Статті

План дій BEPS: Україна унеможливлює податкові лазівки

12.11.2018 / 15:35

1 листопада в Україні відбувся масштабний захід — «#BEPSinUA: Форум з міжнародного податкового співробітництва», організований Нацбанком та Мінфіном за партнерства Організації з економічного співробітництва в Європі (ОЕСР), Агентства США з міжнародного розвитку USAID та Світового банку.

Передувала заходу важлива для України подія — оприлюднення законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування». Проект спрямований на втілення восьми найбільш критичних для забезпечення фінансової стабільності нашої країни кроків, а саме:

В. о. Міністра фінансів Оксана Маркарова виділила як пріоритетні питання удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням, розкриття інформації про контрольовані іноземні компанії та уникнення подвійного оподаткування. «Це спосіб вийти з «сірої зони» й покращити економіку, збільшивши надходження до бюджету. Йдеться про справедливість: де заробив, там і заплатив. Для цього треба чітке розуміння учасників процесу, що це за бізнес, кому він належить, хто отримує від нього дивіденди і чи сплачує податки, які повинен, — зауважила очільниця Мінфіну і резюмувала: — Кроки Плану дій BEPS справді доволі жорсткі, але я впевнена, що чесний бізнес, який готовий конкурувати, вітає їх».

У свою чергу Голова Нацбанку Яків Смолій наголосив, що повноцінний перехід до вільного руху капіталу — одна зі стратегічних цілей НБУ — буде можливим лише за умови наявності ефективного податкового регулювання. «Вирішенням цієї проблеми є запровадження Плану дій BEPS, який допомагає усунути прогалини у міжнародному податковому регулюванні і розбіжності в податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють відплив капіталу в країни з нульовим або низьким рівнем податку на прибуток підприємств», — упевнений Голова Нацбанку.

Довідково
План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (План дій BEPS) був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 р. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають 100 — 240 млрд дол. США, або 4 — 10 % сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн. План дій BEPS передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні та розбіжностей у національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. За останні три роки 123 країни вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві. Зокрема, Україна приєдналася до Inclusive Framework on BEPS, програми розширеного співробітництва з питань імплементації плану протидії практикам BEPS, з 1 січня 2017 р. /За матеріалами сайту https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/

У своїй доповіді заступник Міністра фінансів Сергій Верланов запевнив, що Мінфін не розглядає ініціативи впровадження BEPS як можливість збільшити дохідну частину держбюджету. «Завдання імплементації Плану дій BEPS в Україні — не максимізувати податкові надходження, а справедливе та прозоре оподаткування. Це насамперед вирівнювання поля для всіх компаній і усунення конкурентних переваг, як несплата чи ухилення від сплати або агресивна мінімізація сплати податків», — підкреслив посадовець.

Про пріоритетні напрями роботи ДФС для розширення процесу ефективного обміну податковою інформацією, а також приєднання до міжнародної системи автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією розповів в. о. заступника Голови ДФС України Євген Бамбізов. З його слів, перед Службою стоять важливі завдання — вирішити структурні, технічні та методологічні питання. Щодо першого — посадовець анонсував створення єдиного підрозділу, до функцій якого належатиме обмін інформацією та трансфертне ціноутворення. «Саме цей підрозділ займатиметься як загальними питаннями обміну інформацією як розробник технічного завдання, так і безпосередньо впровадженням системи автоматичного обміну інформацією», — зазначив в. о. заступника Голови ДФС. Найскладнішою є технічна проблема, що полягає у забезпеченні захисту інформації, яка підлягатиме обміну. Але для цього, як запевнив Євген Бамбізов, у ДФС є необхідне ІТ-обладнання і відповідні фахівці.

Довідково
Як запровадження принципів протидії BEPS вплине на ведення бізнесу в Україні з точки зору податкового навантаження? Мета запровадження Плану дій BEPS в Україні — підвищення прозорості ведення бізнесу в країні, а не збільшення податкового навантаження. Впровадження принципів протидії BEPS не позначиться на діяльності компаній, які ведуть свою діяльність прозоро та не зловживають схемами з уникнення оподаткування. Як запровадження Плану дій BEPS в Україні вплине на діяльність малого та середнього бізнесу? План дій BEPS був розроблений так, щоб мінімізувати вплив на МСБ з незначним ризиком використання BEPS. Він не має специфічних рекомендацій для компаній залежно від розміру їх активів або галузі, окрім того, що дія 13 передбачає запровадження додаткової звітності для міжнародних груп компаній. Чи стануть жорсткішими вимоги щодо розкриття інформації бізнесом після набрання чинності цим законопроектом? Законопроект передбачає запровадження звітності для бенефіціарних власників (контролерів) іноземних компаній, а також додаткової звітності для міжнародних груп компаній (у тому числі звіту в розрізі країн). Як запровадження принципів протидії BEPS вплине на можливість бізнесу перераховувати валюту за кордон та здійснювати ЗЕД? Запровадження заходів із протидії BEPS є однією із ключових передумов подальшої лібералізації валютного регулювання з метою переходу до вільного руху капіталу, як це передбачено Законом України «Про валюту і валютні операції». У разі якщо буде забезпечено належний конт­роль за сплатою податків у тій країні, де здійснюється економічна діяльність, Нацбанк зможе розглянути подальші кроки із розширення можливостей українських компаній та громадян із здійснення інвестицій за кордон. У які строки мають бути запроваджені зазначені вісім дій Плану дій BEPS в Україні? Чи передбачено перехідний період? Закон набере чинності з дати його публікації. Відповідно строки запровадження Плану дій BEPS в Україні залежать напряму від строків розгляду законопроекту Верховною Радою України. Для забезпечення комфортного переходу бізнесу на нові правила оподаткування проектом закону передбачено, що за результатами першого звітного року в разі виявлення контролюючим органом порушень під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії штрафні санкції та пеня не застосовуються. У свою чергу початок обміну звітами в розрізі країн відбудеться після підписання Україною багатосторонньої угоди про обмін відповідною інформацією. Як запровадження принципів протидії BEPS вплине на роботу банків з клієнтами — юридичними особами? На фінмоніторинг операцій? Правила з протидії BEPS не змінюють загальноприйнятих підходів (стандартів) з фінансового моніторингу. Правила банків щодо роботи з клієнтами не зміняться після набрання чинності законом. /За матеріалами сайту https://bepsinua.bank.gov.ua/beps/

Глобальний погляд на проблему ухилення від сплати податків та розвитку кооперації між країнами у боротьбі з таким ухиленням висвітлила Моніка Бхатія, Голова Секретаріату Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей. Вона констатувала, що країни, ринки яких розвиваються, більше втрачають коштів через незаконні грошові потоки, ніж отримують через фінансування від міжнародних партнерів. На її переконання, імплементація Плану протидії BEPS позитивно вплине на інвестиційну привабливість України. Адже такий крок свідчить, що країна знаходиться в одному ключі з іншими в питанні міжнародних стандартів розкриття інформації.

Гостру дискусію серед експертного та бізнес-середовища викликало питання міжнародного автоматичного обміну інформацією для податкових цілей. Зокрема, було порушено проблему, пов’язану з недостовірністю інформації, яка має місце не тільки в Україні, а й у більш розвинених країнах. Крім того, учасники розглянули можливість забезпечення конфіденційності та захисту інформації, чітко визначивши, які інститути можуть розраховувати на доступ до неї в контексті банківської таємниці та яку інформацію вони зможуть отримувати.

Свої рекомендації щодо імплементації плану BEPS в Україні представили міжнародні експерти. Вони поділилися власним досвідом, зазначивши, що країни, які вже імплементували план BEPS, робили це за однаковим принципом: розробка за участю іноземних експертів законодавства, його адаптація до особливостей країни з подальшим ухваленням законів, навчання фахівців, які впроваджують нові норми, модернізація матеріально-технічної бази для якісного і безпечного обміну інформацією з іншими країнами тощо. У кожній з країн виникали свої труднощі. Україна ж має можливість піти досконалішим шляхом, врахувавши як позитивну, так і негативну практику інших країн.