Аналітика

Огляд ІПК

19.08.2019 / 10:08

ПДВ

Заокруглення загальних сум у чеках

ДФС України нагадала, що п. 4 постанови НБУ від 15.03.2018 р. № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі — постанова № 25) зобов’язано юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01.07.2018 р.  у разі відсутності монет дрібних номіналів проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару за правилами, встановленими вказаним пунктом.

Суб’єкти господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків зобов’язані зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені в п. 4 постанови № 25.

З приводу необхідності складання податкової накладної на суму заокруглення зазначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за ст. 186 ПКУ (підпункти «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ), отже, сума заокруглення не належить до об’єктів оподаткування ПДВ, а тому податкова накладна на таку суму не складається.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3584/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Сплата зобов’язань з ПДВ третьою особою за договором доручення

На запитання щодо можливості сплати податкових зобов’язань з ПДВ третьою особою на підставі договору доручення Офіс ВПП ДФС зауважив, що поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, не передбачено.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3590/ІПК/28-10-27-01-11/

Коригування зобов’язань з ПДВ внаслідок курсових коливань

ДФС України пояснила, що зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу (якщо це передбачено договором) як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — лізингодавця виникає підстава для здійснення коригування зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів розрахунку коригування за п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Водночас розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання  якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований у ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 107 ПКУ. Тобто якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних при передачі майна у фінансовий лізинг відбувається зменшення його вартості, розрахунок коригування до таких податкових накладних не може бути зареєстрований в ЄРПН, а підстави для зменшення податкових зобов’язань у лізингодавця відсутні.

При цьому лізингоодержувач у разі зменшення компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на суму такого зменшення, використовуючи механізм, визначений п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. У разі збільшення суми компенсації вартості майна, переданого у фінансовий лізинг, якщо з дати складання податкової накладної минуло 1095  календарних днів, постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму такого збільшення. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту лізингоодержувача.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Здійснення орендних операцій за договорами доручення

ДФС України розглянула ситуацію, коли повірений — платник ПДВ укладає з довірителями — власниками нежитлових приміщень договори доручення, за якими укладає договори оренди нежитлових приміщень з орендарями та отримує від них орендну плату, яку після утримання винагороди перераховує довірителям, та пояснила, що у повіреного при отриманні коштів від орендарів у сумі, яка підлягатиме перерахуванню довірителям, податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. Адже повірений не є власником приміщень та безпосередньо не надає їх третім особам (орендарям) в оренду, а діє від імені та за рахунок орендодавців — довірителів.

При цьому сума утриманої повіреним у складі окремої орендної плати винагороди за виконання повіреним обов’язку за договором доручення є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією визначаються повіреним у загальновстановленому порядку (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ) та складається податкова накладна на орендаря. Водночас у довірителів на суму орендної плати, яка підлягатиме перерахуванню з банківського рахунку повіреного на їх рахунок, виникає обов’язок нарахування за такою операцією податкових зобов’язань з ПДВ (за правилом першої події за п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3594/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Заповнення зведених ПН

ДФС України з приводу порядку заповнення податкових накладних при нарахуванні податкових зобов’язань за п. 198.5 ст. 198 ПКУ пояснила, що у верхній лівій частині такої податкової накладної у полі «Зведена податкова накладна» має зазначатися код ознаки 1, у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» — позначка «X» та відповідний тип причини.

Якщо платником податку верхня ліва частина податкової накладної заповнена у порядку, зазначеному вище, та таким платником отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, то така податкова накладна пройшла перевірку, передбачену п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3585/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Надання послуг із захоронення твердих побутових та промислових відходів

У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання інших житлово-комунальних послуг, перелік яких визначений законом, в тому числі захоронення побутових відходів, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначає дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом. Для послуг, які надаються іншим категоріям покупців, податкові зобов’язання визначаються у загальновстановленому порядку (за правилом першої події).

/ІПК від 06.08.2019 р. № 3656/ІПК/21-22-12-02-13/

Послуги від нерезидента з навчання персоналу

ДФС України нагадала, що місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів, за пп. 186.2.3 ст. 186 ПКУ є місце фактичного надання послуг.

Отже, якщо послуги відносяться до зазначених у цьому підпункті ПКУ та нерезидент надає їх резиденту:

  • за межами митної території України, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце фактичного надання послуг і за такими операціями податкова накладна отримувачем послуг не складається.
  • на митній території України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ і такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3593/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Розмір літер у назві продавця/покупця, зазначеної в ПН

ДФС України наголосила, що реквізит «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не  містити інших даних. Водночас ПКУ не регламентовано розмір літер (великі/малі), який використовується при складанні податкової накладної.

Отже, якщо обов’язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру літер (великі/малі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру літер не визначається як помилка при складанні податкової накладної.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Строки корисного використання активу для розрахунку амортизації

Якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) менше, ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу (об’єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

/ІПК від 08.08.2019 р. № 3688/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Списання зіпсованих ТМЦ

Витрати від списання вартості зіпсованих товарно-матеріальних цінностей, сформовані платником податку за правилами бухгалтерського обліку, не передбачають формування різниць для коригування фінансового результату до оподаткування.

/ІПК від 08.08.2019 р. № 3687/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Сплата членських внесків міжнародній бізнес-асоціації

У разі якщо платник податку на прибуток безоплатно передає суму коштів (членські внески) міжнародній бізнес-асоціації, яка не є платником податку на прибуток на загальних підставах та не внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, то за пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування підлягає коригуванню на суму таких членських внесків.

Крім того, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 % їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.

Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет за міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.

Крім того, якщо перераховані підприємствами — учасниками бізнес-асоціацій членські внески таким бізнес-асоціаціям у формі грошових коштів не є оплатою вартості товарів/послуг, то податкових наслідків з ПДВ при здійсненні такого перерахування членських внесків не виникає.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Компенсація вартості втраченого майна

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання компенсації вартості втраченого майна, пені, судового збору. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3609/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Облік операцій з фінансовими активами та НМА при переході на МСФЗ

Положеннями ПКУ не передбачено коригуючих різниць за операціями з фінансовими активами (довгостроковою позикою), пов’язаних з переходом платника податку на МСФЗ.

Щодо визнання та обліку малоцінних необоротних матеріальних активів для цілей оподаткування податком на прибуток слід зазначити таке.

Положення пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами або нематеріальними активами.

Оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються за ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3607/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Товари відвантажено на спрощеній системі — оплату отримано на загальній

Якщо платник податку, у якого річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, не приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час його перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначену різницю не застосовують платники, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3604/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Внесення поворотної фіндопомоги до додаткового капіталу підприємства

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій із внесення поворотної фінансової допомоги до додаткового капіталу товариства.

Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3602/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Заробітна плата нерезиденту

Операції з виплати заробітної плати непов’язаній особі — резиденту можуть бути джерелом інформації для визнання комерційних та фінансових умов операцій зіставними з операціями з виплати заробітної плати пов’язаній особі — нерезиденту для цілей трансферного ціноутворення згідно з пп. 39.2.2 ст. 39 ПКУ.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3623/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Контрольовані операції нерезидента з його постійним представництвом

Господарські операції (включаючи суми грошових коштів, перерахованих від нерезидента на рахунки його представництва в Україні), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2018 рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), визнаються кон­трольованими. Зазначені операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3631/6/99-99-31-02-01-15/ІПК/

Операції представництва нерезидента в Україні з іншим нерезидентом

Якщо річний дохід постійного представництва нерезидента в Україні — платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, та обсяг господарських операцій постійного представництва нерезидента в Україні з іншим нерезидентом — пов’язаною особою протягом цього періоду, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків), то такі операції не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. 39.2.1.7 ст. 39 ПКУ.

/ІПК від 02.08.2019 р. № 3632/ІПК/26-15-12-03-09-14/

Обчислення обсягу операцій між нерезидентом та його представництвом

Для обчислення обсягу господарських операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні для цілей трансфертного ціноутворення не враховуються дохід та витрати від операційних курсових різниць, а також операції з отримання та повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги. Водночас слід зазначити, що кожна господарська операція має бути ідентифікована, тому надання обґрунтованого висновку щодо її впливу на об’єкт оподаткування податком на прибуток, а також визнання/невизнання таких операцій контрольованими має розглядатись з урахуванням їх сутності, договірних умов, обставин їх здійснення та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

/ІПК від 05.08.2019 р. № 3636/6/99-99-31-02-01-15/ІПК/

Врахування доходу від курсових різниць

Для обчислення річного доходу (150 млн грн) платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій (10 млн грн) платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та втрати від операційних курсових різниць.

/ІПК від 05.08.2019 р. № 3638/6/99-99-31-02-01-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Зміна місцезнаходження підрозділу

У разі зміни неуповноваженим відокремленим підрозділом юридичної особи протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, юридична особа сплачує ПДФО, утриманий із заробітної плати найманих працівників, які працюють в такому підрозділі, та подає копію форми № 1 ДФ за новим місцезнаходженням такого неуповноваженого відокремленого підрозділу з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням.

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3557/9/26-15-13-06-12-ІПК/

Військовий збір за філію

Юридична особа перераховує військовий збір як за себе, так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3576/10/26-15-13-06-12-ІПК/

Розмір ПСП для одинокої матері

Одинока мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 році — 1 440,75 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 цієї статті та наданням відповідних підтвердних документів.

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3577/ІПК/10/05-99-13-07-14/

Припинення сплати ЄСВ «незалежником»

Обов’язок сплати ЄСВ «незалежниками» закінчується після зупинення права на заняття незалежною професійною діяльністю, подання заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7-ЄСВ та звіту з позначкою «ліквідаційний».

/ІПК від 31.07.2019 р. № 3580/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Путівка від підприємства: нюанси оподаткування

ДФС України роз’яснила, що дохід, отриманий платником податку та/або членами його сім’ї першого ступеня споріднення, у вигляді вартості наданої роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, не оподатковується ПДФО та військовим збором у разі дотримання вимог пп. 165.1.35 ст. 165 ПКУ. При цьому нормами цього підпункту не встановлено обмеження щодо кількості членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податків, яким роботодавець — платник податку на прибуток підприємств надає путівки безоплатно або зі знижкою. Водночас дохід, отриманий платником податку та/або членами його сім’ї першого ступеня споріднення у вигляді вартості наданої роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або зі знижкою путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування другий раз за календарний рік, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3611/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Оплата послуг з проїзду

Дохід у вигляді вартості послуг проживання та проїзду фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, які оплачуються юридичною особою — резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких фізичних осіб як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 05.08.2019 р. № 3650/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Промислові будівлі

Промислове підприємство, що здійснює діяльність у сфері будівництва, має у власності виробничі приміщення (адміністративні приміщення, склади, гаражі), частину яких передає у платне користування іншим суб’єктам підприємницької діяльності, запитало у ДФС України: чи виключаються з об’єктів оподаткування податком на нерухомість такі об’єкти?

 З метою уникнення неправильного оподаткування податком на нерухомість на 2019 рік контролюючий орган запропонував підприємству отримати експертний висновок щодо приналежності інвентарно описаних об’єктів нерухомості до певного класу будівель за Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200 та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав. У разі визнання економічної діяльності підприємства як підприємства промисловості (в розумінні КВЕД) приналежні йому будівлі, що ідентифіковані у класі 1251 «Будівлі промислові» Класифікатора, не будуть об’єктом оподаткування податком на нерухомість.

/ІПК від 26.07.2019 р. № 3524/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Витрати на РРО

ГУ ДФС у Дніпропетровській області пояснило, що фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування має право включати до складу документально підтвердних витрат витрати, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням за фактом їх сплати на підставі підтвердних документів.

/ІПК від 29.07.2019  р. № 3531/10/04-36-13-02-09/ІПК/

Відображення ФОП комісійної винагороди

ГУ ДФС у м. Києві роз’яснило, що для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері комісійної торгівлі, у Книзі обліку доходів і витрат відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою за договорами комісії. Водночас при заповненні податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця до доходу включається лише сума отриманої винагороди повіреного (агента).

/ІПК від 30.07.2019 р. № 3553/26-15-13-06-12-ІПК/

Комісійна винагорода у юрособи

ГУ ДФС у Харківській області пояснило, що суми комісійної винагороди підприємства — платника єдиного податку третьої групи включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до складу доходу та податкової декларації у кварталі, в якому відбулось їх надходження на розрахунковий рахунок підприємства.

/ІПК від 01.08.2019 р. № 3613/ІПК/20-40-12-03-20/

«Гарячі лінії»

Дата: 3 жовтня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42