Інтерв’ю

«Найважливішим завданням для нас є зростання доходів населення»

08.07.2016 / 19:31

Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка розповів журналу «Вісник. Рейтинг» про особливості економічного розвитку Львівщини.

фотоЛьвівщина — область контрастів. Безумовний регіональний лідер на заході України за багатьма показниками і водночас — одна з найбільших з виділення субсидій на оплату житлокомунпослуг. З низьким рівнем безробіття та заборгованості із зарплат і високим відтоком працездатного населення на заробітки. Регіон, що асоціюється у звичайних українців з туристичними атракціями, і лідер у заснуванні нових машинобудівних підприємств. Голова Львівської ОДА Олег Синютка бачить у сучасних проблемах регіону потенційні точки зростання і вважає за необхідне продовжувати децентралізацію влади.

Олеже Михайловичу, які основні завдання в економічній сфері ставить перед собою облдержадміністрація в поточному році?

Я вважаю, найважливішим є сприяння зростанню доходів населення, що має підоснову зростання кількості інвестицій, зростання кількості робочих місць та активізацію економічної активності. Сприяти збільшенню доходів, зростанню купівельної спроможності населення є нашим основним завданням.

Які сектори економіки в регіоні забезпечують зараз найбільше зростання?

Насамперед хотілося б відзначити зростання обсягів виробництва компаній, що пов’язані з автомобілебудуванням. Це компанії «Леоні», «Електроконтакт», «Фуджікура». Це тішить, бо на цих підприємствах працює велика кількість людей, і розмір заробітної плати там один із найкращих в області. А в цілому ми маємо зростання у всіх практично галузях.

В останні роки у Львівській області відкрилося багато машинобудівних підприємств з іноземним капіталом, які наразі є одним із локомотивів економіки регіону. Чому іноземний капітал обрав саме Львівщину і чому вони показують таке стрімке зростання?

Ми маємо бути об’єктивними. На превеликий жаль, для українців одним із найважливіших чинників була девальвація гривні, що дало іноземним інвесторам змогу інвестувати у валютному еквіваленті менші кошти й отримувати якісні виробничі потужності. Через девальвацію та інфляцію конкурентоспроможність української праці стала набагато вищою. Звичайно, на шкоду доходам українців.

Чому обрали саме Львівщину? Перший чинник — географія. Ми знаходимося ближче до наших потенційних інвесторів. Також наша область віддалена від бойових дій, які, звісно, лякають бізнес.

По-друге, хоч це, може, і суб’єктивно, я вважаю, що ми досягли позитивних результатів у боротьбі з корупцією. Мені було дуже приємно, коли віце-президент компанії «Фуджікура» на відкритті нового заводу сказав, що п’ять з половиною місяців, які вони витратили на запуск заводу на Львівщині, від ухвалення рішення до відкриття заводу, — це найкращий результат серед усіх 20 заводів, які вони відкривали у світі.

По-третє, наша системна робота щодо пропозиції грінфілдів, браунфілдів і їхня промоція серед потенційних інвесторів.

І четвертий чинник — це система супроводу інвестиційних проектів, яку запровадила облдержадміністрація. За інвестором закріплюється чиновник, який супроводжує бізнесмена на всіх етапах і допомагає в проходженні бюрократичних процедур.

Львівська область входить до трійки найкращих регіонів щодо заборгованості із зарплат серед економічно активних підприємств. Як ви домоглися такого результату?

Ми використовуємо класичні важелі — батіг та пряник. З одного боку, ми чинимо тиск на підприємства, які мають кошти на виплату зарплат, однак використовують кошти не за призначенням. З іншого — допомагаємо в пошуку ринків збуту, пошуку дешевих кредитних та інвестиційних ресурсів.

Як вплинула антитерористична операція на сході України на регіон та його економіку?

Незважаючи на те що наша область віддалена на тисячу кілометрів від бойових дій, ми докладаємо великих зусиль для забезпечення безпеки населення, наших гостей. Ми розуміємо: що більше заспокоюватиметься ситуація в зоні бойових дій, то більше буде бажання в терористичних груп розхитати ситуацію в тилу.

Друга річ — це те, що велика кількість наших громадян і добровільно, і за мобілізацією пішли до зони бойових дій.

Третє — це військові замовлення. На території області декілька підприємств військово-промислового комплексу, які долучилися до зміцнення потенціалу української армії. Крім того, підприємства Львівщини будували фортифікаційні споруди на лінії зіткнення між українськими військами та російсько-терористичними угрупованнями.

Львівщина стала одним із центрів, куди переселилися мешканці із зони АТО та Криму, яким довелося залишити свої домівки. Як це вплинуло на регіон?

Перше, про що потрібно сказати, — це зовсім не погіршило безпекову ситуацію в області та не спричинило погіршення міжлюдських відносин. Це важливо. Ми не фіксуємо жодних конфліктів між місцевим населеннм області та переселенцями.

Ми також не фіксуємо якогось негативного впливу на ринок праці. Навіть більше, ми маємо дуже приємні приклади, коли люди, що мігрували з окупованих територій, відкривають свій власний бізнес.

Окрім цього, простежується позитивний вплив на будівельний бізнес. Вочевидь багато людей для себе розуміють, що не швидко зможуть повернутися додому, до міст, які, я впевнений, обов’язково будуть звільнені від окупації. І ­переселенці також купують та будують у нас собі житло, і наразі Львівщина має позитивну динаміку в цій галузі.

Які, на Вашу думку, основні недооцінені галузі в регіональній економіці?

Я гадаю, що саме машинобудування залишається недооціненим і потребує розвитку. За потенціалом зі Львівщиною в цій галузі можуть зрівнятися Дніпропетровщина та Харківщина. Я переконаний, що саме ця галузь є «сплячим тигром» і дасть ефект у найближчій перспективі.

Друга галузь, де ми вбачаємо можливість великого розвитку, — логістика. Близькість із країнами ЄС дає змогу створювати логістичні центри, що дадуть змогу ефективно експортувати продукцію до Євросоюзу та імпортувати товари звідти.

Третє — це наш курс на розвиток середнього товаровиробника в сільському господарстві, що, я переконаний, набагато ефективніше, ніж великі агрохолдинги. Це дасть великий поштовх у розвитку ягідництва та овочівництва. І це не лише теоретизування — ця галузь у нас на порозі великого старту. Ми зацікавлені в тому, щоб повний цикл переробки в цій галузі зосереджувався в нас. І вже є добрі сигнали. У нас є такий виробник «Яблуневий дар», який не тільки переробляє місцеву сировину, а й імпортує її з Польщі.

У спадок з радянських часів в області залишилися великі індустріальні гіганти. Наразі вони приватизовані і багато з них перебувають у жалюгідному стані. Саме там накопичилась основна заборгованість із заробітної плати. Яких заходів щодо них вживає обласна влада?

Це є загальнодержавна проблема. Ми маємо забезпечити на рівні законодавства швидкий перехід від неефективних власників до тих, що опікуватимуться своєю власністю. Це ж не тільки на Львівщині деякі власники отримали об’єкти нерухомості завдяки різним схемам, не мають обтяжень від володіння ними та не розвивають їх, через брак грошей чи інтелекту. Я думаю, що держава мусить впливати на них підвищеним податком на нерухомість та платою за землю щодо об’єктів, незадіяних у виробництві. Це спонукатиме їх переходити до ефективних інвесторів. Звичайно, ми не маємо права їх відбирати, однак ми маємо стимулювати власників.

Якою є ситуація з безробіттям, прихованим безробіттям та трудовою міграцією в регіоні?

Офіційні дані не мали б давати приводу для хвилювання, та ми розуміємо, що все не так просто. На жаль, сьогодні багато людей отримують тіньові доходи, це зумовлено і державною системою субсидіювання, і тим, що багато людей працює на сезонних роботах, у тому числі за кордоном. І їх державні органи часто не враховують.

Для регіону виїзд робітників на заробітки має і позитивні, і негативні наслідки. Люди, які їдуть на роботу за кордон, часто є інвесторами в нерухомість на батьківщині. Зароблені ними гроші підвищують купівельну спроможність їхніх сімей. Крім того, вони набувають корисного професійного досвіду. Це добре.

А з іншого боку, негативним є те, що в суспільстві формується думка про безальтернативність від’їзду для вирішення своїх побутових проблем. Регіон втрачає трудовий потенціал. Треба також зауважити, що від’їжджають насамперед найактивніші й наймотивованіші працівники. Також довга відсутність удома цих людей негативно впливає на сімейні стосунки, стосунки з дітьми. Цей аспект — негативний.

Як просувається в області адміністративна реформа і якою є ситуація з місцевими бюджетами?

Якщо говорити про місцеві бюджети, то треба врахувати девальваційний вплив. Девальвація та інфляція сприяють виконанню місцевих бюджетів, цього не можна заперечувати. Однак якщо говорити за номінальними показниками, то ми маємо на цей час перевиконання на 35% затверджених показників. Ситуація з ресурсним наповненням місцевих бюджетів неспівмірна з позаминулим роком, з 2 — 3 роками тому. Інша річ, що сьогодні такі позитивні наслідки йдуть у першу чергу за рахунок міст обласного значення, які вже є учасниками проекту з децентралізації. Наприклад, Львів уже має бюджет розвитку в 7 разів вищий, ніж раніше. Тому мене дивує позиція політиків, які не хочуть вносити зміни до Конституції та мультиплікувати цей процес децентралізації на маленькі міста, села та райони.

Львів і Карпати — популярні серед українських і зарубіжних туристів. Які плани й очікування в обладміністрації з розвитку туризму в області?

Такого історичного спадку, як на Львівщині, де маємо 50% пам’яток ЮНЕСКО, немає в жодній області України. Це об’єктивно. Але коли Львів затверджував стратегію свого розвитку, одним із пріоритетів було проголошено розвиток туризму. Тому це також результат цілеспрямованої роботи. І сьогодні міська та обласна влада розуміє, що туристові вже стає «затісно» у Львові. Тому ми наразі просуваємо формати «Львів плюс», «Львівщина», коли до туристичних можливостей Львова додаються можливості курортів Моршина, Трускавця, Східниці, гірських курортів Славського. Зараз ми працюємо над розширенням туристичної доступності Турківського району, який має великий нерозкритий потенціал.

Моніторинг зимового сезону, який ми зробили, надає оптимізму. Наразі туристична інфраструктура ще має величезний потенціал для інвестицій. Важливо також, що ця галузь спроможна швидко ці інвестиції повертати.

Які податкові новації найсильніше позначилися на економіці регіону?

Насправді децентралізація фінансових ресурсів не є податковою новацією, але це є дуже серйозним стимулом для місцевих влад. Щодо перегляду податків та ставок, я вважаю, зменшення єдиного соціального внеску в найкоротшій перспективі вплине на економіку. Тому що компанії, які повністю дотримуються законодавства та чесно платять зарплату «по-білому», отримують можливість для збільшення оплати та збільшення пошуку кваліфікованих працівників.

Яких змін у фіскальній політиці бажає Львівська область?

Я б зняв обмеження верхньої та нижньої планок плати за землю, оскільки місцева влада повинна мати більший діапазон. І ще я вважаю дуже необхідним упровадження стимулюючих фіскальних механізмів для технопарків і для роботи з давальницькою сировиною.

ДОСЬЄ

Олег Михайлович Синютка народився 1970 року в селі Куропатники Бережанського району Тернопільської області. Має дві вищі освіти за спеціальностями «Учитель історії» та «Економіка та управління». Обидва дипломи здобув у Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ). 2002 — 2006 роки — заступник міського голови Івано-Франківська. 2006 рік — голова постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань бюджету, фінансів, податків та інвестицій. 2006 — 2007 роки — заступник міського голови з питань економіки Львівської міської ради, директор Департаменту економічної політики Львівської міськради. 2007 рік — перший заступник міського голови Львова. З грудня 2014 року очолив Львівську облдержадміністрацію.

 

Спілкувався Кирило КАЗЮЧИЦ

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06

«Гарячі лінії»

Дата: 9 квітня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00
Контактний номер: (044) 501-06-42