Статті

Українська економіка: як позначилося зовнішнє покращення

07.07.2016 / 16:34
Українська економіка:  як позначилося  зовнішнє покращення

З лютого нинішнього року вітчизняна економіка демонструє боязкі ознаки одужання. Проте ризики ще залишаються.

Зовнішня кон'юнктура помітно покращилася з другого місяця цього року, що привело до деякого поліпшення макроекономічних показників. Сальдо зовнішньої торгівлі у квітні вперше за багато місяців продемонструвало позитивне значення. За підсумками квітня інфляція знизилася до 10%. Протягом березня-квітня на валютному ринку спостерігалося зміцнення гривні. Усе це могло б дати підстави для оптимізму, якби не ризики, які залишаються суттєвими.

Основні фактори

У 2015 році економіка України скоротилася на 9,9%, рівень інфляції становив 43%, реальні доходи населення зменшилися на 20%. Наша економіка ніби повернулася в середину 90-х ХХ ст. За останні два роки доларовий ВВП країни скоротився вдвічі, так само скоротився й товарний експорт порівняно з піком 2011 року.

Основні причини цього стану речей такі. По-перше, Україна внаслідок революції та бойових дій втратила контроль над 7% території країни, а частина промислових об’єктів перестала існувати. Щобільше, блокада торгівлі з Кримом та напруження на лінії розмежування на Донбасі призвели до розриву усталених та вельми складних виробничих ланцюгів. По-друге, світові ціни на продукцію головних експортних товарів досягли локальних мінімумів. Зокрема, на 30% нижчими, ніж під час кризи в січні 2009 року, виявились експортні ціни на сталь, а сільськогосподарська продукція, за Індексом продовольчих цін ФАО, тільки за 2015-й здешевшала на 14%. По-третє, виникли деякі складнощі щодо надання фінансової допомоги.

Київ отримав лише два транші кредиту EFF від Міжнародного валютного фонду, останній — у серпні 2015 року. У такій ситуації інші міжнародні фінансові організації не поспішають з перерахуванням левової частки технічної допомоги та кредитів, очікуючи на позитивний сигнал від МВФ. З ним Фонд не квапиться, адже залишаються серйозні проблеми щодо реалізації вимог у царині боротьби з корупцією й приватизації. З осені 2015 року фактичне ненадходження запланованих коштів МВФ, Світового Банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, гарантій уряду США тощо становило близько $6 млрд.

Слідом за нафтою  

Проте починаючи з лютого 2016 року зовнішня кон’юнктура значно поліпшилася. Пересічні громадяни можуть пересвідчитися в цьому, пригадавши, що барель нафти в січні коштував $26-27, а сьогодні — близько $50. Для експорту української продукції чорної металургії це означало підвищення цін за лютий-квітень на 40 — 60%, а також збільшення щонайменше на 10% й обсягів виробництва.

Загалом пожвавлення в ланцюзі «вугілля-кокс-метал» Держстат України фіксує починаючи з березня. Так, за перші чотири місяці року зросло видобування вугілля на 13,9%, виробництво коксу — на 37% та продукції металургійних підприємств — на 11,5%.

Це позитивно відбилося на торговельному сальдо. За словами голови НБУ Валерії Гонтаревої, у квітні сальдо поточного рахунку платіжного балансу вперше за багато останніх місяців стало додатним. Фактично це означає довгоочікуване перевищення експорту над імпортом. Проте в цілому поліпшення торговельного балансу відбувається передусім коштом скорочення імпорту; ввезення товарів продовжує скорочуватися річним темпом майже 15% — це є наочним наслідком знедолення українців протягом останніх років. Обсяги купівлі окремих товарів, зокрема нових автомобілів, досягли мінімуму з початку 2000-х, а в цілому рівень споживчих настроїв, за регулярними опитуваннями дослідницької компанії GfK Ukraine, коливається біля позначки 50 пунктів (з 200 можливих, тобто споживчий оптимізм є тільки у чверті населення).

Продовжує скорочуватися й експорт. За даними НБУ, у січні — березні він скоротився на 20%. Основна причина — продовження втрат ринків Росії та країн СНД. Ринок Європейського союзу, на який робилося багато сподівань, не здатний збільшити споживання товарів з України: після минулорічного спаду нашого експорту до стратегічних партнерів на 28% за підсумками першого кварталу товарні поставки продовжували скорочуватися на 2,7%, за даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі.

Зашиваючи бюджетну дірку

Утім, Україна досягла чимало успіхів на шляху скорочення дефіциту бюджету. І справа не стільки у зведеному бюджеті, який протягом трьох кварталів минулого року був узагалі профіцитним (так само, як і в першому кварталі 2016-го), скільки в скороченні інших витрат. Економісти називають їх квазіфіскальними витратами — це дотування НАК «Нафтогаз України», Пенсійного фонду, Фонду гарантування вкладів фізосіб тощо.

2014 року показник касового розриву загальнодержавного управління (широкі фінанси) підстрибнув до 200 млрд гривень (перевищивши 10% ВВП). Головні витрати дотацій ішли на «Нафтогаз», передусім на перекриття різниці в ціні природного газу для населення та ринкових цін. Поступовий підйом внутрішніх тарифів та здешевлення доларової світової ціни на енергоресурси спричинили припинення дотування НАК урядом уже в другому півріччі 2015 року (хоча «Нафтогаз України» за підсумком минулого року все ще залишався збитковою державною компанією).

Витрати на компенсацію згорілих вкладів громадян у банках-банкрутах та докапіталізацію державних банків теж потребували шалених грошей. За останні два роки цей ресурс становив 90 млрд гривень. Цього року витрати на підтримку держбанків та Фонду гарантування становлять щонайменше 15 млрд гривень.

Минулого року влада наважилася на експеримент із зниження ставки єдиного соціального внеску, скоротивши його з 1 січня 2016 року з 37% (у середньому) до 22%. Це призвело до зростання дефіциту Пенсійного фонду з 80 млрд до 145 млрд гривень. Відповідні кошти закладено в держбюджеті-2016, однак становлять більше чверті всього бюджетного кошторису!

Варто зазначити, що Пенсійний фонд України виконує чимало непритаманних йому функцій, зокрема сплачує пенсії пенсіонерам спеціальних категорій (які не здійснюють соціальних відрахувань). Ідеться про держслужбовців, військових у відставці, колишніх правоохоронців. Саме  регулюванням пенсійного забезпечення цих категорій громадян пояснюється скорочення дефіциту широких фінансів. Під час останнього візиту місії МВФ до Києва пенсійне питання, схоже, було найбільш дискутованим. Імовірно, Україна незабаром оголосить про стратегію подальшого підвищення пенсійного віку. До аналогічних кроків уже вдаються з 2017 року наші сусіди — Республіка Білорусь та Російська Федерація. З ними в України схожі демографічні тренди.

За оцінками НБУ, 2015 року дефіцит сектора загальнодержавного управління в Україні скоротився до 5,2% ВВП, що стало найнижчим рівнем з 2009 року (виключаючи 2011 рік). Цього року центральний банк очікує, що цей показник становитиме 4,2% ВВП. Інакше кажучи, країна чимраз більше намагатиметься жити за власними коштами, не вдаючись до масштабних закордонних запозичень.

Стабілізація гривні

Позитивні нотки з експортом низки товарів та бюджетне затягування пасків привели до поліпшення ситуації на валютному ринку. Упродовж березня — квітня 2016 року спостерігалося зміцнення гривні. Зокрема, щодо долара США українська грошова одиниця піднялася з 27 до 25 грн/$. Подальша ревальвація не підтримується Нацбанком, який активно скуповує валюту до резервів.

Тут варто нагадати, що наша країна відмовилася від політики керованого обмінного курсу валют. З цього року пріоритетом НБУ є таргетування інфляції. Інакше кажучи, мета центрального банку — виходити за підсумком року на певний показник приросту споживчих цін. Цього року цей рівень становить 12%, і Україна вже фактично вийшла на цю траєкторію, адже за підсумком квітня інфляція впала нижче 10%.

Однак тут не варто бути надоптимістом, адже в липні та вересні очікується черговий виток так званої адміністративної інфляції (підвищення тарифів на гарячу воду, електроенергію, водовідведення, зв'язок та залізничні перевезення). Тому НБУ залишає прогнозний показник 2016 року на рівні 12%, розраховуючи знизити інфляцію до 8% наступного року, а згодом — до помірних 5% на рік. У будь-якому разі зниження темпу зростання споживчих цін до однозначної позначки сприятиме відновленню кредитування, адже згодом помітно впадуть процентні ставки банків. Щоправда, наприкінці травня НБУ встановив облікову ставку на рівні 18% (за цією ставкою здійснюється головна операція в дизайні монетарної політики — розміщення двотижневих депозитних сертифікатів). Фактично пасивний ресурс фінустанов залишається наддорогим, аби почати кредитувати під ставки нижче 20% річних.

Певної стабільності економічній ситуації додало те, що протягом квітня завершилася політична криза. Новий уряд Володимира Гройсмана зміг провести програму дій Кабміну через парламент та отримати річний імунітет. Також Рада обрала очільника Генеральної прокуратури — відомства, що є антилідером з погляду очікуваних суспільством та міжнародною спільнотою реформ.

Безліч ризиків

Загрозою сталому відновленню економіки країни є військове напруження, що залишається на сході країни. Окрім додаткових непродуктивних витрат бюджету, воно щоразу загрожує стабільній роботі підприємств біля лінії розмежування. Треба також додати, що несталим виглядає зростання зовнішнього попиту на металопродукцію на зовнішньому ринку: на ринку Китаю, ймовірно, сформувалася значна «бульбашка», яка постійно стимулює збільшувати позиції з ф’ючерсних закупівель сталі. Схоже, саме туди зараз спрямовані значні капітали, що не можуть знайти якісного застосування в умовах украй низьких (а місцями — від’ємних) процентних ставок у світовій економіці.

Також не сприятиме нашому піднесенню неготовність Європи відкривати більший ринок збуту для вітчизняної продукції, а орієнтація України на активізацію збуту аграрної продукції з малою доданою вартістю має багато кон’юнктурних ризиків. Крім того, треба пам’ятати, що починаючи із серпня традиційно активізується енергетичний імпорт, а це загрожує новою девальваційною хвилею. Нарешті, обіцянка МВФ надати Україні довгоочікуваний третій транш кредиту EFF видається нечіткою.

З огляду на це високі темпи зростання української економіки в другому півріччі попри шалений потенціал відновлення малоймовірні. Більшість оглядачів прогнозують зростання реального ВВП України на 1 — 3% за підсумком 2016 року.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06