Інтерв’ю

«Завдяки податковій реформі стало можливим виконання місцевих бюджетів»

08.07.2016 / 19:10
«Завдяки податковій реформі стало можливим виконання  місцевих бюджетів»

Голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін розповів журналу «Вісник. Рейтинг» про своє бачення розвитку Харківської області та про виклики, що стоять перед нею.

Харківська область — безумовний лідер серед областей України як за розміром внеску до загального бюджету, так і за темпами його зростання. У І кварталі 2016 року вона переказала до держбюджету 8 млрд 466 млн грн — в 1,6 раза більше ніж показник за І квартал 2015 р. Промислове виробництво на Харківщині за останній рік зросло на 5%, а ціни на продовольство в цій прифронтовій області, за даними Мінекономіки, нижчі, ніж у середньому по країні. Голова Харківської ОДА вважає, що серйозна національна програма промислового розвитку — алгоритм дій для кожної галузі, де кожне підприємство бачитиме свої перспективи, допоможе перевершити ці досягнення.

Ігоре Львовичу, Харківська область, по суті, прифронтова. Як позначається близькість зони АТО на економічному житті регіону?

Безумовно, ми постійно відчуваємо близькість зони АТО. Навіть більше — частина Харківської області входить до цієї зони. Більшість дій, що пов’язані із забезпеченням проведення антитерористичної операції, проходять через нашу територію. Проте ми робимо все, що можливо в межах компетенції керівництва облдержадміністрації, для того, аби мешканці регіону цього не відчували та для того, щоб це не позначалося на соціально-економічному розвитку області.

Хочу зазначити: таке відбувається, напевно, вперше у світовій економіці, щоб регіон, розташований поблизу зони бойових дій, розвивався краще, ніж території всередині країни. Нещодавно Кабінет Міністрів України опублікував результати Моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів України за 2015 рік. Харківська область посіла в ньому перше місце серед областей України. Для території, що розташована поблизу зони АТО, для прифронтової території це такий приємний для нас нонсенс.

Ціни на продовольство в нашій прифронтовій області, за даними Мінекономіки, — нижчі, ніж у середньому по країні. Ми не допустили ажіотажу навіть у найважчі моменти на жодну групу продовольчих товарів. Хоча спроби дестабілізувати ситуацію в регіоні були.

Харківська область попри всі проблеми має зростання промислового виробництва на 5%. Це дуже важливо, оскільки раніше 50% зовнішнього торгового обороту в нас припадало на Росію. Ми змушені були терміново розробити план заходів щодо диверсифікації ринків. Для нас це непросто, враховуючи географічне розташування. Ми маємо 38 км до кордону з Росією та 1200 км до кордону з Євросоюзом. Однак за останні роки саме ці 1200 км в економічному плані нам стали ближчі, ніж 38.

Як Вам вдалося переорієнтуватися на інші ринки збуту?

Ми рішуче взялися за диверсифікацію ринків, привернули до себе увагу міжнародної громадськості. У вересні минулого року в Харківській області відбувся великий економічний форум, у якому взяли участь 17 міжнародних делегацій. Ми маємо добрі відносини з Європейським Союзом, безпосередньо з керівником представництва Євросоюзу в Україні Яном Томбінським, у нас хороші відносини з посольством США. Харківщина — єдина область в Україні, що має підписаний договір безпосередньо з урядом США, за яким американський уряд бере на себе фінансову та організаційну допомогу щодо підтримки нашого регіону. Ми дуже вдячні партнерам, які нас поважають і довіряють нам.

Хочу підкреслити, що ми отримуємо постійну підтримку та допомогу з боку голови держави. Президент України Петро Порошенко за останній рік п’ять разів був у Харкові з повними робочими візитами. Президент дуже добре розуміє, якщо в Харківській області буде складно і гаряче, то складно і гаряче буде по всій Україні. І в результатах, які ми сьогодні маємо, є велика заслуга особисто Президента.

Яка галузева структура економіки регіону?

Основні сегменти — це промисловий комплекс та агросектор.

А що хотілося б розвивати?

Нами розроблено стратегію розвитку Харківської області до 2020 року. Її дієвість підтверджується результатами, що їх демонструє область. А розвивати хотілося б те, у чому маємо потенціал. Насамперед промисловий комплекс та агросектор. Саме в цих сегментах повинні бачити можливості для розвитку малий та середній бізнес. Безперечно, мають розвиватись ІT-технології та все, що пов'язано з наукою. Це напрями, у яких регіон сильний.

Як плануєте використовувати науковий потенціал Харківщини?

Маємо 28 вищих навчальних закладів. У Харківській області створено Університетський Консорціум, який об’єднує всі виші регіону. Ця ініціатива отримала підтримку у всіх ректорів. Працює рада ректорів Харківської області. Усе це робиться для практичної реалізації наукових розробок.

Невже в області все прекрасно і немає жодних проблем?

Зрозуміло, ми далекі від думки, що все гаразд. Маємо проблеми в багатьох великих підприємств: і щодо авіазаводу, і щодо «Електроважмашу» — стратегічного підприємства енергомашинобудування. Не всі їх можна вирішити на рівні області. Ми говоримо про те, що Україні потрібна серйозна програма промислового розвитку — алгоритм дій для кожної галузі, де кожне підприємство бачитиме свої перспективи, шлях розвитку, де відображено заходи з імпортозаміщення, позначено рівень державної підтримки, де буде вказано, які ринки збуту можуть бути цікаві.

У серпні минулого року я вже порушував це питання перед Кабінетом Міністрів України. Тоді прем’єр дав доручення Міністерству економіки України. Однак вони не були виконані. Але ми домагатимемося розробки такої програми. Адже Україна з 2010 року живе без стратегії розвитку промислового комплексу. З 2011 року немає окремої галузевої програми розвитку машинобудування. Це нонсенс для такої індустріальної країни, як наша.

Як вирішується питання імпортозаміщення на підприємствах регіону?

Обласна адміністрація та «Укроборонпром», який має в нашій області 17 промислових підприємств, у лютому цього року уклали договір, унаслідок чого кількість підприємств, що застосовують технології імпортозаміщення, збільшилася з 10 до 50. Кращої динаміки немає в жодному регіоні.

Які фінансові результати роботи Вашої команди?

Уперше з 2001 року ми перевиконали всі місцеві бюджети. Такого не було упродовж останніх 15 років. Харків, який п’ять років не виконував бюджет, минулого року його навіть перевиконав. А це — половина зведеного бюджету Харківської області.

До речі, як складаються відносини обласної адміністрації з містом?

У Харківській області — сім міст обласного значення, і для мене всі вони в одному статусі. Місто Харків — обласний центр, найбільше місто. Органам місцевого самоврядування надано право займатися комунальним господарством, деякими питаннями соціального та економічного розвитку території. А в стратегічному сенсі, у сенсі виконання всіх законодавчих норм, Харків житиме та працюватиме за правилами та законами України. Сьогодні Харків, як і шість інших міст обласного значення, іде у фарватері тих рішень, що приймаються на національному рівні та які ухвалює обласне керівництво.

Чи задоволені Ви ходом реформ у країні, зокрема податковою реформою?

Завдяки податковій реформі стало можливим виконання місцевих бюджетів. Були створені умови, щоб місцеві бюджети виконувалися та перевиконувалися. Як керівник регіональної ланки я задоволений ходом податкової реформи. Але можу сказати, що на цьому шляху ще багато чого потрібно зробити. Потрібно підвищити довіру до фіскальних органів.

А як просувається реформа місцевого самоврядування?

У Харківській області є три громади, що об’єдналися. Ми не поспішаємо з цим процесом, хочемо, щоб люди самі були готові до укрупнення громад. Якщо Україна проведе цю реформу за 2 — 3 роки, то фінансова база громад зміцниться.

Німеччина на цю реформу витратила 20 років, а Швеція — 10. В України немає стільки часу. Реформа буде реалізована за три роки. Вона зміцнить матеріально-технічну базу, бюджетну базу місцевих рад. Тоді самі громади зможуть визначати пріоритетність фінансування. І в них на це будуть фінансові можливості.

Як в області вирішується проблема переселенців?

Область прийняла набагато більше переселенців, ніж інші регіони країни. У нас тільки 200 тисяч, що офіційно зареєстровані, а за непрямими показниками ми бачимо, що в нас мешкає понад 300 тисяч вихідців з Донбасу. Просто частина з них не реєструється, їм не потрібна державна підтримка, вони мають свої джерела коштів для проживання в Харківській області, проте користуються всією інфраструктурою області.

Як до них ставляться влада та звичайні громадяни?

Я постійно зустрічаюся з волонтерами, що займаються переселенцями. Якби до переселенців тут погано ставилися, вони б сюди просто не приїжджали. Ми ставимося до них як до громадян України, незважаючи на їхні політичні погляди. Якщо ми єдина країна,  а я в це вірю, то й ставлення до переселенців має бути як до співвітчизників. Ми робимо все можливе, щоб зробити життя цих людей, які потрапили в біду, якомога комфортнішим. Зрозуміло, що ми не замінимо їм рідну домівку та близьких. Але третина вимушених переселенців готові залишитися в Харкові. Це дуже високий показник. І всі, хто хоче працювати, прагнуть знайти роботу, проходять процес асиміляції досить комфортно.

Як позначився наплив переселенців на ситуації з безробіттям у регіоні?

Будь-яка додаткова кількість нових мешканців — це навантаження на регіональну економіку. Адже 300 тисяч людей — це більше, ніж населення Полтави. Ось уявіть: узяти всіх мешканців Полтави та миттєво переселити на іншу територію, наприклад, до Харкова. Безперечно, вплив буде. Ми використовуємо всі можливості з працевлаштування переселенців. Повторюся, ми працюємо в найбільш складному регіоні України за сукупністю чинників.

Як ви працюєте з проблемою зростання комунальних тарифів?

Люди завжди погано сприймають підвищення тарифів. Але газ — це товар, на нього має діяти ринкова ціна, що забезпечить прозорість правил гри на ринку. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман про це чітко сказав. І сьогодні таку ціну встановлено. Тепер виникає питання механізмів компенсації. У Харківській області близько 500 тисяч осіб отримують субсидію. Розмір субсидій порівняно з минулим роком збільшено втричі. Зараз середній розмір субсидій за житлово-комунальні послуги в області становить 1400 гривень. Усі люди, що не мають достатнього заробітку, захищені державою. І можуть отримувати різницю, на яку підвищено тариф, з держбюджету.

Питання не про економіку. Яка доля футбольного клубу «Металіст»?

Завдяки тому що ми взялися за вивчення справ клубу, харківський «Металіст» повністю відіграв сезон 2015-2016. До цього «Металіст» не грав у Харкові вже 10 місяців. Щоб не було ілюзій, ФК «Металіст» — це приватна власність Сергія Курченка. І жодних юридично законних шляхів впливу влади на приватну власність немає. З іншого боку, власник клубу має бути відповідальним перед громадою. Тому що «Металіст» — це бренд міста, бренд Харківської області. У цієї людини, яка зараз перебуває в бігах, напевно, немає внутрішнього розуміння, що таке честь і совість. Тому клуб позбавлений професійної ліцензії, і сезон 2016 — 2017 року не зможе грати як професійний.

З огляду на умови, у яких перебував клуб, він відіграв минулий сезон гідно. Міг би грати й далі, якби не власник клубу, який зруйнував усе те, що створювалося десятиліттями. Однак ми будемо думати про механізми, як відродити футбол у Харкові.

ДОСЬЄ

Ігор Львович Райнін народився в 1973 році в Харкові. Має дві вищі освіти: диплом Харківського авіаційного інституту ім. Жуковського (інженер-механік) та диплом Української Академії державного управління при Президентові України. У його активі — 70 наукових робіт та 7 монографій, присвячених діяльності центральних і регіональних органів влади.
Заслужений економіст України, кандидат наук із державного управління.
З 2002 по 2010 рік — перший заступник начальника управління в головному управлінні економіки Харківської ОДА.
З 2010 по 2014 рік — заступник директора ТОВ «Синтофлекс», а також депутат Харківської обласної ради.
У квітні 2014 року був призначений першим заступником голови Харківської обласної державної адміністрації, а в листопаді став заступником голови Адміністрації Президента.
3 лютого 2015 року очолив Харківську ОДА.

 

Спілкувався Олександр БЕРДИНСЬКИХ

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06