Аналітика

Огляд ІПК

26.11.2018 / 09:20

ПДВ

Компенсація витрат на оплату комунальних послуг попередньому власнику

ДФС України роз’яснено, що отримання платником податку — попереднім власником нежитлової будівлі компенсації понесених ним витрат з оплати комунальних послуг від нового власника нежитлової будівлі (до дати розірвання договору із постачальником таких послуг) не є оплатою вартості послуг для цілей оподаткування ПДВ.

Таким чином, отримання платником податку коштів від нового власника нежитлової будівлі як компенсації понесених витрат з оплати комунальних послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 13.11.2018 р. № 4814/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Подання Заяви № 1-ПДВ

Якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, і їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву № 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу Заяву № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку. Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн.

/ІПК від 15.11.2018 р. № 4839/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання зіпсованих товарів з подальшою переробкою та постачанням як вторсировини

При списанні зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою за правилами п. 198.5 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ для такої реєстрації терміни, зведену податкову накладну, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.

При подальшому постачанні отриманої після переробки зіпсованих товарів вторинної сировини за ціною, яка відповідає їх балансовій вартості, податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за правилом «першої події» виходячи з договірної ціни продажу, яка відповідає балансовій вартості таких товарно-матеріальних цінностей.

/ІПК від 15.11.2018 р. № 4838/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПН з помилкою у коді товару

Назва товарів/послуг (номенклатура) та код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП у податковій накладній повинні відповідати первинним документам та договору на постачання таких товарів/послуг.

У податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту відображаються суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які складені з дотриманням норм ПКУ на підставі первинних (бухгалтерських) документів та зареєстровані в ЄРПН. Податкова накладна, у якій допущено помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (у тому числі у разі, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН). Для виправлення помилок, допущених у такій податковій накладній, платник податку має право скласти та зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, який буде підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту (у разі дотримання інших умов для формування податкового кредиту, визначених ПКУ). Для виправлення помилок, допущених у податковій звітності з ПДВ, платник податку має надіслати уточнюючий розрахунок до відповідної податкової декларації.

/ІПК від 15.11.2018 р. № 4836/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги з декларування товарів

З приводу ситуації, коли особа здійснює діяльність з надання послуг на території України з декларування товарів та інших супутніх послуг та має повноваження від власника вантажу (контрагента) на сплату єдиного збору, який справляється на митниці при переміщенні транспортних засобів та вантажів через державний кордон, ДФС України роз’яснено, що чинне законодавство передбачає можливість, а не обов’язок здійснення сплати єдиного збору іншою особою, яка уповноважена власником або перевізником на здійснення вказаного розрахунку з бюджетом та не встановлює обов’язок з його сплати солідарно з декларантом.

Оскільки контрагент відшкодовує особі вартість витрат зі сплати єдиного збору, такі витрати є складовою частиною послуг з декларування товарів та оподатковуються ПДВ в загальновстановленому порядку.

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4786/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Визнання платника ПДВ банкрутом

ДФС України, досліджуючи питання застосування положень чинного законодавства при здійсненні процедури анулювання реєстрації ПДВ платника-банкрута, зазначила, що нормами п. 184.1 ПКУ не передбачено такої підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ, як прийняття господарським судом постанови про визнання боржника — юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Отже, від моменту відкриття ліквідаційної процедури і до її завершення боржник, зареєстрований як платник ПДВ, залишається платником цього податку, у зв’язку з чим на нього поширюються правила оподаткування, визначені розділом V ПКУ щодо нараховування та сплати ПДВ.

/ІПК від 13.11.2018 р. № 4803 /6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ТМЦ не повернули з відповідального зберігання

ДФС України нагадала, що операція з передачі ТМЦ на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ. Втім, якщо після закінчення строку такого зберігання, визначеного договором, зберігач не повертає ТМЦ платнику податку, такі ТМЦ вважаються поставленими, та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ за такими ТМЦ не нараховуються.

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відшкодування за втрачений товар

При розгляді питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування ДФС зазначено, що кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому норми п. 198.5 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Визнання заборгованості безнадійною

ДФС України вкотре нагадала, що у разі відсутності майна у боржника — фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості визнання такої заборгованості безнадійною можливе за умови, що здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Крім того, зазначено, що заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з ознак, наведених у пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ.

У разі якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документа, тобто виконавче провадження у справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним.

/ІПК від 16.11.2018 р. № 4850/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата членських внесків «неприбутківцям»: які податкові наслідки

Якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінрезультат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

/ІПК від 15.11.2018 р. № 4827/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів

У разі утворення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу в порядку, визначеному законами України від 10.07.2003 р. № 1087-IV та від 17.07.97 р. № 469/97-ВР, таким кооперативом не можуть бути дотримані вимоги стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення організації в порядку, що регулює діяльність такої організації, та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.

Тож сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПКУ, не підлягають включенню до Реєстру та зобов’язані нараховувати і сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 16.11.2018 р. № 4849/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата одноразового вступного та членського внеску на користь представництва міжнародної організації

Оскільки одноразовий вступний та членський внесок сплачується на користь представництва міжнародної організації, яке не перебуває в Реєстрі неприбуткових установ і організацій, то фінрезультат до оподаткування не підлягає коригуванню відповідно до пп. 140.5.9 ст. 140 ПКУ.

Щодо різниць, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), слід зазначити, що у разі якщо для сплати одноразового вступного та членського внеску створювались забезпечення (резерви) витрат майбутніх періодів, то застосовуються різниці, передбачені пп. 139.1.2 ст. 139 ПКУ.

/ІПК від 16.11.2018 р. № 4846/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів

ДФС України повідомлено, що доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. У разі якщо нараховані проценти за кредитом не виплачуються нерезиденту та списуються кредитором — нерезидентом у зв’язку з прощенням заборгованості за такими процентами, то дохід такого нерезидента з джерелом походження з України у вигляді процентів у розумінні п. 141.4 ст. 141 ПКУ відсутній. У разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів такі доходи підлягають оподаткуванню, незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Податок з доходів нерезидентів у цьому випадку сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

/ІПК від 15.11.2018 р. № 4830/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Договори на платній основі між «неприбутківцями»

Укладення ОСББ та ЖБК, які мають статус неприбуткової організації, договорів про право доступу на платній основі до інфраструктури багатоквартирного житлового будинку та їх виконання не є підставою для виключення таких організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо дотримано норм законодавства, що регулюють діяльність відповідних неприбуткових організацій, і отримані доходи від надання права доступу до інфраструктури багатоквартирного житлового будинку неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

/ІПК від 09.11.2018 р. № 4770/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Внесення корпоративних прав до статутного капіталу

ДФС України зазначила, що суми внесених (отриманих) інвестицій, що були внесені (отримані) у формі, відмінній від грошової, враховуються при розрахунку вартісного критерію контрольованої операції.

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4782/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Надання документів для перевірки

ДФС України повідомлено, що платник податків зобов’язаний надати у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки посадовим (службовим) особам контролюючих органів, які проводять перевірку з питань дотримання принципу «витягнутої руки», у тому числі облікові регістри, реєстри, відомості аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку.

/ІПК від 16.11.2018 р. №4848/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Дохід від продажу майнового паю: коли з ПДФО

ДФС України зазначила, що сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.40 ст. 165 ПКУ).

Натомість якщо платником податку — фізичною особою — резидентом здійснюється продаж майнового паю, на який не поширюються норми вищезазначеного підпункту, то дохід, отриманий від такого продажу, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується ПДФО та ВЗ на загальних підставах. При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення вказаного доходу у формі № 1ДФ.

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4783/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Дохід від продажу нерухомості: за яких умов без ПДФО

ДФС України стверджує, що не оподатковується дохід, отриманий платником податку — фізичною особою від продажу об’єкта нерухомості (земельної ділянки) за умови дотримання вимог п. 172.1 ст. 172 ПКУ:

  • об’єкти продажу: житловий будинок, квартири або їх частини, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки;
  • не більше як одного з зазначених протягом звітного податкового року;
  • перебування зазначеного майна у власності платника податку понад три роки;
  • для земельних ділянок визначається розмір, встановлений ст. 121 ЗКУ для безоплатної передачі.

У разі недотримання цих вимог — вказаний дохід оподатковується на загальних підставах.

/ІПК від 13.11.2018 р. № 4794/П/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Адвокатська діяльність найманого працівника: що з ЄСВ

ДФС України дотримується думки, що платник єдиного внеску, зокрема особа, яка провадить адвокатську діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної законодавством бази нарахування єдиного внеску незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць (у 2018 р. — 819,06).

/ІПК від 12.11.2018 р. № 4780/С/99-99-13-02-03-14/ІПК
та ІПК від 13.11.2018 р. № 4844/З/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Витрати, пов’язані з орендою рухомого майна

ДФС України вважає, що фізична особа — підприємець орендар має право відносити до витрат господарської діяльності витрати на оренду рухомого майна (вантажного причепа) згідно з договором оренди, на підставі документального підтвердження факту їх сплати та використання майна.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4734/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК/

Виплата доходу нерезиденту

ДФС України пояснила, що фізична особа — підприємець, яка здійснює на користь нерезидента — юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК/

Відсотки за користування кредитними коштами

ДФС України нагадала, що фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат витрати зі сплати відсотків банку при укладенні кредитних договорів з банками незалежно від того, що кредит отримувався для здійснення підприємницької діяльності.

/ІПК від 08.11.2018 р. № 4736/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК/

Укладання договорів комісії між «єдинниками»

ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що нормами ПКУ не передбачені обмеження щодо здійснення діяльності фізичних осіб платників єдиного податку другої групи в частині укладання договорів комісії з платником єдиного податку четвертої групи.

/ІПК від 09.11.2018 р. № 4772/ІПК/26-15-13-06-12/

Право «єдинника» на збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі

ГУ ДФС у Харківській області пояснено, що операція збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі не перешкоджає перебуванню підприємства — платника єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.

/ІПК від 09.11.2018 р. № 4773/ІПК/20-40-12-03-25/

РРО

Заокруглення у чеку: як провадити

ДФС України при розгляді питань щодо заокруглення у фіскальному чеку дійшла таких висновків:

  • суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку таким чином: після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»; в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом;
  • до підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення;
  • база оподаткування ПДВ тієї чи іншої операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому ст. 188 ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об’єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ). При цьому нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких заокруглень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ. Тож при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену ст. 187 ПКУ, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ст. 188 ПКУ, та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН;
  • ПКУ не передбачено коригування фінрезультату підприємства на округлені суми під час проведення готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги). Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування, який використовується платником податку для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. У декларації з податку на прибуток підприємств суми показників податку на прибуток підприємств відображаються у гривнях без копійок з відповідним заокругленням;
  • сума заокруглення у бік зменшення, відображена у розрахункових документах при продажу товару (робіт, послуг) фізичній особі — платнику податку (збору) за готівку, у розумінні ПКУ не є доходом, отриманим таким платником як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для цього платника.

/ІПК від 14.11.2018 р. № 4823/6/99-99-14-05-01-15/ІПК,

ІПК від 14.11.2018 р. № 4822/6/99-99-14-05-01-15/ІПК,

ІПК від 14.11.2018 р. № 4821/6/99-99-14-05-01-15/ІПК,

ІПК від 14.11.2018 р. № 4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК,

ІПК від 14.11.2018 р. № 4819/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

та ІПК від 13.11.2018 р. № 4800/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/