Аналітика

Зміни до ПКУ та відкриття ринку землі: до чого готуватися агробізнесу?

21.10.2019 / 09:39

26 вересня у м. Києві відбулася V щорічна конференція «Фінанси та податки в агробізнесі».
Журнал «Вісник» був інформаційним партнером заходу.
Конференція складалась із двох тематичних блоків. Темою першої панелі доповідей стали фінанси та податки в агробізнесі, під час другої спікери вели мову про діджиталізацію фінансів і обліку в агрокомпаніях.
Хто саме виступав на конференції та про що говорили, «Вісник» розповідав на сайті visnyk.ua 
(розділ «Семінари»). У журналі зупинимося на найбільш обговорюваних темах сьогодення — внесення змін до ПКУ, а також відкриття ринку землі. Пропонуємо ознайомитися з ключовими тезами спікерів на ці теми.


Законопроект № 1210-1: аналіз впливу на аграрний сектор

Ольга БОГДАНОВА, голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, заступник голови Комітету з питань оподаткування при ТПП України

  • запроваджується поняття «конструктивні дивіденди» (пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ). Пропонується для цілей оподаткування до дивідендів прирівнювати також такі операції, як суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь пов’язаної особи — нерезидента; вартість товарів (робіт, послуг), які придбаваються у пов’язаної особи нерезидента; сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються пов’язаній особі — нерезиденту; виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу. Це означає, що з таких платежів потрібно буде сплачувати податок на прибуток. Наразі розмір його ставки обговорюється;
  • законопроект заводить 4 групу єдиного податку під ТЦУ, тобто з прийняттям документа всі сільгоспвиробники, які здійснюють експорт продукції, підпадають під ТЦУ. Існуюче на сьогодні поняття «біржові товари», куди входить майже вся аграрна продукція, заміниться відповідними котирувальними цінами для цілей ТЦУ (пп.14.1.941 ст. 14 ПКУ). Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу;
  • засади визначення операцій контрольованими доповнюються підпунктом «д» (пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ): «господарські операції платників єдиного податку четвертої групи з нерезидентами, зазначеними в підпунктах «а» — «г» цього підпункту»;
  • перелік господарських операцій для цілей ТЦУ доповнюється підпунктом «е» (пп. 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ): «операції, у результаті яких обсяг діяльності та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі), в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалась би без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку»;
  • під час застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни проводитиметься зіставлення з ціною зіставних неконтрольованих операцій, які фактично здійснені платником податків. При цьому для використання внутрішніх порівняльних операцій вони мають бути на регулярній основі. Котирувальні ціни, які використовуються для порівняння з цінами контрольованих операцій, мають відповідати умовам зіставності. У разі наявності між умовами контрольованої операції та умовами неконт­рольованих операцій або умовами, що визначають котирувальну ціну на сировинні товари, значних відмінностей, що суттєво впливають на ціну угод із сировинними товарами, здійснюються відповідні коригування. Це означає, що тепер в документації не так просто буде відійти від методу порівняльної неконт­рольованої ціни. До того ж податкова сама оприлюднюватиме рекомендовані джерела інформації для отримання котирувальних цін, які вона вважає надійними для цілей ТЦУ (пп. 39.3.3.4 ст. 39 ПКУ);
  • вводиться поняття «материнська компанія міжнародної групи компаній» (пп. 14.1.1031 ст. 14 ПКУ). Передбачається, якщо компанія працює в групі, то потрібно подавати майстер-файл, тобто розкрити інформацію про прибутковість у всій групі; 
  • розширюється і дещо змінюється визначення поняття «пов’язані особи» (пп. 14.1.159 ст. 14 ПКУ). Коефіцієнт володіння корпоративними правами і для юридичних осіб, і для фізичних збільшується з 20 до 25 і більше відсотків;
  • вводиться поняття «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 ст. 14 ПКУ) — причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності1;
  • суттєво розширено норми, які стосуються агросектору за форвардними контрактами (пп. 39.3.3.5. — 39.3.3.8 ст. 39 ПКУ). Платникам податків, що здійснюють контро­льовані операції із сировинними товарами, доводиться повідомляти ДПС про укладення відповідного договору (контракту). Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції. Стосовно котирувальних цін, то їх потрібно узгодити в контракті на основі тих цін, які були найближчими на дату укладання контракту. Якщо платник податку не направить повідомлення або інформація, зазначена в повідомленні, не відповідає договірним умовам, контролюючий орган буде проводити порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами на дату переходу права власності предмета контро­льованої операції або дату відвантаження товару згідно з товарно-транспортним документом (коносамент або інший документ залежно від транспортного засобу) відповідно до умов та фактичних обставин здійснення такої контрольованої операції. Крім цього, якщо платник податків відмовляється від методу порівняльної неконтро­льованої ціни і йде якимось іншим шляхом, він зобов’язаний в податкову подати відповідне повідомлення з розкриттям інформації про всіх посередників;
  • вводиться необхідність разом із Звітом про КО подавати повідомлення про участь в міжнародній групі (підпункти 39.4.2.1 та 39.4.2.2 ст. 39 ПКУ);
  • доповнено перелік інформації, яку має містити документація з ТЦО (пп. 39.4.6 ст. 39 ПКУ): відкриття бенефіціарних власників, опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції; опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій. Якщо платник входить до міжнародної групи компаній, необхідно надати також копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції, копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контро­льованої операції і в підготовці яких не брала участі ДПС; копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків); копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалась контрольована операція;
  • регламентується необхідність подання майстер-файлу (пп. 39.4.7 ст. 39 ПКУ). Декларується право податкової вимагати надання майстер-файлу, але тільки у випадку, якщо дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований за стандартами бухгалтерського обліку, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро. Майстер-файл має містити величезний об’єм інформації: а) організаційну структуру міжнародної групи компаній із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності та держав і територій, в яких зазначені особи здійснюють свою діяльність; б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній; в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності; г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній; ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення. Все подається в електронній формі;
  • вводиться визначення «контрольовані іноземні компанії» (ст. 392 ПКУ) — визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України. Таке питання передбачає величезний масив змін, який вартує окремої уваги2;
  • стверджується, що «для цілей оподаткування операції повинні обліковуватись виходячи з реальних (фактичних) умов та обставин та/або поведінки платника податків» (п. 44.9 ст. 44 ПКУ). Відповідно все, що раніше було в індивідуальних консультаціях, «перекочувало» в закон. А саме: первинні документи без фактичного здійснення операції нічого нам не дають. І відповідно всі документи мають бути складені по факту фактичного здійснення операції;
  • змінено порядок проведення документальних планових перевірок (ст. 77 ПКУ). Серед суттєвих змін: внесення змін до плану-графіка допускається не частіше, ніж раз у квартал; значне збільшення строків перевірок на 5 — 15 днів, причому з можливістю їх продовжити.

 

Запровадження ринку землі. До чого готуватися?

Віктор КОБИЛЯНСЬКИЙ, директор Центру земельного права OPEN KNOWLEDGE

  • запровадження ринку землі в Україні з 01.10.2020 р. принесе з собою величезні зміни, до яких потрібно бути готовими. Цей процес супровод­жуватиметься як позитивними, так і негативними наслідками, як-от сплеск рейдерства. Тому питання безпеки агробізнесу в цьому контексті є дуже важливим;
  • основними фінансовими аспектами запровадження ринку землі насамперед буде збільшення розміру орендної плати у зв’язку із зростанням попиту (поява нових орендарів, які прагнуть в майбутньому викупити землю чи відчужити сформований ними земельний банк), зменшенням пропозиції (частина орендодавців прагнутиме продати свої ділянки, а не передати в оренду);
  • очікуються додаткові витрати на утримання земельного банку: зростання операційних витрат (договірна, претензійна робота, судові спори, переговори); необхідні кошти на викуп земельних ділянок; витрати на збільшення орендної плати; додаткові ресурси на консолідацію земель;
  • щодо механізмів придбання земельних ділянок у власність, то будуть, швидше за все, найпопулярнішими купівля-продаж. Але допускаються варіанти міни, іпотеки, дарування, а також операції з похідними правами та участь в земельних торгах;
  • виникне потреба в отриманні додаткових фінансових ресурсів «під землю». У цьому контексті розглядаються такі варіанти: іпотека землі як забезпечення по кредитах, інвестиції «під землю», а також очікуються деривативи.

______________
1 Докладніше про це: Вісник. — 2019. — № 38. — С. 22-27 (прим. ред.).
2 Докладніше про це: Вісник. — 2019. — № 37. — С. 16-22 (прим. ред.).

«Гарячі лінії»

Дата: 23 січня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42