роботи, підходи до взаємодії із платниками податків. Про перебіг цього процесу на регіональному рівні та його вплив на бюджетні надходження нам розповіли очільники фіскальної та митної служб Запорізької області.

Юліано Павлівно, наразі триває реформування ДФС України. Як цей процес проходить у Запорізькій області і чи враховано в ньому потреби платників податків?

фотоНаш регіон поступово та виважено переходить до дворівневої системи контролю, адміністрування і сервісного обслуговування платників. Починаючи з 2017 р. поряд із сервісним обслуговуванням, яким займалися об’єднані державні податкові інспекції, ми реалізуємо й інші свої повноваження на місцях, адмініструючи податки і збори.

На цей час у регіоні на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС діють 11 управлінь, у складі яких нещодавно було сформовано 12 державних податкових інспекцій.

Щодо потреб платників податків зазначу, що зміни в організаційній структурі фіскальної служби області жодним чином на них не позначаться — вони як отримували, так і надалі отримуватимуть якісні сервісні послуги без перешкод та зволікань.

Крім того, хочу наголосити, що запорізькі платники все частіше надають перевагу дистанційному формату взаємодії з фіскальною службою. На сьогодні показник електронної звітності по нашій області становить 73 %. Крім того, мешканці регіону оцінили зручність і легкість користування оновленим «Електронним кабінетом платника податків». Якщо у 2017 р. його сервісами скористалися 92 тис.  платників, то за вісім місяців 2018-го — уже 82,3 тис.

Як в умовах реорганізації фіскальної служби відбувається наповнення бюджетів у вашому регіоні?

На цей час маємо позитивну динаміку зростання податкових надходжень. За вісім місяців поточного року платники забезпечили наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів. Зокрема, до загального фонду державного бюджету надійшло 4,5 млрд грн. Цей результат на 29,4 % перевищив показники аналогічного періоду минулого року. Зазначу, що в нашому регіоні вже став традиційним стабільно високий рівень добровільної сплати податків — він становить 98 %.

Не можу залишити поза увагою основні бюджетоформуючі галузі запорізької економіки. Це, по-перше, промисловість: підприємства регіону сплатили 1 млрд 412,7 млн грн (31,6 % надходжень до державного бюджету). По-друге — оптова та роздрібна торгівля. Суб’єкти господарювання цієї галузі забезпечили 748 млн грн (17 % надходжень). По-третє — агропромислове виробництво. Сільськогосподарські підприємства спрямували до держбюджету 618,8 млн грн (14 % надход­жень).

Позитивні результати маємо й у адмініструванні податків і зборів, що формують місцеві бюджети, до яких у січні — серпні запорізькі платники спрямували 5,3 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року доходи громад зросли на 775,6 млн грн (17 %).

Тож які чинники сприяють збільшенню податкових надходжень?

Підґрунтям для зростання надходжень у Запорізькій області є спільна дія декількох факторів, основний з яких — поступова детінізація бізнес-процесів та активізація економіки регіону.

На підтвердження цьому хочу навести такі показники: у січні — серпні темпи зростання надходжень ПДВ порівняно з аналогічним періодом 2018 р. становлять 137,4 %, ПДФО — 122,8 %, податку на прибуток — 135,7 %, в той час як індекс промислового виробництва — 105 %.

Ці цифри свідчать про те, що збільшення надход­жень до державного бюджету відбувається саме завдяки детінізації економічних процесів.

Зазначу, що фіскальна служба Запорізької області разом з іншими органами державної влади працює над створенням сприятливих умов для ведення бізнесу. Тож підприємці обирають легальний шлях. І ми максимально сприяємо такому вибору.

Як фіскальна служба регіону протидіє порушенням податкового законодавства? Розкажіть про найефективніші заходи.

З-поміж найдієвіших інструментів насамперед варто виділити інноваційну Систему моніторингу податкових накладних, яка майже унеможливила махінації з ПДВ і стала одним із ключових факторів збільшення нарахувань та надходжень із цього податку. Так, у січні — серпні 2018 р. від Запорізької області до держбюджету надійшло понад 2 млрд грн цього податку, що на 557,6 млн грн більше, ніж торік. З моменту запуску оновленої СМКОР (з 22.03.2018 р.) по нашому регіону було зупинено спробу використання фіктивного податкового кредиту на 45 млн грн ПДВ.

Окрему увагу фахівці фіскальної служби приділяють збитковим підприємствам і підприємствам з неадекватною сплатою податків, внаслідок діяльності яких бюджет зазнає суттєвих втрат. У нашому регіоні проводиться системна робота, спрямована на зменшення кількості суб’єктів господарювання, що декларують коефіцієнт податкової рентабельності, нижчий за середньогалузевий. У 2018 р. ми досягли зменшення їх кількості на 18,6 %.

Крім того, здійснюється системний контроль за оборотом та оподаткуванням підакцизних товарів. Фахівці профільних підрозділів фіскальної служби ретельно відпрацьовують суб’єктів господарювання, які здійснювали реалізацію підакцизних товарів, однак здали ліцензії та припинили свою діяльність. Саме у цих випадках є ризик їх переходу до тіньового сектору. Зокрема, кожна п’ята фактична перевірка таких суб’єктів дала можливість виявити торгівлю підакцизною групою товарів без реєстрації підприємницької діяльності або без наявності ліцензій. У таких випадках ми передаємо інформацію до правоохоронних органів для відповідного реагування.

Щодо роботи з легалізації найманих працівників, то в цьому напрямі ключову роль грають не перевірки, а роз’яснювальні та профілактичні заходи з працедавцями, передусім робочі групи, створені органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та фіскальною службою регіону. Саме у такий спосіб в області за вісім місяців було залучено до оподаткування 6 447 не­оформлених працівників. У результаті соцфонди отримали 5,280 млн грн єдиного соціального внеску.

Також одним із важливих напрямів діяльності фіскальної служби Запорізької області є проведення контрольно-перевірочної роботи. У 2018 р. підвищився рівень «плановості контролю». Тобто акцент зміщено на збільшення кількості саме планових, обґрунтованих відповідно до ризикоорієнтованої системи, перевірок з одночасним скороченням позапланових.

Зазначу, що усі підприємства, в діяльності яких є ознаки ризиковості, — предмет ретельного відпрацювання як підрозділів, що здійснюють адміністрування податків і зборів, так і податкової міліції. Внаслідок контрольно-перевірочних заходів у січні — серпні до бюджету надійшло понад 30 млн грн.

Розкажіть, будь ласка, про результати сезонних заходів, в рамках яких здійснюється конт­роль за дотриманням податкового законодавства. Які результати цієї роботи ви маєте на цей час?

Ми проводимо декілька сезонних заходів в окремих галузях економіки. Це насамперед операція «Курорт». У 2018 р. її масштаб значно збільшився, що позитивно позначилося на ефективності. Наприклад, за три місяці літа в ході цієї операції легальних об’єктів торгівлі порівняно з минулим роком стало більше на 151, виторги за операціями, що проводяться через РРО, підвищилися на 12 % — до 1 млрд 283,9 млн грн. Крім того, на території курортів Запорізької області збільшилася кількість придбаних ліцензій на реалізацію алкогольних та тютюнових виробів. Розширилося коло підприємців, які легально використовують найману працю під час оздоровчого сезону.

Тільки у червні — серпні 2018 р. 630 суб’єктів господарювання повідомили про офіційне оформлення трудових відносин з працівниками, що майже у чотири рази перевищує минулорічні дані, а кількість офіційно працевлаштованих робітників зросла більш ніж у п’ять разів — до 1950. Також легалізовано понад 5,9 млн грн доходів, до бюджету додатково надійшло 2,8 млн грн (ПДФО — 1,062 млн грн, військового збору — 88,5 тис грн та ЄСВ — 1,3 млн грн).

Ще один захід, на якому слід акцентувати увагу, — це «Врожай-2018». Уже на цей час за його результатами легалізовано працю 2790 осіб (додаткові надход­ження — 2,8 млн грн), аграрії регіону додатково уклали 131 договір оренди земельних ділянок сільгосп­призначення, зареєстрували 1712 угод оренди паїв з громадянами, уклали 14 додаткових угод до діючих договорів оренди. Загальний результат детінізації земельних ділянок у рамках заходів «Врожай-2018» становить 6,6 млн грн.

Хочу наголосити, що основними нашими пріоритетами у роботі, спрямованій на детінізацію економічних процесів, є добровільна легалізація підприємницької діяльності, сприяння підвищенню заробітних плат найманим працівникам та їх офіційному оформленню і в жодному разі — не проведення перевірок та застосування штрафних санкцій. Тож ще раз підкреслю — фіскальні методи ми застосовуємо лише до тієї категорії платників, які все ж таки дозволяють собі нехтувати нормами закону.

Юліано Павлівно, що, на ваш погляд, дає змогу досягти максимальної ефективності роботи фіскальної служби регіону — використання традиційних форм та методів чи застосування інноваційних підходів?

Наш регіон завжди активно долучається до процесів, покликаних модернізувати службу, зробити її мобільною, такою, що відповідає потребам платників податків. Ми відкриті як до новацій, так і до застосування успішного досвіду. Однак водночас фіскальна служба регіону напрацьовує власні шляхи розвитку.

Наприклад, нашими фахівцями було розроблено інтерактивну мапу об’єктів санаторно-курортного комплексу Запорізької області. Вона акумулює інформацію про суб’єктів господарювання, які діють у місцях масового відпочинку регіону. Так, у цьому році до єдиної бази даних було внесено інформацію про майже 700 об’єктів щодо їх майна, майнових прав, кількості найманих працівників, наявності ліцензій та РРО, результатів контрольно-перевірочних заходів. Крім того, мапа забезпечує географічну візуалізацію об’єктів. Експериментальна експлуатація цього програмного продукту під час проведення операції «Курорт-2018» підтвердила його потенціал, адже він дає можливість фахівцям ГУ ДФС у Запорізькій області в режимі он-лайн забезпечувати контроль за дотриманням підприємцями вимог чинного законодавства.

Також у 2018 р. ми розпочали впровадження у діяльність фіскальної служби регіону інноваційних підходів. Для цього було розроблено та затверджено план основних заходів і наразі триває його реалізація.

Насамперед ми проводимо щомісячний моніторинг наявних податкових баз та створюємо на їх підставі порівняльні аналітичні дані стосовно платників акцизного податку, що діють на ринку пального. Результатом цієї роботи мають стати підвищення якості адміністрування цього податку, а також виявлення ризику ухилення від оподаткування акцизним та екологічним податком. Внаслідок цього проведена робота дасть можливість виявити різницю в обсягах реалізації пального, його тіньовий обіг та коло платників, які ухиляються від сплати екологічного податку, і залучити їх до оподаткування.

Крім того, триває розробка уніфікованої бази типових питань і відповідей для надання консультацій платникам податків працівниками ЦОП. В результаті її впровадження ми зможемо застосовувати єдиний підхід до вирішення проблемних питань, що виникають у платників, а також моніторити роботу ЦОПів обласним апаратом.

Наприкінці року ми очікуємо конкретних результатів від кожного із запропонованих заходів та успішної реалізації Плану впровадження інноваційних підходів загалом.