Аналітика

Огляд ІПК

19.11.2018 / 09:45
Огляд ІПК

ПДВ

Щомісячний акт приймання-передачі послуг: чи допускається без зазначення періоду їх надання?

У разі якщо договором про надання послуг передбачено щомісячну оплату та щомісячне складання акта приймання-передачі послуг, то виконавець — платник ПДВ формує податкові зобов’язання за такими операціями за правилом першої події, а замовник формує податковий кредит за такими операціями на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН. При цьому, досліджуючи питання щодо можливості підтвердження операцій актом приймання-передачі послуг, в якому не вказано період надання таких послуг, ДФС зазначила, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4701/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Оплата науково-дослідницьких робіт: коли є звільнення від ПДВ

Для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пп. 197.1.22 ст. 197 ПКУ, оплата замовником вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт повинна здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, отриманих безпосередньо таким замовником з рахунку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому до операцій з постачання послуг, виконаних організаціями-співвиконавцями за договорами, укладеними з головним виконавцем науково-дослідних робіт, при надходженні коштів в рахунок оплати вартості таких робіт не безпосередньо з рахунку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а від головного виконавця, застосовується загальний порядок оподаткування ПДВ із застосуванням ставки 20 %.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4702/5/99-99-15-03-02-16/ІПК/

Постачання та ввезення в Україну засобів реабілітації

ДФС України нагадала, що операція платника податку з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України товарів (окрім підакцизних), які класифікуються за відповідними кодами товарних позицій згідно з УКТ ЗЕД та включені до переліків, затверджених постановою КМУ № 79 від 02.02.2011 р., звільняються від оподаткування ПДВ. У разі здійснення такої операції з товарами, які не включено до цих переліків, вона оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4712/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Застосування касового методу при постачанні ЖКГ-послуг

ДФС України роз’яснено, що платники податку, які здійснюють операції з постачання товарів/послуг, перелічені у п. 187.10 та п. 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом виключно за такими операціями. За операціями, які не передбачені зазначеними нормами ПКУ, платники податку повинні застосовувати загальні правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту, встановлені п. 187.1 та п. 198.2 ПКУ.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4716/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернення попередньої оплати неплатнику ПДВ

ДФС України констатовано, що при поверненні авансу у зв’язку з розірванням угоди купівлі-продажу операція з поставки товару не відбувається. Отже, якщо продавцем — платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то він має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4723/6/99-95-42-03-15/ІПК/

Повторна реєстрація платником ПДВ

ДФС України з приводу питання щодо визначення платником ПДВ податкових зобов’язань по товарних залишках, набутих в період попередньої реєстрації платником ПДВ, зазначено, що товариство, у якого на момент анулювання попередньої реєстрації особи як платника ПДВ обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими під час їх придбання були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, було зобов’язане не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування, та відобразити їх у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період. При повторній реєстрації платником ПДВ у товариства не виникає обов’язку та підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих згідно з вимогами п. 184.7 ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами, які були придбані товариством в період попередньої реєстрації особи як платника ПДВ.

При цьому право на перенесення суми від’ємного значення ПДВ, що виникло у товариства за період попередньої реєстрації платником ПДВ, у декларацію з ПДВ товариства, подану за період поточної реєстрації платником ПДВ, відсутнє, оскільки в такій звітності відображаються результати діяльності починаючи з дати поточної реєстрації платником ПДВ.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Продаж акцій нерезиденту в рахунок погашення позики

З приводу ситуації, коли резидентом — платником ПДВ отримано грошові кошти за укладеним договором позики з нерезидентом і в рахунок погашення такого грошового зобов’язання планується укласти з нерезидентом договір купівлі-продажу власних іменних акцій, ДФС України роз’яснено, що у разі якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то кошти, які перераховуються одним суб’єктом господарювання іншому суб’єкту господарювання, не включаються до бази оподаткування ПДВ за умови, що такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг. Операції з продажу за кошти цінних паперів (зокрема, власних іменних акцій), що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, в рахунок погашення грошового зобов’я­зання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4742/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відображення від’ємного значення ПДВ у декларації

ГУ ДФС у Дніпропетровській області при розгляді питання щодо правомірності використання від’ємного значення ПДВ до повного погашення задекларованої суми, якщо з дня виникнення права на таке декларування минуло понад 1095 днів, зазначено, що визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ПКУ терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ та показників податкової звітності з ПДВ. Тобто незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4755/ІПК/04-36-12-01-16/

Зарахування попередньої оплати за один товар в рахунок оплати іншого

Якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін припиняється зобов’язання з придбання товару № 2, та попередня оплата за товар № 1, постачання якого не відбулося, зараховується в рахунок оплати товару № 2, то постачальник — платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки (першої події) постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 податкова накладна постачальником не складається.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4757/ІПК/04-36-12-01-16/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Надання безповоротної фіндопомоги

ДФС України вкотре нагадала, що положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0 %. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

/ІПК від 09.11.2018 р. № 4769/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Безоплатна передача ОЗ з державної у комунальну власність

ДФС України повідомлено, що операції з безоплатної передачі майна у комунальну власність у податковому обліку прирівнюються до продажу такого майна.

Платник податку, який безоплатно передає основні засоби у комунальну власність територіальній громаді, здійснює коригування фінрезультату до оподаткування за правилами ст. 138 ПКУ.

При цьому фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.13 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку поперед­нього звітного року.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4710/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Отримання ОЗ у господарське відання

Фінансовий результат до оподаткування, сформований у бухгалтерському обліку, збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів, отриманих у господарське відання, відповідно до НПБО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до НПБО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ст. 14, підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 ст. 138 ПКУ, за умови, що такі об’єкти є виробничими основними засобами.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4731/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата частини чистого прибутку до держбюджету

Включення державних комерційних підприємств та казенних підприємств до Держреєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, є обов’язковою умовою для звільнення таких установ від спрямування частини чистого прибутку (доходу) до держбюджету у розмірі 75 %. Натомість такі підприємства, які належать до наукових установ, засновані на державній власності, зобов’язані не менш як 50 % чистого прибутку, обрахованого у бухгалтерському обліку, спрямовувати на провадження ініціативної наукової та науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної МТБ. Тому якщо державні комерційні підприємства та казенні підприємства не знаходяться у Держреєстрі наукових установ, яким надається підтримка держави, то вони не мають права на звільнення від сплати частини чистого прибутку (доходу) до держбюджету.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4689/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ТЦУ

Продаж товарів нерезиденту за договором комісії

ДФС України повідомлено, що якщо обсяг господарських операцій з продажу товарів нерезиденту за договором комісії між комісіонером-резидентом та комітентом-резидентом, визначений за правилами бухобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід продавця-резидента (комітента) від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ. При цьому господарські операції між комітентом-резидентом та комісіонером-резидентом не підпадають під визначення контрольованих.

/ІПК від 09.11.2018 р. № 4766/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Оподаткування доходу від оренди

Здавання в оренду власного нерухомого майна нежитлового призначення може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і поза нею. Тобто якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, нараховує (виплачує) дохід від оренди нерухомого майна фізичній особі, то оподаткування такого доходу здійснюється у порядку, визначеному п. 170.1 ст. 170 ПКУ. При цьому такий дохід не є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4664/О/99-99-13-01-03-14/ІПК/

Початкова підготовка працівників за рахунок роботодавця — додаткове благо

ДФС України пояснила, що сума витрат роботодавця, понесених ним у зв’язку з направленням працівників для проходження початкової підготовки та перенавчання у сертифікованому навчальному центрі, включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як додаткове благо та оподатковується ПДФО і ВЗ на загальних підставах.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4695/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Реалізація підакцизних товарів

У разі якщо товариство здійснює операції з реалізації кінцевим споживачам наборів, до складу яких входять підакцизні та непідакцизні товари, то за такими операціями об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. У разі якщо товариство при наданні послуг з організації заходів, зокрема кейтерингу здійснює, наприклад, розлив (реалізацію, відпуск) алкогольних напоїв кінцевим споживачам та включає вартість таких напоїв до собівартості послуги, то при цьому відбувається реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розумінні абзацу третього пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ. Базою оподаткування акцизним податком при цьому є вартість реалізованих при наданні послуг підакцизних товарів.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4709/6/99-99-15-03-03-15/ІПК/

Пальне в тарі до 2 літрів

Якщо товариство не є виробником пального та здійснює виключно реалізацію на митній території України пального в споживчій тарі ємністю до 2 л (включно), то за такими операціями товариство не є платником акцизного податку. За цими операціями у товариства не виникає обов’язку зі складання та реєстрації акцизних накладних в ЄРАН та не виникає обов’язку подавати декларацію акцизного податку.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4724/6/99-99-15-03-03-15/ІПК/

Операції зі смарт-картками та/або талонами на пальне

У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює операції лише з талонами та/або смарт-картками на пальне, без реалізації пального в розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ст. 14 ПКУ, при цьому договором передбачено постачання карток (талонів) як торговельної послуги на отримання палива, то за такими операціями суб’єкт господарювання не повинен реєструватись платником акцизного податку. Однак якщо за даними первинних документів суб’єкт господарювання здійснює операції з отримання від постачальників та реалізацію покупцям палива за допомогою талонів та/або смарт-карток на пальне, які отримуються та/або надаються як доповнення до видаткових накладних на паливо, такий суб’єкт господарювання є платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне, та у такого суб’єкта виникає обов’язок щодо складання акцизної накладної за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та її реєстрації в ЄРАН.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4752/6/99-95-42-03-15/ІПК/

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

ОЗ в тимчасове користування

ДФС України роз’яснила, що якщо за договором позички термін безоплатного користування підприємством отриманими ОЗ визначено (який, зокрема, не перевищує терміну їх амортизації), то вартість таких ОЗ не включається до складу доходу, що оподатковується єдиним податком.

/ІПК від 30.10.2018 р. № 4633/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

За неоформлену землю можна не сплачувати

ДФС України не вважає платником земельного податку особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені. Але не вважатиметься платником така особа лише до моменту виникнення відповідних прав на земельну ділянку за записом у Держземкадастрі. Отже, до такого моменту зазначена особа не повинна сплачувати земельний податок.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4661/К/99-99-13-03-01-14/ІПК/

Якщо землю орендовано фізособою — засновником сільгосппідприємства

ДФС України вирішила, що якщо стороною договорів — орендарем земельних ділянок є фізична особа, то податкові зобов’язання з плати за землю за договорами оренди виникають у фізичної особи — засновника господарства. При цьому у господарства не виникає обов’язок з подання податкових декларацій з плати за землю за такі земельні ділянки.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4673/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Преференція в оподаткуванні будівель промисловості

ГУ ДФС у Запорізькій області нагадало, що з метою застосування норм підпунктів «є» та «ж» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ до будівель промисловості відносять об’єкти нерухомості, які у ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промислові», до будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносять об’єкти нерухомості, які у ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення таких об’єктів.

/ІПК від 06.11.2018 р. № 4704/ІПК/08-01-13-02-11/

РРО

Застосування касової книги на відокремленому підрозділі

ГУ ДФС у Київській області роз’яснило, що філія підприємства, яка здійснює готівкові розрахунки із застосуванням РРО, може не застосовувати касову книгу у разі непроведення операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4698/ІПК/10-36-14-06-22/

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Взаємозалік зустрічних однорідних вимог для погашення боргу

ГУ ДФС в Одеській області пояснило, що нормативними документами не передбачена можливість проведення заліку за експортними операціями при наявності судового спору, а також за зобов’язаннями в дол. США.

Крім того, договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Нацбанком України.

/ІПК від 01.11.2018 р. № 4654/ІПК/15-35-14-02-03/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Здійснення діяльності за договорами доручення

ГУ ДФС у Полтавській області нагадала, що у день отримання фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуг) за договорами доручення у Книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

При цьому при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається сума отриманої винагороди повіреного (агента) з графи 6 Книги.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4657/ІПК/16-31-13-02-15/ІПК/

Внесення ФОП-«єдинником» коштів на власний рахунок

ГУ ДФС у Харківській області пояснило, що кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності, включаються до доходу ФОП — платника єдиного податку з урахуванням вимог ст. 292 ПКУ.

Однак якщо ФОП — платник єдиного податку вносить у погодженому з банком порядку суму готівки на свій розрахунковий рахунок, який відкритий для здійснення підприємницької діяльності, яка на момент внесення вже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу «виручка за певний період» та вдруге така виручка не включається до доходу платника єдиного податку і не відображається у Книзі.

/ІПК від 05.11.2018 р. № 4696/ІПК/20-40-13-02-11/

Надходження у валюті, які включаються до доходу

ГУ ДФС у м. Києві пояснило, що до доходу платника єдиного податку третьої групи — фізичної особи — підприємця при надходженні валютної виручки включається:

  • сума, що надійшла на поточний рахунок платника у гривнях після обов’язкового продажу 50 % валютної виручки банком на дату зарахування грошей у гривнях;
  • залишок (50 %) виручки в іноземній валюті, який не підлягає обов’язковому обміну в гривнях за офіційним курсом Нацбанку України, що діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.

Позитивна різниця, яка виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.

/ІПК від 02.11.2018 р. № 4660/ІПК/26-15-13-06-12/