Аналітика

Огляд ІПК

25.03.2019 / 09:49

ПДВ

Виплата нерезиденту упущеної вигоди

Розглядаючи питання визначення об’єкта оподаткування ПДВ у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг з розробки програмного продукту упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику таких послуг у зв’язку з достроковим розірванням ліцензійної угоди, ДФС України нагадала, що отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену на підставі п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Цим пунктом установлено, що для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства.

При цьому конкретні операції, за результатами яких кошти, що надходять платнику податків як компенсація упущеної вигоди, потребують аналізу документів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту та природу виплати більш детально і визначити/встановити наявність/відсутність об’єкта оподаткування ПДВ.

Оскільки у разі виплати платником ПДВ — отримувачем послуг упущеної вигоди нерезиденту-постачальнику за змістом розірваної угоди така виплата з метою оподаткування ПДВ може розглядатись як компенсація вартості таких послуг, а відтак підлягати оподаткуванню в порядку, визначеному ст. 208 ПКУ.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Постачання нерезиденту послуг з надання персоналу

У разі якщо платником ПДВ постачаються нерезиденту послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1009/ІПК/26-15-12-01-18/

 Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при наданні послуг з оренди

На дату першої події за операцією з постачання послуг з оренди постачальник таких послуг зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної на підставі п. 188.1 ст. 188 ПКУ, тобто виходячи з договірної вартості.

На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Надання послуг з оренди оформляється актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 994/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернуто частину оплати за непоставлені послуги після спливу 1095 днів з дати складання ПН

З 03.12.2017 р. суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ.

З огляду на зазначене ГУ ДФС у м. Києві роз’яснено, що у цьому випадку зменшення податкового кредиту слід здійснити на дату повернення передплати шляхом складання бухгалтерської довідки.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1007/ІПК/26-15-12-01-18/

Перегляд ціни раніше поставленого товару

Якщо після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної виходячи з перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання, відбувається зміна (зменшення/збільшення) ціни постачання, внаслідок чого відбувається зміна розміру перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання, платник має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН у загальновстановленому порядку

/ІПК від 12.03.2019 р. №992/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відшкодування працівниками вартості особистих телефонних розмов

Якщо платник не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів або телефонні переговори проводилися працівниками в особистих цілях, то на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання. При цьому при отриманні від працівника платника податків компенсації вартості послуг зв’язку додаткового об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 979/6/99-95-42-03-15/ІПК/

Наслідки отримання помилково перерахованих коштів

ДФС України при розгляді питання щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником податку помилково перерахованих грошових коштів пояснила, що повернення коштів, що були помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, є обов’язком такого неналежного отримувача.

При цьому у разі відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін, грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Збільшення ціни після попередньої оплати та постачання товару

У випадку коли перегляд (збільшення) ціни відбувається після здійснення попередньої оплати та постачання товару, постачальник має скласти розрахунок коригування до податкової накладної. В такому розрахунку коригування кожен з рядків податкової накладної, який відповідає товарній позиції, ціна на яку збільшилась, зазначається зі знаком «–», одночасно окремим рядком вказуються показники щодо цієї ж товарної позиції з правильною ціною (при цьому кількість не змінюється) та відповідно збільшеною вартістю. Обом рядкам присвоюється один і той же номер групи коригування, який зазначається в графі 2.2. розрахунку коригування.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 980/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Компенсація новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за кредит

ДФС України розглянула ситуацію, коли після підписання додаткової угоди до кредитного договору між банком, підприємством 1 (позичальником) та підприємством 2 (новим позичальником) всі зобов’язання по розрахунках із банком перейшли до нового позичальника, і зазначила, що така операція за своєю сутністю є операцією з переведення боргу. А отже, не є об’єктом оподаткування згідно з пп. 196.1.5 ст. 196 ПКУ.

При цьому у разі якщо умовами договору буде визначена компенсація позичальником новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, то така плата є складовою частиною операції з переведення боргу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, операція з надання позичальником компенсації новому позичальнику витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків за користування кредитом, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 944/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Дата складання РК у разі зміни кількості товару після передоплати

Якщо після отримання попередньої оплати та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товару, постачальник (продавець) на дату постачання товару складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 948/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Реєстрація платником ПДВ у разі продажу нерухомого майна

Операція з продажу товариством нерухомого майна є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

Отже, у разі здійснення операції продажу нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, обсяг якої перевищує 1 млн грн, товариство згідно з вимогами ПКУ повинно подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, що настає за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн. При цьому у разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з наступного робочого дня за вихідним, святковим або неробочим днем.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 946/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Одночасне повернення коштів і товару після сплину 1095 днів

ДФС України з приводу питання коригування податкового кредиту покупцем товару при поверненні йому постачальником коштів, сплачених за такий товар, з одночасним поверненням товару постачальнику у разі, якщо з моменту його придбання минуло більше 1095 днів зазначила, що після сплину 1095 днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкової накладної за операцією з постачання товару, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН.

У такій ситуації операція з повернення товару постачальнику визнається для платника податку — покупця операцією з постачання, за якою мають бути визначені податкові зобов’язання.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 950/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді роялті

ДФС України повідомлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента — юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України, визначених пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, у тому числі роялті, зобов’язаний відповідно до пп. 141.4.2 ст. 141 ПКУ утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.

/ІПК від 11.03.2019 р. № 964/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Переведення боргу за отриманим кредитом в інвалюті

ДФС України, розглядаючи питання оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з переведення боргу у нового боржника (позичальника) за отриманим кредитом першим боржником (позичальником) в іноземній валюті у банку, за умови, що всі учасники є юридичними особами — резидентами, зазначила таке.

Якщо сплата відсотків за користування кредитом новим позичальником здійснюється без отримання компенсації від першого позичальника при здійсненні операції з переведення боргу, то відповідні послуги нового позичальника є безоплатно наданими на користь першого позичальника.

Водночас якщо операція з переведення боргу здійснюється безоплатно, то залежно від категорії першого позичальника новому боржнику (позичальнику) слід враховувати таке.

Фінрезультат до оподаткування податкового (звітного) періоду нового позичальника збільшується на суму наданих послуг з оплати відсотків за користування кредитом, щодо яких відсутня компенсація з боку першого позичальника, у випадках та на умовах, встановлених пп. 140.5.9 та пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств такі різниці відображаються у рядках 3.1.9 та 3.1.10 додатка РІ до рядка 03 РІ такої декларації відповідно.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 944/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Коригування фінрезультату у разі порушення господарського зобов’язання

Кошти у вигляді неустойки, інфляційних сум та 3 % річних за порушення господарського зобов’язання збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі кошти нараховані на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 %.

/ІПК від 06.03.2019 р. № 923/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Організаційно-правові форми резидентів Німеччини

Оскільки до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, не включені резиденти Федеративної Республіки Німеччина з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ за умови, що ці резиденти не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів.

/ІПК від 11.03.2019 р. № 965/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
та від 11.03.2019 р. № 966/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Окремі зобов’язання платника

ДФС України дотримується думки, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою — підприємцем, зобов’язана сплачувати ЄСВ та подавати звітність з ЄСВ окремо як фізична особа — підприємець і як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

/ІПК від 12.03.2019 р. № 1017/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Строки сплати ЄСВ для ФОП

ДФС України нагадує, що фізичні особи — підприємці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. При цьому якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем. Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

/ІПК від 13.03.2019 р. № 1021/Н/99-99-13-02-01-14/ІПК/

Дивіденди оподатковуються військовим збором

ДФС України зазначила, якщо юридичною особою — емітентом корпоративних прав приймається рішення щодо нарахування дивідендів на користь власників таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, то сума нарахованих дивідендів не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.18 ст. 165 ПКУ. Водночас такі дивіденди оподатковуються військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 15.03.2019 р. № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Майно у власності менше трьох років: оподаткування доходу від продажу

ГУ ДФС в Одеській області роз’яснило, що дохід від продажу власником (фізичною особою — резидентом) об’єкта нерухомого майна за умови перебування такого майна у власності менше трьох років підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % в та військовим збором за ставкою 1,5 %.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1074/ІПК/15-32-13-01-07/

Разова/систематична матеріальна допомога: нарахування ЄСВ

Матеріальна допомога, що має систематичній характер, є базою нарахування ЄСВ. Водночас матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1083/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Звітність за попередній період, обчислення ЄСВ

ДФС України пояснила, якщо страхувальником не подавався звіт з ЄСВ за попередній звітний період (періоди), у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого ЄСВ застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати звіт за поточний звітний період та за потреби окремо за попередній період (періоди).

Крім того, обчислення ЄСВ за минулі періоді, здійснюється роботодавцем виходячи з розміру ЄСВ, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), у розмірі 22 %. Якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плата, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

/ІПК від 18.03.2019 р. № 1087/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

РРО

Продаж товарів за договорами комісії

Фізичні особи — підприємці, у тому числі які здійснюють продаж товарів за договорами комісії, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн грн, зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО з видачею в обов’язковому порядку розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 952/М/99-99-14-05-01-14/ІПК/

Безготівкові розрахунки

У разі здійснення суб’єктом господарювання розрахунків при продажу товару (наданні послуг) у безготівковій формі (перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок або при перерахуванні банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів), то в такому випадку дані розрахунки вважаються безготівковими та проводяться без застосування РРО. Документами, що підтверджують постачання товарів (надання послуги) при безготівкових розрахунках, можуть бути накладна, акт виконаних робіт, товарний чек або інший письмовий документ, що засвідчує передавання права власності на них від продавця до покупця.

При здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО відповідно до вимог Закону про РРО є обов’язковим.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 943/ІПК/26-15-13-05-06/

Облік готівки при наданні послуг з пасажирського перевезення

Якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.

Для обліку руху готівки при наданні послуг з пасажирських перевезень автомобільним транспортом на міських маршрутах суб’єкт господарювання може використовувати КОРО на окрему господарську одиницю (автобус, маршрутне таксі тощо), яка заповнюється на підставі розрахункових документів (квитків).

Приймання готівки від водія (автобус, маршрутне таксі тощо) оформлюється касиром прибутковим касовим ордером на загальну суму згідно з даними КОРО.

/ІПК від 07.03.2019 р. № 939/ІПК/10-36-14-06-20/

Відповідальність за неоприбуткування готівки

У разі використання РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звiтiв) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

Щодо відповідальності за невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, зазначено, що у разі використання КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (непов­ним та/або несвоєчасним) готівки, що порушує вимоги п. 11 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 29.12.2017 р. № 148.

За неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95).

/ІПК від 05.03.2019 р. № 904/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

Використання вендінгових ПТКС

ДФС України повідомлено, що за умови використання вендінгових програмно-технічних комплексів самообслуговування (автоматів з продажу товарів (послуг), що будуть мати можливість розрахунку за допомогою безконтактної технології оплати Pay Pass), такі ПТКС мають бути фіскалізовані.

/ІПК від 05.03.2019 р. № 902/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42