Інтерв’ю

«Термінал — не остання наша інвестиція в Україні»

08.07.2016 / 18:05

Гендиректор COFCO Agri в Україні Володимир Осадчук — про те, чому китайський інвестор повірив у нашу країну і що з цього отримав.

фотоУ травні 2016 року в Миколаївському морському торговельному порту відкрили найсучасніший зерновий термінал вартістю $75 млн. Це наймасштабніша китайська інвестиція в український агропромисловий комплекс. Інвестор об’єкта — китайська держкомпанія COFCO Corporation. Генеральний директор COFCO Agri в Україні Володимир Осадчук розповів журналу «Вісник. Рейтинг», з якою метою реалізовувався настільки масштабний проект та які плани компанії на майбутнє.

Пане Володимире, нещодавно ви відкрили новий сучасний перевалочний термінал вартістю $75 млн. Причому домовлялась Україна з інвесторами саме в розпал бойових дій на сході та під час ескалації конфлікту. Розкажіть, чому китайська сторона прийняла схвальне рішення щодо України? Вони настільки в нас вірять чи мають якийсь корисний інтерес?

Справді. Рішення було на користь України саме тому, що інвестор повірив в Україну. Його вдалося переконати в тому, що потенціал українського агросектора величезний. Ми віримо в Україну, вони повірили також. Тому й не побоялися інвестувати. Корпорація COFCO, яка є найбільшим оператором на китайському ринку продовольства, а наразі співпрацює і з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, цією інвестицією відкрила для України величезні можливості. Тепер вітчизняні трейдери мають змогу задовольняти зростаючий попит Китаю.

З якими складнощами стикались інвестори під час реалізації проекту?

Для нас цей термінал — спільний проект. Генпідрядником була українська компанія, замовником — COFCO. Уся відповідальність за дозволи на будівництво, узгодження проекту й інші формальності — на цій будівельній компанії.

Як довго тривали переговори про початок будівництва?

Насправді переговорний процес тривав майже 8 місяців, перш ніж ми підписали угоду. Для такого проекту це небагато.

Якщо говорити про перспективи, то чи має термінал та український підрозділ COFCO першочергові цілі?

Зараз завдання номер один — запустити цей термінал, щоб він вийшов на свою проектну потужність. Далі ми чекаємо проектів та інвестиційних пропозицій, які будуть на ринку, COFCO їх вивчатиме.

Тобто ви готові інвестувати й надалі?

Ми готові розглядати проекти. Потенційно цей термінал — не остання наша інвестиція в Україні.

Потужність термінала — 2,5 млн тонн на рік. Також незабаром у вас може з’явитися конкурент — ще один термінал від ­глобального трейдера в тому ж Миколаївському порту. На Вашу думку, чи не є це певним інвестиційним трендом для глобальних компаній?

Термінал може перевалювати до 2,5 млн тонн зерна на рік, тобто 250 тис. тонн на місяць, тому що зазвичай термінал працює 10 місяців, а ще два місяці передбачено на планову зупинку та ремонт. Але останнім часом тенденція перевалки зернових культур не передбачає ніякої зупинки. Наш термінал у Миколаївському морському порту орієнтовано на перевалку зерна, та може приймати й насіння олійних культур.

Автомобілерозвантажувачі можуть вивантажити близько 100 машин на день. Водночас ми можемо одночасно розвантажувати вісім вагонів. Вивантаження вагонів займає близько 5 — 7 хвилин. У цілому переробна спроможність терміналу — 120 вагонів на добу.

Термінал обладнано автоматичною системою пожежогасіння: є кільцевий пожежо­провід, який живиться за автономними лініями. Уся система пожежної сигналізації — остання розробка компанії Simens. А загалом хочу сказати: китайські інвестиції, західноєвропейське устаткування й українські руки, які побудували цей об’єкт, створили для Миколаєва 150 нових робочих місць.

Стосовно глобального тренду щодо розвитку інфраструктури скажу, що ми не є загрозою для локальних трейдерів. Навпаки, це поштовх до розвитку. Адже будь-яка конкуренція спонукає до зростання, удосконалення.

Як Ви вважаєте, коли зможете окупити вкладені в проект інвестиції в $75 млн?

Строк окупності — 8 — 9 років. Звісно, якщо не буде якихось форс-мажорів. Єдине, треба дивитися, що робитиме уряд в ­плані ­додаткових навантажень на портовиків. Як от нещодавно (з 1 січня 2016 року) було введено спецпослуги з перевалки вантажів у портах. Плюс окупність також залежатиме від ефективності роботи терміналу й від того, як швидко з’являтимуться нові перевалочні комплекси. Останній фактор може чинити тиск на ринок і, відповідно, знизити вартість перевалки, а отже, і рентабельність.

Чим ви керувались у виборі майданчика? Адже в Миколаївському порту вже працювали ваші конкуренти, збудували величезний термінал. Ми говоримо про Bunge…

Ми розглядали всі українські порти: і Одесу, і «Південний», і Миколаїв. Навіть прорахували кожен варіант… Але так склалося, що ділянку під будівництво було найшвидше знайдено саме в Миколаївському МТП.

Скільки часу тривало будівництво?

Термінал будували 20 місяців. Почали ми в серпні 2014 року і закінчили практично на початку березня 2016 року. У нас було більше місяця тестування термінала. Після тестового періоду, перевірки всіх систем та функцій ми термінал запустили.

Термінал у тестовому режимі почав роботу з квітня 2016 року і вже встиг відправити на експорт 15 суден із зерном — це близько 300 тис. тонн.

Це термінал середнього розміру, але він має високу ефективність. Як правило, у портах не тримають багато складів, тому що портові площі мають високий попит. Зерно зберігають на території з гарною логістикою. Тому розмір термінала не настільки важливий, як його ефективність.

Завдяки тому, що Україна — величезна аграрна держава, житниця Європи, саме в цьому регіоні термінал дійсно має надзвичайно важливе геоекономічне, стратегічне значення. Я думаю, що за коефіцієнтом корисної дії, за ефективністю, можливо, цей порт буде найефективнішим для нас у регіоні.

Чи маєте плани щодо збільшення потужності та розвитку, скажімо, переробних ліній?

Ні, на жаль, на цій ділянці в нас немає такої можливості. У нас обмежена територія.

Чи плануєте залучати до співпраці інших трейдерів? Або ж надавати трейдингові послуги аграріям?

Думаю, так. Ми розглядаємо цю можливість і готові до співпраці. З урахуванням запуску нового термінала ми експортуємо 2,6 млн тонн продукції, у тому числі 2,3 — 2,4 млн тонн зерна. На наступний рік у нас приблизно такі самі плани. Тобто невеликий люфт є.

Чи проводите форвардні закупівлі?

Загалом ми на ринку працюємо за спотом, але іноді укладаємо форвардні контракти, в основному з великими компаніями з гарною репутацією. На форвард доводиться 10 — 15% загальних закупівель.

Наразі у вас в управлінні є чотири елеватори. Один — у Херсонській області, один — у Донецькій. У Донецькій області елеватор на сьогодні не працює, тому що перебуває на непідконтрольній Україні території. Ще два елеватори є в Дніпропетровській області. Крім цього, у вас ще є маслоекстракційний завод у місті Маріуполі. Він у робочому стані?

Зараз він працює, але, на жаль, є деякі складнощі з логістикою, оскільки наша основна закупівельна зона наразі непідконтрольна Україні. Тому ми змушені конкурувати із заводами, які є в Дніпропетровській і Запорізькій ­областях, і шукати насіння соняшнику в цих регіонах.

У сегменті, де працює ваша компанія, маю на увазі переробку соняшнику, конкуренція за насіння завжди висока. Ринок цього року був у фермера. Він продавав рівно стільки, скільки йому потрібно було коштів. Як це відобразилося на маржі переробників?

Маржинальність переробників не виросла. Ми самі експортуємо свою олію і ще докуповуємо для формування партій його на ринку. У цьому маркетинговому році ми зробимо близько 100 тис. тонн олії, разом з придбаним на ринку вийдемо на показник експорту в 600 — 700 тис. тонн.

Чи не плануєте переробляти сою або ріпак, адже ці культури сьогодні в тренді?

Будь-який напрям, що приносить гроші, нам цікавий. Якщо будуть цікаві проекти, то ми їх розглянемо.

Стратегія розвитку COFCO в Китаї передбачає можливості від вирощування сільгоспкультур до їхнього експорту. В Україні компанія не розглядає можливість виробництва сільгосппродукції?

Ні. Поки не буде закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, про це говорити рано.

Чи відчула COFCO Agri в Україні позитивний ефект від ліквідації Держсільгосп­інспекції і появи Держпродспожив­служби?

Я думаю, на сьогодні і ми, і фермери це відчули. Тому що ті витрати, які йшли на оформлення сертифікатів якості, сьогодні не включено до вартості формування ціноутворення для товаровиробників. Це вигідно й для нас, адже менше паперової тяганини. Щодо якості зерна, то ми маємо самостійно нести відповідальність і стежити за цим.

Чи можете прокоментувати ситуацію з ареш­том зерна великих торговельних компаній минулого року? З чим він був пов’язаний?

Я думаю, що це питання до Державної фіскальної служби України. Ми як покупці зерна повинні перевіряти свого клієнта, і ми перевіряємо. А фіскальна поліція або прокуратура вдаються до дуже радикальних методів. Я говорю про арешти. Вважаю, що в нас правова держава, і якщо виникають якісь питання, то їх треба вирішувати в суді, і за рішенням суду приймаються відповідні рішення.

Коли вже заговорили про ДФС, поставлю питання податкове. Державна фіскальна служба України планує створити два ре­єстри компаній, яким буде відшкодовувати ПДВ. Як ставитеся до цієї ідеї і чи виникали у вас проблеми з відшкодуванням раніше?

На сьогодні проблеми з поверненням ПДВ є. Вони поки що не глобальні, бо сезон ще не почався. Я думаю, почнеться маркетинговий рік, і це питання стане більш актуальним. Сподіваюся, що Державна фіскальна служба України працюватиме прозоро, і незалежно від того, у першому ти або другому реєстрі, повернення ПДВ відбуватиметься в межах законодавства.

ДОСЬЄ

Китайська держкомпанія COFCOCorporation — о дин і з н айбільших в иробників, переробників і трейдерів сільськогосподарської продукції. COFCO має представництва в більш ніж 140 країнах світу. До України китайський інвестор прийшов півроку тому. У грудні 2015 року компанія придбала міжнародну аграрну корпорацію з активами в Україні Noble Agri. Після завершення угоди компанія створила нового гравця — COFCO Agri, який спеціалізується на торгівлі та переробці сільгосппродукції.
COFCO Agri в Україні контролює вісім підприємств, зокрема елеватори, маслоекстракційний завод та експортний зерновий термінал. 2015 року експорт компанії становив 2,4 млн тонн, понад 1 млн тонн продукції надійшло до Китаю. 2015 року обсяг продажів компанії становив $16,9 млрд, а глобальний товарообіг — 47 млн тонн продукції.

 

Спілкувалася Марина МУРГА

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42