Аналітика

Огляд відповідей ДФС

18.02.2019 / 10:05

/за поточними матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)/

Категорія ЗІР

Питання

Коротка відповідь

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

101.24

Порядок виправлення помилок у податковій звітності з ПДВ

 

Показники якої колонки уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової декларації з ПДВ відображаються у додатку 3 та додатку 4 до уточнюючого розрахунку у разі виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, в результаті чого збільшується сума бюджетного відшкодування, або помилок, які не впливають на суму бюджетного відшкодування?

У разі виправлення платником податку помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, в результаті чого збільшується раніше задекларована сума бюджетного відшкодування (рядок 20.2), у додатку 3 та додатку 4 до декларації, які подаються у складі уточнюючого розрахунку, відображаються вартісні показники (сума збільшення), які відповідають даним колонки 6 рядка 20.2 уточнюючого розрахунку.

У випадку заповнення уточнюючого розрахунку при виправленні помилок, в результаті чого зменшується сума бюджетного відшкодування, кожна конкретна ситуація потребує детального аналізу податкової звітності та наявності інформації щодо повернутої платнику податку суми бюджетного відшкодування.

Виправлення помилки, допущеної у додатку 3 та/або додатку 4 до декларації, яка не вплинула на суму бюджетного відшкодування (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період), здійснюється так: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (зазначаються зі знаком «–»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.

У разі виявлення помилки у додатку 4 до раніше поданої декларації в реквізитах банківського рахунку платник податку зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок, графи 4 та 5 якого повинні мати однакові показники, графа 6 — відповідно нульове значення показника, до якого додати додаток 4, в якому заповнюються виправлені реквізити банківського рахунку, період та задекларована сума бюджетного відшкодування

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

102.04

Оподаткування неприбуткових підприємств, установ та організацій (заповнення звітності)

 

Які наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання тощо) відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПКУ?

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації — вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 і пп. 133.4.2 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток

102.05

Нарахування амортизації

 

Чи підлягають амортизації у податковому обліку активи з права користування за договорами оренди та чи коригується фінансовий результат до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації таких активів?

Актив з права користування — визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (пп. 14.1.12 ст. 14 ПКУ).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пунктів 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ.

При цьому згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ вимоги пунктів 138.1 — 138.3 цієї статті не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди

102.13

Інші питання щодо визначення фінансового результату

 

В яких випадках платник податку повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30 % вартості придбаних товарів, робіт, послуг у неприбуткових організацій або нерезидентів відповідно до пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ?

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів

 

 

і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб — нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 ПКУ;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабміном відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

При цьому якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»

102.18

Особливості оподаткування нерезидентів

 

Чи є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, надана в електронному вигляді, підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування?

Нормами ПКУ не передбачено використання в електронному вигляді довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі — довідка) для цілей ст. 103 ПКУ, тому така довідка не може бути підставою для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Підставою для застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування є довідка на паперовому носії, яка належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України

Хто є платником податку на доходи нерезидента при здійсненні страхових виплат/страхових платежів на користь нерезидента через посередника (агента, брокера) у межах договору страхування або перестрахування?

У разі якщо резидент страховий посередник (брокер або агент) здійснює страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків на користь нерезидента, то обов’язок оподаткування відповідних сум згідно з пп. 141.4.5 ст. 141 ПКУ покладається на такого страхового посередника (брокера або агента)

102.23

Звітність

102.23.02

Заповнення звітності

 

Чи подається фінансова звітність з виправленими показниками до додатка ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та яким чином?

У разі якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» податкової декларації з податку на прибуток підприємств за минулий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток повинен подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності в паперовій формі така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання

ПОДАТОК НА ДОХОДИ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

104.04

Порядок визначення доходів

 

Чи включається до складу доходів (витрат) фізичної особи — підприємця на загальній системі оподаткування вартість проданого (безоплатно переданого) касового апарату?

 

У разі продажу касового апарату, який відноситься до основного засобу, дохід фізичної особи — підприємця збільшується на суму вартості проданого об’єкта (але не менше залишкової вартості), визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку. Водночас така фізична особа має право включити до складу витрат залишкову вартість реалізованого об’єкта основних засобів.

При безоплатній передачі придбаного касового апарату (основного засобу) фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат звітного періоду суму залишкової вартості такого об’єкта, яка виникла на кінець місяця, в якому відбувається така передача.

При цьому у разі безоплатної передачі касового апарату (основного засобу), який був отриманий фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування безкоштовно, така фізична особа зобов’язана включити до складу доходу суму залишкової вартості об’єкта, що безоплатно передається

ЄДИНИЙ ПОДАТОК ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ — СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ)

108.05

Інші питання

 

Чи має право юридична особа — платник єдиного податку третьої групи здійснити продаж автомобіля, який входить до складу основних засобів?

 

Юридична особа — платник єдиного податку третьої групи має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі.

При цьому при продажу основних засобів юридичними особами — платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

109.04

Суб’єкти господарської діяльності, які мають право здійснювати розрахунки з застосуванням книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, для яких встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій

 

Чи необхідно застосовувати РРО фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку, яка здійснює реалізацію виробів медичного призначення та ветеринарних лікарських засобів у ветеринарних аптеках (пунктах)?

При реалізації фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку у ветеринарних аптеках (пунктах) ветеринарних лікарських засобів та ветеринарних препаратів, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві, РРО не застосовується.

Водночас якщо на господарському об’єкті фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО (наприклад, вироби медичного призначення), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

112.05

Порядок обчислення та подання податкової декларації

 

Чи може суб’єкт господарювання виправити помилки, допущені у податковій декларації з плати за землю на поточний рік, у одній уточнюючій податковій декларації як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань за якими минув, так і за місяці, строк сплати за якими не настав?

Оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісяця, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань за якими минув, так і за місяці, строк сплати за якими не настав

 

З якої дати платник повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нової довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки?

У разі отримання протягом року нової довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки платник зобов’язаний уточнити показники декларації з плати за землю з дати набрання чинності затвердженого уповноваженим органом відповідного рішення щодо виконаної нормативної грошової оцінки

 

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

116.11

Акцизні склади та контроль за сплатою податків

 

Який порядок реєстрації акцизних складів, на території яких провадиться діяльність з вироблення, оброблення (перероблення), змішування, фасування, зберігання, одержання чи видачі пального?

ПКУ не визначається порядок реєстрації акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, оскільки встановлено законодавчі умови, за наявності яких приміщення вважається акцизним складом.

Водночас розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 м3, — не пізніше 01.07.2019 р;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 м3, але не перевищує 20 000 м3, — не пізніше 01.10.2019 р.;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м3, — не пізніше 01.01.2020 р.

Також особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб — підприємців до початку здійснення реалізації пального

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК

120.04

Порядок обчислення

 

Який порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення?

 

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 т за рік.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (незалежно від того чи отримано дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ст. 249 ПКУ.

Статтею 243 ПКУ встановлено ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

120.09

Інші питання

 

Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення атмосфери?

 

До стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, мініелектростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами

ТУРИСТИЧНИЙ ЗБІР

123.02

Ставка збору та база справляння збору

 

Які ставки туристичного збору застосовують суб’єкти господарювання, у разі якщо сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не переглянули ставки на 2019 р.?

Для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 р. встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.

ПКУ передбачено, що у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прий­няття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (пп. 12.3.5 ст. 12 ПКУ)

ПЕРЕВІРКИ

136.06

Оформлення результатів перевірок

 

В який термін суб’єкт господарювання має право надати до контролюючого органу документи (копії), які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, що були відсутні під час проведення перевірки?

Документи, які підтверджують показники, відображені у податковій звітності, платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта перевірки

 

МИТНІ РЕЖИМИ

204.10

Переробка на митній території

 

Які документи надаються для отримання дозволу на переробку товарів на митній території України?

Поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає до контролюючого органу такі документи:

зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких товари були чи будуть ввезені на митну територію України;

технологічні схеми переробки;

договори на переробку товарів з іншими підприємствами;

інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи — висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка тощо

МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ

207.04

Інші питання

 

Які терміни зберігання органами доходів і зборів документів та відомостей, що подавались декларантами або уповноваженими особами для здійснення митного контролю?

Документи та відомості, у тому числі в електронній формі, що подавались до органів доходів і зборів декларантами, їх представниками, іншими заінтересованими особами, а також державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, у тому числі через єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», для здійснення митних формальностей, зберігаються органами доходів і зборів не менш як протягом 1095 днів з дня завершення митних процедур

ЄДИНИЙ ВНЕСОК НА ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ

301.04

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску (загальні питання)

301.04.02

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску фізичними особами — підприємцями

 

Чи звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи — підприємці у зв’язку із призовом на строкову військову службу?

Фізичні особи — підприємці, призвані на строкову військову службу, зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальних підставах

301.07

Підстави, строки та порядок проведення перевірок

 

Як проводиться камеральна перевірка звітності з єдиного внеску?

Камеральній перевірці підлягає вся звітність з єдиного внеску суцільним порядком. При цьому згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення такої перевірки не обов’язкова.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання — протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності

Повний текст відповідей розміщено у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР) zir.sfs.gov.ua

«Гарячі лінії»

Дата: 28 березня, Четвер
Час проведення: з 10:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42