Аналітика

Огляд ІПК

16.09.2019 / 10:24

ПДВ

Відсоткові платежі за договором фінансового лізингу

Якщо сплата фінансових відсоткових платежів включається до складу лізингового платежу, то така плата є складовою частиною операції з нарахування та сплати комісій у складі лізингового платежу в межах договору фінансового лізингу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 28.08.2019 р. № 4029/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Випуск товарів у вільний обіг у спрощеному порядку

У разі випуску товарів у вільний обіг у спрощеному порядку з поданням платником тимчасової митної декларації суми ПДВ відносяться до податкового кредиту на підставі поданої платником та прийнятої митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту).

При цьому по тимчасовій митній декларації формування податкового кредиту не відбувається.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 4002/6/99-99-15-03-02- 15/ІПК/

Виправлення у звітності неправильно вказаного ІПН покупця у ПН

В податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковй накладній. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

Оскільки у декларації зазначаються дані, визначені на підставі первинних документів, відображенню у податковій звітності з ПДВ підлягають податкові зобов’язання, визначені на дату складання податкової накладної з «невірним» ІПН. Розрахунок коригування та друга податкова накладна не впливають на визначене податкове зобов’язання, тому операція, пов’язана з виправленням помилки в ІПН покупця, відображенню податковій звітності з ПДВ не підлягає. Виправлення неправильно вказаного ІПН покупця необхідно здійснити методом сторно в додатку 5 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 3999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відступлення права вимоги майнових прав на нерухомість

Для цілей оподаткування ПДВ операція з продажу майнових прав на нерухоме майно для продавця є операцією з постачання об’єкта нерухомого майна. При здійсненні такої операції платник ПДВ зобов’язаний на дату фактичної передачі майнових прав на нерухоме майно визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору за пп. 196.1.5 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови, якщо боргові зобов’язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери. Податкова накладна за такою операцією не складається.

При цьому оскільки майнові права придбані платником податку — резидентом з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних операціях, у такого платника податку — резидента виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

/ІПК від 27.08.2019 р. № 4005/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Послуги для банку з утримання, охорони та організації продажу набутого ним у власність заставного майна

При продажу банком майна, набутого у власність внаслідок звернення на нього стягнення, операція з такого продажу:

  • в частині вартості такого майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики), — звільняється від оподаткування ПДВ,
  • в частині позитивної різниці між ціною постачання та ціною придбання такого майна — підлягає оподаткуванню ПДВ.

Операції з постачання послуг з утримання, охорони та організації продажу і передачі в оренду майна, отриманого банком у власність внаслідок звернення на нього стягнення, які надаються суб’єктом господарювання такому банку, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються на загальних підставах. При цьому якщо такі послуги використовуються банком частково в оподатковуваних, а частково в неоподатковуваних ПДВ операціях (зокрема, у разі здійснення продажу такого майна, набутого банком у власність внаслідок звернення на нього стягнення), платник податку (банк) повинен нарахувати податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 22.08.2019 р. № 3936/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Передача майна в лізинг

Передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об’єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто сума лізингових (орендних) платежів є оплатою вартості послуг з надання майна в лізинг (оренда), яка підлягає оподаткуванню ПДВ в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг лізингодавцю, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому у разі здійснення до 31.12.2022 р. операцій з передачі у фінансовий лізинг майна, зазначеного у п. 64 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, та повернення такого майна лізингодавцю — такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі здійснення таких операцій після 31.12.2022 р. такі операції| підлягатимуть оподаткуванню ПДВ.

/ІПК від 28.08.2019 р. № 4028/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Оренда нерезидентом кінознімального та освітлювального устаткування

ДФС України пояснила, що місцем постачання послуг з оренди кінознімального та освітлювального устаткування вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання. При цьому у разі якщо отримувачем таких послуг є нерезидент, який не має в Україні постійного представництва, місце постачання таких послуг знаходитиметься поза межами митної території України, і обсяг таких послуг не включатиметься до об’єкта оподаткування ПДВ на підставі пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Водночас місцем постачання послуг з оренди транспортних засобів є місце реєстрації постачальника таких послуг.

/ІПК від 20.08.2019 р. № 3908/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Мотиваційні виплати у грошовій формі

При виплаті продавцем винагороди у грошовій формі (бонусу) покупцю за досягнення відповідних показників обсягу придбання об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем, а винагорода у грошовій формі (бонуси), в свою чергу, є компенсацією вартості таких послуг. Таким чином, у покупця (платника ПДВ) при отриманні від продавця (платника ПДВ) винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв’язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу). Базою оподаткування ПДВ за п. 188.1 ст. 188 ПКУ у цьому випадку буде сума отриманої винагороди (бонусу).

/ІПК від 04.09.2019 р. № 17/ІПК/04-36-12-01-16/

Постачання товарів, придбаних у нерезидента, без фактичного ввезення в Україну

Оскільки операції з придбання і постачання товарів здійснюються за межами митної території України, а саме товари фактично не ввозяться на митну територію України та не вивозяться, то за цими операціями не виникає об’єкта оподаткування ПДВ. Операції з придбання товарів у нерезидента за межами митної території резидентом без їх фактичного ввезення на митну територію України та постачання іншому нерезиденту без їх фактичного вивезення відображенню в декларації не підлягають.

/ІПК від 04.09.2019 р. № 19/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Податковий кредит на підставі рахунку за водопостачання

Якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця (далі — рахунок), то такий рахунок для покупця/отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

/ІПК від 04.09.2019 р. № 20/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Забезпечення перевізника смарт-картами для заправки на АЗС

Оскільки в розглянутій ситуації товариство з метою здійснення вантажних перевезень та у межах своєї господарської діяльності забезпечує перевізників вантажів належними такому товариству смарт-картами на пальне, що передбачено умовами договорів перевезення, в яких встановлено норму та мету використання пального, при здійсненні такої операції п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовується, а податковий кредит, сформований платником податку при придбанні таких смарт-карт, що передаються, не коригується.

/ІПК від 10.09.2019 р. №101/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Зазначення коду УКТ ЗЕД у податкових накладних

Код товару УКТ ЗЕД зазначається при складанні податкових накладних на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару: для підакцизних та імпортних товарів — 10 знаків; для інших товарів — не менше 4 знаків.

Тобто платник податку при здійсненні операцій з постачання вітчизняних товарів може зазначати у графі 3.1 податковій накладній як 4, так і 10 знаків.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 52/6/99-00-07-03-02-15/ІПК/

Списання та утилізація прострочених лікарських засобів

ДПС України вважає, що у разі списання та утилізації лікарських засобів у зв’язку із закінченням терміну їх придатності та набуття статусу «відходів», з огляду на положення пп. 14.1.36 ст. 14 та п. 198.5 ст. 198 ПКУ такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку. При цьому в такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

При цьому якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ не нараховувалися, то обов’язку щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ у такого платника не виникає. Якщо за операцією платника ПДВ з придбання лікарських засобів, що здійснювалася до 01.07.2015 р., суми ПДВ нараховувалися та були включені до складу податкового кредиту (за ставкою 7 %), то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ст. 198 ПКУ за ставкою 7 %.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 63/6/99-00-04-07-03-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Амортизація витрат на поліпшення орендованого ОЗ

Витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років. Вартість повторного поліпшення орендованих основних засобів для цілей розрахунку податкової амортизації зараховується як новий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років, визначеної у пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

/ІПК від 02.09.2019 р. № 9/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

Інфляційні витрати на сплату простроченої заборгованості

Витрати у вигляді інфляційних сум, що розраховуються боржником, який прострочив виконання грошового зобов’язання, та трьох процентів річних від простроченої суми збільшують фінансовий результат до оподаткування, якщо такі суми коштів нараховані на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % за п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

/ІПК від 05.09.2019 р. № 26/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

Звітність «єдинника» четвертої групи при виплаті доходів нерезиденту

У разі виплати на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якого доходу з джерелом походження з України юридичні особи — платники єдиного податку четвертої групи повинні утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента, а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням декларацію з податку на прибуток підприємств та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України як додаток до неї.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 42/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

Виплата неустойки нерезиденту за порушення умов договору

У разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені), такі доходи підлягають оподаткуванню за п. 141.4 ст. 141 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів. Якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойок, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойок для збільшення фінансового результату до оподаткування за пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ в платника податку — резидента не виникає.

У разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойок нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник податку — резидент має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойок за пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 09.09.2019 р. № 83/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Організаційно-правові форми резидентів Німеччини

У разі якщо організаційно-правова форма резидента Німеччини не включена до Переліку № 480, то операції з такими контрагентом не є контрольованими відповідно, за умови, що резидент Німеччини не є пов’язаною з резидентом України особою та/або операції з ним не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, та платник податку на прибуток при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 10.09.2019 р. № 96/6/99-00-07-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Кава-брейк на семінарі

Офіс ВПП ДФС роз’яснив, що оскільки «фуршетним» обслуговуванням (кава-брейк) забезпечуються працівники підприємства, які беруть участь у зборах (семінарах, тренінгах, конференціях), а продукти харчування закуповуються товариством відповідно до кількості працівників-учасників зібрання, то дохід у вигляді вартості такого харчування є об’єктом оподаткування ПДФО і військовим збором.

/ІПК від 23.08.2019 р. № 3968/ІПК/28-10-27-01-11/

РРО

Розрахунки при наданні медичних послуг і реалізації ліків

Фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку при наданні медичних послуг не застосовують РРО, якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1 000 000 грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим.

Водночас якщо фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку надають медичні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа.

/ІПК від 06.09.2019 р. № 33/ІПК/17-00-13-02-04/

Відображення нестачі скрапленого газу на АГЗС

Виявлені під час інвентаризації розбіжності фактичної наявності скрапленого вуглеводневого газу (далі — СВГ) з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

  • нестача СВГ, яка не перевищує норми технологічних втрат і похибку вимірювання, списується за розпорядженням керівника на операційні витрати підприємства;
  • якщо різниця між масою СВГ, яка встановлена під час проведення інвентаризації, і даними бухгалтерського обліку, за мінусом технологічних втрат, розрахованих згідно з ГСТУ 320.00149943.016-2000, знаходиться в межах похибок (± 0,5 %), установлених ГОСТ 26976-86, то вартість цієї різниці не стягується з матеріально відповідальних осіб, надлишки не оприбутковуються, а за основу беруться дані бухгалтерського обліку;
  • похибка вимірювання (± 0,5 %) застосовується тільки для фактичного залишку маси СВГ у резервуарах, встановленого інвентаризацією;
  • нестачі СВГ, які в сумі перевищують розміри втрат під час здійснення технологічних операцій та абсолютне значення похибки вимірювання, відшкодовуються матеріально відповідальними особами за розмірами, визначеними згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабміну від 22.01.96 р. № 116, а надлишки, які перевищують похибку вимірювання, оприбутковуються за бухгалтерським обліком.

/ІПК від 11.09.2019 р. № 113/ІПК/08-01-08-09/