Статті

Розблокування податкових накладних: поради для бухгалтера

01.09.2021 / 08:55
Розблокування податкових накладних: поради для бухгалтера

Андрій ТАМОШЮНАС, податковий адвокат, партнер консалтингової компанії «ADA Group»


ПН на маленькі суми – розблокувати чи забути?

Питання дуже слушне, оскільки сума судового збору (2270 грн за кожну ПН, а іноді і більше) іноді перевищує суму ПДВ за заблокованою ПН (а ще додайте вартість адвокатських послуг). Тому в даному випадку вибір рішення повинен базуватись на аналізі наступних чинників:

- важливість (системність) покупця для вашого бізнесу;

- суми «заблокованого» ПДВ;

- вартість юридичного супроводу;

- схильність покупця на вирішення ситуації альтернативними шляхами;

- наявність цих шляхів та їх можливі наслідки (про деякі з них поговоримо далі).

“Заблоковані” помилкові – як же бути з «помилкою»?

Питання не нове, але до сих пір не втратило своєї актуальності і зрозуміло чому! Тому вважаємо за доцільне ще раз нагадати можливий алгоритм дій в даному випадку:

- РК можна скласти лише до зареєстрованої ПН (тому деякі обирають варіант з ініціюванням процедури розблокування помилкової ПН, а потім подання до неї «скасовуючого» РК) – але тут пам’ятайте про можливі наслідки з «перевищенням» і не тільки з ним;

- відкликати або анулювати помилкову ПН можливості нема (хоча декілька разів клієнти говорили, що це їм вдавалось);

- у ЗІРі (категорія 101.18) податківці кажуть, що у разі зупинення реєстрації помилково складеної ПН можна не подавати пояснень та копій документів – але пам’ятаймо, що ЄРПН не містить відомостей щодо помилковості таких ПН, тому даний факт доцільно підтверджувати документально (направити на адресу регіональної ДПС, зокрема, копії ОСВ за рахунком 361, акту звіряння та листування з «покупцем» + супровідного листа з поясненнями ситуації). В іншому випадку можна отримати донараховування податку та штрафів;

- за законом включати помилкові ПЗ до декларації не потрібно, оскільки відображенню підлягають відомості тільки за «реальними» ПН. Підтверджує це і БПЗ (категорія 101.24), але деякі «регіони» іноді можуть здивувати.

Подавати таблицю чи це не панацея?!

Подавати чи ні Таблицю «кодів» вирішувати вам, оскільки це право, а не обов’язок. А враховуючи великий об’єм «табличної» роботи та незначну вірогідність отримання позитивного результату, деякі цим визначально не заморочуються.

Але, як свідчить практика, якщо ваші ПН блокуються саме за п.1 Критеріїв ризиковості операцій, а сама причина «блоку» пов’язана із «відсутністю в Таблиці даних платника коду…», то доцільно хоча б одного разу використати свою спробу (принаймні, це може допомогти у суді).

Інші «табличні» питання були достатньо предметно висвітлені у пості за посиланням http://surl.li/aedmd

Платник в “ризикових” – чи «світить» розблокування?

За загальним правилом – спочатку виведення з ризикових, а вже потім розблокування … якщо є така можливість. Якщо ж покупці не чекають, то треба подаватись так! До речі, у деяких «ризикових» платників відсоток розблокувань перевищував 90.

Подавати чи не подавати скарги: ось в чому питання?!

Дуже часто чуєшь, що сенсу в оскарженні нема, оскільки ніхто документи не читає і результат все одно буде негативний…

Але потрібно пам’ятати, що суд – це дорого та дуже довго, а рішення суду ще потрібно виконати (як правило, примусово), тому обов’язково використовуйте адмінпроцедуру оскарження «блоків» (тим паче, що на сьогодні скарги можна подавати і після 10 р.д.) та віднесіться до неї зі всією серйозністю.

А до суду ви встигнете!

Відмова за скаргою – далі тільки суд?

От тепер вже можна збиратись і до суду (пам’ятайте про 3 місяці, а не 3 роки)! Чому «можна», а не потрібно? Перш за все тому, що це ваше право (а не обов’язок) – деякі платники зважують усі «за» та «проти» і нерідко приймають рішення не оскаржуватись далі (зокрема, з причин значності юридичних та часових витрат) та знаходять деякі можливості для оптимізації. Про це як раз далі …

Оптимізація на максимумі

У більшості своїй це стосується блокування за п.1 Критеріїв ризиковості операцій, але бувають випадки, коли вдається «подолати» і п.8 Критеріїв ризиковості платника. Так, практика на сьогодні диктує нам наступні можливості:

1. Не включайте до ПН багато номенклатурних позицій ТМЦ/послуг (при можливості) – один «інфікований» код на «копійку» може «заблокувати» ПН на «весь мільйон».

2. Не включайте до ПН «ризикові» коди з іншими – очевидно, якщо система почала «відстрілювати» якісь «коди», то логічно у майбутньому такі «ризикові» товари/послуги включати до окремих ПН.

3. Але і не забувайте про зведені ПН замість «поопераційних» - при «системних» відносинах це може значно зекономити бюджет платника на судових витратах (оскільки судовий збір по даній категорії справ сплачується за кожну ПН, а у деяких суддів і за кожну позовну вимогу).

4. «Дубляж» ПН замість «розблокування» - деякі платники продовжують використовувати даний метод «оптимізації», але тут потрібно пам’ятати про деякі «фіскальні» ризики (зокрема, можливість донарахування ПЗ, питання з «перевищеннями»).

5. Невключення сум ПДВ за «заблокованими» ПН (до моменту «розблокування») до складу ПЗ податкової декларації – такий підхід застосовується деякими сміливими платниками, але також має велику кількість ризиків. З іншої сторони, вказана позиція цілком відповідає «непрямій» суті ПДВ та дозволяє не сплачувати постачальниками ПДВ до бюджету з власної кишені.

6. При можливості об’єднуйте декілька заблокованих ПН/РК під одним «Повідомленням» (див. п.6 наказу Мінфіну №520).