Інтерв’ю

Дмитро ЗАЙЦЕВ: «Процес забезпечення адекватного рівня бюджетних надходжень відбувається в умовах значного зменшення кількості перевірок бізнесу»

15.04.2019 / 09:47
Дмитро ЗАЙЦЕВ: «Процес забезпечення адекватного рівня бюджетних надходжень відбувається в умовах значного зменшення кількості перевірок бізнесу»

Про налагодження відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісне сервісне обслуговування платників податків та підвищення податкової культури, залучення інвестицій, забезпечення стабільного наповнення бюджету і збільшення доходів громад розповів  начальник Головного управління ДФС у Рівненській області Дмитро ЗАЙЦЕВ.

 

Дмитре Борисовичу, наскільки змінилися підходи бізнесу до сплати  податків і чи утримується на сьогодні баланс між наповненням бюджету та стимулюванням підприємницької ініціативи?

— На сьогодні у надходженнях до бюджетів усіх рівнів характерна позитивна динаміка. За підсумками роботи І кварталу поточного року до Зведеного бюджету України мобілізовано 2 024 млн грн.  У тому числі до держбюджету надійшло 875 млн грн, що на 127,9 млн грн більше порівняно з минулим роком;  до місцевих бюджетів Рівненщини  — 1 149 млн грн, що на 200 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2018 р.

Слід зазначити, що процес забезпечення адекватного рівня бюджетних надходжень відбувається в умовах значного зменшення кількості перевірок бізнесу. Нині в органах ДФС існує ризик-орієнтований підхід до діяльності платників податків та здійснення їх планування до перевірок. Перевіряються лише ті суб’єк­ти господарювання, які мають ризики щодо несплати податків та зборів. Так, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок у поточному році включено лише 69 суб’єктів господарювання — юридичних осіб, що вдвічі менше порівняно з минулим роком.

Порядок формування плану-графіка перевірок та критерії ризиків від провадження діяльності суб’єктів господарювання є відкритою інформацією, а самі річні плани-графіки документальних планових перевірок оприлюднюються на веб-порталі ДФС.

До речі, саме про це йшлося під час Всеукраїнського форуму, що нещодавно відбувся на Рівненщині, де представники влади, бізнесу, контролюючих органів, громадських організацій роботодавців та платників податків обговорили очікування бізнесу у зв’язку із закінченням дії мораторію на перевірки.

Які результати діалогу з бізнесом?

— Головне, що представники бізнес-спільноти та влади визначили ту золоту середину, яка дасть змогу почуватися комфортно обом сторонам, було напрацьовано дієві пропозиції.  А щодо збалансування інтересів бізнесу та контролюючих органів, то вирішено створити інститут регіональних бізнес-омбудсменів. І на рівні Рівненської ОДА вже напрацьовують можливість електронного робочого місця для омбудсмена. Ми розуміємо, що бізнесу необхідно постійно тримати руку на пульсі законодавчих змін.

Зрозуміло, але все ж таки стан бізнес-середовища та інвестиційного клімату напряму залежить від прозорості адміністрування податків…

— Не заперечую, але забезпечити прозорість адміністрування податків можна дуже простим способом — шляхом автоматизації  всіх процесів. Уже маємо гарні приклади, зокрема, запровадження електронної системи відшкодування ПДВ та блокування ризикових операцій. Завдяки електронізації процесу адміністрування ПДВ та практично повній ліквідації можливостей маніпуляцій з податковим кредитом надходження цього податку значно зросли. Для порівняння, якщо у 2017 р. в області  надходження ПДВ становили 987 млн грн, то у 2018 р. — 1 160 млн грн, а відшкодування податку збільшилось майже вдвічі і в минулому році становило 1 040 млн.

На сьогодні ДФС запустила тестову версію системи e-чек (е-Receipt).

У найближчій перспективі — запровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів «Електронна акцизна марка» та впровадження електронного аудиту.

Тобто реформування податкової системи, запровадження європейських стандартів обслуговування бізнесу зумовлюють забезпечення стабільного наповнення бюджету  і сприяють розвитку малого й середнього бізнесу?

— Саме так. Для прикладу: нині на теренах Рівненщині працює понад 21 тис. суб’єктів малого бізнесу.  Їх кількість порівняно з минулим роком збільшилася на  більш як півтори тисячі. Такі суб’єкти підприємництва у січні — березні вже сплатили 1 млрд  315 млн грн податків, що на 391 млн грн  перевищило надходження відповідного періоду минулого року.

Крім того, спрощена система оподаткування перевела платників єдиного податку до лав платників внесків до соціальних фондів. Це посилює соціальний захист як самих підприємців, так і їхніх працівників.

До речі, представники малого бізнесу забезпечили  майже 45 тис. робочих місць найманим працівникам.

Щодо захисту найманих працівників, то які здійснюєте кроки в напрямі детінізації ринку праці?

— На сьогодні фахівці Головного управління у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, проводять активну роз’ясню­вальну роботу серед рівнян, проводять обстеження місць здійснення підприємницької діяльності. У результаті проведених заходів  у зазначеному напрямі роботодавці нашої області лише за три останні місяці вже уклали додатково понад 700 трудових угод з найманими працівниками.

Наскільки громади спроможні сьогодні залучати кошти завдяки наявним природним багатствам, якими славиться Рівненщина?

— За умови, що всі заготівельники працюють прозоро, сплачують податки, громади щороку можуть отримувати немалі кошти для вирішення своїх соціально-економічних питань. Лише минулого року учасники заготівельного бізнесу спрямували до місцевих бюджетів 3,1 млн грн рентної плати за спецвикористання дикорослої продукції. Сума сплаченої ренти протягом ягідно-грибного сезону в області перевищила показники 2017 р. удвічі.

Крім того, Рівненська область володіє значним лісоресурсним потенціалом — 40,1 % загальної площі земель. Ефективне використання таких значних запасів лісових ресурсів дозволяє забезпечити стабільний розвиток економіки області на тривалу перспективу. Заготівлю деревини в порядку рубок головного користування та під час проведення інших заходів на території області здійснюють 38 суб’єктів господарювання — юридичних осіб. Цього року вже понад 18,4 млн грн податків за користування лісовими ресурсами краю поповнили скарбниці місцевих громад області. Крім того, 5,7  млн грн надійшло до Держбюджету України.

Отож представники місцевої влади, враховуючи стабільні надходження від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, мають можливість використовувати отримані кошти на фінансування потреб бюджетної сфери, соціальних програм, планувати подальшу діяльність та  спрямовувати ці кошти на від­новлення природних ресурсів.

Які завдання ставите на перспективу?

— Ще раз повторюсь, що зростання надходжень до бюджету забезпечується, насамперед завдяки сумлінності платників податків Рівненщини. Водночас заходи фіскальної служби щодо детінізації економіки, створення легального ринку зайнятості, легалізації ринку торгівлі підакцизними товарами створюють значні бюджетні резерви, що сприяють розвитку територіальних громад. То ж працюватимемо над вирішенням цих питань.

«Гарячі лінії»

Дата: 24 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42