Аналітика

Контрольовані іноземні компанії: проблеми можливої ідентифікації та майбутнього оподаткування

11.02.2019 / 09:41

На початку 2017 р. Україна приєдналася до плану Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо протидії розмиванню податкової бази й виведенню прибутку з-під оподаткування (План BEPS). Як відомо, План BEPS складається з 15 кроків. При цьому увесь План BEPS є обов’язковим для країн «Великої двадцятки». Інші країни можуть приєднуватися до Плану поступово. Щоб увійти до так званої інклюзивної групи, вони повинні імплементувати мінімальний стандарт — кроки № 5, № 6, № 13 і № 14 цього Плану.

Спочатку Україна так і планувала зробити. Адже План BEPS фактично є світовою податковою революцією. У передмові до кроку 3 Плану BEPS наводиться така його оцінка: «Пакет заходів BEPS є першим значним відновленням міжнародних податкових правил майже за сторіччя». Поступово (частинами) освоювати дуже незвичні для українського платника податків новації Плану BEPS набагато легше. Однак підготовлений минулого року законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази й виведенню прибутку з-під оподаткування» (далі — законопроект) передбачає імплементацію не чотирьох, а восьми кроків плану.

Серед незапланованих раніше кроків у законопроекті з’явився крок 3 Плану BEPS «Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК)». Норми, пов’язані з оподаткуванням КІК, досить незвичні для вітчизняного законодавства й насамперед для розуміння їх платниками податків. Об’єктом оподаткування в КІК є прибуток підприємства, а платником податку — фізична особа, яка контролює підприємство. Спробуємо розібратися зі змістом новації, розглядаючи її крізь призму Плану BEPS. Почнемо з питань ідентифікації КІК.

Доступ до матеріалу обмежений і доступний тільки передплатникам після авторизації
Підпишіться на журнал і Ви отримаєте доступ до всіх публікацій друкованого видання