Аналітика

Український харчопром диверсифікує ринки збуту

08.07.2016 / 18:56
Український харчопром диверсифікує ринки збуту

Скорочення експортних поставок до Росії змусило харчовиків знизити обсяги виробництва.

Харчова промисловість без перебільшення — одна з провідних галузей промисловості України. Вітчизняний харчопром забезпечує понад 8% ВВП країни. Виробництвом їжі займаються 5,5 тис. підприємств різної величини, на яких працює понад 350 тис. осіб. Проте минулого року в цьому сегменті стався рекордний спад виробництва.

Лідер промвиробництва

Найдинамічніше зростання галузі припало на благополучні 2000 — 2007 роки. За цей період виробництво продовольства в країні зросло у 2,3 раза. З 2008 року з початком різних криз позитивна динаміка харчового виробництва змінювалася негативною. Наприклад, у 2013 році випуск продовольства зменшився на 5,1% у зв'язку зі скороченням виробництва підакцизної групи товарів, цукру та рослинної олії.

Однак минулий рік був, напевно, найскладнішим для вітчизняного харчопрому. Падіння виробництва продовольства було рекордним за всі роки незалежності країни. 2015 року українські підприємства виробили харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на 11,2% менше, ніж 2014 року. Головна причина — скорочення експортних поставок продовольства до Російської Федерації, яка обмежила або повністю заборонила ввезення деяких товарів з України. І найбільше падіння виробництва спостерігалося саме в галузях, які значну частину продукції, що випускається, експортували. Зокрема, минулого року найбільше впало виробництво продукції в консервній і кондитерській галузях: на 26,3% і 17,4% відповідно.

Незважаючи на зниження виробництва та реалізації харчових продуктів з 2012 року, харчова промисловість ­вийшла на перше місце за обсягами реалізованої промислової продукції серед усіх галузей промисловості України. І продовжує утримувати першість. Наприклад, офіційна статистика свідчить про те, що у січні — березні 2016 року реалізовано харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів майже на 83 млрд грн (без ПДВ та акцизу). І в загальній структурі промислового виробництва це найбільша частка — 21,1%.

Структура галузі

Вітчизняна харчова промисловість об'єднує 22 спеціалізовані галузі, до яких входить понад 40 основних виробництв. Провідні галузі: м'ясна продукція, кондитерська, молочна, спиртова, борошномельна, цукрова. У загальній структурі виробництва продовольства найбільша частка, понад 20%, припадає на продукцію олійно-жирової промисловості, 13% — м'ясо та м'ясна продукція, 11% — молочні продукти, 11% — напої.

Вітчизняна олійно-жирова промисловість стала активно розвиватися з кінця 1990-х, коли вивезення насіння соняшнику з країни обмежили, увівши експортне мито 23%. У цій галузі «виріс» такий гігант, який став не лише потужним гравцем українського, а й міжнародного ринків — вертикально інтегрована компанія «Кернел», акції якої котируються на Варшавській фондовій біржі. У 2015 році ця компанія, на підприємствах якої працює понад 14 тис. співробітників, заплатила 434 млн грн податків.

Олійно-жирова промисловість продовжує активно розвиватися. Буквально влітку минулого року в порту Південний Одеської області відкрився новий олійноекстракційний завод компанії Allseeds. На новому підприємстві створено 250 робочих місць. Загальна сума інвестицій у будівництво заводу та терміналу з інфраструктурою — $600 млн. Треба сказати, що це один із найбільших інвестиційних проектів в агропромисловому комплексі України за останні роки.

Інвестиції та фінанси

Інвестиції залучаються не тільки в олійно-жирову галузь. У цілому за останні 5 років обсяг іноземних інвестицій у галузь зріс майже вдвічі. На розвиток вітчизняного харчопрому залучено майже $3 млрд іноземних інвестицій, що становить 18,4% від обсягу прямих іноземних інвестицій у промисловість країни та майже 6% загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України. Оператори продовольчого ринку досить активно модернізують виробництво, деякі зводять нові підприємства.

Крім того, через загострення відносин з РФ міжнародні компанії, що імпортували деякі товари з Росії, стали організовувати локальні виробництва, інвестуючи в них значні кошти. Так, наприклад, цього року міжнародна компанія «Данон», один із найбільших молочних виробників в Україні, запустила нове виробництво дитячої молочної продукції (сирів і йогуртів) на своєму заводі «Кремез» (Полтавська обл.), інвестувавши 200 млн грн у виробничу лінію.

Також компанія Unilever у лютому цього року повідомила про будівництво чайної фабрики в Гостомелі. Компанія вже інвестувала в цей проект EUR8,3 млн. Українські харчовики залучають кошти міжнародних фінансових компаній. Зокрема, повідомлялося, що 2016 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) планує надати $10 млн томатному холдингу Agrofusion Group (виробничі потужності в Херсонській і Миколаївській областях) для фінансування оборотного капіталу.

У цілому галузь ще потребує значних фінансових вливань. Зокрема, експерти кажуть, що для підготовки харчової індустрії відповідно до вимог Європейського союзу необхідно понад $10 млрд інвестицій для модернізації підприємств. Крім того, усі українські харчові підприємства відповідно до Закону України «Про основні засади та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» мають протягом 2017 — 2019 років запровадити систему управління безпечністю харчових продуктів НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points, аналіз ризиків і критичні точки контролю), яка забезпечує контроль на всіх етапах харчового ланцюжка, у будь-якій точці виробничого процесу, а також зберігання та реалізації продукції. Запровадження цієї системи також потребує певних фінансових витрат. За ситуації на кінець 2015 року поки тільки близько 300 підприємств харчової промисловості впровадили НАССР.

Деякі експерти прогнозували, що у 2015 році половина харчових підприємств в Україні будуть збитковими через складну економічну ситуацію в країні, девальвацію гривні, падіння купівельної спроможності українців. Крім того, ускладнюють фінансовий стан підприємств тривалі терміни розрахунків великих торгових мереж (досягають 130 днів). У мережевого роздробу (у структурі реалізації якого частка українського продовольства становить 87%) перед підприємствами харчопрому великі суми заборгованостей, це ті кошти, які вимиваються з обігу виробників.

Проте, за даними Держстату, кількість прибуткових підприємств у галузі перевищує кількість збиткових і становить 62% (з урахуванням фінансових результатів до оподаткування). Середній рівень рентабельності операційної діяльності підприємств харчової промисловості — 4,8%.

Зовнішньоторговельна діяльність

Харчова продукція посідає значне місце в структурі українського експорту. У 2014 році продовольчі товари (де 47% — продукція харчової промисловості) вийшли на перше місце у вітчизняному експорті, потіснивши металургію. Щоправда, цей факт свідчить не стільки про розвиток зовнішньої торгівлі українським продовольством, скільки про проблеми у важкій індустрії. Хоча протягом усієї історії незалежної України динаміка зовнішньоторговельного сальдо харчової продукції залишається позитивною.

У 2014 році Україна експортувала харчових продуктів на $8 млрд, а 2015 року реалізація продовольства за кордон склала $6,9 млрд. Як уже згадувалося, на скорочення експорту продовольства вплинули обмеження РФ. Крім того, знецінення гривні, що обмежило можливості виробників у придбанні імпортної сировини, обладнання та матеріалів, а також дія додаткового імпортного збору, що призвело до збільшення вартості продукції і, відповідно, зниження її конкурентоспроможності на міжнародних ринках.

В умовах обмеженого банківського фінансування від отримання валютної виручки залежать можливості розширення та оновлення виробництва, тому, зрозуміло, компанії шукають нові ринки збуту, прагнуть нарощувати експорт. Як і очікувалося, відкриття європейського ринку не дало можливості українським експортерам харчової продукції компенсувати втрати від закриття російського ринку: 2015 року поставки продовольства в ЄС скоротилися на 30%. Багато підприємств ще не відповідають вимогам, які висувають європейці до виробництва та продукції, що випускається. Для отримання дозволу на поставки деяких видів продукції ще не проведені відповідні перевірки і не досягнуті міждержавні домовленості. Якщо, наприклад, дозвіл на поставки до ЄС курятини, яєць і яєчної продукції Україна отримала ще 2013 року, то молочну продукцію деякі українські підприємства почали продавати в Європу тільки цьогоріч. Проте експорт української яловичини до ЄС поки не вирішено.

В українських експортерів харчових продуктів є можливість нарощувати експорт до Китаю, Єгипту та інших країн Азії та Африки, що мають ємні ринки і, можливо, не висувають таких жорстких вимог до стандартизації продукції, як у Європі. І компанії вже мають певні успіхи в цьому напрямку. Наприклад, у 2014 році порівняно з 2013 роком українські підприємства наростили експорт молочних продуктів до Пакистану (у 5 разів), до Єгипту та Південної Африки (в 1,8 разів); продукції борошномельно-круп'яної промисловості — до Туреччини (у 4,9 разів), КНДР (у 2,3 разів) тощо. Щоб постачати свої товари до деяких мусульманських країн, експортери приводять своє виробництво у відповідність до принципів «халяль», отримуючи відповідні сертифікати підтвердження. Такі сертифікати на свою продукцію отримали, наприклад, ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», підприємство Агропромислової групи «Пан Курчак», підприємства групи компаній «Молочний Альянс», виробники кондитерських виробів — компанії «АВК», Roshen та ін.

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42