Аналітика

МСФЗ: що потрібно знати платникам податків?

07.10.2019 / 10:37

24 вересня у м. Києві відбувся семінар «Бізнес-2019: актуальні питання організації діяльності».
Організатор — KPMG в Україні.
Журнал «Вісник» — інформаційний партнер заходу.
Під час семінару було розглянуто дві окремі практичні теми організації діяльності бізнесу.
Ось ключові тези спікерів заходу.


Податкові аспекти першого досвіду застосування міжнародних стандартів фінзвітності при переході з національних стандартів (ПБО) на міжнародні (МСФЗ)

Віктор ШЕКЕРА, сертифікований аудитор, директор KPMG в Україні

  • великі підприємства мають обов’язково застосовувати МСФЗ. При цьому державні органи ще не висловили свою офіційну думку щодо дати переходу на МСФЗ «другої хвилі» підприємств, які стали великими у 2018 — 2019 роках;
  • у зв’язку із переходом відбувається зменшення різниць між управлінською та фінансовою звітністю за МСФЗ, між «українською» та «груповою» фінзвітністю за МСФЗ. Також МСФЗ надають більшої гнучкості в бухобліку;
  • формально підприємства, які складають звітність за МСФЗ, не зобов’язані застосовувати План рахунків бухгалтерського обліку (Інструкція № 291) і керуватися численними Методрекомендаціями Мінфіну (щодо бухобліку ОЗ, запасів, нематеріальних активів, фінансових витрат, спільної діяльності тощо);
  • застосування «судження управлінського персоналу» має бути належним чином формалізоване, особливо у випадках застосування варіативних методів обліку (таких випадків в МСФЗ понад 120);
  • якісна облікова політика відіграє суттєву роль для цілей підтвердження правомірності прийнятих облікових підходів, а також при податковому декларуванні. Облікова політика обов’язково витребовується податковими органами під час перевірки та активно використовується в спорах з між платниками та податковими органами;
  • проведення інвентаризації є обов’язковим у разі переходу на складання фінзвітності за міжнародними стандартами (на дату такого переходу);
  • під час переходу з ПБО на МСФЗ та внаслідок розбіжностей в бухгалтерських підходах між ПБО та МСФЗ можуть виникати «втрати» витрат та «задвоєння» доходів для цілей податкового декларування;
  • при застосуванні МСФЗ амортизацію основних фондів не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Мінфін та ДПС заперечують податкову амортизацію на періоди виведення ОЗ з експлуатації;
  • можна зробити припущення, що залишкова податкова вартість нематеріальних активів, не визнаних у фінзвітності за МСФЗ, найімовірніше, не амортизуватиметься для цілей податку на прибуток. Контролюючі органи наразі не висловили своєї думки з цього приводу;
  • у зв’язку зі скасуванням Інструкції з бухобліку ПДВ залишилося чимало нормативно неврегульованих питань, основними з яких є: бухоблік сум ПДВ за незареєстрованим постачальником податковою накладною та заблокованих в ЄРПН (тимчасово або «назавжди») податкових накладних від постачальників; методика бухобліку пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у зв’язку зі здійсненням платником оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій; методологія обліку суми донарахованих та надмірно сплачених ПДВ зобов’язань на підставі розрахунків коригування. Можливим виходом з цієї ситуації є формалізація цих питань в Обліковій політиці.

Актуальні питання з податку на репатріацію

Андрій БУЗНИЦЬКИЙ, менеджер відділу юридичного та податкового консультування KPMG в Україні

  • за загальним правилом, коли українська компанія сплачує на користь нерезидента дохід із джерелом походження з України, вона повинна утримати податок на репатріацію за ставкою 15 %;
  • якщо Україна підписала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування з країною, в якій іноземна компанія є резидентом, то така Конвенція може передбачати знижену ставку податку на репатріацію;
  • з 2018 року має здійснюватися аналіз економічної присутності нерезидента, який отримує доходи із джерелом походження з України;
  • у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 1210, який передбачає такі основні зміни до ПКУ щодо податку на репатріацію: розширення визначення бенефіціарного власника в ПКУ; включення до ПКУ положення про тест основної мети; розширення визначення дивідендів для цілей оподаткування.

 

«Гарячі лінії»

Дата: 12 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42