Статті

В алкогольній галузі конкуренція посилюється

08.07.2016 / 18:18
В алкогольній галузі конкуренція посилюється

Українським виробникам алкогольної продукції доведеться проводити агресивнішу політику.

Активність зростає

Алкогольна галузь в Україні демонструє непогані результати роботи. За даними Державної фіскальної служби України, у І кварталі цього року від оптових продажів продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів до бюджету надійшло 1,6 млрд грн податків, що на 12% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. У січні — березні 2016 року до державної скарбниці сплачено приблизно 390 млн грн податку на прибуток (2,4% від загальних надходжень), а за І квартал минулого року — майже 351 млн грн (2,1%). З 466 млн грн до 530 млн грн за аналогічний період зросли надходження від сплати ПДВ.

Статистика свідчить, що виробники алкогольної продукції активно нарощують виробництво. Наприклад, за даними асоціації «Виноградарі та винороби України», у січні — березні цього року вироблено на 38% більше тихого та ігристого вина порівняно з аналогічним періодом минулого року — 3,1 млн декалітрів. Горілки та бренді, за інформацією Державної служби статистики України, за цей самий період випущено на 26,5% та 30,8% більше, відповідно — до 5,2 млн та 852 тис. декалітрів.

Менш активними виявилися пивні компанії. У І кварталі вони виробили 34,6 млн де­калітрів хмільного напою, що лише на 1,4% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. «Однак ці показники не свідчать про вихід виноробної галузі з кризи. Потрібно розглядати не відсоток приросту, а фактичні показники, які, на жаль, підтверджують той факт, що і виробництво, і ринок перебувають на рівні дна. Позитивна динаміка формується тільки завдяки порівнянню з найпровальнішими роками в історії виноробства незалежної України. 2014 року обсяг виготовленої продукції становив усього 9,97 млн дал, 2015 року — 11,1 млн дал», — зазначає директор асоціації «Виноградарі та винороби України» Сергій Михайлечко.

Чому виробництво алкогольних напоїв зростає? Одна з причин — це часткова переорієнтація споживачів з імпортних напоїв, що зросли в ціні через девальвацію гривні майже вдвічі, на українські аналоги. «Через кризу покупці зараз орієнтуються на найдешевшу продукцію», — пояснює поведінку споживачів співвласник продовольчих мереж «Таврія-В» та «Космос» Борис Музальов. Аналогічна ситуація спостерігається й на ресторанному ринку. Генеральний директор компанії «Ресторанний консалтинг» Ольга Насонова розповідає, що зростання цін на імпортні продукти поставило управляючих закладами харчування перед вибором: збільшувати ціни на страви та напої чи шукати можливість для зменшення собівартості. «Добре почуваються ті, хто замінив дорогий імпорт на українські аналоги. Насамперед це стосується алкогольних напоїв», — говорить Ольга Насонова.

Нові виробництва

Ще одна причина зростання виробництва — завершення процесу перенесення кримськими виробниками своїх підприємств з півострова, що був анексований у 2014 році, на материк. Місцеві компанії не захотіли втрачати українських споживачів, а вивозити алкогольну продукцію з Криму місцеві чиновники фактично заборонили ще 2014 року. Проблема полягала й у тому, що кримські підприємства були відключені від української податкової системи, тож не могли отримати українську акцизну марку. Наприклад, на материковій частині зараз розливається вино Inkerman, горілка Medoff, коньяки «Бахчисарай», Lionel, «Марсель» тощо. Перереєстровано й торгові марки. Усі напої розливаються на потужностях конкурентів.

Продавати вироблені в Криму напої складно через високу конкуренцію: на півострові зареєстровано понад 70 горілчаних підприємств, до 2014 року активно розвивалися й невеликі приватні господарства. Кількість туристів, які могли б придбати напої, скорочується. Минулого року півострів відвідало приблизно 4,5 млн осіб, тоді як 2013 року — понад 6 млн осіб. Експорт у континентальну Росію стримують проблеми з логістикою — стабільність поставок залежить від поромної переправи, а також жорстка конкуренція з місцевими, як правило, більш відомими споживачам товарами і недорогим імпортом.

Не виключено, що найближчого року кількість кримських торгових марок, що зареєстровані на материковій частині країни, зросте. Екс-міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко раніше заявляв, що перш за все йдеться про такі державні підприємства, як виробники вина «Массандра», «Магарач» та «Новый свет». «У планах Мінагропроду їхня перереєстрація в місті Києві. Ми повинні зберегти самобутні українські бренди. Це справа честі», — зазначав він.

Акцизи зростають

З початку року і до березня більшість виробників алкогольної продукції працювали в декілька змін та намагалися випустити якнайбільше продукції. Пов’язано це з тим, що з 1 березня акцизи на лікеро-горілчані вироби зросли на 50% і становлять 105,8 грн за літр 100-відсоткового спирту. Ці новації передбачено Законом № 909-VIII про внесення змін до Податкового кодексу, що ухвалений у грудні минулого року та набрав чинності з 1 січня цього року. Однак виробникам дали відстрочку до 1 березня.

Відповідно до Закону акциз на сухі вина залишається на колишньому рівні і становить 0,01 грн/літр, на кріплені вина, вермути та ігристі вина зросте вдвічі і становитиме 7,16 грн/літр та 10,4 грн/літр відповідно, слабоалкогольні напої — на 300%, до 211,59 грн/літр.

Ці кроки спровокували зростання цін на алкоголь приблизно на третину. Саме тому найбільші компанії намагалися створити запас товарів, на який куплено акциз ще за старою ціною. Це дало змогу зробити відстрочку для зростання цін. Оскільки будь-яке підвищення вартості товару автоматично призводить до зменшення попиту. Генеральний директор асоціації «Укрводка» Володимир Остапюк раніше заявляв, що 2014 року акциз зріс на 42,5%, що призвело до зростання надходжень до бюджету на 3%. Однак виробництво за цей самий час зменшилося на 25%, зазначає експерт.

Жорстка конкуренція

До кінця цього року конкуренція між виробниками алкогольних напоїв суттєво зростатиме, що змусить їх збільшувати свою маркетингову активність та забирати долю імпортерів. «Перші ластівки» спостерігаються вже зараз. Наприклад, найбільший в Україні виробник та імпортер алкоголю «Баядера Групп» розширив лінійку власної продукції за рахунок джину, текіли і рому, розлив яких на замовлення компанії здійснюють іспанські партнери. Усі продукти продаються на українському ринку під власними торговими марками «Баядери». Перевага цих продуктів — відносно невелика ціна, що допоможе зайняти суттєву частку на українському алкогольному ринку.

Однак імпортери не здають свої позиції. Більшість компаній змогли пристосуватися до нових курсів іноземних валют та пропонують українцям дешевші напої іноземного виробництва. «Усі невеликі компанії, що зіштовхнулися з дефіцитом оборотних коштів, уже відмовилися від поставки продукції та фактично пішли з ринку. Інші — пристосувалися до нових реалій і роблять ставку на найбільш доступні позиції. Окрім того, на ринку з’являються інвестори, які готові вкладати кошти у відкриття нових компаній з імпорту алкогольних напоїв», — зазначає директор компанії-імпортера, який попросив не називати його ім’я, і додає, що це відбувається через стабільний курс валют. До кінця року банкіри не очікують суттєвих коливань вартості гривні, що дасть «зелене світло» імпортерам. Сергій Михайлечко додає, щодо імпорту асоціація спостерігає ситуацію, аналогічну за кризовий період 2008 — 2009 рр. «Після нетривалого затишшя покупці психологічно звикли і до курсової різниці, і до порядку цін, що дало змогу імпортерам потихеньку збільшувати кількість увезеної продукції», — зазначив він.

Суттєвим викликом для алкогольного ринку цього року стане боротьба з нелегальними товарами, частку якої профільні експерти оцінюють у 40%. Більшість такої продукції завозиться через самопроголошені республіки ДНР та ЛНР, менша частина — виробляється всередині країни. Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров зазначив, що відомство очікує зростання контра­фактного та контрабандного алкоголю. Боротися з цим допоможе електронна акцизна марка та електронна накладна. Планується посилити контроль за нелегальним виробництвом. Наприклад, цього року ДФС України виявила підприємство з виробництва підроблених марок акцизного податку, а також контрафакт­ну поліграфічну продукцію для упаковки фальсифікованих тютюнових виробів та алкогольних напоїв під виглядом продукції відомих світових брендів. Вартість конфіскованого обладнання становить 70 млн грн.

Окремий виклик для пивних компаній — заборона на продаж алкоголю, до якого належить хмільний напій, в усіх київських кіосках з 1 вересня цього року. У такий спосіб столиця хоче зменшити кількість злочинів, що відбуваються внаслідок вживання алкоголю просто на вулицях. Наступний крок — заборона продажу спиртного в усіх магазинах міста Києва після 23:00. Власники кіосків намагаються оскаржити рішення Київської міської ради в суді. Якщо це їм не вдасться, то виробники пива втратять канал збуту, який займає до 30% від загальних продажів.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42