Інші податки

Огляд відповідей ДФС (жовтень, частина ІІ)

05.11.2018 / 17:29

/за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)/

Категорія ЗІР

Запитання

Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

101.12

Операції, звільнені від оподаткування

Чи діє податкова пільга з ПДВ, передбачена п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, в зв’язку з початком проведення операції Об’єднаних сил?

Операції, визначені п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС) та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ

101.17

Електронне адміністрування

Чи можливо виправити помилку, зазна­чену в Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

При отриманні платником квитанції про неприйняття документа такий платник має право надіслати повідомлення з правильними даними

101.23

Порядок заповнення та подання податкової звітності з ПДВ

Який порядок заповнення таблиці 1 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (у тому числі відображення операцій нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платником ПДВ та операцій з постачання товарів неплатникам ПДВ особами, що є отримувачами бюджетної дотації, у разі одночасного постачання сільськогосподарських та інших товарів)?

У таблиці 1 додатка 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» передбачено окремі рядки для відображення показників у розрізі умовних індивідуальних податкових номерів (далі — ІПН) 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 податкової декларації з ПДВ.

При цьому в разі одночасного постачання сількогосподарських та інших товарів у графі 4 «Ознака здійснення сільськогосподарських операцій» таблиці 1 у випадку здійснення операцій, визначених ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», платниками податку, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації або які претендують на внесення до такого Реєстру, вноситься відповідна позначка «+», а у графі «Усього за операціями, визначеними ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», вказується загальна сума таких операцій за відповідний звітний податковий період.

Операції, пов’язані з нарахуванням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображаються окремими рядками в розділі «Інші в розрізі умовних ІПН» (6000000000000 (рядок 4.1 декларації) та/або 6000000000000 (рядок 4.2 декларації))

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

102.06

Різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень)

102.06.03

Резерви банків та небанківських фінансових установ

Як здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків і небанківських фінансових установ та за результатами яких звітних (податкових) періодів (квартал, півріччя, три квартали, рік)?

Коригування фінансового результату до оподаткування резервів банків та небанківських фінансових установ, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за попередній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, здійснюється за результатами звітного (податкового) кварталу, півріччя, трьох кварталів, року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для платників податку на прибуток банків і небанківських установ (новостворених або у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн) коригування фінансового результату до оподаткування на суму резервів банків та небанківських фінансових установ здійснюється за результатами звітного (податкового) року на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності

102.07

Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями

Як розраховуються різниці, які виникають при здійсненні операцій з борговими зобов’язаннями з пов’язаними особами — нерезидентами, якщо сума таких зобов’язань перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 раза?

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’я­заними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж у 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, над 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів

102.18

Особливості оподаткування нерезидентів

Чи оподатковується виплата нерезиденту винагороди за використання комп’ютерної програми, яка згідно з пп. 14.1.225 ст. 14 ПКУ не вважається роялті?

 

Дохід нерезидента за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми, а її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), не підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ за умови, що такий дохід не є роялті на підставі чинного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування з країною резиденції особи, на користь якої сплачується такий дохід.

Висновок, чи підпадає той чи інший платіж за використання комп’ютерної програми під визначення роялті з ціллю оподаткування, здійснюється на підставі аналізу умов договору, а саме: чи обмежені умови її використання її функціональним призначенням, чи передбачають умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності права щодо продажу, оприлюднення таких об’єктів

102.23

Звітність

102.23.02

Заповнення звітності

Чи допускається заповнення  іноземною мовою відомостей про нерезидента у полях «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною декларації та заповнюється окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.

У додатку ПН до декларації зазначаються відомості про нерезидента, зокрема: «Повне найменування нерезидента», «Місцезнаходження нерезидента». 

Якщо в угоді з нерезидентом здійснено переклад  українською мовою відомостей про нерезидента, зокрема його «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента», у додатку ПН до декларації такі реквізити також зазначаються українською мовою.

Коли ж в угоді нерезидента вказані без перекладу  українською мовою, з метою збереження ідентичності зовнішньоекономічної угоди та первинних документів, оформлених у зв’язку зі здійсненням зовнішньоекономічної операції, графи «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації заповнюються  іноземною мовою

Чи необхідно платникам податків подавати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств та нараховувати штрафні санкції у зв’язку із внесенням змін Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII до ПКУ, а саме доповненням нормою пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ?

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2017 р. норми пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX ПКУ платник податку на прибуток має право уточнити показники податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (далі — декларація) за звітні (податкові) періоди (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ), за результатами яких податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету платниками податку, зменшувався на суму нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Самостійне виправлення заниженої суми податку на прибуток підприємств на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відображається у рядку 26 декларації. При цьому штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеня відповідно до пп. 129.1.3 ст. 129 ПКУ не нараховуються.

У разі якщо контролюючим органом встановлено порушення розрахунку податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до державного бюджету, то до такого платника застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, та пеня відповідно до пп. 129.1.1 ст. 129 ПКУ

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

103.25

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за формою № 1ДФ

Куди подавати копію податкового розрахунку за формою  № 1ДФ та сплачувати ПДФО, утриманий із заробітної плати найманих працівників, у разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району?

У разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, юридична особа сплачує ПДФО, утриманий із заробітної плати найманих працівників, та подає податковий розрахунок за формою № 1ДФ за новим місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням

Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності

104.09

Порядок заповнення та подання податкової декларації

Чи подає ФОП у разі переходу протягом року із загальної на спрощену систему оподаткування податкову декларацію за квартал?

Фізичні особи — підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. В інших випадках для фізичних осіб — підприємців, які протягом року перейшли із загальної системи на спрощену систему оподаткування, подання податкової декларації за квартал не передбачено

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

106.02

Об’єкт оподаткування

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, які використовуються не за призначенням?

Оскільки пп. «ж» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, то за об’єкти нерухомості, які не використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується на загальних підставах

Єдиний податок для фізичних осіб — підприємців (спрощена система оподаткування)

107.01

Умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

Чи враховує ФОП — платник єдиного податку до загальної кількості осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, працівників, яких залучає до виконання робіт з цивільно-правових договорів (договорів підряду)?

Якщо фізична особа — підприємець — платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ними в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа — підприємець — платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з нею в трудових відносинах

Єдиний податок для юридичних осіб — суб’єктів господарювання

108.01

Третя група

108.01.01

Умови та порядок переходу на спрощену систему оподаткування

Чи має право юридична особа — платник єдиного податку здійснювати діяльність за договором про спільну
діяльність?

Юридична особа — платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пп. 291.4, 291.5 та 291.51 ст. 291 ПКУ

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

109.06

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій

Яким чином суб’єкт господарювання, який має відокремлені підрозділи (філії), може зареєструвати РРО?

Реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади

В яких випадках проводиться опломбування РРО ЦСО?

Опломбування РРО здійснюється ЦСО:

після персоналізації РРО перед його реєстрацією в контролюючому органі;

після ремонту РРО, що потребував доступу до внутрішніх вузлів РРО;

при заміні засобу контролю РРО;

після перевірки РРО на відповідність конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника;

при прийнятті на сервісне обслуговування РРО, який раніше обслуговувався в іншому ЦСО;

за рішенням контролюючого органу.

Опломбування РРО може здійснюватись посадовою особою контролюючого органу при проведенні ним перевірки на відповідність конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника

109.07

Порядок реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій на господарську одиницю

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на господарську одиницю?

Реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

КОРО реєструється на кожну окрему господарську одиницю, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. При реєстрації першої КОРО на окрему господарську одиницю в контролюючому органі їй присвоюється фіскальний номер.

Для реєстрації першої та наступних КОРО на господарську одиницю в контролюючому органі суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до цього органу, зокрема, заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО.

За бажанням суб’єкта господарювання на одну господарську одиницю можна реєструвати кілька перших КОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі КОРО реєструються в інформаційній системі ДФС та отримують фіскальний номер на кожну КОРО

Як здійснюється перереєстрація КОРО у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у КОРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці КОРО?

Не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації. Після отримання документів посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію КОРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на титульній сторінці КОРО.

Усі доповнення або виправлення на титульній сторінці КОРО засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу

Як здійснюється перереєстрація РК?

Не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та РК, яка підлягає перереєстрації. Посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РК шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на реєстраційній сторінці РК. Усі доповнення або виправлення на реєстраційній сторінці РК засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу

Яким чином здійснюються виправлення в КОРО?

Виправлення записів у КОРО може бути зроблено тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, які виконують їх обов’язки. Виправлення повинно засвідчуватись підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця.

Зіпсовані аркуші КОРО та такі, на яких зроблено більше п’яти виправлень, слід перекреслити по діагоналі з обох боків, зробити на них напис «Анульовано», проставити дату анулювання, засвідчити підписом відповідальної особи суб’єкта господарювання або суб’єкта господарювання — фізичної особи — підприємця. Усі дані з анульованого аркуша переносяться на новий аркуш КОРО, номер якого проставляється на анульованому аркуші

109.09

Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій

Яким чином заповнюється КОРО, яка зареєстрована на РРО, при здійсненні безготівкових розрахунків з використанням POS-терміналу?

Суб’єкти господарювання у графах 5 — 10 розділу 1 КОРО, зареєстрованої на РРО, можуть створювати додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ, суми акцизного податку або іншого податку (збору) та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Крім того, у цьому розділі КОРО на РРО або в КОРО на господарську одиницю можна виконувати додаткові записи, що підсумовують дані за розрахунками за день чи за місяць

Як здійснюється порядок розрахунків при проведенні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти в разі виходу з ладу (ремонту) РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії?

Суб’єкти господарювання та їх представники, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та на яких поширюється дія Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, не мають права здійснювати валютно-обмінні операції у пунктах обміну валюти в разі виходу з ладу РРО, відсутності резервного РРО або тимчасового відключення електроенергії

 

Яким чином здійснюється реєстрація КОРО на РРО?

Реєстрація КОРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. КОРО реєструється на кожний РРО, при цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО на РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО на РРО є дата реєстрації РРО. Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО на РРО в контролю­ючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за формою № 1-КОРО, яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою — підприємцем із зазначенням дати подання.

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня отримання заяви проводить реєстрацію КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС

109.12

Подання інформації по дротових та бездротових каналах зв’язку та Звіту за формою № ЗВР-1

Яким чином заповнюється Звіт за формою ЗВР-1 та які терміни його подання?

Звіт за формою ЗВР-1 слід заповнювати відповідно до Інструкції щодо заповнення Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою ЗВР-1, затвердженою наказом Мінфіну від 21.01.2016 р. № 13, та подавати до контро­люючих органів не пізніше 15 числа, що настає за звітним місяцем щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, та щодо КОРО, зареєстрованих на РРО, у разі використання РК на період виходу з ладу РРО та/або відключення електроенергії. У такому разі у складі Звіту за формою ЗВР-1 подається довідка про використані РК

Чи підлягає перенесенню останній день терміну подання звітності, пов’язаної із використанням КОРО (РК), якщо він припадає на вихідний (святковий) день?

Згідно з чинним законодавством, якщо закінчення строку подання звітності, пов’язаної із застосуванням КОРО (РК), припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день

Зовнішньоекономічна діяльність та валютний контроль

114.02

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті

Який курс гривні до іноземних валют застосовується з метою визначення позитивної курсової різниці, яка підлягає перерахуванню до бюджету (встановлений НБУ чи курс на міжбанківському валютному ринку України)?

Для визначення позитивної курсової різниці застосовується курс гривні до іноземних валют, який визначається безпосередньо суб’єктом ринку (упов­новажені банки, уповноважені фінансові установи), що здійснює продаж іноземної валюти

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ СПИРТУ ЕТИЛОВОГО, КОНЬЯЧНОГО І ПЛОДОВОГО, АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ТА ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ

115.03

Ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, торгівлі тютюновими виробами

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який здійснює торгівлю коктейлями, виготовленими з використанням алкогольних напоїв, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?

Для здійснення роздрібної торгівлі коктейлями, виготовленими з використанням алкогольних напоїв, необхідно отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та мати статус закладу ресторанного господарства

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який здійснює торгівлю коктейлями (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовленими з використанням виключно столових вин, придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та вносити до Єдиного державного реєстру місць зберігання відомості про приміщення, в яких такий суб’єкт здійснює торгівлю?

Суб’єкту господарювання, який здійснює торгівлю коктейлями (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовленими з використанням виключно столових вин, необхідно придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного державного реєстру місць зберігання тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі

115.05

Інші питання

Який порядок заповнення інформації про ліцензії у звітах № 1-РС, № 2-РС, № 3-РС, № 1-ОА, № 1-ОТ, якщо суб’єкт господарювання має кілька ліцензій на відповідні види діяльності?

У разі якщо суб’єкт господарювання має кілька діючих ліцензій у звітному періоді, а саме на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), і на право оптової торгівлі алкогольними напоями — сидром та перрі (без додання спирту), такий суб’єкт зазначає реєстраційні номери відповідних ліцензій через кому у звіті за формою № 1-ОА

Екологічний податок

120.05

Порядок подання звітності та сплати податку

Яка кількість джерел іонізуючого випромінювання відображається у колонці 2 додатка 5 до податкової декларації екологічного податку (всі джерела іонізуючого випромінювання чи тільки ті, що придбані платником у звітному кварталі)?

У колонці 2 «Кількість ідентичних джерел іонізуючого випромінювання» додатка 5 до податкової декларації екологічного податку відображається кількість джерел іонізуючого випромінювання, придбаних платником у звітному кварталі

Збір за місця для паркування транспортних засобів

122.02

Об’єкт і база оподаткування збором

Чи передбачено пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів?

Згідно з ст. 30 Закону № 875-ХІІ органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання 

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів

125.04

Порядок обчислення та сплати

Як заповнюються рядки 1.1, 1.2 та 5.1 — 5.3 додатка 9 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)» до податкової декларації з рентної плати?

У додатку 9 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування)» до податкової декларації з рентної плати заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення — він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники розрахунку зазначаються у гривнях з копійками

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин

130.03

Ставки плати

У яких випадках суб’єкти господарювання повинні застосовувати коефіцієнт рентабельності у трикратному розмірі облікової ставки Нацбанку для обчислення розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)?

Якщо гірниче підприємство порушило строк регулярної повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ділянки надр від попередньо проведеної державної експертизи та оцінки, то розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється з урахуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Нацбанку

130.04

Порядок обчислення, подання розрахунків та сплати

Чи враховуються суми ПДВ до складу доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)?

Якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ, то при визначенні доходу від реалізації у звітному (податковому) періоді видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) ним не враховуються суми ПДВ, нараховані на вартість реалізованих корисних копалин, що підлягали перерахуванню до бюджету

До якого бюджету платники податків сплачують податкові зобов’язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?

 

У разі розміщення ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини у межах території України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період сплачується залежно від виду видобутої корисної копалини (за винятком нафти, природного газу, газового конденсату), яка відповідно до постанови Кабміну від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» належить до корисних копалин загальнодержавного або місцевого значення, на коди бюджетної класифікації, зазначені у наказі Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11

ТРАНСФЕРНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

137.03

Контрольовані операції

Чи визнається операція контрольованою, якщо резидент придбаває товар через комісіонера —
резидента України у нерезидента, який є непов’я­заною/пов’язаною особою та зареєстрований
у державі (території), що включена до переліку
держав (територій), затвердженого Кабміном?

Під визначення контрольованих операції підпадають операції з придбання комітентом товарів через комісіонера-резидента у нерезидентів, визначених пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у разі досягнення критеріїв, установлених пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ.

У цьому випадку покупець-резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду

МИТНІ РЕЖИМИ

204.14

Митний склад

Як здійснюється поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим митного складу?

Для поміщення товарів у митний режим митного складу органу доходів і зборів подаються митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару. Товари, що поміщуються у митний режим митного складу, декларуються органу доходів і зборів утримувачем митного складу

ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

301.04

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску (загальні питання)

Хто є відповідальним за подання звіту та сплату єдиного внеску (у тому числі за найманих працівників) у разі смерті страхувальника-ФОП або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність?

Нормами Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загально­обов’яз­кове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, не визначено осіб, які можуть нести зобов’язання з нарахування та сплати єдиного внеску, а також подання звітності після смерті фізичної особи — підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Водночас у разі наявності сум недоїмки — такі суми підлягають списанню у разі відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску

301.05

Добровільна сплата єдиного внеску

Чи можна заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення житлових субсидій?

Порядок укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загально­обов’яз­кового державного пенсійного страхування врегульовано ст. 10 Закону № 2464 та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 4491

1 Роз’яснення надано також у «Віснику». — 2018. — № 40. — с. 10 (прим. ред.).

 Повний текст відповідей розміщено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР).

zir.sfs.gov.ua