Перспективи імплементації Плану протидії BEPS та його вплив на валютне регулювання

Олена Жукова, 
керівник робочої групи з ТЦУ в Громадській раді при ДФС України, адвокат, аудитор

«У передмові до кроку 3 плану BEPS «Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК)» йдеться про те, що пакет заходів BEPS є першим суттєвим оновленням міжнародних податкових правил майже за сторіччя. Тому імплементація цього кроку — це кардинальна і жорстка ломка стереотипів вітчизняного оподаткування для підприємців і бухгалтерів, які виросли на звичних поняттях бухобліку та економіки».

«Основна новація КІК передбачає включення до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої (фізичної) особи частини прибутку контрольованої компанії з подальшим його оподаткуванням за ставками ПДФО.

Крім того, «контролер» зобов’язаний надавати:

• річну декларацію про майновий стан і доходи;
• звіт про КІК з додатком копії фінансової звітності КІК, що підтверджують отриманий прибуток;
• за запитом податківців документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК у разі якщо обсяг операцій КІК з нерезидентом, що підлягають ТЦУ-контролю, перевищує 10 млн грн на календарний рік. Така документація має бути подана податковому органу протягом 60 днів. У іншому випадку податковий орган має право збільшити розмір прибутку КІК для оподаткування на 30 % вартості доходів або витрат, за якими не подано документацію;
• повідомлення про: придбання частки в іноземній юридичній особі; створення (заснування) освіти без статусу юридичної особи; відчуження частки в іноземній юридичній особі.»

«Передбачається 10-кратне — порівняно з ТЦУ-штрафами — зростання штрафів за порушення термінів надання і порядку складання звітів про КІК. Такі штрафи будуть стягувати за:

• неподання (несвоєчасне подання) звіту про КІК — у сумі 1000 мі­німальних зарплат (далі — МЗП), що наразі становить  4 173 000,00 грн;
• невідображення у звіті про КІК необхідних даних — штраф у розмірі 3 % від суми невідображених операцій КІК, або 25 %, суми невідображеного скорегованого прибутку КІК, але не більш ніж 3000 МЗП (12 519 000,00 грн);
• неподання повідомлення про придбання/продаж частки КІК — у розмірі 500 МЗП, або 2 086 500,00 грн, тощо.

Гігантські розміри штрафів, що накладаються на фізичних осіб за помилки, пов’язані з поданням звітності про КІК, ставлять під сумнів саму можливість ведення ними такого бізнесу. Тому до моменту прийняття закону необхідно відкоригувати суми штрафів до прийнятного рівня, а також усунути інші недоліки цього законопроекту».