Аналітика

Відшкодування збитків: коли нараховувати ПДВ?

10.12.2018 / 11:16
Відшкодування збитків:  коли нараховувати ПДВ?
ДФС вважає, що кошти, які надходять платнику ПДВ на банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого, яка включається до бази оподаткування ПДВ. Однак існує думка, що у випадку знищення (пошкодження) майна на дату встановлення такого факту платнику податків необхідно нарахувати податкові зобов’язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Адже таке майно вже не використовуватиметься у господарській діяльності (с. 15).


Сума відшкодованих збитків — компенсація вартості майна, що підлягає оподаткуванню ПДВ

Індивідуальна податкова консультація від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 Господарського кодексу України (далі — ГКУ).

Відповідно до пункту 1 статті 226 ГКУ учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, — зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

При цьому згідно із частиною першою статті 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташовано на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

При цьому норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Втрата майна: ПДВ за фактом знищення?

Наталія САЛОВА, керуючий партнер, аудитор

ПКУ не містить у визначенні «постачання товарів» та «постачання послуг» таких операцій, як «відшкодування вартості втраченого майна», «відшкодування збитків», «відшкодування втраченої вигоди», «відшкодування штрафів».

Академічне тлумачення слова «відшкодування» — те, що повертається комусь за зроблену шкоду, витрати1 — теж не пов’язує «відшкодування» з «постачанням».

1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 1. — 1970. — С. 664 (прим. авт.).

Водночас ДФС України постійно та наполегливо вбачає у «відшкодуванні» об’єкт оподаткування ПДВ.

Частиною першою ст. 225 ГКУ визначено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною;
  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною;
  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Під збитками слід розуміти витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга ст. 224 ГКУ).

Натомість в ІПК від 12.11.2018 р. № 4790/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначається, що при отриманні відшкодування за втрачений товар за договором транспортного експедирування кошти, що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ. При цьому норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такому випадку не застосовуються.

На думку автора, такий висновок є неоднозначним. Адже у випадку знищення (пошкодження) майна на дату встановлення такого факту платник податку чітко розуміє, що таке майно не використовуватиметься у господарській діяльності. Отже, він зобов’язаний на підставі пп. «в» п. 198.5 ст. 198 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. А факт отримання відшкодування вартості майна може відбутись через декілька місяців, а може і взагалі не відбутись. Тобто ІПК пропонує ігнорувати положення ПКУ та нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на дату отримання коштів від винуватця.

«Гарячі лінії»

Дата: 6 червня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42