Інтерв’ю

Станіслав БАЛУЄВ: «Черги на кордоні зникнуть»

19.11.2018 / 15:07

Закарпатська митниця ДФС, яка по праву вважається західними воротами України, має велику ділянку кордону — 467 км і забезпечує роботу 19 пунктів пропуску автомобільного, пішохідного, залізничного та повітряного сполучення. Про те, чим живе Закарпатська митниця сьогодні, її проблеми та перспективи — в інтерв’ю з її очільником Станіславом БАЛУЄВИМ.

фотоПункти пропуску Закарпатської митниці ДФС знаходяться на перетині кордонів всіх чотирьох країн — європейських сусідів України. Наскільки ці пункти пропуску відповідають сучасним потребам?

Наразі актуальним для Закарпатської митниці ДФС є питання накопичення автомобільних транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення та перед ними. Тому необхідно забезпечити розвиток прикордонної інфраструктури. Це можливо здійснити шляхом реконструкції та модернізації існуючих автомобільних пунктів пропуску, відкриття нових та облаштування перед пунктами пропуску зон сервісного обслуговування осіб і транспортних засобів та запровадження електронних черг.

Зараз  процес реконструкції пунктів пропуску відновлено й можна з упевненістю сказати, що буде продовжено у 2019 р.

Тобто ми побачимо ще ефективнішу боротьбу з контрабандою?

Боротьба з митними правопорушеннями, зокрема з контрабандою, — це один з основних напрямів роботи митниці, і показники у цьому напрямі мають тенденцію до зростання. За десять місяців 2018 р. Закарпатською митницею запроваджено більше 5 000 справ про порушення митних правил на загальну суму понад 85 млн грн. Наприклад, минулого року за цей термін — 3 658 справ на понад 32 млн грн. Після установки сканерів ми справді можемо розраховувати на додатковий інструмент, який дасть змогу якісніше працювати і максимально перекривати незаконне переміщення товарів, зокрема тютюнових виробів. І якщо у короткостроковій перспективі можемо прогнозувати збільшення кількості виявлення правопорушень, пов’язаних із приховуванням товарів, то у довгостроковій — наявність скануючої системи та поширення інформації про результати її роботи виконуватиме більшою мірою превентивну функцію.

Ви стверджуєте, що спостерігається тенденція зростання транспортного потоку через митний кордон України на існуючих пунктах пропуску. Однак їх потужності не вистачає. Наскільки реалістично, що невдовзі на кордоні з’являться нові пункти пропуску?

Наразі з 18-ти перспективних пунктів пропуску для області пріоритетними є будівництво восьми. Це ті, які вже закріплені в міждержавних угодах, наприклад, пункт пропуску без обмежень ваги транспортних засобів «Біла Церква — Сігет» — румунський напрямок, «Дийда — Берегдароц» — угорський напрямок. Зі Словаччиною — це «Соломоново — Чієрна».

Перспективним та дуже актуальним є питання відкриття пункту пропуску «Паладь Комарівці — Руське» з обмеженням ваги транспортних засобів до 7,5 т. Знаходячись на відстані 25 км від обласного центру, його відкриття значно розвантажило б пункт пропуску «Ужгород».

Сервісні зони. Що це таке, і чи вплине реалізація цього проекту на зменшення черг на кордоні, адже експорт товарів до Європи тільки збільшуватиметься?

Автомобільна сервісна зона — місце, де цілодобово надається весь необхідний для водіїв транспортних засобів комплекс послуг, пов’язаний із перетином державного кордону: стоянка з цілодобовою охороною; зважування вантажних автомобілів у напрямку «виїзд з України»; зберігання товарів та ТЗ; розвантажувально-навантажувальні послуги; медичні послуги; готельні послуги; послуги харчування та санітарно-гігієнічні послуги.

Наприклад, ДФС володіє земельною ділянкою площею 1,9 га перед пунктом пропуску «Дякове — Халмеу», яку можна використати для створення сервісної зони з орієнтовним розміщенням 80 вантажних машин.

Організоване накопичення ТЗ у сервісних зонах дасть змогу впорядкувати рух автомобілів перед пунктами пропуску та організувати онлайн-сервіс перетину митного кордону у напрямку «виїзд з України». Останнє перебуває на стадії формування технічного завдання. Міжнародний досвід свідчить, що зазначене дозволяє щонайменше спрогнозувати час перетину кордону й загалом скоротити час очікування на 10 — 30 %. Особ­ливо зручним цей сервіс має стати для місцевих підприємств, що працюють з давальницькою сировиною, які можуть чітко прогнозувати рух своїх вантажівок відповідно до виробничого циклу.

Додатковим ефектом від функціонування таких сервісних зон буде: по-перше, збільшення робочих місць у сфері обслуговування; по-друге — створення належної інфраструктури для покращення митної логістики, зокрема здійснення митного оформлення товарів на кордоні.

Створення сервісних зон передбачено Програмою розвитку прикордонної інфраструктури області до 2022 р. Звідки планується залучати кошти на їх реалізацію?

Передусім це можуть бути кошти Держбюджету. Й відповідні запити митницею готуються. Також це різного роду міжнародна технічна допомога, залучати яку можуть ДФС, митниця, інші суб’єкти господарювання, в тому числі й ОДА.

Крім того, перспективним джерелом фінансування може стати механізм державно-приватного партнерства. Попри його складність, митниця готова працювати у відповідному напрямі, потрібна ініціатива суб’єктів іншої сторони — приватного сектору.

Відтак поняття черги «перед» чи «у пункті» пропуску у класичному розумінні однозначно буде змінено. У комплексі діючі та перспективні пункти пропуску та сервісні зони мають забезпечити повноцінну реалізацію логістичних переваг унікального розміщення Закарпаття у центрі Європи та конвертувати наявні вигоди у реальне зростання соціально-економічного добробуту.

Це все плани, перспективи, а яка економічна ефективність діяльності Закарпатської митниці ДФС, скільки коштів спрямовано до бюджету, скільки — на ремонт доріг?

Насамперед слід сказати про індикативні показники, які доведені Мінфіном до Закарпатської митниці. Насправді вони дуже напружені і їх важко виконати, не те що перевиконати. Наразі митницею спрямовано до бюджету 4 млрд 625 млн грн, що на 37 % більше аналогічного періоду минулого року. За 10 місяців поточного року ми перевиконали показники більше ніж на 1 млрд 265 млн грн, так половина від перевиконаних показників саме по загальному фонду йде на дорожній експеримент — на реконструкцію доріг в області. Цьогоріч вже понад 107,3 млн грн ми дали саме на закарпатські дороги.