Інтерв’ю

«Споживання кави дедалі частіше «перетікає» з домівок та офісів до кав’ярень»

08.07.2016 / 19:40

Фінансовий директор львівської кавової фабрики «Галка» — про український ринок кави та роботу підприємства.

Українсько-англійське спільне підприємство «Галка» – найдавніший і найвідоміший в Україні виробник кави та кавових напоїв. Започаткована ще 1932 року, компанія продовжує працювати на висококонкурентному глобалізованому ринку. Фінансовий директор «Галки» Роман Шиманський поділився з виданням «Вісник. Рейтинг» секретом успіху. Він вважає, що успіх компанії в тому, що вона прислуховується до потреб свого споживача.

фотоПане Романе, скажіть, з якими результатами підприємство завершило 2015 рік?

У 2015 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 37,65 млн грн. Відповідно до річного звіту компанії минулого року отримано чистий дохід від реалізації 544,085 млн гривень. За результатами 2015 року валовий прибуток «Галки» становить 139,628 млн грн, операційний – 68,529 млн ривень. Через девальвацію гривні фінансові результати в іноземній валюті мають вигляд для наших інвесторів набагато гірший.

За обсягами виробництва продукції ми спрацювали на рівні 2014 року.

Які плани компанія ставить перед собою на поточний рік? Чи планується збільшення виробництва і в яких саме сегментах? Чи плануються до запуску новинки?

Нашим стратегічним пріоритетом на сьогодні є зростання прибутковості бізнесу. Саме тому компанія великих темпів зростання на 2016 рік не планує, а основну увагу буде зосереджено на таких показниках, як ліквідність, платоспроможність та прибутковість. Покращення цих показників і є нашими пріоритетами на 2016 фінансовий рік. Ми не плануємо суттєвого зростання виробництва в натуральних величинах. Темпи зростання, які ми заклали в бюджеті на поточний рік, – мінімальні. Щодо новинок, то вони обов’язково будуть і зараз перебувають на стадії розробки та дегустацій.

Як наразі виглядає український ринок кави? Як він структурований?

Український ринок кави сегментовано за напрямками збуту – це HoReCa (готелі, ресторани, кафе) та роздрібна торгівля. Сегмент HoReCa — а це переважно зернова кава — останнім часом досить успішно розвивається. Це пов’язано зі зміною культури споживання кави. На нашу думку, у структурі ринку HoReCa займає більше 15% з тенденцією зростання. Щодо роздрібної торгівлі (супермаркети, лінійний роздріб та open-market), то найбільша частка (близько 50%) припадає на супермаркети. Це не є винятково українська тенденція — ми повторюємо шлях європейських країн.

Які ваші прогнози для галузі на 2016 рік?

Через інфляцію і девальвацію падає платоспроможність нашого покупця. Це спонукає нас і наших конкурентів знижувати собівартість і ціну на готові вироби. Ми бачимо, що йде перетікання в сегмент дешевих кавових напоїв на основі ячменю та цикорію. Споживання розчинної кави – сегмент, де ми традиційно сильні, відчутно падає і, відповідно, здешевлюється. Це також не унікальна українська тенденція, а загальноєвропейська. Водночас спостерігається зростання споживання натуральної смаженої кави.

Ще раз повторюся – ми бачимо зміни в культурі споживання кави.

Іде «перетікання» споживання кави з офісів і домівок до кав’ярень, кафе, ресторанів, до пиття на вулиці. Кава стає дедалі більше «соціалізуючим» напоєм.

Кого ви вважаєте своїм головним конкурентом?

Ринок кави — глобалізований. Наші основні конкуренти — не тільки українські виробники, а й світові: «Якобс» і «Нестле». Вони мають великі потужності в багатьох країнах світу та неспівмірні з нами рекламні та маркетингові бюджети.

А які ваші найголовніші конкурентні переваги проти таких потужних глобальних гравців?

По-перше, ми дуже відомі й популярні у своєму регіоні, у Західній Україні. Наша фабрика була започаткована ще до приходу радянської влади, працювала й за часів СРСР, працює сьогодні та працюватиме в майбутньому. Ми маємо лояльних споживачів та орієнтуємося на їхні потреби, тому ми працюємо над зниженням ціни готової продукції. Це саме те, чого наш покупець наразі потребує. Ми працюємо в сегменті середніх цін та нижче середніх.

Ми впевнено почуваємося на ринку розчинної кави, трохи відстаємо від конкурентів щодо натуральної меленої кави. У нас є багатий досвід у виробництві кавових напоїв.

В Україні в роки незалежності завжди була в торговельних мережах кава великих російських виробників. Після анексії Криму та початку війни на Донбасі стали поширюватись ініціативи щодо бойкоту російських товарів. Чи відчуваєте ви наслідки бойкоту?

Мушу сказати, що не відчуваємо. Також скажу, що ми бачимо велику кількість контрабандної кави в Україні. Та точну оцінку обсягів контрабанди давати я не берусь, але це відчутна частка.

У якому стані ви як експортер? Чи цікавий вам цей напрямок розвитку?

Раніше ми експортували більше. Традиційно ми експортували до країн Балтії, до Молдови, до Росії. Як Ви розумієте, російський ринок для нас закритий. Наразі експортуємо мінімально. Світовий ринок кави дуже конкурентний, але експортний напрямок для нас цікавий. Ви ж розумієте, що наша сировина закуповується за валюту, і експорт може дати змогу захеджувати валютні ризики.

Що, крім високої конкуренції, заважає розвитку експорту?

Запровадження антикризового валютного регулювання. Це в першу чергу необхідність продавати 75% валютної виручки, коли водночас ми купуємо валюту на міжбанківському ринку із суттєвим відтермінуванням для оплати сировини за кордоном. Наразі обіцяють послаблення, з’явилась інформація, що 1 червня відповідно до постанови НБУ від 25 травня 2016  року № 332 терміни переглядатимуться. Це позитивна тенденція, і ми це вітаємо.

Де ваша компанія закуповує цикорій? Його вирощують в Україні?

Великі поля є в Хмельницькій області, біля міста Славута. До речі, у Славуті вже давно працює Славутський цикорієсушильний завод. Ми використовуємо вітчизняну сировину і створюємо робочі місця в агросекторі.

Як ви оцінюєте взаємодію вашої компанії з органами ДФС?

Дуже добре. Ми вже декілька років обслуговуємося в Офісі обслуговування великих платників податків ДФСв, і нам це зручно. Усі питання вирішуються досить оперативно. Службовець, який закріплений за нами в ДФС, добре нас знає, ми знаємо його. Це сприяє результативній роботі.

За профілем виробництва вам доводиться постійно працювати з митницею. Чи фіксуєте ви якісь позитивні або, навпаки, негативні зміни в цій структурі?

Були такі негативні моменти, коли ми не були згодні з митною оцінкою вартості зеленої кави. Але наразі ці питання врегульовано. І, до речі, саме завдяки співпраці з ДФС.

Як податкові нововведення позначилися на роботі компанії?

Ми бачимо постійну роботу з покращення податкового законодавства. Дуже багато новацій щодо ПДВ, нові зміни до Податкового кодексу України, приведення його у відповідність до фінансової звітності. Я вважаю, що це абсолютно правильно.

Як ви розцінюєте зменшення ставки єдиного соціального внеску до 22%, позитивно чи негативно?

Для нас це великий плюс, бо зрозуміло, що 22% – це краще, ніж 37%. Отже, є можливість вивільнені кошти спрямовувати на зростання реальної заробітної плати. Це дає нам змогу дещо послабити негативний вплив девальвації вітчизняної валюти для наших працівників. Компанія завжди працювала відкрито та повністю виконувала вимоги податкового законодавства. Ідуть розмови, що зменшення ЄСВ спричиняє великий дефіцит у Пенсійному фонді України. Мабуть, це так. Однак я сподіваюся, що це лише початок, і після трансформації наповнення Пенсійного фонду України стабілізується. Потрібно дати компаніям попрацювати і дати їм час на виведення заробітних плат із «тіні». Це рух у правильному напрямку.

ДОСЬЄ

Львівська кавова фабрика розпочала своє існування в грудні 1932 року як «Львівська кооперативна фабрика домішок до кави «Суспільний Промисл». Вона була заснована українськими приватними службовцями за сприяння міського товариства «Супруга». Фабрика домішок до кави стала однією з перших ластівок розбудови тогочасного суспільного промислу та торгівлі. Відтак у краю вже незабаром на полицях багатьох крамниць з’явилася її перша продукція: цикорій «Луна», підмінка кави «Пражінь» і солодова кава «Луна», що сподобалася споживачеві своєю «видайністю, смаком, ароматом» та помірними цінами.
«Свій до свого по своє» – це одне з найдавніших та найвідоміших галицьких гасел на підтримку українського виробника використовувала фабрика «Суспільний Промисл», започаткувавши тим добру традицію популяризації своєї продукції.
Після Другої світової війни поступово, завдяки досвіду та наполегливості працівників, підприємство знову стало на ноги. У 1971 році на державному підприємстві «Львівська кавова фабрика» розпочалося виробництво розчинної кави. Після цього підприємство стало широковідомим на теренах усього СРСР.
Після здобуття Україною незалежності в 1993 році Львівська кавова фабрика стала акціонерним товариством закритого типу – ЗАТ «Галка», яке невдовзі, у 1994 році, утворило спільне підприємство «Галка Лтд.» з фірмою E.D.&F.Man Coffee Limited – одним із найбільших виробників кави Європи.

 

Спілкувався Кирило КАЗЮЧИЦ

Замовте доставку онлайн, заповнивши форму, або за телефоном (044) 223-24-06